ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"08" листопада 2011 р. Справа № 2a-1841/11/0970
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:
Судді Грицюка П.П.
при секретарі Кузишин Р.М.
за участю:
представника позивача Токаря В.І.
представника відповідача Сорохтея В.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу
за позовом: Калуської об'єднаної державної податкової інспекції в Івано-Франківській
до відповідача: відкритого акціонерного товариства "Оріана"
про стягнення заборгованості в сумі 5354511,72 грн.,-
Калуська об'єднана державна податкова інспекція в Івано-Франківській області (далі - позивач) звернулася з адміністративним позовом до відкритого акціонерного товариства "Оріана" (далі - відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 5354511,72 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач протиправно в порушення вимог Закону України "Про систему оподаткування", Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" допустив заборгованість самостійно задекларованих сум з податку на додану вартість та застосованих штрафних (фінансових) санкцій в загальному розмірі 285493,00 грн.; заборгованість з самостійно розрахованого податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів в розмірі 26517,75 гривен; заборгованість з самостійно розрахованого земельного податку по місту Калушу в розмірі 4984461,31 гривень та земельного податку з юридичних осіб по сільських радах в розмірі 52939,66 гривень. Загальний сума заборгованості з вказаних податків становить 5354511,72 гривень.
В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі. Посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві, просив суд задовольнити позов.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив. Зазначив, що 18.09.2002 року на відкрите акціонерне товариство "Оріана" порушено справу про банкрутство та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів. Постановою ДВС у м. Калуші від 27.11.06 року про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження накладено арешт на все майно, що належить відкритому акціонерному товариству "Оріана", в тому числі на всі грошові кошти, що поступають на рахунки ВАТ "Оріана". Просив суд в задоволенні позову відмовити.
Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, надавши їм юридичну оцінку, суд прийшов до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.
Суд зазначає, що при вирішенні даної справи керується нормами законодавства в редакції, чинній на час дії спірних правовідносин.
Згідно до пп.5.3.1 п.5.3 ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкових зобов'язання, зазначену у поданій податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пп.4.1.4 п.4.1 ст. 4 вказаного Закону для подання такої декларації.
В п. 5.1 ст. 5 Закону зазначено, що податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.
Положенням п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" встановлено, що податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом, вважається узгодженим в день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків його апеляційного узгодження і відповідно до п.п.5.3.2 п.5.3 ст.5 Закону повинно бути сплачено платником податків на протязі 10-ти календарних днів, наступних за днем узгодження. Узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.
Оскільки, відповідачем не була порушена процедура апеляційного узгодження податкового зобов'язання, то сума вказаного податкового зобов'язання відповідача, у відповідності до пункту 5.2 статті 5 Закону України Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" є узгодженою.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платники податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства врегульовані Податковим кодексом України, який набрав чинності з 01.01.2011 р.
Відповідно до п.п. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України платники податків і зборів зобов'язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Згідно п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий борг - це сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в порядку оскарження, але несплаченого у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Відповідно до п. 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України у разі визначення податкового зобов'язання контролюючим органом платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення рішення, крім випадків, коли протягом цього строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.
Згідно п.п. 20.1.18 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України передбачено, що органи державної податкової служби України, мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платників (платника) податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.
Відповідно до п. 87.11 ст. 87 Податкового кодексу України орган стягнення - орган державної податкової служби, звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податків.
Відповідно до ст. 14 Конституції України - земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону. Відповідно відповідач, повинен керуватись Земельним кодексом України і Законами України "Про плату за землю" та "Про оренду землі".
Статтею 14 Закону України "Про плату за землю" передбачено, що платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.
У відповідності до ст. 17 вказаного Закону податкове зобов'язання з земельного податку, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступним за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.
Також, відповідно до п.п. 14.1.147 п. 14.1 ст.14 Податкового Кодексу України плата за землю - загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.
Пунктом 286.2 статті 286 цього Кодексу встановлено, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.
Згідно з п. 287.3 ст. 287 Податкового кодексу України податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.
Судом встановлено, що відкрите акціонерне товариство "Оріана" зареєстроване, як юридична особа Виконавчим комітетом Калуської міської ради Івано-Франківської області 12.01.1996 року та взято на облік Калуською об'єднаною державною податковою інспекцією в Івано-Франківській області (а.с. 7-9).
Судом досліджено, що відповідач являється платником податку на додану вартість, податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів та земельного податку.
Відповідачем до Калуської об'єднаної державної податкової інспекції в Івано-Франківській області були подані податкові декларації з податку на додану вартість за 01.2010 року - 02.2011 року (а.с.15-28), податковий розрахунок земельного податку на 2010-2011 роки згідно якого відповідачем розраховано земельний податок по місту Калушу та земельний податок з юридичних осіб по сільських радах, а саме: Сівка-Калуській, Кропивницькій, Кадобнянській та Півлівській сільських радах на загальну суму 5037400,97 гривень (а.с. 29-50), по податку з власників транспортних засобів за 2010 рік (а.с.14).
Відповідно до поданих декларацій земельного податку, податку з власників транспортних засобі та з податку на додану вартість, відповідач самостійно визначив та задекларував суми, які підлягають сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду, з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного періоду.
В результаті невиїзних документальних перевірок відповідача з питань своєчасності подання податкової звітності складено акти, а саме: за №1390/1501/20563691 від 28.04.2010 року, за №1388/1501/20560020 від 28.04.2010 року, за №1386/1501/05823657 від 28.04.2010 року, за №1387/1501/20552322 від 28.04.2010 року, за №1389/1501/20561427 від 28.04.2010 року, за №1390/1501/20563691 від 28.04.2010 року. Даними перевірками встановлено порушення п.п.4.1.4 п.4.1 ст.4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" зі змінами та доповненнями, п. 16.4 ст.16 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" зі змінами та доповненнями.
