16 грудня 2014 р. № 876/394/14
Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Гінди О.М.
суддів: Мікули О.І., Ніколіна В.В.
розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Науково-дослідний інститут прикладної акустики» на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 28 листопада 2013 року у справі за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України у Шевченківському районі м. Львова до Відкритого акціонерного товариства «Науково-дослідний інститут прикладної акустики» про стягнення заборгованості, -
встановив:
26.10.2013 позивач - УПФУ у Шевченківському районі м. Львова звернувся в суд із адміністративним позовом до ВАТ «НДІ прикладної акустики» у якому просить стягнути з відповідача на користь позивача 17781,06 грн заборгованості, яка виникла у зв'язку з тим, що працівникам за період роботи в Державному підприємстві «Науково-дослідний інститут прикладної акустики», правонаступником якого є ВАТ «НДІ прикладної акустики», призначено пенсії як науковим працівникам. Проте всупереч вимогам статті 24 Закону України від 13 грудня 1991 року № 1977-ХІІ «Про наукову і науково-технічну діяльність» (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) (далі - Закон № 1977-XII) Товариство за 2013 рік не сплачувало управлінню ПФУ різницю між сумою пенсії, призначеної за цим Законом, та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право наукові працівники. Позивач зазначив, що на виконання вимог статті 24 Закону № 1977-XII та пункту 2 Порядку фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів ІІІ-ІV рівнів акредитації згідно із Законом України «Про наукову і науково-технічну діяльність», та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 березня 2004 року № 372 (далі - Порядок, постанова № 372 відповідно), за рахунок коштів державного бюджету фінансується 50 відсотків різниці у розмірі пенсії наукових працівників державних небюджетних підприємств, установ, організацій та закладів у розрахунку на одну особу. Інша частина фінансується за рахунок коштів цих підприємств, установ, організацій та закладів.
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 28.11.2013 позов задоволено.
Із цією постановою не погодився відповідач та оскаржив її в апеляційному порядку. Вважає, що така прийнята з порушенням норм матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а тому просить її скасувати та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що судом першої інстанції не було досліджено питання дотримання позивачем строків звернення до адміністративного суду, а також належної суми заборгованості, яку позивач просить стягнути.
Особи, які беруть участь у справі в судове засідання не прибули, хоча належним чином повідомлені про його дату, час та місце, що підтверджується наявними у справі розписками, а тому у відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України, апеляційний розгляд справи проведено у порядку письмового провадження.
Суд апеляційної інстанції, заслухав доповідь судді-доповідача, перевірив матеріали справи та обговорив підстави і межі апеляційних вимог, вважає, що апеляційна скарга задоволеною бути не може.
Судом першої інстанції встановлено, що ВАТ «НДІ прикладної акустики» створене в процесі корпоратизації шляхом перетворення Державного підприємства «Державний науково-дослідний інститут прикладної акустики». Згадане державне підприємство як юридична особа утворене на базі Львівського філіалу Київського НДІ гідроприладів (наказ Держоборонпрому України № 77 від 11.12.1991), який у свою чергу, утворений при реорганізації 5-го (Львівського) відділення Київського НДІ гідроприладів (розпорядження Мінсудпрома СРСР №00208 від 22.05.1984). ВАТ «НДІ прикладної акустики» є правонаступником перелічених наукових установ, що належали державі.
За час роботи в державних наукових установах, правонаступником яких є ВАТ «НДІ прикладної акустики», гр. ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 отримали стаж наукової роботи, необхідний для отримання пенсії відповідно до ст. 24 Закону № 1977-XII, що підтверджується долученими до матеріалів справи довідками наукових установ, в т.ч. і ВАТ «НДІ прикладної акустики».
Факт понесення органами ПФУ витрат на виплату вказаним громадянам наукових пенсій підтверджено долученими до матеріалів справи довідками управління з виплати пенсій Головного управління ПФУ у Львівській області.
Орган ПФУ надсилав ВАТ «НДІ прикладної акустики» повідомлення від 06.02.2013 № 1123/04-16, від 21.02.2013 № 1571/04-16, від 03.04.2013 № 2852/04-16, від 03.04.2013 № 2856/04-16 про розмір суми витрат на фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону № 1977-XII і сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів; вказані повідомлення в т.ч. містять інформацію про різницю між згаданими видами пенсії, 50% різниці між сумами пенсій, а також про частку від цієї суми (як у відсотках, так і в коштах), яку ВАТ «НДІ прикладної акустики» повинно відшкодувати.
