Іменем України
11 грудня 2014 року м. Чернівці Справа № 824/3205/14-а
10:54
Чернівецький окружний адміністративний суд в складі колегії суддів:
головуючого судді - Брезіної Т.М.;
суддів - Анісімова О.В., Маренича І.В.;
секретаря судового засідання - Хміля С.Р.;
за участю:
позивача - Ткач М.М.;
представника третьої особи - Тимчук Н.П;
представник відповідача - не з'явився;
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Комісії зі спірних питань визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС Міністерства соціальної політики України, третя особа Департамент соціального захисту населення Чернівецької обласної державної адміністрації про скасування рішення ,-
Позиція позивача. В поданому до суду адміністративному позові позивач просить суд винести рішення, яким визнати протиправним та скасувати рішення комісії зі спірних питань визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС Міністерства соціальної політики України від 16.10.2014 р. згідно протоколу №79 щодо безпідставності видачі позивачу посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 2 категорії.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач є ліквідатором наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. 16.10.2014 р. Комісією зі спірних питань визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС Міністерства соціальної політики України, було визнано безпідставним видачу позивачу посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС категорії 2 у зв'язку із тим, що позивачем не було підтверджено виконання робіт безпосередньо в зоні відчуження.
Позивач вважає, що вказане рішення є протиправним та таким, що порушує її права та гарантії, як особи, яка постраждала в наслідок аварії на ЧАЕС, з таких підстав. На момент виконання позивачем робіт в зоні відчуження в позивача була фамілія Ковальова. 04.04.2001 р. позивач змінила прізвище з Ковальова на Ткач, про що відділом РАГС м. Новоселиця зроблено відповідний запис акта №83.
Наказом №38-к від 26.05.1986 р. на виконання наказу облздраввідділу від 20.05.1986 р. №27/03 та у відповідності з наказом міськздраввідділу №94 від 21.05.1986 р. позивача було направлено у відрядження в Київську область терміном на 10 діб з 27 травня по 5 червня 1986 року. 28.05.1986 р. позивачу був виданий пропуск груповий № НОМЕР_1 на право в'їзду у закриту зону. Тимчасовою комісією по перевірці правильності видачі посвідчень учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС Чернівецької області державної адміністрації неодноразово було підтверджено її статус ліквідатора наслідків аварії на ЧАЕС.
Заперечень на адміністративний позов від відповідача на час розгляду справи не надходило.
Позиція третьої особи. Третя особа подала заперечення на адміністративний позов, в якому зазначила, що позивачу Чернівецькою ОДА 22.02.1997 р. було видано посвідчення категорії 2 серії НОМЕР_2 (зараз дублікат посвідчення від 18.01.2005 р. категорії 2 серії НОМЕР_3 ).
При проходженні перереєстрації посвідчень, яке проводилось Тимчасовою комісією по перевірці правильності видачі посвідчень учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС Чернівецької ОДА, позивачу було підтверджено статус учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС категорії 2 на підставі копії довідки ВО «Укрнафта», завіреної на бланках Новоселицької ЦРЛ від 25.09.1992 р. №515 та особового рахунку нарахування заробітної плати ОСОБА_2 за основним місцем роботи за 1986 рік.
В результаті ревізії Держфінінспекції у Чернівецькій області в управлінні Пенсійного фонду України в м. Чернівцях встановлено ряд розбіжностей по справі позивача. На підставі запиту УПФУ в Новоселицькому районі, Іванківська ЦРЛ надала копію запиту в журналі ДСК-16 №ІІ «Інформація про прибуле підсилення із інших областей України» за 1986 рік, в якому зазначено, що ОСОБА_2 виконувала роботи по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС в складі бригади швидкої допомоги на автомобілі РАФ 13-86 ЧВА в н.п.Прибіськ з 27.05.1986 по 12.06.1986 р., що не відноситься до зони відчуження.
Таким чином, за висновком УПФУ в Новоселицькому районі (лист від 01.08.2013 р. №3670/02), гр. ОСОБА_2 посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС видано на підставі документів, достовірність яких не підтверджена в ході зустрічної звірки.
