Справа: № 823/43/14 Головуючий у 1-й інстанції: Мишенко В.В. Суддя-доповідач: Пилипенко О.Є.
Іменем України
16 грудня 2014 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді - Пилипенко О.Є.
суддів - Глущенко Я.Б. та Романчук О.М.,
при секретарі - Грабовській Т.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління Міндоходів у Черкаській області на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2014 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Черкаситехмонтаж» до Державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління Міндоходів у Черкаській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
У листопаді 2013 року Товариства з обмеженою відповідальністю «Черкаситехмонтаж» звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління Міндоходів у Черкаській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 12 листопада 2013 року форми «Р» №0004412301 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток у сумі 4 335 028 грн.
Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2014 року адміністративний позов задоволено повністю.
Не погодившись із постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу в якій просить її скасувати, та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог повністю. Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що судом першої інстанції при постановленні оскаржуваного рішення було неправильно застосовано обставини справи, та порушено норми матеріального права.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління Міндоходів у Черкаській області - залишити без задоволення, а постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2014 року - без змін, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
У відповідності до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги належить задовольнити, а податкове повідомлення-рішення від 12 листопада 2013 року форми «Р» №0004412301 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток у сумі 4335027грн. скасувати, оскільки воно винесено в межах повноважень та у відповідності до вимог податкового законодавства.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.
Як встановлено судом та вбачається з наявних матеріалів справи, ТОВ «Черкаситехномаш» зареєстровано як юридичну особу 06.02.2006 (ідентифікаційний код 05470561). На час проведення перевірки позивач був платником, зокрема: податку на додану вартість, податку на прибуток, податку за землю.
Посадовими особами відповідача проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Черкаситехномаш» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.09.2010 року до 01.09.2013 року та встановлено порушення вимог п.1.10, пп.1.11.1 п.1.11 ст.1, пп.4.1.6 п.4.1 ст.4, пп.5.3.5 п.5.3 ст.5, п.6.1 ст.6 Закону №334/94, пп.14.1.206, пп.14.1.267 п.14.1 ст.14, пп.135.5.5 п.135.5 ст.135, п.138.2, пп.138.5.2 п.138.5, пп.138.10.5 п.138.10 ст.138, п.141.1 ст.141, п.150.1 ст.150, п.3 підрозділу 4 розділу ХХ Перехідних положень ПК України, у результаті чого встановлено заниження податку на прибуток всього у сумі 4335027грн., у тому числі за І квартал 2011 року у сумі 4335027грн. - акт від 24.10.2013 №87/23-01-22-0112/05470561 та прийнято податкове повідомлення-рішення від 12.11.2013 №0004412301.
31.10.2013 року позивач подав заперечення №562 до акту перевірки 24.10.2013 року №87/23-01-22-0112/05470561, за результатами розгляду яких відповідачем останні залишено без задоволення згідно відповіді від 11.11.2013 року №16698/23-01-22-0117.
Відповідно до положень Податкового Кодексу України та на підставі даних акту перевірки 24.10.2013 року №87/23-01-22-0112/05470561 відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 12.11.2013 року №0004412301 на загальну суму 4335027 грн.: про збільшення суми грошового зобов'язання податку на прибуток.
Вважаю вказане податкове повідомлення-рішення протиправним, позивач звернувся до адміністративного суду з даним позовом.
Обговорюючи правомірність вимог апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.
Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств» пп.5.3.5 п.5.3 ст.5 визначено, що не включаються до складу валових витрат витрати на сплату штрафів та/або неустойки чи пені за рішенням сторін договору або за рішенням відповідних державних органів, суду; п.6.1 ст.6 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» передбачено: якщо об'єкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року має від'ємне значення об'єкта оподаткування (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього року у складі валових витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.
З матеріалів справи убачається, що у податковій звітності, зокрема декларації з податку на прибуток від 09.02.2011 року у рядку 04.9 від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього податкового періоду зазначено 515872 грн., валові витрати рядок 06 - 15086574 грн., уточнено 15610771грн. (стор.14 акта ), скориговані валові доходи (стор.5 акта) рядок 03 - 14085026 грн., уточнено 13991692 грн. та встановлено відхилення у сумі 932000 грн. за 4-й квартал 2010 року; у податковій звітності, зокрема декларації з податку на прибуток від 10.05.2011 у рядку 04.9 від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього податкового періоду зазначено 4732034 грн., валові витрати рядок 06 - 9268598грн., уточнено 8418598грн. (стор.14 акта), скориговані валові доходи (стор.5 акта ) рядок 03 - 4089920 грн., уточнено 3936665 грн. та встановлено відхилення у сумі 22044011 грн. за 1 квартал 2011 року.
Відтак, судом першої інстанції правильно визначено, що висновки відповідача у частині заниження скоригованого валового доходу у вигляді інших доходів за 4 квартал 2010 року у сумі 932000 грн., за 1 квартал 2011 року у сумі 22044011 грн. 07 коп. та відхилення у сумі 5099901 грн. наростаючим підсумком при визначенні об'єкта оподаткування і 120000 грн. за 4 квартал 2011 року не ґрунтуються на фактичних обставинах справи і вимогах чинного законодавства з питань оподаткування з огляду на таке.
