Ухвала від 16.12.2014 по справі 2а-6161/11/1370

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 грудня 2014 р. Справа № 61928/11/9104

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді - Заверухи О.Б.,

суддів - Гінди О.М., Ніколіна В.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження у м. Львові апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Стрийагромаш» на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 30 червня 2011 року у справі за позовом Управління Пенсійного фонду України в Стрийському районі Львівської області до Відкритого акціонерного товариства «Стрийагромаш» про стягнення витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах,-

ВСТАНОВИВ:

30.05.2011 року Управління Пенсійного фонду України в Стрийському районі Львівської області звернулося до суду з позовом до Відкритого акціонерного товариства «Стрийагромаш» в якому просило стягнути з відповідача на користь позивача суму заборгованості по відшкодуванні фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій у розмірі 10 257, 93 грн.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 30 червня 2011 року адміністративний позов задоволено повністю. Стягнено з Відкритого акціонерного товариства «Стрийагромаш» на користь Управління Пенсійного фонду України в Стрийському районі Львівської області заборгованість в розмірі 10 257, 93 грн.

Не погодившись з вищенаведеною постановою, Відкрите акціонерне товариство «Стрийагромаш» подало апеляційну скаргу в якій просить скасувати оскаржувану постанову та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Доводи апеляційної скарги обґрунтовують тим, що оскаржувана постанова є незаконною та необґрунтованою, оскільки суд першої інстанції порушив норми матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а висновки суду не відповідають обставинам справи.

Заслухавши доповідь судді Львівського апеляційного адміністративного суду, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ВАТ «Стрийагромаш» зареєстроване в УПФУ в Стрийському районі Львівської області як суб'єкт підприємницької діяльності-юридична особа, платник страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та платник, що відшкодовує фактичні витрати на виплату та доставку пільгових пенсій.

УПФУ в Стрийському районі Львівської області направило ВАТ «Стрийагромаш» розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»у частині пенсій, призначених відповідно до пунктів «а»- «з»ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»в розмірі 10 257, 93 грн.

Відповідно до п. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»№ 1058-ІV від 09.07.2003 року пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсій за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення». При цьому, зберігається порядок витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Статтею 2 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування»визначено, що об'єктом оподаткування для збору податків, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону (а це суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи -суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують найману працю; філії, відділення та інші відокремлення підрозділи платників податку, зазначених вище, що не мають статусу юридичної особи, розташованої на території іншої, ніж платник збору, територіальної громади) крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, є також фактичні витрати на доплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «а»- «з»статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Статтею 4 вказаного Закону встановлено ставки збору на обов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 100 відсотків відданого об'єкта оподаткування.

Відшкодування підприємствами витрат Пенсійного Фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, здійснюється відповідно до Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою Пенсійного фонду України №21-1 від 19.12.2003 року та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України за №64/8663 від 16.01.2004 року.

Пунктом 6.1 Інструкції передбачено, що відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», зокрема, 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу першого частини 2 Прикінцевих положень Закону застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Пунктом 6.4 Інструкції встановлено, що розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Відповідно до пункту 6.8 Інструкції підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену у повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Таким чином, обов'язок визначення сум відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій покладено на позивача, а відповідач зобов'язаний здійснити відшкодування зазначених витрат в розмірах, визначених позивачем, підставою для відшкодування вказаних сум є розрахунок цих витрат, який надсилається відповідачу.

Згідно з пунктами «а» - «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності як платники збору на обов'язкове державне пенсійне страхування мають сплачувати збір у розмірі 100 відсотків від об'єкта оподаткування, якими є фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах пенсіонерам, які працювали на роботах із шкідливими і важкими умовами праці.

Кожен роботодавець зобов'язаний відшкодовувати державі, в особі Пенсійного фонду України, фактичні витрати на виплату і доставку пільгових пенсій, що зумовлюється шкодою, заподіяною здоров'ю працівників шкідливими та важкими умовами праці, відповідно до Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування».