Позивач в судовому засіданні позов підтримала повністю та просила його задовольнити.
Представник третьої особи в судовому засіданні просила вирішити справу на розсуд суду.
Відповідач - Комісія зі спірних питань визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС Міністерства соціальної політики України в судове засідання не прибув, прибуття представника в судове засідання не забезпечив, причину неприбуття не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про дату, час і місце проведення судового засідання про що свідчать поштове повідомлення про вручення. Згідно ч. 4 ст. 128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Судом встановлені такі обставини та відповідні їм правовідносини.
Судом досліджено копію посвідчення особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи (категорії 2), виданого ОСОБА_1 (а.с.10).
Згідно витягу з протоколу №79 від 16.10.2014 р. на підставі представлених документів визнано безпідставною видачу посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС категорії 2 ОСОБА_2 не підтверджено факт виконання робіт у зоні відчуження. Посвідчення підлягає вилученню з повідомленням місцевих органів виконавчої влади та місцевого самоврядування (а.с.11).
На момент виконання позивачем робіт в зоні відчуження, в позивача була фамілія Ковальова. 04.04.2001 р. позивач змінила прізвище з ОСОБА_3 на Ткач, про що відділом РАГС м. Новоселиця зроблено відповідний запис акта №83 (а.с.14).
Наказом №38-к від 26.05.1986 р. на виконання наказу облздраввідділу від 20.05.1986 р. №27/03 та у відповідності з наказом міськздраввідділу №94 від 21.05.1986 р. позивача було направлено у відрядження в Київську область терміном на 10 діб з 27 травня по 5 червня 1986 року. 28.05.1986 р. Міністерством охорони здоров'я позивачу був виданий пропуск груповий № НОМЕР_1 на право в'їзду у закриту зону терміном до 05.06.1986 року. (а.с.15-16).
Факт прийняття участі у ліквідації наслідків на ЧАЕС підтверджується копією довідки №515 від 25.09.1992 р. Міністерства нафтової промисловості виробниче об'єднання «Укрнафта» про те, що в період з 27 травня по 13 червня 1986 року позивач, як фельдшер швидкої допомоги, прийняла участь у ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС (а.с. 18-22).
В довідці Міністерства нафтової промисловості виробниче об'єднання «Укрнафта» зазначено про отримання позивачем дози випромінювання. Довідкою обласної комунальної установи «Чернівецький обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» №166 від 12.11.2013 р. підтверджено нарахування позивачу підвищеної заробітної плати у період перебування на ЧАЕС. У довідці цієї ж установи №1197 від 25.11.2014 р. підтверджено, що позивач знаходилась у період з 27.05.1986 по 13.06.1986 року в Київський області Іванківській район м. Чорнобиль (а.с.15,16, 17-22).
До вказаних правовідносин суд застосовує такі положення законодавства та робить висновки по суті спору.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно положень ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Суд зобов'язаний перевірити дотримання вказаних критеріїв суб'єктом владних повноважень при прийнятті оскаржуваного рішення, вчиненні дій чи допущенні бездіяльності.
Єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення внаслідок Чорнобильської катастрофи визначає Закон України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” від 28 лютого 1991 року № 796-XII (з наступними змінами і доповненнями, далі - Закон № 796-XII).
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 9 Закону № 796-XII особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, є учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС - громадяни, які брали безпосередню участь у ліквідації аварії та її наслідків.
Згідно положень ст. 10 Закону № 796-XII часниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС вважаються громадяни, які безпосередньо брали участь у будь-яких роботах, пов'язаних з усуненням самої аварії, її наслідків у зоні відчуження у 1986-1987 роках незалежно від кількості робочих днів.
У відповідності до абз. 2 п.2 ст. 14 Закону № 796-XII для встановлення пільг і компенсацій визначаються такі категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи: учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали у зоні відчуження з моменту аварії до 1 липня 1986 року - незалежно від кількості робочих днів - категорія 2.
