Справа: № 810/4593/14 Головуючий у 1-й інстанції: Журавель В.О. Суддя-доповідач: Федотов І.В.
Іменем України
16 грудня 2014 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого - судді Федотова І.В.,
суддів - Ісаєнко Ю.А. та Оксененка О.М.,
при секретарі - Трегубенко Є.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в приміщенні суду, апеляційну скаргу державної податкової інспекції в Обухівському районі Головного управління Міндоходів у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 29 серпня 2014 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервіс-древ" - Київського картонно-паперового комбінату" до державної податкової інспекції в Обухівському районі ГУ Міндоходів у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
Товариство з обмеженою відповідальністю "Сервіс-древ" - Київського картонно-паперового комбінату" (далі-позивач) звернулось до суду з позовом до державної податкової інспекції в Обухівському районі ГУ Міндоходів у Київській області (далі-відповідач, податковий орган) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.
Постановою Київського окружного адміністративного суду від 29 серпня 2014 року адміністративний позов було задоволено.
Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції, у зв'язку із порушенням судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права та прийняти нову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
В судове засідання сторони не з'явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, у зв'язку із чим, колегія суддів, на підставі ч. 6 ст.12, ч. 1 ст.41, ч. 4 ст. 196 КАС України розглядає справу за їх відсутності без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно з п.1 ч.1 ст.198, ч.1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Як встановлено судом першої інстанції та свідчать матеріали справи, на підставі наказу від 11.03.2014 №144 податковим органом проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ "Сервіс-древ" - Київського картонно-паперового комбінату" з питань правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податку на додану вартість з ТОВ "Торгово-виробнича фірма "Альфард ЛТД" за період з 01.09.2012 по 30.09.2012. За результатами перевірки складено акт від 21.03.2014 №540/10-16/22-01/34161796, згідно з яким зроблено висновок про порушення позивачем: пп.14.1.36 п.14.1 ст.14, п.198.1, п.198.2, п.198,3 ст.198 ПК України, в результаті чого занижено податок на додану вартість за вересень 2012 року на загальну суму 45515 грн.
У ході перевірки встановлено, що податковим органом від ДПІ у Шевченківському районі м. Києва отримано акт від 07.10.2013 №1173/22-07/37855002 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «ТВФ «Альфард ЛТД» з контрагентами за податкові періоди з 01.01.2012 по 31.12.2012, згідно з яким місцезнаходження ТОВ «ТВФ «Альфард ЛТД» встановити неможливо. У ТОВ «ТВФ «Альфард ЛТД» відсутні умови для ведення господарської діяльності, відсутні власні основні фонди, технічний персонал, власні виробничі активи, власні складські приміщення, транспортні засоби, ведення бухгалтерського обліку на підприємстві. Отже, документально не підтверджено реальність здійснення господарських відносин ТОВ «ТДВ «Альфард ЛТД» з ТОВ «Сервіс-Древ ККПК» за вересень 2012 року.
На підставі Акту перевірки від 21.03.2014 №540/10-16/22-01/34161796 відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення від 07.04.2014 №0000332201/638, яким збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість на 56894 грн, у тому числі за основним платежем - 45515 грн, за штрафними санкціями - 11379 грн.
Позивачем подано скаргу до ГУ Міндоходів у Київській області на податкове повідомлення-рішення, яку залишено без задоволення, а податкове повідомлення-рішення без змін.
Позивач, не погоджуючись з вказаним податковим повідомленням-рішенням, звернувся з даним позовом до суду.
Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що подані позивачем документи є належними і допустимими доказами, які підтверджують факт здійснення господарських операцій.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Порядок формування податкового кредиту, підстави його виникнення та порядок визначення сум податку на додану вартість, що підлягають відшкодуванню з Державного бюджету України, встановлено статтею 198 Податкового кодексу України.
Статтею 198 Податкового кодексу України, визначено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з, в тому числі придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг, при цьому датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше, а саме дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Відповідно до п. 198.6 ст.198 цього Кодексу не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.
Згідно п. 201.6 ст. 201 цього Кодексу податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.
Пунктом 201.10 статті 201 цього Кодексу передбачено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.
Як свідчать матеріали справи, ТОВ "Сервіс-древ" - Київського картонно-паперового комбінату" (покупець) з ТОВ «ТВФ «Альфард ЛТД» (продавець) укладено договір поставки №0506/1 від 05.06.2012 товару (піддони в асортименті) та додаток №1 до договору.
Факт придбання товару позивачем підтверджується видатковими, податковими та товарно-транспортними накладними, рахунками-фактурами та актом звірки взаєморозрахунків.
Оплата по цих операціях здійснювалось позивачем у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на рахунки вищезазначеного контрагента, що підтверджується виписками по рахунках, платіжними дорученнями.
На підтвердження наявності у позивача складських приміщень (зокрема, для зберігання товару) товариством надано договір оренди №322/13/0112 від 30.12.2011, перелік майна переданого в оренду, акт прийому-передачі майна, акт виконаних робіт, акт звірки взаєморозрахунків.
