09 грудня 2014 р. Справа № 815/2830/14
Категорія: 8.3.3 Головуючий в 1 інстанції: Соколенко О. М.
Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:
Головуючогосудді -Жука С.І.
судді - Потапчука В.О.
судді - Семенюка Г.В.
при секретаріДанюк А.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційними скаргами Державного підприємства "Ізмаїльський морський торговельний порт" та Південної митниці Міндоходів на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 27 серпня 2014 року по справі за позовом Державного підприємства "Ізмаїльський морський торговельний порт" до Південної митниці Міндоходів про скасування податкових повідомлень-рішень Південної митниці Міндоходів №6 та №7 від 01.04.2014 року, -
встановиЛА:
Позивач - Державне підприємство "Ізмаїльський морський торговельний порт" звернувся до суду з позовом до Південної митниці Міндоходів про скасування податкових повідомлень-рішень Південної митниці Міндоходів №6 та №7 від 01.04.2014 року.
Суд першої інстанції своєю постановою від 27 серпня 2014 року адміністративний позов Державного підприємства "Ізмаїльський морський торговельний порт" до Південної митниці Міндоходів про скасування податкових повідомлень-рішень Південної митниці Міндоходів №6 та №7 від 01.04.2014 року - задовольнив частково.
Скасував податкове повідомлення-рішення Південної митниці Міндоходів №6 від 01.04.2014 року в частині визначення суми штрафу у розмірі 21537,09 грн.
Скасував податкове повідомлення-рішення Південної митниці Міндоходів №7 від 01.04.2014 року в частині визначення суми штрафу за порушення податкового законодавства у розмірі 17 грн.
В решті позовних вимог - відмовив.
Державне підприємство "Ізмаїльський морський торговельний порт" не погодившись з постановою суду першої інстанції, подало апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги.
Південна митниця Міндоходів не погодившись з постановою суду першої інстанції, подала апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду та прийняти нову постанову, якою у задоволенні вимог позивача відмовити.
В обґрунтування вимог апеляційних скарг Державне підприємство "Ізмаїльський морський торговельний порт" та Південна митниця Міндоходів посилаються на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали та доводи апелянтів в межах апеляційних скарг, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційні скарги належить залишити без задоволення з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що за наслідками проведеної позапланової перевірки стану дотримання державним підприємством "Ізмаїльський морський торговельний порт" законодавства з питань митної справи, Ізмаїльською митницею прийняті: податкове повідомлення-рішення форми "Р" від 03.08.2010 року №14, згідно з яким ДП "Ізмаїльський морський торговельний порт" визначено суму податкового зобов'язання з ПДВ у загальному розмірі 215370,90 грн. та податкове повідомлення-рішення форми "Р" від 03.08.2010 року №13, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання за штрафними санкціями у розмірі 170 грн.
Не погоджуючись з вказаними податковими повідомленнями-рішеннями №13 та №14 від 03.08.2010 року, державним підприємством "Ізмаїльський морський торговельний порт" було подано адміністративний позов до Одеського окружного адміністративного суду про скасування даних податкових повідомлень-рішень.
Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 18.01.2011 року, яка залишена без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 20.07.2011 року адміністративний позов державного підприємства "Ізмаїльський морський торговельний порт" до Ізмаїльської митниці про скасування податкових повідомлень-рішень №13 від 03.08.2010 року та №14 від 03.08.2010 року задоволено у повному обсязі та скасовано податкові повідомлення-рішення Ізмаїльської митниці №13 від 03.08.2010 року та №14 від 03.08.2010 року.
Однак, не погоджуючись з висновками судів першої та апеляційної інстанції, Ізмаїльською митницею було подано касаційну скаргу на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 18.01.2011 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 20.07.2011 року у даній справі.
Постановою Вищого адміністративного суду України від 05.02.2014 року по вказаній адміністративній справі, яка набрала законної сили, касаційну скаргу Ізмаїльської митниці задоволено, постанову Одеського окружного адміністративного суду від 18.01.2011 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 20.07.2011 року скасовано, та у задоволені позову державного підприємства "Ізмаїльський морський торговельний порт" відмовлено.
Відповідно до п.56.18 ст.56 ПК України, при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.
Згідно пункту 57.3 ст. 53 Податкового кодексу України у разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.
Як вбачається з матеріалів справи та не заперечувалось сторонами у справі, ДП "Ізмаїльський морський торговельний порт" 27.03.2014 року сплачено ПДВ з товарів, увезених на територію України суб'єктами підприємницької діяльності у розмірі 215370,90 грн. згідно податкового повідомлення-рішення від 03.08.2010 року та №14 та 27.03.2014 року сплачено штраф за порушення податкового законодавства у розмірі 170 грн. згідно податкового повідомлення-рішення від 03.08.2010 року та №13, що підтверджується платіжними дорученнями №622 та №621 від 27.03.2014 року, які наявні в матеріалах справи.
Відповідно до п.4.2. Порядку дій митних органів при несвоєчасному погашенні платниками податків податкових зобов'язань, затвердженого Наказом Державної митної служби України 11.05.2006 N 370, зареєстрованого в Міністерствіюстиції України 29 травня 2006 р. за N 614/12488 (який діяв на момент винесення оскаржуваних рішень), у разі виявлення митним органом факту порушення платником податків строків сплати узгодженого податкового зобов'язання складається акт довільної форми. Сума штрафних санкцій, зазначених у пункті 4.1 цього Порядку, розраховується на день фактичного погашення податкового боргу (частини податкового боргу).
Відповідно до акта, зазначеного в абзаці першому цього пункту, відділом митних платежів митного органу не пізніше трьох робочих днів від дня складання цього акта складається та направляється такому платнику податків податкове повідомлення за формою та згідно з вимогами, установленими Порядком підготовки та направлення митними органами податкових повідомлень платникам податків, установлення й експлуатації дощок податкових повідомлень, затвердженим наказом Державної митної служби України від 11.05.2006 N 370.
У зв'язку із порушенням граничних строків сплати визначених податкових зобов'язань ДП "Ізмаїльський морський торговельний порт" на загальну суму 215540,90 грн., 28.03.2014 року за №1 посадовими особами відповідача складено акт про виявлення порушення платником податків граничних строків сплати визначеного грошового зобов'язання згідно ст.57 ПК України.
Зважаючи на викладене, відповідно до ст.126 ПК України Південною митницею Міндоходів прийняті: податкове повідомлення-рішення форми Ш від 01.04.2014 року №6, яким ДП "Ізмаїльський морський торговельний порт" зобов'язано сплатити штраф у розмірі 43074,18 коп. та податкове повідомлення-рішення форми Ш від 01.04.2014 року №7, яким ДП "Ізмаїльський морський торговельний порт" зобов'язано сплатити штраф у розмірі 34 грн., а також складено розрахунок суми штрафу до вказаних податкових повідомлень-рішень.
Вказані податкові повідомлення-рішення разом із розрахунком до них, та розрахунком пені були направлені на адресу позивача листом від 01.04.2014 року № 4665/15-70-52 та отримані позивачем 07.04.2014 року.
Не погоджуючись із вказаними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач оскаржив їх в адміністративному порядку, подавши скаргу до Головного управління Міндоходів в Одеській області, яка залишена без розгляду згідно рішення від 22.04.2014 року № 992/10/15-32-10-02-07.
Вважаючи податкові повідомлення-рішення № 6 та № 7 від 01.04.2014 року такими, що прийняті неправомірно та підлягають скасуванню, позивач звернувся до суду із вказаним адміністративним позовом.
Згідно ч. 5 ст. 254 КАС України постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.
Згідно наявної в матеріалах справи копії постанови Вищого адміністративного суду України від 05.02.2014 року по вказаній адміністративній справі №2-а-8936/10/1570, остання набрала законної сили 18 лютого 2014 року.
Відповідно до п.56.18 ст.56 ПК України, при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.
Таким чином, грошове зобов'язання у загальному розмірі 215540,90 грн., що виникло за податковими повідомленнями-рішеннями Ізмаїльської митниці від 03.08.2010 року №14 та №13, вважається узгодженим з 18.02.2014 року.
Згідно пункту 57.3 ст. 53 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.
Відповідальність за порушення правил сплати (перерахування) податків визначена ст. 126 Податкового кодексу України, відповідно до пункту 126.1 якої, у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.
Оскаржуваними рішеннями до позивача застосовано штраф у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу. Також, відповідачем з урахуванням положень п.57.3 ст.57 Податкового кодексу України граничним терміном сплати грошового зобов'язання у розмірі 215540,90 грн., що виникло за податковими повідомленнями-рішеннями Ізмаїльської митниці від 03.08.2010 року №14 та №13 визначено 15.02.2014 року, з посиланням на те, що постанова Вищого адміністративного суду України від 05.02.2014 року набрала законної сили з моменту її проголошення.