Відповідно до положень ст. 15 Закону № 796-XII підставами для визначення статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС є період роботи (служби) у зоні відчуження, що підтверджено відповідними документами. Видача довідок про період роботи (служби) по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а також на територіях радіоактивного забруднення, про заробітну плату за цей період здійснюється підприємствами, установами та організаціями (військкоматами), а про період проживання на територіях радіоактивного забруднення, евакуацію, відселення, самостійне переселення - органами місцевого самоврядування.
Як встановлено судом, наказом Чернівецької станції швидкої допомоги №38-к від 26.05.1986 р. на виконання наказу облздраввідділу від 20.05.1986 р. №27/03 та у відповідності з наказом міськздраввідділу №94 від 21.05.1986 р. позивача було направлено у відрядження в Київську область терміном на 10 діб з 27 травня по 5 червня 1986 року. 28.05.1986 р. позивачу був виданий пропуск груповий №002208 на право в'їзду у закриту зону. В подальшому термін перебування позивача продовжено до 13.06.1986 року.
Факт прийняття участі у ліквідації наслідків на ЧАЕС підтверджується копією довідки №515 від 25.09.1992 р. Міністерства нафтової промисловості виробниче об'єднання «Укрнафта» про те, що в період з 27 травня по 13 червня 1986 року позивач, як фельдшер швидкої допомоги, прийняла участь у ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС, знаходячись у зоні відкритого випромінювання 30 кілометрової зони в наступних населених пунктах: Копачи, Красноє, Терехів, Чорнобиль-2, Ямпіль. За цей час позивачу нараховувалась підвищена заробітна плата про що свідчить табель за вказаний період роботи. Копія цієї довідки видана головним лікарем Новоселицької ЦРЛ та головним бухгалтером, оскільки вказані відомості місяться в архіві лікарні (а.с. 18-22).
Частиною 1 ст. 65 Закону №796-XII визначено, що учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та потерпілим від Чорнобильської катастрофи видаються посвідчення, виготовлені за зразками, затвердженими Кабінетом Міністрів України. Порядок видачі посвідчень встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 20 січня 1997 року № 51 "Про затвердження Порядку видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" затверджено Порядок видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (далі - Порядок № 51).
Приписами пункту 12 Порядку №51 передбачено спірні питання визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, вирішуються комісією при Мінпраці, до складу якої, крім спеціалістів зазначеного Міністерства включаються спеціалісти МОЗ, МНС, Мінюсту, Міноборони, Держкомгідромету та Київської облдержадміністрації за поданням Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій. У разі встановлення цими комісіями факту необґрунтованої видачі посвідчення відповідної категорії посвідчення на підставі рішення комісії підлягає вилученню.
Відповідно до п. 10 Порядку посвідчення учасникам ліквідації наслідків на ЧАЕС видаються на підставі одного з таких документів: а) посвідчення про відрядження в зону відчуження; б) військового квитка і довідки командира військової частини або архіву про участь у ліквідації наслідків аварії у зоні відчуження; в) довідки про підвищену оплату праці в зоні відчуження (із зазначенням кількості днів і населеного пункту); інвалідам із чиста часників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і потерпілим від Чорнобильської катастрофи, віднесеним до категорії 1, щодо яких встановлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, - на підставі довідки медико-соціальної експертної комісії про встановлення інвалідності відповідної групи, пов'язаної з наслідками Чорнобильської катастрофи.
