ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
м. Київ
08 грудня 2014 року 09:33 № 826/17453/14
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючого судді Катющенка В.П., за участю секретаря судового засідання Савченко А.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Управління Пенсійного фонду України в Святошинському районі м. Києва
про визнання дій та бездіяльності незаконними, визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити певні дії
за участю:
від позивача - не з'явився (клопотання про розгляд за відсутності);
від відповідача - Лазоренко А.О.
ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Святошинському районі м. Києва (далі по тексту - відповідач), в якому просить суд:
- «визнати незаконними дії Управління Пенсійного фонду України в Святошинському районі м. Києва, які виразилися у реєстрації одержаних 10.06.2014 р. і 25.06.2014 р. запитів ОСОБА_1 від 05.06.2014 р. і 24.06.2014 на отримання публічної інформації відповідно до вимог Закону України «Про звернення громадян»;
- визнати протиправною відмову Управління Пенсійного фонду України в Святошинському районі м. Києва у наданні інформації на запит ОСОБА_1 від 05.06.2014 р. на отримання публічної інформації з підстав не передбачених статтею 22 Закону України «Про доступ до публічної інформації»;
- зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Святошинському районі м. Києва повторно розглянути запити ОСОБА_1 від 05.06.2014 р. на отримання публічної інформації в порядку Закону України «Про доступ до публічної інформації»;
- зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Святошинському районі м. Києва надати ОСОБА_1 запитуваний повний документ а саме засвідчену належним чином копію первинної виписки із акту огляду МСЕК з обох сторінок;
- визнати бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Святошинському районі м. Києва, щодо ненадання роз'яснення про можливість та порядок оскарження відмови у задоволенні запиту ОСОБА_1 від 05.06.2014 про доступ до публічної інформації незаконною;
- визнати протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в Святошинському районі м. Києва, які виразилися у наданні відповіді не по суті запиту ОСОБА_1 від 24.06.2014 р. на отримання публічної інформації;
- зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Святошинському районі м. Києва повторно розглянути запит ОСОБА_1 від 24.06.2014 на отримання публічної інформації в порядку Закону України «Про доступ до публічної інформації»;
- визнати протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Святошинському районі м. Києва, щодо не направлення запиту ОСОБА_1 на отримання публічної інформації від 24.06.2014 до належного розпорядника - Медико-соціальної експертної комісії (МСЕК), де ОСОБА_1 проходив;
- зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Святошинському районі м. Києва направити до належного розпорядника - Медико-соціальної експертної комісії (МСЕК), де ОСОБА_1 проходив у відповідності до вимог ч. 3 ст. 22 Закону України «Про доступ до публічної інформації»;
- визнати незаконними дії Управління Пенсійного фонду України в Святошинському районі м. Києва, щодо зазначення ним у відповіді на запит ОСОБА_1 від 24.06.2014 про можливість його оскарження у порядку, визначеному Законом України «Про звернення громадян»;
- визнати незаконними дії Управління Пенсійного фонду України в Святошинському районі м. Києва, щодо надання відповіді на запит ОСОБА_1 від 24.06.2014 на отримання публічної інформації з порушенням встановлених Закону України «Про доступ до публічної інформації» строків».
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач, не надавши в установлений строк достовірної, точної та повної інформації на запит позивача, своїми діями унеможливив реалізацію права останнього на отримання інформації відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації».
Ухвалами Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.11.2014 відкрито провадження у справі та призначено її до судового розгляду в судовому засіданні.
У судове засідання, призначене на 08.12.2014, позивач не прибув, надіславши до суду клопотання про розгляд справи без його участі.
Представник відповідача позовні вимоги не визнала, надала письмові заперечення, в яких просить відмовити у задоволенні позову, зазначивши, що інформація, яку просив надати позивач у запитах, не є публічною, а тому запити позивача не підлягали розгляду в порядку Закону України «Про доступ до публічної інформації», у зв'язку з чим відповідачем надано відповіді на запити у порядку та строки, визначені Законом України «Про звернення громадян».
У судовому засіданні 08.12.2014 проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
05.06.2014 ОСОБА_1 звернувся з запитом на отримання публічної інформації до Управління Пенсійного фонду України в Святошинському районі м. Києва, в якому просив надати засвідчену належним чином копію виписки із акту огляду у МСЕК (первинна). Вказаний запит було одержано відповідачем 10.06.2014 та зареєстровано за №12/07.