Загальна сума заборгованості ВАТ «НДІ прикладної акустики» по відшкодуванню витрат на фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону № 1977-XII і сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів за 2013 рік становить 17781,06 грн.
Суд першої інстанції дійшов висновку, що позов належить задовольнити, оскільки виходячи з правової позиції Верховного Суду України, викладеної у постанові від 05.06.2012 № 21-78а12, у випадках, коли відбувається перетворення в процесі приватизації державного підприємства у відкрите акціонерне товариство, до правонаступника переходять права і обов'язки державного підприємства, що приватизується, у тому числі й обов'язок зі сплати різниці між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність», та сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів. Долученими до матеріалів справи письмовими доказами підтверджується, що ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 за час роботи в державних наукових небюджетних установах, правонаступником яких є ВАТ «НДІ прикладної акустики», набули частину стажу наукової роботи, необхідного для призначення пенсії на підставі Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність». Позивач довів факт понесення витрат на виплату вказаним громадянам пенсії, призначених на ст. 24 підставі Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність», а також належного повідомлення ВАТ «НДІ прикладної акустики» про розмір суми, що підлягає відшкодуванню підприємством. При цьому частина суми, що підлягає відшкодуванню ВАТ «НДІ прикладної акустики», визначена пропорційно до наукового стажу працівника, набутого на даному підприємстві. ВАТ «НДІ прикладної акустики» визначеного законом обов'язку по фінансуванню частини витрат на виплату наукових пенсій своїм колишнім працівникам не виконало.
З такими висновками суду першої інстанції погоджується і суд апеляційної інстанції, з огляду на таке.
Згідно зі статтею 6 Закону України від 5 листопада 1991 року № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення» особам, які мають одночасно право на різні державні пенсії, призначається будь-яка з цих пенсій за їх вибором.
Держава встановлює для наукових (науково-педагогічних) працівників, які мають необхідний стаж наукової роботи, пенсії на рівні, що забезпечує престижність наукової праці та стимулює систематичне оновлення наукових кадрів (стаття 24 Закону № 1977-ХІІ).
Відповідно до частини дев'ятої цієї ж статті різниця між сумою пенсії, призначеної за цим Законом, та сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів, на яку має право науковий працівник, фінансується: для наукових (науково-педагогічних) працівників державних бюджетних наукових установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації - за рахунок коштів державного бюджету; для наукових (науково-педагогічних) працівників інших державних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації - за рахунок коштів цих підприємств, установ, організацій та закладів, а також коштів державного бюджету в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. При цьому за рахунок коштів державного бюджету науковим (науково-педагогічним) працівникам оплачується з розрахунку на одну особу 50 відсотків різниці пенсії, призначеної за цим Законом; для наукових (науково-педагогічних) працівників недержавних наукових установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації - за рахунок коштів цих установ, організацій та закладів.
На виконання наведеної норми зазначеного Закону Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 13 грудня 2000 року № 1826 «Про затвердження Порядку фінансування та виплати різниці між сумою пенсії, призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам державних бюджетних установ і організацій, науковим (науково-педагогічним) працівникам державних небюджетних підприємств і організацій згідно із Законом України «Про наукову і науково-технічну діяльність», та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи», яка втратила чинність 9 квітня 2004 року одночасно з набранням чинності постановою № 372, якою було затверджено Порядок.
Названі порядки визначають механізм фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної, зокрема, науковим (науково-педагогічним) працівникам державних небюджетних підприємств, установ, організацій, та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи.
Згідно з пунктом 4 Порядку, у разі ліквідації або зміни власника підприємства, установи, організації чи вищого навчального закладу III-IV рівнів акредитації різниця у розмірі пенсії фінансується за рахунок коштів їх правонаступників у порядку, що діяв стосовно цих підприємств, установ, організацій та закладів до моменту ліквідації або зміни власника.
Аналіз зазначених норм права дає підстави вважати, що у випадках, коли відбувається перетворення в процесі приватизації державного підприємства у відкрите акціонерне товариство, до правонаступника переходять права і обов'язки державного підприємства, що приватизується, у тому числі й обов'язок зі сплати різниці між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону № 1977-ХІІ, та сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів.
