Провадження № 22-ц/774/9855/14 Справа № 204/5401/14-ц Головуючий у 1 й інстанції - Нізік О. В. Доповідач - Повєткін В.В.
Категорія 47
16 грудня 2014 року Апеляційний суд Дніпропетровської області в складі:
Головуючого судді: Повєткіна В.В.
суддів: Рудь В.В., Ткаченко І.Ю.
при секретарі: Чергенець С.О.
Розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за апеляційною скаргою Дніпропетровської міської ради
на рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 25 вересня 2014 року
за позовом Дніпропетровської міської ради до ОСОБА_2 про зобов'язання знесення самовільного будівництва, повернути самовільно зайняту земельну ділянку, звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки, повернення ділянки у придатний стан, треті особи: Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у Дніпропетровській області, ОСОБА_3, Комунальне підприємство "Житлове господарство Красногвардійського району" Дніпропетровської міської ради, Красногвардійська районна у місті Дніпропетровську рада, -
У липні 2014 року Дніпропетровської міської рада звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про зобов'язання знесення самовільного будівництва, повернути самовільно зайняту земельну ділянку, звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки, повернення ділянки у придатний стан посилаючись на те, що ОСОБА_2, яка мешкає по АДРЕСА_1 виконано самочинне будівництво прибудов до вказаного будинку. Документи, які дають право власності користування земельною ділянкою та відповідні дозвільні документи на виконання будівельних робіт квартиронаймачем не надано, про дані порушення неодноразово було складено відповідні акти та приписи. На цей час вимоги актів та припису не виконано. Перевіркою виявлено самовільне зайняття ОСОБА_2 земельних ділянок загальною площею 16,94 м.кв. (3,50 м * 2,20 м, та 3,20 м * 1,20 м; 1,80 м * 3,00 м), що тягне за собою наслідки передбачені ст.211 ЗК України, а саме адміністративну відповідальність передбачені ст.53-1 КпАП та кримінальну відповідальність передбачені ст.197-1 КК України. На даний час ОСОБА_2 самостійно не здійснено демонтаж даних прибудов. Позивач просив суд зобов'язати ОСОБА_2 звільнити земельну ділянку площею 7,70 кв. м. шляхом знесення самовільно збудованої прибудови по АДРЕСА_2 (літ. Б-2), до житлового будинку зовнішніми розмірами 3,5 м х 2,20 м з південного фасаду будинку; зобов'язати ОСОБА_2 повернути самовільно зайняту земельну ділянку площею 7,70 кв.м. державі, по АДРЕСА_2 (літ. Б-2) в особі Дніпропетров-ської міської ради шляхом приведення у придатний для використання стан; зобов'язати ОСОБА_2 звільнити земельну ділянку площею 3,84 кв. м. шляхом знесення самовільно збудованої прибудови по АДРЕСА_2 (літ. Б-2), до житлового будинку зовнішніми розмірами 3,20 м х 1,20 м з південного фасаду будинку; зобов'язати ОСОБА_2 повернути самовільно зайняту земельну ділянку площею 3,84 кв. м. державі, по АДРЕСА_2 (літ. Б-2) у особі Дніпропетровської міської ради шляхом приведення у придатний для використання стан; зобов'язати ОСОБА_2 звільнити земельну ділянку площею 5,4 кв.м. шляхом знесення самовільно збудованої прибудови (сарай) по АДРЕСА_2 (літ. Б-2), до житлового будинку зовнішніми розмірами 1,80 м х 3 м з західного фасаду будинку; зобов'язати ОСОБА_2 повернути самовільно зайняту земельну ділянку площею 5,4 кв.м. державі, по АДРЕСА_2 (літ. Б-2) у особі Дніпропетровської міської ради шляхом приведення у придатний для використання стан; судові витрати по справі покласти на Відповідача (а.с.2-8).
Рішенням Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 25 вересня 2014 року в задоволенні позовної заяви - відмовлено (а.с.44-48).
В апеляційній скарзі (а.с.50-57) Дніпропетровська міська рада просить рішення суду скасувати, як необґрунтоване і ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимог, оскільки:
- Дніпропетровською міською радою будь-яких рішень щодо надання у власність або користування спірних земельних ділянок не ухвалювалось;
- жодних доказів недієздатності відповідача суду надано не було;
- спірні земельні ділянки зайняті відповідачем самовільно, що тягне за собою наслідки передбачені ст.211 ЗК України.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що скарга є необґрунтованою і не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відмовляючи у задоволенні вимог заяви, суд першої інстанції встановив, що відповідач, яка є основним квартиронаймачем, та яка, на думку позивача, згідно чисельних перевірок, здійснила самовільне будівництво трьох прибудов до житлового будинку, яке порушує права позивача, не є належним відповідачем.
Колегія суддів вважає, що такий висновок суду першої інстанції відповідає вимогам закону та матеріалам справи.
Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, до квартири АДРЕСА_1, наймачем якої є відповідач ОСОБА_2, виконано самочинне будівництво прибудов.
Згідно з поясненнями сторін, які приймають участь у справі, відповідач ОСОБА_2 є хворою людиною похилого віку (1949 р.н.), разом з нею у вказаній квартирі зареєстровані та проживають інші особи, які до участі у справі не залучені.
Відповідно до положень ч.1 ст.61 ЦПК України зазначені обставини не підлягають доказуванню, оскільки визнані сторонами, та іншими особами, які беруть участь у справі.
Відповідно до ч.1 ст.60 кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Доказів того, що самочинне будівництво здійснено саме відповідачем ОСОБА_2, позивач суду не надав.
В апеляційній скарзі позивач таких доказів також не навів.
Таким чином висновки суду першої стосовно того, що ОСОБА_2 є неналежним відповідачем у справі, позивачем не спростовані.
З огляду на це колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги про необґрунтованість рішення суду першої інстанції є безпідставними, оскільки зводяться до переоцінки висновків суду без врахування наявних у справі доказів.
Суд першої інстанції всебічно і повно дослідив обставини справи, надав належну оцінку доказам, які надані суду сторонами, і по становив законне і обґрунтоване рішення про відмову у задоволенні позову.
Порушень матеріального і процесуального права при ухваленні судового рішення не допущено.
Тому підстав для скасування або зміни рішення суду першої інстанції немає.
У зв'язку з викладеним і керуючись ст.ст.307,308,314,315 Цивільного процесу ального кодексу України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу Дніпропетровської міської ради - відхилити.
Рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 25 вересня 2014 року - залишити без змін.
Ухвала Апеляційного суду Дніпропетровської області набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Головуючий:
Судді: