Справа: № 731/742/14 Головуючий у 1-й інстанції: Семенченко О.М. Суддя-доповідач: Парінов А.Б.
Іменем України
18 грудня 2014 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого - судді Парінова А.Б.,
суддів: Грибан І.О., Губської О.А.,
при секретарі судового засідання Арсенійчук М.В.,
за участю представника позивача Бачиш Ю.Л.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Варвин» на постанову Варвинського районного суду Чернігівської області від 14 листопада 2014 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Варвин» до Варвинської селищної ради Варвинського району Чернігівської області про скасування рішення, -
Позивач звернувся до суду з позовом до виконавчого комітету Варвинської селищної ради про скасування рішення відповідача № 103 від 9 вересня 2014 року «Про коригування тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення».
Постановою Варвинського районного суду Чернігівської області від 14 листопада 2014 року у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
В силу вимог ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України, розглядаючи справи щодо протиправності рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
З матеріалів справи вбачається, що виконавчим комітетом Варвинської селищної ради було прийнято рішення від 09.09.2014 року № 103 «Про коригування тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення».
В преамбулі вказаного рішення зазначено, що рішення прийнято за результатами розгляду поданих КП «Господар» матеріалів щодо проведення коригування тарифу на централізоване водопостачання та водовідведення, встановленого рішеннями виконкому 29.03.2013 № 42 (зі змінами), у зв'язку зі збільшенням вартості електроенергії, паливно-мастильних матеріалів, на підставі ст. 31 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» та ст. 28 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».
Згідно з п. 1 вказаного рішення вирішено встановити скориговані тарифи на централізоване водопостачання та водовідведення для категорій споживачів: населення - тариф на водопостачання - 5,7 грн. за м3 , тариф на водовідведення - 11, 72 грн. за м3 , для бюджетних установ - тариф на водопостачання 5,95 грн. за м3 , тариф на водовідведення - 13, 03 грн. за м3, для інших споживачів - тариф на водопостачання 6,16 грн. за м3 , тариф на водовідведення - 17, 54 грн. за м3.
В п. 2 рішення виконавчого комітету Варвинської селищної ради від 09.09.2014 року № 103 «Про коригування тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення» зазначено вважати такими, що втратили чинність, рішення виконкому № 158 «Про внесення змін до деяких рішень виконкому про встановлення тарифів на житлово-комунальні-послуги» від 15.11.2013.
Пунктом 3 зазначеного рішення вирішено оприлюднити дане рішення в газеті «Слово Варванщини».
Датою набрання чинності цим рішенням згідно з п. 4 визначено 01.10.2014
Вважаючи вказане рішення відповідача протиправним, позивач звернувся до суду з позовом про його скасування.
Позовні вимоги мотивовані тим, що рішення прийняте відповідачем з порушенням встановленої законодавством процедури, а саме: без попереднього оприлюднення та за відсутності економічного обґрунтування нових тарифів.
Приймаючи рішення про відмову у задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що спірне рішення прийняте відповідачем на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством.
Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, колегія суддів виходить з наступного.
Спірні правовідносини виникли у зв'язку з прийняттям виконавчим комітетом Варвинської селищної ради рішення від 09.09.2014 року № 103 «Про коригування тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення».
Згідно з ч. 3 ст. 24 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції.
Вирішуючи питання про протиправність оскаржуваного рішення виконавчого комітету селищної ради, суд повинен з'ясувати чи прийняте таке рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» встановлено повноваження органів місцевого самоврядування у сфері житлово-комунальних послуг.
Пунктом 2 ч. 1 ст. 7 вказаного Закону, до повноважень органів місцевого самоврядування у сфері житлово-комунальних послуг віднесено, зокрема, встановлення цін/тарифів на житлово-комунальні послуги відповідно до закону.
Пунктом 2 ч. 1 статті 28 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» (в редакції на час прийняття оскаржуваного рішення) встановлено, що до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать встановлення в порядку і межах, визначених законодавством, тарифів щодо оплати побутових, комунальних, транспортних та інших послуг, які надаються підприємствами та організаціями комунальної власності відповідної територіальної громади; погодження в установленому порядку цих питань з підприємствами, установами та організаціями, які не належать до комунальної власності.