З огляду на викладене, відповідач безпідставно позбавив ОСОБА_1 посвідчення учасника ліквідації на Чорнобильській АЕС категорії 2, зазначивши, що не підтверджено факт виконання нею робіт у зоні відчуження. Як встановлено судом, у відповідності із п. 10 Порядку достатньою підставою для видачі посвідчення учасника ліквідації наслідків на ЧАЕС є наявність одного з таких документів, в тому числі: посвідчення про відрядження в зону відчуження; довідки про підвищену оплату праці в зоні відчуження (із зазначенням кількості днів і населеного пункту). ОСОБА_1 надала документ, що підтверджує відрядження у зону відчуження, а саме: наказ Чернівецької станції швидкої допомоги №38-к від 26.05.1986 року про відрядження (Ковальової ) ОСОБА_1 до Київської області строком на 10 діб, а також груповий пропуск від 28.05.1986 року на право в'їзду в закриту зону на чотирьох осіб, в тому числі і на (Ковальову ) ОСОБА_1 . Копією довідки №515 від 25.09.1992 р. Міністерства нафтової промисловості виробниче об'єднання «Укрнафта» про те, що в період з 27 травня по 13 червня 1986 року позивач, як фельдшер швидкої допомоги, прийняла участь у ліквідації аварії на Чорнобильській АЗС, знаходячись у зоні відкритого випромінювання 30 кілометрової зони в наступних населених пунктах: Копачи, Красноє, Терехів, Чорнобиль-2, Ямпіль, в якій зазначено про те, що за цей час позивачу нарахована підвищена заробітна плата. Виплату підвищеної заробітної плати також підтверджено довідкою обласної комунальної установи «Чернівецький обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» №166 від 12.11.2013 р. про нарахування позивачу підвищеної заробітної плати.
При прийнятті оскаржуваного рішення суб'єкт владних повноважень врахував інформацію Іванківської ЦРЛ від 24.04.2014 року, яка повідомила, що згідно журналі ДСК-16 №ІІ «Інформація про прибуле підсилення із інших областей України» за 1986 рік, в якому зазначено, що ОСОБА_2 виконувала роботи по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС в складі бригади швидкої допомоги на автомобілі РАФ 13-86 ЧВА в н.п.Прибіськ з 27.05.1986 по 12.06.1986 р., що не відноситься до зони відчуження. Разом із тим, у наведеній довідці також вказано, що інші дані в Іванківській ЦРЛ відсутні та зазначено, що в 1986 році після завершення відрядження всім працівникам видавались табелі відпрацьованого часу, завірені відрядження та шляхові листи з вказаним маршрутом і датами роботи в населених пунктах, для подальшої їх здачі по основному місцю роботи.
Згідно ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Таким чином, повна інформація щодо факту виконання робіт у зоні відчуження може бути встановлена лише сукупним аналізом всіх наданих для вивчення комісії документів, в тому числі і з основного місця роботи. Однак, комісією прийнято рішення із порушенням вимог ч. 3 ст. 2 КАС України, а саме: без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), а також порушено принцип пропорційності, зокрема, не дотримано необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).
Таким чином, суд дійшов висновку, що адміністративний позов ОСОБА_1 до Комісії зі спірних питань визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС Міністерства соціальної політики України, третьої особи Департаменту соціального захисту населення Чернівецької ОДА про визнання протиправними дій та скасування рішення, як правомірний, належить до задоволення. Відтак рішення відповідача оформлене протоколом № 79 від 16.10.2014 року в частині визнання безпідставною видачу ОСОБА_1 посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС категорії 2 підлягає визнанню протиправним та скасуванню.
Згідно частини 2 статті 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідачем не доведено правомірність вчинених дій щодо прийняття оскаржуваного рішення.
Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійсненні нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 11, 71, 76, 79, 86, 94, 158-163, 167 КАС України, суд, -
1.Адміністративний позов задовольнити повністю.
2.Визнати протиправним та скасувати рішення комісії зі спірних питань визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС Міністерства соціальної політики України від 16.10.2014 р. згідно протоколу №79 щодо безпідставності видачі позивачу посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 2 категорії.
3.Повернути з Державного бюджету України сплачений позивачем судовий збір в розмірі 73,08 грн.
Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Відповідно до частини першої статті 185, частин першої-другої статті 186 КАС України сторони, які беруть участь у справі, мають право оскаржити в апеляційному порядку дану постанову шляхом подання апеляційної скарги до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд. Скарга про апеляційне оскарження даної постанови подається протягом десяти днів з дня її проголошення або в разі відсутності сторони в судовому засіданні з дня одержання її копії. У разі проголошення судом вступної та резолютивної частини рішення апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанову у повному обсязі підписано 22 грудня 2014 р. з урахуванням того, що головуючий суддя із 15.12.2014 по 19.12.2014 року перебував на лікарняному.
Головуючий суддя Т.М.Брезіна
Судді О.В.Анісімов
І.В.Маренич