Порядок та механізм відшкодування витрат на доставку і виплату пільгових пенсій, визначений п.п. 6.2 п. 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою Пенсійного фонду України № 21-1 від 19.12.2003 року, було запроваджено з 1996 року, аналогічний механізм був передбачений Інструкцією №11-1 від 06.09.1996 року про порядок обчислення і сплати підприємствами установами, організаціями та громадянами страхових внесків до Пенсійного фонду України, а також обліку надходження і витрачання його коштів, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України 06.09.1996 року та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 24.09.1996 року за № 550/1575.

Положення п.п. 6.2. п. 6 Інструкції не встановлюють інший порядок відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пенсій ніж той, що був передбачений до введення в дію цієї Інструкції.

За вказаних обставин суд першої інстанції дійшов правильного висновку про стягнення з відповідача на користь УПФУ в Стрийському районі Львівської області заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до пунктів «а»-«з»статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" за Списком № 1 і № 2 у загальному розмірі 10 257, 93 грн.

Оскільки підприємство отримало від УПФУ в Стрийському районі Львівської області розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, які з моменту отримання є узгодженими і обов'язковими для виконання, а розрахунок відповідач не оскаржив, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про те, що він є обов'язковим для виконання і підлягає сплаті.

Колегія суддів апеляційного суду вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо стягнення з ВАТ «Стрийагромаш»заборгованості по витратах на виплату та доставку пенсій призначених на пільгових умовах.

Щодо твердження апелянта про порушення судом першої інстанції процесуального права, оскільки, справа розглянута у порядку скороченого провадження, колегія суддів апеляційного суду вважає за необхідне зазначити наступне.

Законодавцем надано суду виключне право самостійно визначати можливість чи не можливість розгляду справи в скороченому провадженні.

Відповідно до ч.4 ст. 183-2 КАС України, суддя розглядає справу в порядку скороченого провадження одноособово, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі. За результатами розгляду справи у скороченому провадженні суддя, оцінивши повідомлені позивачем, відповідачем обставини, за наявності достатніх підстав приймає законне судове рішення. У разі недостатності повідомлених позивачем обставин або якщо за результатами розгляду поданого відповідачем заперечення суд прийде до висновку про неможливість ухвалення законного судового рішення без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі, суд розглядає справу за загальними правилами цього Кодексу, про що постановляє ухвалу, яка не підлягає оскарженню.

Аналіз наведеного спростовує доводи та посилання апелянта на порушення судом першої інстанції норм процесуально права щодо розгляду справи та прийняття оскаржуваного рішення в скороченому провадженні.

Разом з тим, позивач, отримавши від суду ухвалу про відкриття скороченого провадження, мав право заявити клопотання про необхідність розгляду справи за його позовом за загальними правилами КАС України, що останнім не було зроблено.

За наведених обставин колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та прийняв постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, тому оскаржувану постанову слід залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 197, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. ст. 206, 254 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Стрийагромаш» залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 30 червня 2011 року у справі № 2а-6161/11/1370 - залишити без змін.

Ухвала апеляційного адміністративного суду є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий: О.Б. Заверуха

Судді: О.М. Гінда

В.В. Ніколін

Попередній документ
41979882
Наступний документ
41979884
Інформація про рішення:
№ рішення: 41979883
№ справи: 2а-6161/11/1370
Дата рішення: 16.12.2014
Дата публікації: 24.12.2014
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Львівський апеляційний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Старі категорії (адм); Справи зі спорів фіз. чи юр. осіб із суб’єктами владних повноважень, у тому числі їх органів на місцях, щодо оскарження їх правових актів індивідуальної дії, дій або бездіяльності (крім тих, що пов’язані з публічною службою), (усього), у тому числі:; Державної податкової адміністрації України та її органів (усього); застосування штрафних санкцій за здійснення господарської діяльності, не пов'язаної з оподаткуванням (усього):; інші штрафні санкції
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Виконання рішення (14.01.2015)
Дата надходження: 30.05.2011
Предмет позову: про стягнення заборгованості