Судом досліджено, що Калуською об'єднаною державною податковою інспекцією в Івано-Франківській області винесено відповідачу податкові повідомлення-рішення, а саме: податкове повідомлення-рішення за №0003561501/0 від 29.04.2010 року за штрафними санкціями в сумі 1020,00 грн., податкове повідомлення-рішення за №0003551501/0 від 29.04.2010 року за штрафними санкціями в сумі 1020,00 грн., податкове повідомлення-рішення за №0003591501/0 від 29.04.2010 року за штрафними санкціями в сумі 1020,00 грн., податкове повідомлення-рішення за №0003571501/0 від 29.04.2010 року за штрафними санкціями в сумі 1020,00 грн., податкове повідомлення-рішення за №0003581501/0 від 29.04.2010 року за штрафними санкціями в сумі 1020,00 грн. які відповідачем не сплачені (а.с. 51, 53, 55, 57, 59).
Судом встановлено, що на момент розгляду справи, сума податкового зобов'язання по земельному податку, по податку з власників транспортних засобів, по податку на додану вартість та по штрафних санкціях нарахованих за неподання звітності структурних підрозділів в загальній сумі 5354511,72 відповідачем узгоджена, проте в добровільному порядку несплачена, що тягне за собою ненадходження коштів до Державного бюджету України та суттєво порушує інтереси держави.
В своїх заперечення на позов ВАТ "Оріана", з посиланням на норми Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" вказує, що стягнення боргу та нарахування позивачем штрафних санкцій не відповідає чинному законодавству.
Однак, таке твердження відповідача є безпідставним, оскільки згідно ч. 1 ст. 9 Закону України "Про систему оподаткування" платники податків, зборів, (обов'язкових платежів) зобов'язані сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.
Обов'язок юридичної особи щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) припиняється із сплатою податку, збору (обов'язкового платежу) або його скасуванням, або списанням податкової заборгованості відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". У разі ліквідації юридичної особи заборгованість з податків і зборів (обов'язкових платежів) сплачується у порядку, встановленими законами України (частина 3 цієї статті).
Таким чином, визнання платника податків банкрутом не звільняє його від обов'язку щодо подання податкової звітності до податкового органу та сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), встановлених законами України. При цьому строки виникнення податкових зобов'язань та сплати податків, зборів (обов'язкових платежів) визначаються відповідними законами про оподаткування.
Крім того, ст. 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачено введення мораторію на задоволення вимог кредиторів, який вводиться одночасно з порушенням провадженням у справі про банкрутство. Мораторій на задоволення вимог кредиторів застосовується до вимог кредиторів, які виникли на момент порушення провадження у справі. Оскільки, провадження у справі про банкрутство ВАТ "Оріана" порушено 18.09.2002 року, то мораторій застосовується до вимог, які виникли до 18.09.2002 року.
Позовні вимоги Калуської оДПІ стосуються стягнення заборгованості по податках, зборах та фінансових санкціях в суму 5 354 511,72 грн., яка виникла за період з 10.11.2010 року по 21.04.2011 року, а тому мораторій на вказані вимоги не застосовується.
В своїх запереченнях на позов відповідач вказує також на те, що податкова звітність, яка є підставою для визначення податкових зобов'язань підписана неналежною особою.
Суд вважає дане заперечення щодо позову про стягнення заборгованості по податках, зборах та фінансових санкціях в суму 5 354 511,72 грн. безпідставним.
Так, згідно пояснень представника відповідача ВАТ "Оріана" не зверталася до позивача, до податкових органів вищих рівнів, правоохоронних та судових органів з заявами про визнання податкової звітності, поданої товариством за період з 10.11.2010 року по 21.04.2011 року, недійсною чи неподаною. А тому суми податкових зобов'язань, визначені у самостійно поданих податкових деклараціях ВАТ "Оріана" є узгодженими, а оскільки вони не сплачені в строки встановлені податковим законодавством, то є податковим боргом.
Згідно п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України та ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. На час вирішення справи відповідач не надав доказів відсутності або погашення ним узгодженого податкового боргу.
За таких обставин, суд приходить до висновку про порушення відповідачем вимог податкового законодавства стосовно не сплати узгодженого податкового боргу та вважає, що вимоги позивача є обґрунтованими, відповідають обставинам справи та наявним матеріалам, у зв'язку з чим позов підлягає задоволенню відповідно до чинного законодавства та у межах заявлених вимог, в сумі 5354511,72 грн.
При цьому, відповідно до п. 95.1. ст. 95 Податкового Кодексу України, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
У відповідності до пункту 20.1.18. Податкового кодексу України органи державної податкової служи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.
Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір), відповідно до ст. 94 КАС України, стягненню з відповідача не підлягають.
У процесі розгляду справи не виявлено інших фактичних обставин, що мають значення для вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.
На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з відкритого акціонерного товариства "Оріана" (77300, вул. Євшана, 9, м. Калуш, Івано-Франківська область, ідентифікаційний код 05743160) в дохід бюджету податковий борг за період з 10.11.2010 року по 21.04.2011 року в загальній сумі 5354511 (п'ять мільйонів триста п'ятдесят чотири тисячі п'ятсот одинадцять) гривень 72 копійки, з рахунків у банках обслуговуючих платника та за рахунок готівки.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.
Суддя: /підпис/ Грицюк П.П.
Постанова складена в повному обсязі 11.11.2011 року.