ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
про залишення позовної заяви без розгляду
17 грудня 2014 року м. Київ № 826/19699/14
Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Поргібніченко І.М., ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї матеріалами
за позовомПриватного акціонерного товариства «Альцест»
до Інспекції з питань захисту прав споживачів у Київській області
про визнання протиправною та скасування постанови від 13 лютого 2013 року № 149, -
15 грудня 2014 року до Окружного адміністративного суду м. Києва звернулося Приватне акціонерне товариство «Альцест» з позовом про визнання протиправною та скасування постанови Інспекції з питань захисту прав споживачів у Київській області від 13 лютого 2013 року № 149 про накладення стягнень, передбачених ст. 23 Закону України «Про захист прав споживачів».
Розглянувши матеріали позовної заяви, суд дійшов висновку про залишення позовної заяви без розгляду, з огляду на наступне.
Строк звернення до адміністративного суду встановлено статтею 99 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до ч. 1 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно з частиною другою наведеної статті, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
В той час, частиною п'ятою ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що для звернення до адміністративного суду щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів, встановлюється місячний строк.
Обчислення строку звернення до суду Кодексом адміністративного судочинства України пов'язується з моментом, коли особа дізналась або повинна була дізнатись про наявність порушення своїх прав, свобод чи інтересів, тобто дізналась про рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а не з моменту коли особі стало відомо за правилами якого судочинства їй необхідно захистити свої порушені права, свободи чи інтереси.
Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Як вбачається з матеріалів адміністративної справи, позивачем оскаржувається постанова Інспекції з питань захисту прав споживачів у Київській області від 13 лютого 2013 року № 149 про накладення стягнень, передбачених ст. 23 Закону України «Про захист прав споживачів», якою до позивача застосовано штраф у розмірі 299 680, 72 грн.
В обґрунтування пропущення строків звернення до суду, позивач посилався на те, що про наявність оскаржуваної постанови дізнався лише 13 червня 2014 року під час ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження № 37084762 з примусового виконання постанови у Відділі державної виконавчої служби Києво-Святошинського районного управління юстиції.
Вказане свідчить, що позивачу про існування оскаржуваного рішення було відомо з 13 червня 2014 року, у зв'язку із чим строк, з якого позивач повинен був бути обізнаний про порушення його прав, має обчислюватися саме з вказаної дати.
У той же час, до суду позивач звернувся 15 грудня 2014 року, що перевищує місячний строк, передбачений чинним законодавством України.
При цьому, позивачем належних та допустимих доказів, які б свідчили про поважність причин пропуску строку звернення до суду з адміністративним позовом не надано.
Таким чином, суд приходить до висновку, що позовна заява Приватного акціонерного товариства «Альцест» підлягає залишенню без розгляду, а причини пропуску строку звернення до адміністративного суду не є поважними.
Частиною другою ст. 100 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що позовна заява може бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи.
Приймаючи до уваги викладене, керуючись ст. 99, ст. 100, ст. 160, ст. 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. Позовну заяву Приватного акціонерного товариства «Альцест» залишити без розгляду.
2. Копії ухвали невідкладно надіслати особам, які беруть участь у справі.
Ухвала набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена за правилами, встановленими в ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно.
Суддя І.М. Погрібніченко