Згідно пп.1.22.2 п.1.22 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» поворотна фінансова допомога - це сума коштів, передана платнику податку у користування на визначений строк відповідно до договорів, які не передбачають нарахування процентів або надання інших видів компенсацій як плати за користування такими коштами.
Пунктом 1.10 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» передбачено, що проценти - дохід, що сплачується (нараховується) позичальником на користь кредитора у вигляді плати за використання залучених на визначений строк коштів або майна. Проценти нараховуються у вигляді відсотків на основну суму заборгованості або фіксованих сум. Платежі за іншими цивільно-правовими договорами, незалежно від того, чи встановлені вони в абсолютних (фіксованих) цінах або у відсотках до суми договору або до іншої вартісної бази, не є процентами.
Відповідно до пп.1.11.1 п.1.11 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» фінансовий кредит - кошти, що надаються банком-резидентом або нерезидентом, кваліфікованим як банківська установа згідно із законодавством країни перебування нерезидента, або резидентами і нерезидентами, які мають статус небанківських фінансових установ, згідно з відповідним законодавством, а також іноземними урядами або його офіційними агентствами чи міжнародними фінансовими організаціями та іншими кредиторами-нерезидентами у позику юридичній або фізичній особі на визначений строк, для цільового використання та під процент. Правила надання фінансових кредитів встановлюються Національним банком України (стосовно банківських кредитів), а також Кабінетом Міністрів України (стосовно небанківських фінансових організацій) відповідно до законодавства.
Так, ТОВ «КУА «Ф'южн Капітал Партнерз» бере участь в управлінні ТОВ «Черкаситехномаш», оскільки корпоративні права у розмірі 8% статутного капіталу перебувають в активах ПАТ «ЗНВКІФ «Богдан-Капітал», про що свідчить статут підприємства. ТОВ «КУА «Ф'южн Капітал Партнерз» має ліцензію на право здійснення професійної діяльності на фондовому ринку з управління активами інституційних інвесторів (діяльність з управління активами). ПАТ «ЗНВКІФ «Богдан-Капітал» є інститутом спільного інвестування, про що свідчить свідоцтво Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку: реєстраційних номер запису №1535, дата включення в Реєстр 02.03.2009).
Згідно п.5 ст.34 Закону України «Про інститути спільного інвестування» від 15.03.2001 №2299-ІІІ, позики за рахунок коштів венчурного фонду можуть надаватися тільки юридичним особам, учасником яких є такий венчурний фонд. Зокрема, ПАТ «ЗНВКІФ «Богдан-Капітал» є учасником ТОВ «Черкаситехномаш» із часткою у статутному капіталі 8%, про що свідчить п.7.1 розділу 7 статуту ТОВ «Черкаситехномаш».
Зокрема, перевіряючими на підставі первинних та облікових документів встановлено заниження рядка 01.6 декларації «інші доходи» з огляду на відсутність статусу фінансової установи у ПАТ «ЗНВКІФ «Богдан-Капітал» щодо надання фінансових послуг - позик на поповнення обігових коштів з огляду на право здійснювати фінансові послуги тільки на ринку цінних паперів згідно свідоцтва і наявність у довіднику пільг коду 11020231 - суми коштів спільного інвестування, а тому позивачем отримано фінансову допомогу.
Разом з тим, згідно пп.4.1.6 п.4.1 ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валовий дохід включає доходи з інших джерел, у тому числі, але не виключно, у вигляді: сум безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді; сум поворотної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді, що залишається неповерненою на кінець такого звітного періоду від осіб, що не є платниками цього податку (у тому числі нерезидентів), або осіб, які згідно із законодавством мають пільги з цього податку, включаючи право застосовувати ставку податку нижчу, ніж установлена п.7.2 ст.7 або ст.10 цього Закону.
Підпунктом 14.1.206 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України передбачено, що проценти - дохід, який сплачується (нараховується) позичальником на користь кредитора як плата за використання залучених на визначений або невизначений строк коштів або майна. Позика - грошові кошти, що надаються резидентами, які є фінансовими установами, або нерезидентами, крім нерезидентів, які мають офшорний статус, позичальнику на визначений строк із зобов'язанням їх повернення та сплатою процентів за користування сумою позики (пп.14.1.267 п.14.1 ст.14 Кодексу №2755). Згідно пп.135.5.5 п.135.5 ст.135 суми поворотної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді, що залишаються неповерненими на кінець такого звітного періоду, від осіб, які не є платниками цього податку (в тому числі нерезидентів), або осіб, які згідно із цим Кодексом мають пільги з цього податку, в тому числі право застосовувати ставки податку нижчі, ніж установлені п.151.1 ст.151 цього Кодексу.