Судом першої інстанції встановлено, що отриману продукцію позивачем в подальшу реалізовано ПАТ «Київський картонно-паперовий комбінат», що підтверджується договором поставки №608/45/0112 від 16.01.2012, додатками №1, 2, 3, 4, 5 до цього договору, видатковими та податковим накладними, рахунками-фактури, актом звірки взаєморозрахунків.
На підтвердження отримання та транспортування продукції товариством надано витяг з книги реєстрації довіреностей на особу, яка отримала товар, штатний розпис, копії свідоцтва реєстрації транспортного засобу та посвідчення водія, технічні характеристики транспортного засобу.
На підтвердження надходження та оприбуткування придбаних товарів позивачем надано відповідні картки рахунку, загальні відомості приходу ТМЦ та реєстр прибуткових документів.
Судом першої інстанції також встановлено, на момент вчинення та виконання господарських договорів ТОВ "Торгово-виробнича фірма "Альфард ЛТД" є належним чином зареєстрованою юридичною особою, яка мають право вчиняти правочини, на дату здійснення господарських операцій з позивачем було зареєстровано платником податку на додану вартість і мало право виписувати податкові накладні.
З огляду на наведене, колегія суддів підтримує висновок суду першої інстанції, що факт придбання товару у ТОВ "Торгово-виробнича фірма "Альфард ЛТД", використання позивачем отриманого товару та оплати їх вартості підтверджується документально, господарські операції належним чином відображено у бухгалтерському і податковому обліку позивача та його податковій звітності, а право позивача на віднесення понесених витрат до складу податкового кредиту та врахування при формуванні прибутку підтверджується представленими первинними фінансово-господарськими документами та наявністю очевидного зв'язку витрат з господарською діяльністю позивача.
Колегія суддів звертає увагу, що акт перевірки не містить доказів невідповідності наданих позивачем під час перевірки первинних документів бухгалтерського та податкового обліку приписам п.2 ст.3, ст. 4, п.1, 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».
Досліджені документи бухгалтерського та податкового обліку мають обов'язкові реквізити відповідно до нормативних документів, які регламентують порядок їх складання.
Колегія суддів зазначає, що надані позивачем первинні документи за змістом і формою є первинними документами у розумінні положень Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та містять інформацію про здійснені господарські операції.
Посилання апелянта на додаткову угоду до договору поставки № 0506/2 від 03.05.2012 року, яка не відноситься до основного договору за перевіряємий період, що свідчить, на думку податкового органу, про те, що додаткова угода укладена раніше основного договору, спростовуються матеріалами справи, а саме: Додатком № 1 до основного договору № 0506/1 від 05.06.2012 року (а.с. 250).
Не заслуговують на увагу також твердження відповідача, викладені в апеляційній скарзі про те, що товарно-транспортні накладні не містять всіх обов'язкових реквізитів у зв'язку з чим не підтверджують товарність операцій, з огляду на те, що окремі недоліки в товарно-транспортних накладних стосуються лише порушень правил перевезень автомобільним транспортом та не пов'язані з дотриманням вимог податкового законодавства.
Щодо доводів апелянта про підпис податкових накладних виданих ТОВ "Торгово-виробнича фірма "Альфард ЛТД" невстановленою особою, оскільки згідно акту перевірки контрагента керівник та головний бухгалтер ОСОБА_3, а податкові накладні підписані ОСОБА_4, колегія суддів зазначає наступне.
На виконання вимог ст. 11 КАС України, судом апеляційної інстанції було зобов'язано позивача надати докази, які підтверджують право підпису податкових накладних гр. ОСОБА_4
На вимогу суду позивачем надано належним чином завірені копії наказів № 2-ОС від 01.11.2011 року «Про прийняття на роботу ОСОБА_4» та № 2/1 від 01.11.2011 року «Про впорядкування використання печаток ТОВ "ТВФ "Альфард ЛТД", з яких колегією суддів, встановлено право підпису ОСОБА_4, зокрема, на податкових накладних.
Таким чином, вивчивши матеріали справи, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про реальність господарських операцій, здійснених між позивачем та ТОВ "ТВФ "Альфард ЛТД"за період, що перевірявся.
Враховуючи зазначене, та оскільки судом не було встановлено ознак фіктивності укладених між позивачем та його контрагентом правочинів, необґрунтованими є висновки викладені відповідачем в акті перевірки про порушення позивачем податкового законодавства, а як наслідок, колегія суддів приходить до висновку про неправомірність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення відповідача.
Доводи апеляційної скарги спростовуються встановленими судом першої інстанції обставинами, наявними в матеріалах справи доказами та нормами права, зазначеними в мотивувальній частині оскаржуваного рішення суду.
Отже, оскільки суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та постановив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, судова колегія залишає його без змін.
Керуючись ст.ст. 41, 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу державної податкової інспекції в Обухівському районі Головного управління Міндоходів у Київській області залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 29 серпня 2014 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя:
Судді:
Головуючий суддя Федотов І.В.
Судді: Ісаєнко Ю.А.
Оксененко О.М.