11.06.2014 відповідачем надано відповідь №9624/08, до якої долучено першу сторону (лицьову) виписки з акту огляду МСЕК Сер. ВТЭ-122 №027259 про встановлення позивачу третьої групи інвалідності.
Позивач 24.06.2014 направив відповідачу повторний запит на отримання публічної інформації, в якому просив надати засвідчену належним чином копію первинної виписки із акту огляду у МСЕК з обох сторінок. Також позивач зазначив, що на попередній запит було надано запитувану виписку лише з лицьового боку.
Повторний запит позивача було одержано відповідачем 25.06.2014 та зареєстровано за №15/07.
01.07.2014 відповідачем було надано відповідь №11091/08, якою повідомлялось, що на другій стороні довідки виписки із акта засвідчення МСЕК зазначено діагноз, який встановлюється відповідною медико-соціальною експертною комісією, де позивач проходив огляд, а тому для отримання даних про його діагноз та причину інвалідності, позивачу необхідно звернутися до вищезазначеної установи. Окремо роз'яснено право звернутись до вищого державного органу в порядку підлеглості або безпосередньо до суду у випадку не згоди з рішенням відповідача, відповідно до Закону України «Про звернення громадян».
Позивач, вважаючи, що відповідачем протиправно не надано запитувану інформацію, порушено Закон України «Про доступ до публічної інформації», звернувся з даним позовом до суду за захистом своїх прав.
Вирішуючи спір, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 40 Конституції України встановлено, що усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про доступ до публічної інформації» публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом. Публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.
Однією з гарантій реалізації конституційних прав на вільне збирання, зберігання, використання і поширення інформації є законодавче закріплення права кожного на доступ до інформації, яке згідно зі статтею 5 Закону України «Про доступ до публічної інформації» забезпечується систематичним та оперативним оприлюдненням інформації в офіційних друкованих виданнях, на офіційних веб-сайтах в мережі Інтернет, на інформаційних стендах та будь-яким іншим способом, а також шляхом надання інформації на запити.
Як вбачається з матеріалів справи, предметом інформаційних запитів від 05.06.2014 та від 24.06.2014 є надання виписки із акту огляду у МСЕК стосовно позивача.
Відповідно до частини першої статті 1 Закону України «Про звернення громадян» громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.
З системного аналізу викладеного вбачається, що звернення позивача із запитом про надання виписки із акта огляду у МСЕК, яка стосується позивача, тобто із запитом щодо реалізації своїх соціально-економічних інтересів, не є інформаційним запитом в розумінні Закону України «Про доступ до публічної інформації», а підлягає вирішенню відповідно до вимог Закону України «Про звернення громадян», що і було вчинено відповідачем.
Передбачене статтею 1 Закону України «Про звернення громадян» право громадян України звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення кореспондується із встановленими статтями 14, 15, 19 цього Закону обов'язками органів державної влади, місцевого самоврядування та їх посадових осіб, керівників та посадових осіб підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), об'єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення.
Відповідно до частини першої статті 20 Закону України «Про звернення громадян» звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п'яти днів.
Частиною другою статті 2 Закону України «Про доступ до публічної інформації» встановлено, що цей Закон не поширюється на відносини щодо отримання інформації суб'єктами владних повноважень при здійсненні ними своїх функцій, а також на відносини у сфері звернень громадян, які регулюються спеціальним законом.
Враховуючи вищенаведене та оскільки позивачем оскаржуються дії відповідача відповідно до вимог Закону України «Про доступ до публічної інформації», який на дані правовідносини не поширюється, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позову.
При цьому, з огляду на приписи частини другої статті 2 Закону України «Про доступ до публічної інформації», судом оцінка дій відповідача в межах Закону України «Про звернення громадян» не надається, оскільки надання такої оцінки можливе у разі пред'явлення окремого позову в межах правовідносин, пов'язаних із розглядом звернення позивача.
Частиною першою статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Керуючись ст. ст. 69-71, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
У задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили відповідно до частини першої статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України.
Суддя В.П. Катющенко