11 грудня 2014 року Справа № 876/12773/13
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі :
головуючого судді Каралюса В.М.,
суддів: Затолочного В.С., Матковської З.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Всеукраїнської громадської організації «Комітет конституційно-правового контролю України» на постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 09 серпня 2013 року у справі за позовом Всеукраїнської громадської організації «Комітет конституційно-правового контролю України» до ректора вищого навчального закладу «Ужгородський національний університет» Ващука Ф.Г. про визнання дій протиправними, -
Позивач, Всеукраїнська громадська організація «Комітет конституційно-правового контролю України» звернулася в суд з позовом до ректора вищого навчального закладу «Ужгородський національний університет» Ващука Ф.Г. та просила визнати протиправними дії ректора, голови приймальної комісії ДВНЗ «Ужгородський національний університет» Ващука Ф.Г., що полягає у ненаданні інформації за запитом.
Постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 09.08.2013 року в задоволенні позовних вимог було відмовлено.
Постанова суду мотивована тим, що запит на інформацію був поданий особою, яка не належить до запитувачів публічної інформації, зазначених в Законі України «Про доступ до публічної інформації».
З вищевказаною постановою не погодився апелянт Всеукраїнська громадська організація «Комітет конституційно-правового контролю України», яка звернулася до суду з апеляційною скаргою в якій просить скасувати постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 09.08.2013 року та винести нову постанову, якою повністю задовільнити його позовні вимоги.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що при винесенні оскаржуваної постанови судом неправильно застосовані норми матеріального та процесуального права, висновки суду не відповідають дійсним обставинам справи. Апелянт посилається на те, що усі розпорядники інформації незалежно від нормативно-правового акта, на підставі якого вони діють, при вирішенні питань щодо доступу до інформації мають керуватись Законом України «Про доступ до публічної інформації».
Колегія суддів, заслухавши, суддю-доповідача, перевіривши та дослідивши матеріали справи вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення, виходячи з наступних міркувань.
06.03.2013 р. позивачем направлено відповідачу запит на інформацію з проханням надати належним чином засвідчені копії документів, а саме: статуту ВНЗ; свідоцтва про реєстрацію ВНЗ; довідки про включення ВНЗ до Державного реєстру ВНЗ України з додатками; ліцензії ВНЗ та додатки до неї; довідки з ЄДРПОУ; правила прийму до ВНЗ у 2013 р.; положення про приймальну комісію ВНЗ; наказ про затвердження складу приймальної комісії ВНЗ; план роботи та графік засідань приймальної комісії ВНЗ; дислокації приміщень, які задіяні для підготовки та проведення прийому абітурієнтів до ВНЗ; встановлених квот прийому до ВНЗ різних категорій осіб.
15.03.2013 р. відповідачем надано відповідь на запит, в якій зазначено, що з метою надання інформації, передбаченої у вказаному запиті, відповідно до ст. 20 Закону України «Про доступ до публічної інформації», ст. 5 Закону України «Про інформацію» просить надати відомості про управління контролю державних органів та закладів сфери освіти і науки, а саме: копію статуту, копію свідоцтва про державну реєстрацію, відомості про повноваження Управління у сфері здійснення правового аналізу документів, моніторингу та громадського контролю за проведенням приймальної компанії до вищих навчальних закладів України.
Положення п. 1, 3 ч. 1 ст. 12 Закону України «Про доступ до публічної інформації» визначає юридичні особи та їх структурні підрозділи запитувачами інформації.
Позивач є зареєстрованою, відповідно до вимог Закону України «Про громадські об'єднання», юридичною особою, а отже є суб'єктом запиту.
Згідно ч.3 ст.13 Закону України «Про доступ до публічної інформації» розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються, зокрема, особи, якщо вони виконують делеговані повноваження суб'єктів владних повноважень згідно із законом чи договором, включаючи надання освітніх, оздоровчих, соціальних або інших державних послуг, - стосовно інформації, пов'язаної з виконанням їхніх обов'язків.
Відповідно до положень ст. З Кодексу адміністративного судочинства суб'єктом владних повноважень визнається суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції відповідно до законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Ужгородський національний університет є вищим навчальним закладом державної форми власності. Положення ст. 1 Закону України «Про вищу освіту» визначає вищий навчальний заклад державної форми власності як вищий навчальний заклад, заснований державою, що фінансується з державного бюджету і підпорядковується відповідному центральному органу виконавчої влади.
Згідно з ч. 2 ст. 21 Закону України «Про вищу освіту» власник делегує свої повноваження керівникові вищого навчального закладу. Відповідно до ч.1 ст.32 Закону України «Про вищу освіту», безпосереднє управління Діяльністю вищого навчального закладу здійснює його керівник - ректор.
