11 грудня 2014 року Справа № 876/10355/13
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі :
судді-доповідача Богаченка С.І.,
суддів Старунського Д.М., Рибачука А.І.
розглянувши у письмовому провадженні в м. Львові апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м.Тернополі на постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 01 липня 2013 року по справі за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в м.Тернополі про визнання дій неправомірними та зобов'язання призначити пенсію,-
24 квітня 2013 року ОСОБА_2 звернувся в суд з позовом до Управління Пенсійного фонду України в м.Тернополі в якому просив визнати дії відповідача незаконними та призначити йому пенсію за віком із зниженням пенсійного віку на 8 років як особі, яка працювала у 1987 році в зоні відчуження не менше 14 календарних днів, відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Постановою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 01 липня 2013 року у адміністративний позов задоволено. Визнано неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в місті Тернополі щодо не призначення ОСОБА_2 пенсії за віком із врахуванням пункту 1 статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» із зниженням пенсійного віку на вісім років, як особі, яка працювала у 1987 році у зоні відчуження не менше 14 календарних днів. Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в місті Тернополі призначити ОСОБА_2 пенсію за віком із врахуванням пункту 1 статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» із зниженням пенсійного віку на вісім років, як особі, яка працювала у 1987 році у зоні відчуження не менше 14 календарних днів.
Не погодившись із постановою суду першої інстанції, Управління Пенсійного фонду України в місті Тернополі подало апеляційну скаргу на неї, в якій просило постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволені позовних вимог.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт по справі зазначає, що позивачем не було надано жодного первинного документу, який би підтверджував його перебування в Чорнобильській зоні та безпосередню участь на ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській атомній електростанції.
Особи, що беруть участь у справі, в судове засідання для розгляду апеляційної скарги не прибули, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, клопотань від осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю не поступало, а тому колегія суддів, у відповідності до ч. 1 ст. 197 КАС України, вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, оскільки таку може бути вирішено на основі наявних у ній доказів. Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Судом першої інстанції було встановлено і це підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_2 є учасником ліквідації аварії на Чорнобильській атомній електростанції.
17 липня 2012 року позивач по справі звернувся із заявою до Управління Пенсійного фонду України в місті Тернополі про призначення йому пенсії за віком на пільгових умовах згідно Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
25 жовтня 2012 року, відповідно до протоколу №59, комісія управління Пенсійного фонду України в місті Тернополі вирішила відмовити у призначені позивачу пенсії за віком із зниженням пенсійного віку.
Згідно із п.1 ст.55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», особам які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування», а саме тим, які працювали у 1987 році в зоні відчуження не менше 14 календарних днів на вісім років.
Відповідно до Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», до заяви про призначення пенсії за віком з урахуванням положень ст.55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» додаються наступні документи: посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та довідка про період участі в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС або довідка архівної установи, або інші первинні документи, в яких зазначено період роботи, населений пункт чи об'єкт, де особою проводились роботи по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.
На підтвердження обставин, що дають право, на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, позивач по справі надав наступні документи: посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1987 році (серія А №201505 с); довідку видану Тернопільським автотранспортним підприємством 16154 від 05 жовтня 1992 року за №1/06-3-275 про те, що ОСОБА_2 брав участь в ліквідації наслідків на Чорнобильській АЕС в 30-ти кілометровій зоні з 20 січня по 20 лютого 1987 року; довідку видану Тернопільським автотранспортним підприємством 16154 від 19 травня 1997 року за №1/06-1-69 про те, що ОСОБА_2 в складі зведеної автоколони Міністерства транспорту України знаходився на роботі по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС на посаді водія автомобіля. За період перебування в зоні відчуження з 20 січня по 20 лютого 1987 року йому була нарахована заробітна плата в сумі 1001,19крб. Зведена автоколона Мінтрансу України базувалась в м. Чорнобилі Київської області.; довідку видану Тернопільським автотранспортним підприємством 16154 від 22 березня 2012 року.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до переконання, що суд першої інстанції вірно прийшов до висновку задовольняючи адміністративний позов, так як позивач по справі надав докази того, що він працював у 1987 році в зоні відчуження не менше 14 календарних днів, що дає йому право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
Відповідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування постанови колегія суддів не вбачає і вважає, що апеляційну скаргу на неї слід залишити без задоволення.
Керуючись ст.160, ст.ст. 195, ст. 197, ч.1 п.1 ст. 199, ч.1 ст. 200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст. 206, 254 КАС України, колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м.Тернополі - залишити без задоволення.
Постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 01 липня 2013 року по справі №607/7607/13-а - залишити без змін.
Ухвала апеляційного адміністративного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до касаційної інстанції протягом 20 днів після набрання нею законної сили.
Головуючий суддя С.І. Богаченко
Суддя Д.М. Старунський
Суддя А.І. Рибачук