Провадження № 11-сс/774/1438/14 Справа № 209/6835/14-к Слідчий суддя - ОСОБА_1 Суддя-доповідач - ОСОБА_2
Категорія: ст. 183 КПК України
17 грудня 2014 року м. Дніпропетровськ
Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:
Судді-доповідача - ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4
секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у кримінальному провадженні №12014040790002434, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 04 грудня 2014 року, матеріали за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 05 грудня 2014 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився у м. Дніпродзержинську, громадянина України, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України,-
за участю:
прокурора ОСОБА_7 ,
слідчого ОСОБА_8 ,
захисника ОСОБА_9 ,
підозрюваного ОСОБА_6 ,
встановила:
Ухвалою слідчого судді Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 05 грудня 2014 року задоволено клопотання слідчого СВ Дніпровського РВ ДзМУ ГУ МВС України в Дніпропетровській області та застосовано щодо ОСОБА_6 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 16 год. 00 хв. 31 січня 2015 року.
Судом розмір застави не визначався.
Мотивуючи висновки ухвали, слідчий суддя вказав на наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до семи років, а також на існування ризиків, передбачених ст.177 КПК України, врахував те, що ОСОБА_6 раніше судимий, у нього відсутнє постійне місце роботи та джерело доходу.
Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, підозрюваний подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 05 грудня 2014 року та задовольнити заяву про відвід слідчого СВ Дніпровського РВ ДзМУ ГУ МВС України в Дніпропетровській області ОСОБА_8 , який здійснює досудове розслідування у даному кримінальному провадженні.
В обґрунтування своїх вимог підозрюваний посилається на те, що ухвала слідчого судді постановлена без врахування фактичних обставин кримінального провадження, посилається на упереджене ставлення слідчого до його особи та вказує на необґрунтовані висновки слідчого щодо юридичної оцінки його дій.
Заслухавши доповідь судді, доводи підозрюваного та його захисника, які підтримали вимоги апеляційної скарги, думку прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги та наполягав на залишенні ухвали слідчого судді без змін, пояснення слідчого, перевіривши матеріали за клопотанням слідчого та матеріали кримінального провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про те, що вимоги апеляційної скарги задоволенню не підлягають з наступних підстав.
Стаття 5 Конвенції про захист прав людини та основних свобод гарантує кожному право на свободу та особисту недоторканість.
В силу ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є винятковим, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Згідно вимог ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч. 1 цієї статті.
Судове рішення стосовно обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою повинно відповідати вимогам ст. 370 КПК України, тобто повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим, та містити як чітке визначення законодавчих підстав для його обрання, так і дослідження та обґрунтування достовірності обраних підстав у контексті конкретних фактичних обставин вчинення кримінального правопорушення, врахування особи винного та інших обставин, в тому числі ризиків, наведених у ч. 1 ст. 177 КПК України.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Під час апеляційного перегляду ухвали встановлено, що зазначені вимоги закону слідчим суддею дотримані в повному обсязі.
Так, слідчий суддя, перевіряючи законність та обґрунтованість клопотання слідчого про застосування щодо ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, у відповідності до вимог ст. ст. 193, 194 КПК України вислухав доводи учасників судового провадження, належним чином дослідив фактичні обставини, вказані у клопотанні слідчого, що відповідає правовим позиціям, викладеним в п. 49 рішення ЄСПЛ «Ніколова проти Болгарії».
Як вбачається з наданих матеріалів, слідчий суддя встановив, що ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України.
Посилання апелянта на відсутність обґрунтованої підозри колегія суддів не може взяти до уваги, оскільки відповідно до правової позиції ЄСПЛ у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» (п.55 рішення) факти, що викликають підозру, не обов'язково мають бути встановлені до ступеня, необхідного для засудження чи навіть для пред'явлення обвинувачення, що є задачею наступних етапів кримінального процесу.
При цьому слід зауважити, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінальних правопорушень. Слідчий суддя на підставі сукупності отриманих доказів повинен визначити лише, чи є причетність особи до вчинення злочинів вірогідною та достатньою для застосування щодо особи запобіжного заходу. Дослідивши матеріали клопотання в межах своєї компетенції, слідчий суддя перевірив наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, про що зазначив в ухвалі.
Колегія суддів погоджується з висновками слідчого судді про доведеність існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України. Згідно із клопотанням слідчого існують ризики, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Відповідно до ст. 178 КПК України слідчим суддею встановлено обставини, що враховуються при обранні запобіжного заходу - тяжкість покарання, що загрожує останньому у разі визнання винуватим у вчиненні кримінального правопорушення; відсутність постійного місця роботи; наявність судимості.
Так, згідно із п.9 рішення ЄСПЛ «Мацнеттер проти Австрії» наявність судимості може стати підставою для обґрунтованих побоювань того, що підозрюваний може здійснити нове правопорушення.
Доводи підозрюваного щодо можливості застосування до нього запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту колегія суддів не може взяти до уваги, оскільки такий запобіжний захід не зможе забезпечити виконання покладених на нього процесуальних обов'язків. Так, ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні злочину в період дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, що застосовувався до нього та був залишений без змін до набрання вироком Дніпровського районного суду м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 18 листопада 2014 року законної сили.
З огляду на викладене, застосування такого запобіжного заходу як тримання під вартою буде відповідати вимогам досудового розслідування та належним чином забезпечить процесуальну поведінку підозрюваного.
Відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя мав права не визначати розмір застави у кримінальному провадженні, оскільки ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні злочину, поєднаного із застосуванням насильства.
Вимога апеляційної скарги підозрюваного щодо вирішення питання про відвід слідчого не може бути розглянута колегією суддів при здійсненні апеляційного розгляду, оскільки вирішення цього питання не є компетенцією суду апеляційної інстанції.
Таким чином, порушень вимог кримінального процесуального законодавства, які б давали підстави для скасування ухвали слідчого судді не вбачається, обраний судом запобіжний захід щодо підозрюваного відповідає вимогам ст. ст. 177, 178, 183 КПК України, тому колегія суддів вважає, що ухвала слідчого судді є законною, обґрунтованою, вмотивованою і такою, що не підлягає скасуванню, тому в задоволенні вимог апеляційної скарги слід відмовити.
Керуючись ст. ст. 376, 405, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів,-
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_6 - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 05 грудня 2014 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді Апеляційного суду
Дніпропетровської області:
_____________ ___________ ___________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4