Проте, з урахуванням того, що постанова Вищого адміністративного суду України від 05.02.2014 року була прийнята в порядку письмового провадження та набрала законної сили 18.02.2014 року, враховуючи положення пункту 57.3 ст. 53 Податкового кодексу України щодо зобов'язання платника податків самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності, протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження, беручи до уваги день сплати позивачем узгоджених грошових зобов'язань (27.03.2014 року), - за порушення строку сплати позивачем узгодженої суми грошового зобов'язання у розмірі 215540,90 грн., до позивача необхідно було застосувати положення абзацу 2 пункту 126.1 ст. 126 Податкового кодексу України, а саме, застосувати штраф у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, оскільки позивачем була здійснена сплата узгодженого грошового зобов'язання із затримкою до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання.
Таким чином, оскаржувані позивачем рішення підлягають частковому скасуванню, а саме: податкове повідомлення-рішення Південної митниці Міндоходів №6 від 01.04.2014 року в частині визначення суми штрафу за порушення податкового законодавства у розмірі 21537,09 грн. та податкове повідомлення-рішення Південної митниці Міндоходів №7 від 01.04.2014 року в частині визначення суми штрафу за порушення податкового законодавства у розмірі 17 грн., а в іншій частині вказані рішення скасуванню не підлягають, оскільки прийняті в порядку та спосіб, що визначені законодавством.
Як вбачається з матеріалів справи, ДП "Ізмаїльський морський торговельний порт" подало до суду касаційної інстанції на вказану постанову Вищого адміністративного суду України від 05.02.2014 року заяву про її перегляд у зв'язку із нововиявленими обставинами.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 12.05.2014 року (Н/800/6514/14) відкрито провадження за заявою ДП "Ізмаїльський морський торговельний порт" про перегляд постанови Вищого адміністративного суду України від 05.02.2014 року за нововиявленими обставинами у справі № 2а-8936/10/1570 за позовом державного підприємства "Ізмаїльський морський торговельний порт" до Ізмаїльської митниці про скасування податкових повідомлень-рішень.
Відповідно до ч.2 ст. 253 КАС України, судове рішення за наслідками провадження за нововиявленими обставинами може бути оскаржено в порядку, встановленому цим Кодексом для оскарження судових рішень суду відповідної інстанції. З набранням законної сили новим судовим рішенням в адміністративній справі втрачають законну силу судові рішення інших адміністративних судів у цій справі.
Отже, з урахуванням положень ч.2 ст. 253 КАС України, вбачається, що постанова Вищого адміністративного суду України від 05.02.2014 року по адміністративній справі № 2а-8936/10/1570, станом на момент прийняття відповідачем оскаржуваних податкових повідомлень-рішень №6 та №7 від 01.04.2014 року є такою, що не втратила законної сили.
Водночас, ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.07.2014 року (Н/800/6514/14) за наслідками розгляду заяви ДП "Ізмаїльський морський торговельний порт" про перегляд постанови Вищого адміністративного суду України від 05.02.2014 року за нововиявленими обставинами у справі № 2а-8936/10/1570 за позовом державного підприємства "Ізмаїльський морський торговельний порт" до Ізмаїльської митниці про скасування податкових повідомлень-рішень, у задоволенні вказаної заяви ДП "Ізмаїльський морський торговельний порт" відмовлено із посиланням на те, що судом не прийнято до уваги посилання позивача на платіжні доручення №7324 від 08.09.2010р. №7751 від 21.09.2010р., враховуючи, що позапланову перевірку позивача було проведено 21.07.2010р., тобто митне оформлення здійснено вже після проведення перевірки, а тому вказані платіжні доручення не спростовують висновки суду касаційної інстанції про те, що моментом вилучення вантажу для реалізації визначено складення акта про таке вилучення, а не визначення ціни його продажу.
Крім того, враховуючи вищевказані рішення судів у справі № 2а-8936/10/1570, з огляду на положення ст.14 КАС України, ч. 1 ст. 72 КАС України, судова колегія не приймає до уваги посилання позивача на факт здійснення підприємством сплати у вересні 2010 року частини основного платежу (неврахування чого, на думку позивача, призвело до безпідставного збільшення відповідачем розміру штрафних санкцій), оскільки вказані обставини були предметом судового розгляду, за наслідками якого прийнято рішення Вищого адміністративного суду України від 01.07.2014 року (Н/800/6514/14).
Також, колегія суддів вважає, що є помилковим посилання позивача на те, що відповідачем неправомірно нараховано ДП "ІЗМ МТП" суму пені за порушення граничних строків сплати грошового зобов'язання та за заниження податкового зобов'язання, з огляду на наступне.
Пеня - це сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов'язань, не сплачених у встановлені законодавством строки (стаття 14 пп. 14.1.162 п. 14.1 Кодексу).
