ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
18 грудня 2014 року м. Київ № 826/7945/13-а
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:
головуючого судді - Добрівської Н.А.,
за участю секретаря судового засідання - Шаповалової К.В.,
та представників сторін:
від позивача - Петруньок С.М.,
від відповідача - Тренової О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання позивача і відповідача в адміністративній справі
за позовом Київського міського відділення Фонду соціального захисту інвалідів
до Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Дока Україна Т.О.В.»
про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені
28 травня 2013 року Київське міське відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулось до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Дока Україна Т.О.В.» про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені на загальну суму 716 968,30 грн.
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що за результатами проведеної планової виїзної перевірки відповідача щодо виконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, реєстрації у відділенні Фонду, подання звіту про зайнятість і працевлаштування інвалідів, своєчасного та повного надходження адміністративно-господарських санкцій до Державного бюджету України складено акт за №120-П12 від 18.12.2012 року, яким зафіксовано порушення, щодо недодержання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів за 2009, 2010 і 2011 роки, за що відповідачу були нараховані адміністративно-господарські санкції, з них:
- за 2009 рік - 238 846,14 грн. та нарахована пеня в сумі 46 719,06 грн.;
- за 2010 рік - 175 773,78 грн. та нарахована пеня в сумі 21 546,95 грн.;
- за 2011 рік - 226 571,42 грн. та нарахована пеня в сумі 11 100,95 грн.
У зв'язку з несплатою вказаних сум товариством у добровільному порядку Київське міське відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулось до суду із відповідним позовом про стягнення коштів.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 19 серпня 2013 року у задоволенні позову відмовлено.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 03 грудня 2013 року скасовано постанову суд першої інстанції та ухвалено нове судове рішення, яким позов задоволено. Стягнуто з Товариства на користь Фонду адміністративно-господарські санкції за невиконання нормативу робочих місць призначених для працевлаштування інвалідів за 2009 рік у розмірі 238 846,14 грн. та пені - 46 719,06 грн., за 2010 рік у розмірі 175 773,78 грн. та пені - 21 546,95 грн., за 2011 рік у розмірі 226 571,42 грн. та пені - 11 100,95 грн.
Водночас, ухвалою Вищого адміністративного суду України від 13 листопада 2014 року касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Дока Україна Т.О.В.» задоволено частково, постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 19 серпня 2013 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 03 грудня 2013 року скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
Відповідно до розподілу справ між суддями Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 грудня 2014 року адміністративну справу №826/7945/13-а передано на розгляд судді Добрівській Н.А.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 грудня 2014 року дана справа прийнята до провадження та призначено її розгляд в судовому засіданні.
16 грудня 2014 року від відповідача через канцелярію суду надійшло письмове клопотання про залишення позовної заяви без розгляду у зв'язку з пропуском позивачем строку звернення до суду із даними вимогами, про що зазначено в мотивувальній частині ухвали Вищого адміністративного суду України від 13 листопада 2014 року у даній справі.
В судовому засіданні 18 грудня 2014 року представником позивача подано письмове клопотання про поновлення строку звернення до суду, в якому представник просить визнати поважними причини пропуску строку звернення до суду з позовом до ТОВ з іноземними інвестиціями «Дока Україна Т.О.В.». В своїх усних поясненнях представник позивача зазначив про те, що причини пропуску строку, які мають бути визнані судом поважними, викладені у позовній заяві, а саме, що факт допущення позивачем порушень щодо недодержання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів за 2009, 2010 і 2011 роки виявлено тільки під час перевірки, яка мала місце у 2012 році. Виявити вказані порушення не було можливим у зв'язку з тим, що відповідач не подавав звітності за вказаний період.
При вирішенні питання про наявність підстав для визнання поважними причин пропуску позивачем строку звернення до суду із даним позовом суд виходить з наступного.
Частиною 1 статті 250 Господарського кодексу України встановлено, що адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.
Відповідно до частини 1 статті 238 цього Кодексу за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.
Водночас за змістом статті 20 Закону України від 21 березня 1991 року № 875-ХІІ «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» (далі по тексту - Закон №875-ХІІ) адміністративно-господарські санкції за недотримання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів сплачуються (нараховуються, застосовуються) підприємствами самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною 1 статті 19 цього Закону.
Отже, саме з 16 квітня відповідного року у контролюючого органу виникає право на стягнення несплачених підприємством самостійно сум санкцій у судовому порядку. При цьому на дані правовідносини поширюється строк звернення до суду, встановлений статтею 99 КАС України.
Частина 4 статті 20 Закону №875-ХІІ, за змістом якої до правовідносин із стягнення адміністративно-господарських санкцій, передбачених цим Законом, не застосовуються строки, визначені статтею 250 Господарського кодексу України, не має правового значення для вирішення цього спору, оскільки в останній нормі визначено строки застосування адміністративно-господарських санкцій, а не їх стягнення.
Відповідно до статті 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення передбачених законом вимог.
Системний аналіз викладених вище норм права дає підстави для висновку, що звертаючись до суду із даним позовом 28 травня 2013 року (відповідно до відбитку штемпеля вхідної кореспонденції суду) з вимогою про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені за порушення, що мали місце у 2009, 2010, 2011 роках Фонд порушив строк звернення, встановлений частиною 2 статті 99 КАС України.
Зазначені висновки узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду України, яка викладена у постанові від 21 лютого 2011 року справа №21-9а11 та з викладеною Вищим адміністративним судом України в ухвалі від 13 листопада 2014 року по даній справі.
При цьому, посилання представника позивача, як на причину пропуску строку звернення до суду, на те, що вказані порушення були виявлені Фондом тільки під час перевірки та зафіксовані в акті від 18.12.2012 року не узгоджуються з положеннями, закріпленими у частині 1 статті 250 Господарського кодексу України, і тому не можуть свідчити про наявність поважних причин.
Згідно частини 1 статті 100 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.
Позовна заява може бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи (ч.2 ст.100 КАС України).
З огляду на наведені вище обставини з урахуванням норм процесуального права, а також враховуючи недоведеність існування підстав вважати причини пропуску строку поважними, суд приходить до висновку про необхідність залишення позовної заяви без розгляду.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст.99, 100, 160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя -
Позовну заяву Київського міського відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Дока Україна Т.О.В.» про стягнення адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць призначених для працевлаштування інвалідів та пені за 2009, 2010 і 2011 роки - залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили в порядку і строки визначені статтею 254 КАС України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції у порядку та строки встановлені ст.ст.185-187 КАС України.
Суддя: Н.А. Добрівська