Колегія судів погоджується із висновками суду першої інстанції щодо аналізу встановленого відповідачем порушення вимог Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» у заниженні скоригованого валового доходу у вигляді інших доходів за 4 квартал 2010 року у сумі 932000 грн., за 1 квартал 2011 року у сумі 22044011 грн. у результаті чого позивачем завищено інші витрати у вигляді фінансових витрат, нарахованих на користь позичальника, що не є фінансовою установою, усього у сумі 4399180 грн. ТОВ «Черкаситехномаш» у 1 кварталі 2011 року віднесено до валових витрат проценти за користування банківським кредитом у сумі 643178 грн., у тому числі відсотки за 2010 рік у сумі 69043,4 грн., відсотки за 2010 рік у сумі 390460 грн. 34 коп., відсотки за січень-лютий 2011 року у сумі 183674 грн. 51 коп.
Так, відповідно до п.138.2 ст.138 Кодексу №2755 витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу. Датою збільшення витрат платника податку від здійснення кредитно-депозитних операцій, у тому числі субординованого боргу, є дата визнання процентів (комісійних та інших платежів, пов'язаних зі створенням або придбанням кредитів, вкладів (депозитів), визначена згідно з правилами бухгалтерського обліку. До складу інших витрат включаються: фінансові витрати, до яких належать витрати на нарахування процентів (за користування кредитами та позиками, за випущеними облігаціями та фінансовою орендою) та інші витрати підприємства в межах норм, встановлених цим Кодексом, пов'язані із запозиченнями (крім фінансових витрат, які включені до собівартості кваліфікаційних активів відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку) (пп.138.10.5 п.138.10 ст.138 Кодексу №2755). До складу витрат включаються будь-які витрати, пов'язані з нарахуванням процентів за борговими зобов'язаннями (в тому числі за будь-якими кредитами, позиками, депозитами, крім фінансових витрат, включених до собівартості кваліфікаційних активів відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку) протягом звітного періоду, якщо такі нарахування здійснюються у зв'язку з провадженням господарської діяльності платника податку (п.141.1 ст.141 Кодексу №2755).
Як убачається з акту перевірки, зокрема таблиць, ТОВ «Черкаситехномаш» отримував позики від ВАТ «ЗНВКІФ «Богдан-Капітал» (36047620) згідно наступних договорів: від 29.03.2011 №П-08/11 у сумі 9345000 грн., що використано на повернення кредитних коштів та відсотків за користування банківським кредитом; від 19.12.2011 №П-109/1 у сумі 120000 грн. - плата за автомобіль; від 19.11.2012 №П-167/12 у сумі 45000 грн. - сплата інших витрат; від 24.12.2012 №П-177/12 у сумі 15850 грн. - комісія за платежі; від 24.12.2010 №24/12-1 (сума позики 13951314,65 грн.) у сумі 6792529,86 грн. (48,69%) використано на цілі, що не пов'язані з веденням фінансово-господарської діяльності.
Як вірно зауважено судом першої інстанції, суми отриманих позик використано не для господарської діяльності платника податку, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг та не спрямована на отримання доходу, тому витрати, пов'язані з нарахуванням процентів за борговими зобов'язаннями - позиками не пов'язані з веденням господарської діяльності платника.
Згідно п.5.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валові витрати виробництва та обігу - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності; до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (п.5.2.1); до складу валових витрат відносяться будь-які витрати, пов'язані з виплатою або нарахуванням процентів за борговими зобов'язаннями (у тому числі за будь-якими кредитами, депозитами) протягом звітного періоду, якщо такі виплати або нарахування здійснюються у зв'язку з веденням господарської діяльності платника податку (п.5.5.1) та згідно пп.138.10.5 п.138.10 ст.138 Кодексу №2755 фінансові витрати, до яких належать витрати на нарахування процентів (за користування кредитами та позиками, за випущеними облігаціями та фінансовою орендою) та інші витрати підприємства в межах норм, встановлених цим Кодексом, пов'язані із запозиченнями (крім фінансових витрат, які включені до собівартості кваліфікаційних активів відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку).
Окрім того, як вірно зауважено судом першої інстанції, в матеріалах справи міститься постанова Черкаського окружного адміністративного суду від 16 квітня 2014 року у справі № 823/3645/13-а, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 05 серпня 2014 року (тобто яка набрала законної сили), якою: адміністративний позов задоволено частково та скасовано податкове повідомлення-рішення від 12 листопада 2013 р. форми «П» №0004402301 про зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у сумі 7 665 244 грн., визнавши протиправним у цій частині. Тобто, в даному випадку, скасування податкового повідомлення-рішення про зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток, безпосередньо є наслідком і належної сплати самого податку на прибуток.
За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам. В зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління Міндоходів у Черкаській області - залишити без задоволення, а постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2013 року - без змін.
Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління Міндоходів у Черкаській області - залишити без задоволення.
Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2014 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя: Пилипенко О.Є.
Суддя: Глущенко Я.Б.
Романчук О.М.
Дата виготовлення та підписання повного тексту рішення - 16.12.2014 року.
.
Головуючий суддя Пилипенко О.Є.
Судді: Глущенко Я.Б.
Романчук О.М