Підпунктом 129.1.1 п.129.1 цієї статті встановлено, що після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня. Нарахування пені розпочинається: а) при самостійному нарахуванні суми грошового зобов'язання платником податків - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного цим Кодексом; б) при нарахуванні суми грошового зобов'язання контролюючими органами - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного у податковому повідомленні-рішенні згідно із цим Кодексом.
Відповідно до п.п.5.1, 5.2, 5.3 р.5 Порядку дій митних органів при несвоєчасному погашенні платниками податків податкових зобов'язань, затвердженого Наказом Державної митної служби України 11.05.2006 N 370, зареєстрованого в Міністерствіюстиції України 29 травня 2006 р. за N 614/12488, після закінчення встановлених строків погашення
узгодженого податкового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.
Нарахування пені здійснюється на день фактичного погашення податкового боргу (частини податкового боргу) за кожний календарний день прострочення платежу, уключаючи день такого погашення. Нарахування пені закінчується в день прийняття банком, який обслуговує платника податків, платіжного документа про сплату суми податкового боргу.
Згідно п.5.10 р.5 цього Порядку, якщо платник податків не сплачує пеню разом зі сплатою податкового боргу (його частини) або не визначає її окремо в платіжному документі (чи визначає невірно), то митний орган протягом п'яти робочих днів з дня надходження від органу державного казначейства інформації про зарахування коштів до бюджету, яка надається відповідно до вимог Порядку взаємодії та обміну інформацією між органами Державного казначейства України та Державної митної служби України в процесі казначейського обслуговування державного бюджету за доходами, що контролюються митними органами, затвердженого спільним наказом Державного казначейства України та Державної митної служби України від 31.07.2002 N 150/417, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.08.2002 за N 660/6948, письмово повідомляє платника податків про суму пені, що залишилася несплаченою, та відповідно до глави 2 цього Порядку складає на цю суму подання про здійснення заходів з погашення податкового боргу й направляє це подання до податкового органу за місцем реєстрації платника податків.
01.04.2014 року відповідачем на адресу Ізмаїльської об'єднаної ДПІ ГУ Міндоходів в Одеській області направлені відповідні подання про здійснення заходів з погашення податкового боргу (в тому числі, пені) платника податків для виставлення податкової вимоги та листом від 01.04.2014 року № 4665/15-70-52 повідомлено позивача про нарахування останньому пені у загальній сумі 70696,18 грн.
Відповідно до п.5.13, п.5.14, п.5.15 р.5 вищенаведеного Порядку, у разі визнання судом недійсним податкового повідомлення митного органу про нарахування (донарахування) суми податкового зобов'язання сума пені, нарахована за несвоєчасне погашення такого податкового зобов'язання, скасовується. За зверненням платника податків митним органом проводиться звірення нарахованих та погашених сум пені. Зазначене звірення може проводитися не частіше 1 разу на квартал і повинно оформлюватися у вигляді акта довільної форми. Оскарження платником податків сум нарахованої пені здійснюється відповідно до законодавства.
В свою чергу, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав належних та допустимих доказів в обґрунтування правомірності застосування до Державного підприємства "Ізмаїльський морський торговельний порт" штрафу у розмірі 20% погашеної суми податкового боргу відповідно до абзацу 3 пункту 126.1 ст. 126 Податкового кодексу України за порушення встановленого пунктом 57.3 статті 57 Податкового кодексу України, строку сплати узгодженого грошового зобов'язання.
На підставі вищевикладеного, з урахуванням встановлених обставин, оцінюючи надані сторонами у справі докази у сукупності, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що позовні вимоги Державного підприємства "Ізмаїльський морський торговельний порт" підлягають частковому задоволенню.
Розглянувши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, судова колегія вважає, що судом першої інстанції повно і всебічно досліджено обставини справи, надані сторонами докази, правильно визначено характер спірних правовідносин і закон, який їх регулює.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.
Отже судова колегія вважає, що доводи апеляційних скарг не є істотними і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.
Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, КАС України, колегія суддів, -
Апеляційні скарги Державного підприємства "Ізмаїльський морський торговельний порт" та Південної митниці Міндоходів, - залишити без задоволення.
Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 27 серпня 2014 року по справі за позовом Державного підприємства "Ізмаїльський морський торговельний порт" до Південної митниці Міндоходів про скасування податкових повідомлень-рішень Південної митниці Міндоходів №6 та №7 від 01.04.2014 року, - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою апеляційного суду законної сили.
Головуючийсуддя С.І. Жук
суддя В.О. Потапчук
суддя Г.В. Семенюк