01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
про повернення позовної заяви
0,2
18.12.14 № 910/28142/14.
Суддя Гумега О.В., розглянувши
позовну заяву Публічного акціонерного товариства "Крюківський вагонобудівний завод"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Елайд Стандарт Лімітед"
про про захист ділової репутації, спростування недостовірної інформації та відшкодування моральної шкоди 500 000,00 грн.
Позовна заява № 1-72юр-2 від 10.12.2014 р. і додані до неї документи підлягають поверненню позивачеві з наступних підстав:
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі.
Пунктом 3 ч. 1 ст. 57 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Відповідно до статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно зі статтею 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2014 рік" станом на 01.01.2014 року мінімальна заробітна плата у місячному розмірі становить 1218,00 грн.
Відповідно до п.п. 1 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору встановлюється в розмірі 2 відсотків ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальної заробітної плати у місячному розмірі.
Відповідно до п.п. 2 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору становить 1 розмір мінімальної заробітної плати, т.т. 1218,00 грн.
У п. 2.10 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 р. № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу IV Господарського процесуального кодексу України" зазначено, що у випадку об'єднання в одній позовній заяві вимог як майнового, так і немайнового характеру судовий збір згідно з частиною 3 статті 6 Закону сплачується за як ставками, встановленими для позовів майнового характеру, так і за ставками, встановленими для розгляду позовних заяв зі спорів немайнового характеру.
У п. 2.11 вищенаведеної постанови пленуму ВГСУ також щащначено, що якщо в позовній заяві об'єднано дві або більше вимог немайнового характеру, пов'язаних між собою підставами виникнення або поданими доказами, судовий збір сплачується окремо з кожної з таких вимог.
Відповідно до прохальної частини позовної заяви № 1-72юр-2 від 10.12.2014 р. позивач заявив наступні позовні вимоги:
- "визнати недостовірною та такою, що порочить та принижує ділову репутацію ПАТ "Крюківський вагонобудівний завод" інформацію, поширену ТОВ "Елайд Стандарт Лімітед" в мережі Інтернет за адресою ... наступного змісту ..." (надалі - вимога 1);
- зобов'язати ТОВ "Елайд Стандарт Лімітед" протягом 3-х календарних днів з моменту набрання рішенням законної сили розмістити в мережі Інтернет на сайті за адресою ... спростування недостовірної інформації наступного змісту ...", "спростування виконати на білому фоні ... спростування повинно бути безперервно розміщено на сайті протягом одного місяця з моменту його розміщення" (надалі - вимога 2);
- "стягнути з ТОВ "Елайд Стандарт Лімітед" на користь Публічного акціонерного товариства "Крюківський вагонобудівний завод" в якості відшкодування заподіяної моральної шкоди 500 000,00 грн." (надалі - вимога 3).
Отже, позивачем заявлені дві вимоги немайнового характеру (вимоги 1 та 2), а також вимога майнового характеру (вимога 3), а тому, звертаючись з даним позовом до господарського суду, позивач мав сплатити судовий збір за дві вимоги немайнового характеру та за одну вимогу майнового характеру в загальній сумі 12436,00 грн. (1218,00 грн. х 2 + 10000,00 грн. = 12436,00 грн.).
Між тим, позивачем до позовної заяви № 1-72юр-2 від 10.12.2014 р. додано платіжні доручення № 49/12466 від 10.12.2014 р. та № 49/12465 від 10.12.2014 р. про сплату судового збору в загальній сумі 11218,00 грн., тобто у меншому розмірі, ніж передбачено статтею 4 Закону України "Про судовий збір", що є порушення п. 3 ч.1 ст. 57 ГПК України та, в свою чергу, підставою для повернення позовної заяви без розгляду згідно з п. 4 ч. 1 ст. 63 ГПК України.
Відповідно до п. 2.22. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 р. № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України", якщо заявником не подано належних доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі, заява повертається господарським судом з підстав передбачених ГПК, зокрема пунктом 4 частини першої статті 63. При цьому якщо таке повернення здійснюється у зв'язку з недодержанням заявником вимог закону щодо порядку та/або розміру сплати судового збору, то у відповідній ухвалі господарського суду має бути зазначено правильний порядок сплати та/або розмір судового збору.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Пунктом 2 частини 1 статті 57 ГПК України встановлено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Відповідно до ч. 1 ст. 56 ГПК України позивач, прокурор зобов'язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення.
В підтвердження направлення відповідачу копії поданої до суду позовної заяви № 1-72юр-2 від 10.12.2014 р. з доданими до неї документами, позивачем до даної позовної заяви залучено фіскальний чек № 9412 від 07.11.2014 р. та опис вкладення у цінний лист від 07.11.2014 р.
Натомість, наведені фіскальний чек та опис вкладення не можуть вважатися належними доказами на підтведження надіслання копії поданої до суду позовної заяви та доданих до неї документів відповідачу, а рівно виконання позивачем вимог ч. 1 ст. 56, п. 2 ч. 1 ст. 57 ГПК України, так як фактично свідчать про направлення відповідачу іншої позовної заяви (№ 1-70юр від 28.10.2014 р.), ніж та, яка подана до Господарського суду міста Києва (№ 1-72юр-2 від 10.12.2014 р. ).
Інші належні докази направлення відповідачу копії позовної заяви № 1-72юр-2 від 10.12.2014 р. з доданими до неї документами, позивачем до даної позовної заяви не додані, що свідчить не виконання позивачем вимоги ч. 1 ст. 56, п. 2 ч. 1 ст. 57 ГПК України, та, в свою чергу, тягне за собою наслідки, передбачені п. 6 ч. 1 ст. 63 ГПК України.
При цьому суд приймає до уваги правовову позицію Вищого господарського суду України, викладену в абз. п.п. 3.5 п. 3 постанови Пленуму ВГСУ від 26.12.2011 р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", згідно якої недодержання вимог статей 54, 56 та пунктів 2 і 3 частини першої статті 57 ГПК щодо форми, змісту і додатків до позовної заяви тягне за собою наслідки, передбачені статтею 63 ГПК.
За наведених обставин, позовна заява № 1-72юр-2 від 10.12.2014 р. не може бути прийнята до розгляду та підлягає поверненню.
Відповідно до ч. 3 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.
Керуючись п.п. 4, 6 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, -
Позовні матеріали повернути позивачеві без розгляду.
Суддя О.В.Гумега