10 грудня 2014 р.м.ОдесаСправа № 647/2579/14-а
Категорія: 5 Головуючий в 1 інстанції: Волошин Р.Р.
Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого - судді Федусика А.Г.,
суддів - Шевчук О.А. та Зуєвої Л.Є.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Бериславського районного суду Херсонської області від 23 вересня 2014 року (про залишення позовної заяви без розгляду) по справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до виконавчого комітету Бериславської міської ради про визнання нечинним та скасування рішення, -
Ухвалою Бериславського районного суду Херсонської області від 23 вересня 2014 року позовну заяву ОСОБА_2 - залишено без розгляду.
Не погодившись з вказаною ухвалою, ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить оскаржувану ухвалу суду скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Частиною 1 статті 99 КАС України встановлено, що адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала (ч.1 ст.100 КАС України).
Відповідно до частини 2 статті 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 звернулася до суду з адміністративним позовом до виконавчого комітету Бериславської міської ради з позовними вимогами про визнання невідповідним законодавству, нечинним з моменту прийняття та скасування рішення виконавчого комітету Бериславської міської ради №50 "Про затвердження тарифів на послуги з утриманні будинків та прибудинкових територій, що надає КП "Бериславська ЖЕК-1", яке було винесене 26 травня 2011 року.
Також, справа містить журнал судового засідання Бериславського районного суду від 13 лютого 2014 року, з якого випливає, що копія спірного рішення виконавчого комітету Бериславської міської ради від 26 травня 2011 року №50 була долучена до справи представником КП "Бериславська ЖЕК-1" в присутності позивача та її представника ОСОБА_3 у судовому засіданні 13 лютого 2014 року під час розгляду цивільної справи №647/189/14-ц.
Тобто, про існування оскаржуваного рішення виконкому ОСОБА_2 та її представник дізнались саме 13 лютого 2014 року, проте, з позовом до суду ОСОБА_2 звернулась лише 15 вересня 2014 року, тим самим пропустивши шестимісячний строк, передбачений КАС України.
Крім того, відповідно до ч.1, 4 та 6 ст.32 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно відповідно до умов договору в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
У платіжному документі мають бути передбачені графи для зазначення поточних та попередніх показань засобів обліку споживання комунальних послуг, різниці цих показань або затверджених норм, ціни/тарифу на даний вид комунальних послуг і суми, яка належить до сплати за надану послугу.
Платіжний документ може містити графи, в яких зазначаються суми до сплати за надані послуги, не проплачені повністю споживачем у попередній розрахунковий період. Платіжний документ не може містити графи, в яких зазначаються суми за оплату послуг, не передбачених договором, або суми доплат за надані послуги понад ті, що передбачені діючими тарифами.
З наведеного вбачається, що особа, яка є постачальником відповідних послуг щомісячно повинна нараховувати плату за надані послуги та, відповідно, інформувати з цього приводу споживача, зокрема, шляхом надіслання відповідного платіжного документа.
З матеріалів справи вбачається, що спірне рішення, яке було прийняте з метою приведення тарифів у відповідність до економічно обґрунтованих витрат (фактично підвищення тарифів), було винесене 26 травня 2011 року, а тому саме з цього часу, а також з моменту отримання платіжного документа позивач могла дізнатись про зміну тарифів та, як наслідок про винесення спірного рішення.
Також, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Отже, приймаючи до уваги, що з позовної заяви та доданих до неї матеріалів не вбачається підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, колегія суддів приходить до висновку про обґрунтованість рішення суду першої інстанції, яке постановлене з дотриманням норм матеріального та процесуального права про залишення позовної заяви без розгляду, а тому підстав для його скасування не вбачається.
Оскільки судом першої інстанції винесено ухвалу з держанням норм процесуального права, суд апеляційної інстанції, відповідно до ст.200 КАС України, залишає апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду без змін.
Керуючись ст.ст. 195, 197, 199, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення, а ухвалу Бериславського районного суду Херсонської області від 23 вересня 2014 року (про залишення позовної заяви без розгляду) - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає чинності відповідно до законодавства, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку, передбаченому КАС України.
Головуючий: А.Г. Федусик
Суддя: Суддя: О.А. Шевчук Л.Є Зуєва