Частина 2 статті 32 Закону України «Про вищу освіту» передбачає перелік владних управлінських функцій, що виконуються ректором. Отже, відповідач є розпорядником інформації, у розумінні Закону України «Про доступ до публічної інформації».
Положення п. 1 ч. 1 ст.3 Закону України «Про доступ до публічної інформації» закріплює право запитувача на доступ до публічної інформації, яке гарантується обов'язком розпорядників інформації надавати інформацію.
Пункт 1 частини 1 статті 14 Закону України «Про доступ до публічної інформації» визначає обов'язок розпорядників інформації надавати достовірну, точну та повну інформацію. Достовірність, точність і повність наданої інформації може бути встановлена лише, якщо її носій (копії документів) належним чином засвідчений уповноваженим органом.
Пункт 3, 6 ч. 1 ст. 21 Закону України «Про громадські об'єднання» визначає право громадських об'єднань на одержання у порядку, визначеному Законом, публічну інформацію, що знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації та здійснювати інші права, не заборонені Законом.
Отже, чинним законодавством прямо передбачено право витребування громадськими організаціями належним чином засвідчених копій документів-носіїв публічної інформації.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про доступ до публічної інформації" публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.
Положення п. 1 ч. 1 ст. З Закону України «Про доступ до публічної інформації» закріплює право запитувача на доступ до публічної інформації, яке гарантується обов'язком розпорядників інформації надавати інформацію.
Згідно ст. 5 Закону України «Про доступ до публічної інформації» визначено, що доступ до інформації забезпечується шляхом: 1) систематичного та оперативного оприлюднення інформації: в офіційних друкованих виданнях; на офіційних веб-сайтах в мережі Інтернет; на інформаційних стендах; будь-яким іншим способом: 2) надання інформації за запитами на інформацію.
Відповідно до п.2 ч.1 ст. 13 Закону України «Про доступ до публічної інформації» розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються: юридичні особи, що фінансуються з державного, місцевих бюджетів, бюджету Автономної Республіки Крим, - стосовно інформації щодо використання бюджетних коштів.
Пункт 1 частини 1 статті 14 Закону України «Про доступ до публічної інформації» визначає обов'язок розпорядників інформації надавати достовірну, точну та повну інформацію. Достовірність, точність і повність наданої інформації може бути встановлена лише, якщо її носій (копії документів) належним чином засвідчений уповноваженим органом.
Згідно з ч. 3 ст. 10 Закону України "Про доступ до публічної інформації" розпорядники інформації, які володіють інформацією про особу, зобов'язані надавати її безперешкодно і безкоштовно на вимогу осіб, яких вона стосується, крім випадків, передбачених законом.
Відповідно до ст. 6 Закону України "Про доступ до публічної інформації" визначено, що публічна інформація з обмеженим доступом є: 1) конфіденційна інформація; 2) таємна інформація; 3) службова інформація.
З матеріалів справи встановлено, що відповідачем не надано доказів, що запитувана інформація належить до інформації з обмеженим доступом.
Таким чином, у зв'язку з ненаданням належної відповіді відповідачем, колегія суддів приходить до висновку, що Всеукраїнській громадській організації "Комітет конституційно-правового контролю України" безпідставно відмовлено у доступі до публічної інформації, а тому позовні вимоги Всеукраїнської громадської організації "Комітет конституційно-правового контролю України" до ректора вищого навчального закладу «Ужгородський національний університет» Ващука Ф.Г. про визнання дій протиправними підлягають задоволенню.
При вказаних обставинах колегія суддів приходить до переконання, що постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 09.08.2013 року слід скасувати та прийняти нову постанову, якою задоволити позовні вимоги.
Керуючись ст. 1832 , 195, ст. 196, ч.1 ст.197, п.3 ст. 198, ст. 202, ч.2 ст. 205, ст. 207, ст. 254 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Всеукраїнської громадської організації «Комітет конституційно-правового контролю України» задовольнити.
Постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 09 серпня 2013 року в справі № 807/2601/13-а скасувати.
Прийняти нову постанову, якою позовні вимоги Всеукраїнської громадської організації «Комітет конституційно-правового контролю України» задовольнити.
Визнати дії ректора вищого навчального закладу «Ужгородський національний університет» Ващука Ф.Г., що полягають у ненаданні інформації за запитом Всеукраїнської громадської організації «Комітет конституційно-правового контролю України» протиправними.
Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі.
Постанова апеляційного суду є остаточною та касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя В.М. Каралюс
суддя В.С. Затолочний
суддя З.М. Матковська