Такі висновки суду апеляційної інстанції відповідають правовій позиції Верховного Суду України викладеній у постанові від 05.06.2012 № 21-78а12.
Відповідно до ч. 1 ст. 244-2 КАС України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.
Із матеріалів справи судом першої інстанції вірно встановлено, ВАТ «НДІ прикладної акустики» створене в процесі корпоратизації шляхом перетворення державного підприємства «Державний науково-дослідний інститут прикладної акустики». Згадане державне підприємство як юридична особа утворене на базі Львівського філіалу Київського НДІ гідроприладів (наказ Держоборонпрому України № 77 від 11.12.1991р.), який у свою чергу, утворений при реорганізації 5-го (Львівського) відділення Київського НДІ гідроприладів (розпорядження Мінсудпрома СРСР №00208 від 22.05.1984). ВАТ «НДІ прикладної акустики» є правонаступником перелічених наукових установ, що належали державі.
Вказаний факт підтверджується як наявними у справі довідками виданими працівникам для призначення пенсії, так і наявною у справі копією статуту, а тому безпідставним є посилання апелянта на те, що судом першої інстанції не досліджувався статут. Вказані докази є належними та допустимими.
Пенсійний орган відповідно до Закону № 1977-ХІІ призначив пенсію колишнім науковим працівникам, що дає право на призначення пенсії, відповідно до статті 24 зазначеного Закону, а саме: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, які отримали стаж наукової роботи, необхідний для отримання пенсії відповідно до ст. 24 Закону України «Про наукову та науково-технічну діяльність», що підтверджується долученими до матеріалів справи довідками наукових установ, в т.ч. і ВАТ «НДІ прикладної акустики».
Факт понесення органами ПФУ витрат на виплату вказаним громадянам наукових пенсій підтверджено долученими до матеріалів справи довідками управління з виплати пенсій Головного управління ПФУ у Львівській області.
Орган ПФУ впродовж 2013 року надсилав ВАТ «НДІ прикладної акустики» повідомлення про розмір суми витрат на фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону України «Про наукову та науково-технічну діяльність» і сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів, а саме: від 06.02.2013 № 1123/04-16, від 21.02.2013 № 1571/04-16, від 03.04.2013 № 2852/04-16, від 03.04.2013 № 2856/04-16. Вказані повідомлення в т.ч. містять інформацію про різницю між згаданими видами пенсії, 50% різниці між сумами пенсій, а також про частку від цієї суми (як у відсотках, так і в коштах), яку ВАТ «НДІ прикладної акустики» повинно відшкодувати.
Загальна сума заборгованості ВАТ «НДІ прикладної акустики» за 2013 рік становить 17781,06 грн, що підтверджується наявними у справі повідомленнями та розрахунком суми заборгованості.
Суд апеляційної інстанції не приймає до уваги посилання апелянта на те, що суд першої інстанції у мотивувальній частині оскаржуваної постанови зазначив про наявність у відповідача заборгованості в сумі 13689,31 грн за період з серпня 2011 року по квітень 2013 року, а стягнув 17781,06 грн, оскільки допущення судом першої інстанції описки не може бути підставою для скасування чи зміни судового рішення. Разом з цим, правильною сума заборгованості є 17781,06 грн за 2013 рік на яку судом першої інстанції і задоволено позову.
Щодо посилання апелянта на порушення позивачем строку звернення до адміністративного суду, то суд апеляційної інстанції зазначає, що позивач звернувся у межах визначеного ч. 2 ст. 99 КАС України шестимісячного строку звернення до адміністративного суду, оскільки заборгованість, яка є предметом спору у цій справі виникла тільки за 2013 рік згідно повідомлень від 06.02.2013 № 1123/04-16, від 21.02.2013 № 1571/04-16, від 03.04.2013 № 2852/04-16, від 03.04.2013 № 2856/04-16.
Враховуючи викладене, суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив позовні вимоги, правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування оскаржуваної ухвали, суд апеляційної інстанції не вбачає.
Керуючись ст. ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд -
ухвалив:
апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Науково-дослідний інститут прикладної акустики» - залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 28 листопада 2013 року у справі № 813/8088/13-а - без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі.
На ухвалу протягом двадцяти днів, після набрання нею законної сили, може бути подана касаційна скарга безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий: О.М. Гінда
Судді: О.І. Мікула
В.В. Ніколін