10 грудня 2014 р. Справа № 876/7104/14
Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Іщук Л.П.
суддів Дяковича В.П., Онишкевича Т.В.,
за участю секретаря судового засідання Мартинишина Р.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м.Калуші та Калуському районі Івано-Франківської області на постанову Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 03 липня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м.Калуші та Калуському районі Івано-Франківської області про зобов'язання вчинити дії,
встановив:
12.06.2014 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України в м.Калуші та Калуському районі Івано-Франківської області (далі - УПФ України в м.Калуші та Калуському районі Івано-Франківської області), в якому просила зобов'язати відповідача провести перерахунок її пенсії з 01 квітня 2014 року з включенням сум матеріальної допомоги на оздоровлення, індексації заробітної плати, компенсації за невикористані відпустки, що виплачувались їй напротязі 2012-2014 років та на які нараховувалися внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що звернулася в УПФ України в м.Калуші та Калуському районі Івано-Франківської області про призначення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу», однак, при призначенні пенсії в суму заробітної плати не врахована матеріальна допомога на оздоровлення, індексація заробітної плати, компенсація за невикористані відпустки. Вважає, що відповідачем безпідставно не враховані зазначені виплати, оскільки до заробітку для обчислення пенсії включаються усі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.
Постановою Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 03.07.2014 року позов задоволений, зобов'язано УПФ України у місті Калуші та Калуському районі Івано-Франківської області здійснити перерахунок пенсії, призначеної ОСОБА_1, з 01.04.2014 року з включенням до заробітку, з кого визначалася пенсія, сум матеральної допомоги на оздоровлення, індексації заробітної плати, компенсації за невикористані відпустки, які виплачувалися потягом 2012-2014 років та на які нараховувався та сплачувався єдиний збір на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Не погодившись із постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та прийняти нову про відмову в задоволенні позову. Апеляційна скарга мотивована тим, що врахування матеріальної допомоги на оздоровлення, індексації заробітної плати, компенсації за невикористані відпустки в розрахунок для обчислення пенсії державним службовцям не передбачені.
Особи, які беруть участь у справі, належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду апеляційної скарги, в судове засідання не прибули, тому суд ухвалив провести розгляд справи без їх участі відповідно до ст. 196 КАС України.
Заслухавши доповідь судді Львівського апеляційного адміністративного суду, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в УПФ України в м.Калуші та Калуському районі Івано-Франківської області і отримує пенсію за віком як державний службовець з 01.04.2014 року.
26.05.2014 року позивач звернулася із заявою до відповідача про перерахунок пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу» та отримала відповідь, в якій зазначено, що такі виплати, як матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, допомога на оздоровлення, індексація грошових доходів населення не включаються до заробітної плати державного службовця при обчисленні пенсії.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до Закону України «Про державну службу» та Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» до заробітної плати, з якої призначається пенсія державного службовця, враховується матеріальна допомога на оздоровлення, індексація заробітної плати та компенсація за невикористану відпустку, оскільки на них також нараховуються внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Апеляційний суд повністю погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 21 Закону України «Про державну службу» пенсійне забезпечення посадових осіб місцевого самоврядування, які мають стаж служби в органах місцевого самоврядування та/або державної служби не менше 10 років, здійснюється у порядку, визначеному законодавством України про державну службу.
Відповідно до ст.37 Закону України «Про державну службу» пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80% від сум їх заробітної плати, на які нараховується збір на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. Відповідно до ч.4 ст. 37 зазначеного Закону за кожний повний рік роботи понад 10 років на державній службі пенсія збільшується на один відсоток заробітку, але не більше 90 відсотків заробітної плати.
У ч.1 ст.1 Закону України «Про оплату праці» встановлено, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу. Статтею 2 цього Закону визначено структуру заробітної плати, до якої входить: основна та додаткова заробітна плата, а також заохочувальні та компенсаційні виплати.
Частиною другою статті 33 Закону України «Про державну службу» передбачено, що заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок.
Аналіз наведених положень дає підстави для висновку, що матеріальна допомога на оздоровлення, індексація заробітної плати, компенсація за невикористані відпустки входить до структури оплати праці державного службовця.
Відповідно до ч.1 ст.66 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).
Стаття 41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначає виплати (доходи), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії. Так, зокрема до такого доходу (заробітної плати) враховуються: суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.
За змістом наведених норм отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.
Аналогічна правова позиція була висловлена Верховним Судом України у постановах № 21-430а11 від 20.02.2012 року та № 21-125а13 від 14.05.2013 року, які з врахуванням вимог ст.244-2 КАС України є обов'язковими для врахування судами при розгляді справ у подібних правовідносинах.
Щодо включення до заробітку, з якого визначалась пенсія державного службовця, сум індексації заробітної плати, слід зазначити, що відповідно до ст. 1 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодувати подорожчання споживчих товарів і послуг. Тобто індексація - це грошові доходи населення, які згідно ст. 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення» включаються для обчислення пенсії.
Правова позиція у подібних правовідносинах відображена у постанові Верховного Суду України від 20.02.2012 року.
З довідки про складові заробітної плати ОСОБА_1 вбачається, що позивачу за період з 01.04.2012 року до 31.03.2014 року була виплачена заробітна плата, а також компенсація за невикористану відпустку, матеріальна допомога на оздоровлення, з яких були нараховані внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та проведена індексація.
Враховуючи вищенаведене, апеляційний суд прийшов до висновку про безпідставність неврахування відповідачем під час призначення позивачу пенсії до складу заробітної плати сум матеріальної допомоги на оздоровлення, індексації заробітної плати, компенсації за невикористану відпустку, так як на них також нараховуються внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Постанова суду першої інстанції ґрунтується на повно, об'єктивно і всебічно з'ясованих обставинах, а доводи апелянта на правомірність прийнятої постанови не впливають та висновків суду не спростовують.
Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд
ухвалив :
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м.Калуші та Калуському районі Івано-Франківської області залишити без задоволення, а постанову Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 03 липня 2014 року у справі № 345/2269/14-а - без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, і може бути оскаржена протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили шляхом подання касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий Л.П. Іщук
Судді В.П. Дякович
Т.В. Онишкевич