Частиною 10 ст. 31 цього Закону передбачено, що у разі зміни протягом строку дії цін/тарифів обсягу окремих складових економічно обґрунтованих витрат з причин, які не залежать від виконавця/виробника, зокрема, збільшення або зменшення податків і зборів, мінімальної заробітної плати, орендної плати та амортизаційних відрахувань, підвищення або зниження цін на паливно-енергетичні та інші матеріальні ресурси, виконавці/виробники проводять коригування встановлених цін/тарифів на житлово-комунальні послуги і подають на затвердження до органу, уповноваженого здійснювати встановлення таких цін/тарифів. При цьому перерахунок цін/тарифів може проводитися шляхом коригування лише тих складових структури цін/тарифів, за якими відбулися цінові зміни в бік збільшення або зменшення. При коригуванні додатково враховується компенсація втрат (або вилучення необґрунтовано отриманих прибутків) від застосування не скоригованої на зміну вартості окремих витрат ціни/тарифу в період до встановлення скоригованих цін/тарифів.
Аналогічні положення містить п. 8 Порядку формування тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 червня 2011 року № 869 «Про забезпечення єдиного підходу до формування тарифів на житлово-комунальні послуги», згідно якого у разі зміни протягом строку дії тарифів обсягу окремих витрат, повязаних із провадженням ліцензованої діяльності з виробництва, транспортування та постачання теплової енергії, з причин, які не залежать від ліцензіата, зокрема збільшення або зменшення податків і зборів, мінімальної заробітної плати, орендної плати та амортизаційних відрахувань, підвищення або зниження цін і тарифів на паливно-енергетичні та інші матеріальні ресурси, може проводитися перерахування тарифів шляхом коригування лише тих складових частин структури тарифів, за якими відбулися цінові зміни в бік збільшення або зменшення.
Як вбачається з преамбули оскаржуваного рішення відповідача, коригування тарифів здійснено у зв'язку зі збільшенням вартості електроенергії, паливно-мастильних матеріалів.
Таким чином, на підставі встановлених фактичних обставин справи, керуючись наведеними нормами права, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржуване рішення відповідача від 09.09.2014 року № 103 «Про коригування тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення» прийняте на підставі та в межах повноважень, що передбачені Конституцією та законами України.
Стосовно доводів апеляційної скарги позивача про не здійснення оприлюднення проекту спірного рішення до його прийняття колегія суддів зазначає таке.
Відповідно до частин 11, 12 с. 59 «Про місцеве самоврядування в Україні» акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування доводяться до відома населення. На вимогу громадян їм може бути видана копія відповідних актів органів та посадових осіб місцевого самоврядування. Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування, які відповідно до закону є регуляторними актами, розробляються, розглядаються, приймаються та оприлюднюються у порядку, встановленому Законом України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності».
Згідно з ч. 2 статті 3 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» дія цього Закону не поширюється на здійснення регуляторної діяльності, пов'язаної з прийняттям актів, якими доводяться до відома фізичних та юридичних осіб, їх об'єднань рішення органів, які є вищестоящими по відношенню до органів, які приймають ці акти, а також актів, якими встановлюються ціни/тарифи на житлово-комунальні послуги.
З наведеного слідує, що оскаржуване рішення виконавчим комітетом Варвинської селищної ради рішення від 09.09.2014 року № 103 «Про коригування тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення» не підпадає під дію Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» і до них не може застосовуватися відповідний порядок оприлюднення регуляторних актів, оскільки цим рішенням не встановлювались ціни/тарифи на житлово-комунальні послуги, а були відкориговані.
Відповідні роз'яснення з цього приводу надавалися Державним комітетом України з питань регуляторної політики та підприємництва у листах від 22 вересня 2008 року № 21-20/697-4, від 02 жовтня 2008 року № 8374 та від 02 грудня 2010 року №15496.
Таким чином, твердження позивача про те, що рішення виконкому є протиправним в зв'язку з тим, що воно не було офіційно оприлюднене для обговорення, є необґрунтованим та безпідставним.
Наведене підтверджується і наступним.
Частиною 5 статті 32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що у разі зміни цін/тарифів на житлово-комунальні послуги виконавець/виробник не менше ніж за 15 днів до введення їх у дію повідомляє про це споживачів з посиланням на рішення відповідних органів.
Порядок доведення до споживачів інформації про перелік житлово-комунальних послуг, структуру цін/тарифів, зміну цін/тарифів з обґрунтуванням її необхідності та про врахування відповідної пропозиції територіальних громад», затверджено наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України 30.07.2012 N 390 (далі по тексту Порядок № 390).
Положеннями розділу ІІ Порядку № 390 встановлено механізм доведення до відома споживачів інформації про перелік житлово-комунальних послуг, структуру цін/тарифів, зміну цін/тарифів з обґрунтуванням її необхідності та про врахування відповідної позиції територіальних громад.
Розділом 2 Порядку передбачено наступне.
Суб'єкти господарювання здійснюють розрахунки економічно обґрунтованих витрат на виробництво (надання) житлово-комунальних послуг і подають їх органам, уповноваженим здійснювати встановлення тарифів.
Протягом п'яти робочих днів з дня подання відповідних розрахунків до органу місцевого самоврядування суб'єкти господарювання інформують споживачів про намір здійснити зміну тарифів за визначеними цим Порядком способами.
Суб'єктами господарювання, що виробляють теплову енергію, надають комунальні послуги (послуги централізованого опалення, холодного та гарячого водопостачання, водовідведення), до відома споживачів доводиться така інформація:
- загальний розмір тарифу та його структура (плановані витрати за елементами, прибуток, податок на додану вартість);
- копія постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг, про встановлення тарифів на теплову енергію чи послуги централізованого водопостачання, водовідведення (у разі якщо суб'єкт господарювання є ліцензіатом Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг);
- обґрунтування причин зміни тарифу (зазначення розміру діючого тарифу та відсотка відшкодування затвердженим тарифом собівартості, планового економічно обґрунтованого тарифу, дати, коли тариф востаннє переглядався, причин перегляду тарифу, зазначення відсотка зростання основних складових тарифу (заробітної плати, електроенергії, паливно-мастильних матеріалів), визначення відсотка підвищення тарифу тощо);
- інша додаткова інформація, визначена суб'єктом господарювання та/або органом місцевого самоврядування.
Зазначена інформація доводиться до відома споживачів шляхом розміщення на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування в мережі Інтернет (за наявності), у друкованому засобі масової інформації місцевої сфери розповсюдження (перевага надається друкованим засобам масової інформації органу місцевого самоврядування), веб-сайті суб'єкта господарювання (за наявності) та шляхом розміщення на інформаційних стендах біля адміністративних будинків органів місцевого самоврядування в населених пунктах, де споживачі отримують відповідні послуги.
Суб'єкт господарювання додатково може також доводити до відома споживачів інформацію за допомогою радіо, телебачення та способу, визначеного статутом територіальної громади.
Як вбачається із матеріалів справи, комунальним підприємством «Господар» було здійснено перерахунок тарифу та протягом п'яти робочих днів з дня подання відповідних розрахунків до органу місцевого самоврядування проінформовано споживачів про зміну тарифів шляхом розміщення інформації про зміну тарифу на централізоване волопостачання та воловідведення в смт. Варва у районній газеті «Слово Варванщини» № 31 від 16 серпня 2014 року (а.с. 17).
Розміщена інформація за змістом та строками розміщення відповідає вимогам Порядку № 390.
Щодо обґрунтувань позивача про те, що рішення виконкому є протиправним з тих підстав, що ціни/тарифи на житлово-комунальні послуги затверджені в розмірах в супереч економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво та інформація про структуру цін/тарифів не надана споживачам, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що Постановою КМУ від 17 липня 2014 року № 269 «Про внесення змін до деяких постанов КМУ» вимога про отримання висновків Держцінінспекції щодо розрахунків економічно обґрунтованих планових витрат, була скасована.
Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що оскаржуване рішення було прийняте відповідачем на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Законом.
Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повно та всебічно, оцінивши фактичні обставини справи, з дотриманням норм матеріального та процесуального права, дійшов вірного висновку про відмову у задоволенні позову.
Згідно з ст. ст. 198, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 167, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Варвин» залишити без задоволення.
Постанову Варвинського районного суду Чернігівської області від 14 листопада 2014 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя А.Б. Парінов
Судді І.О. Грибан
О.А. Губська
Ухвалу в повному обсязі виготовлено 22.12.2014
Головуючий суддя Парінов А.Б.
Судді: Грибан І.О.
Губська О.А.