17 грудня 2014 р.м.ОдесаСправа № 2а/1570/9839/2011
Категорія: 8.3.3 Головуючий в 1 інстанції: Потоцька Н. В.
Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Зуєвої Л.Є.,
суддів Шевчук О.А. та Федусика А.Г.
при секретарі Кучмій І.В.
за участю:
представника апелянта - Никислого В.О.,
представника відповідача - Дімова В.О.,
представника прокуратури - Пашаєва Г.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Котовське зерно" на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 29.04.2014 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Котовське зерно" до Котовської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Одеській області за участю прокуратури Одеської області про скасування податкових повідомлень-рішень, -
Товариство з обмеженою відповідальністю "Котовське зерно" звернулось до суду з позовом Котовської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Одеській області за участю прокуратури Одеської області про скасування податкових повідомлень-рішень.
В обґрунтування позовних вимог зазначалося, що в перевіреному періоді ТОВ «Котовське зерно» надавала сільськогосподарські послуги іншим сільгоспвиробникам власною сільськогосподарською технікою разом з обслуговуючим персоналом за винагороду на договірній основі, на вказані послуги поширюється спеціальний режим оподаткування діяльності у сфері сільського господарства, визначений ст.8-1 Закону України «Про податок на додану вартість». Податковий орган в ході проведеної перевірки дійшов до висновку, що сума ПДВ, нарахована у зв'язку з продажем послуг, зазначених в податкових накладних, виписаних контрагентами, які зазначені в акті перевірки, підлягає сплаті до бюджету та відображенню у загальній, а не спеціальній податковій декларації з ПДВ. На думку ТОВ «Котовське зерно», підприємством правомірно віднесено ПДВ за такими господарськими операціями до спеціального режиму оподаткування, у зв'язку із чим позивач просить скасувати податкові повідомлення-рішення № 0000322302 від 02.11.2011 року та № 0000292302 від 17.08.2011 року.
Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 01.03.2012 року в задоволенні позову відмовлено.
Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 22.11.2012 року апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Котовське зерно» задоволено. Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 01 березня 2012 року скасовано. Прийнято нову постанову, якою адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Котовське зерно» до Котовської об'єднаної державної податкової інспекції в Одеській області задоволено. Скасовано податкові повідомлення-рішення Котовської об'єднаної державної податкової інспекції в Одеській області № 0000322302 від 02.11.2011 року та № 0000292302 від 17.08.2011 року.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 03.03.2014 року касаційну скаргу заступника прокурора Одеської області в інтересах держави в особі Котовської об'єднаної державної податкової інспекції в Одеській області задоволено частково. Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 01.03.2012 року та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 22.11.2012 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 29.04.2014 року в задоволенні позову відмовлено в повному обсязі.
Не погоджуючись з постановленим по справі судовим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Котовське зерно" в апеляційній скарзі зазначає про невідповідність висновків суду обставинам справи. При цьому апелянт вважає, що судом допущено порушення матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті. У зв'язку з чим в апеляційній скарзі ставиться питання про скасування постанови суду першої інстанції і винесення нової постанови із задоволенням позовних вимог.
Відмовляючи у задоволення позову суд першої інстанції дійшов висновку, що послуги, які надавалися позивачем, не пов'язані із сільськогосподарським виробництвом та переробкою власної господарської продукції та доходи, отриманні від надання таких послуг повинні декларуватися в загальному порядку.
Проте з таким висновком суду першої інстанції не може погодитись судова колегія, оскільки вказаного висновку суд першої інстанції дійшов без належного з'ясування усіх обставин по справі, без належної оцінки доказів та з помилковим застосуванням норм матеріального права.
Так, з матеріалів справи вбачається, що ТОВ «Котовське зерно» зареєстроване в органах державної влади Котовською районною державною адміністрацією запис про включення відомостей про юридичну особу до ЄДР № 15391200000000142 від 23.04.2003 року, місце знаходження підприємства відповідно до установчих документів: 66322, Одеська область, Котовський район, с. Дібровка, підприємство взяте на податковій облік Котовською ОДПІ 25.05.2000 року № 4879, станом на останній день проведення перевірки перебувало на обліку в Котовський ОДПІ.
У періоді, який перевірявся, позивач, як суб'єкт господарювання був платником декількох податків, в тому числі і податку на додану вартість та фіксованого сільськогосподарського податку.
На підставі направлень від 23.05.2011 року №№ 529, 530, 531, 532, виданих Котовською ОДПІ, згідно з пп.77.1 ст.77 ПК України, відповідно до плану-графіка проведення планових виїзних перевірок суб'єктів господарювання на ІІ квартал 2011 року та Наказу Котовської ОДПІ № 485 від 04.05.2011 року, співробітниками податкової інспекції проведена планова виїзна перевірка ТОВ «Котовське зерно» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2010 року по 31.03.2011 року, за результатами якої складений акт № 1002/23-02/30909978 від 13.07.2011 року.
Не погодившись із висновками за актом перевірки ТОВ «Котовське зерно» подало заперечення, за результатами розгляду якого Котовською ОДПІ складено довідку № 1127/23-02/30909978 від 12.07.2011 року. В результаті розгляду заперечень податковим органом зменшено суму основного платежу з податку на додану вартість, визначену по акту перевірки № 1002/23-02/30909978 від 13.07.2011 року на 4769729 гривень.
На підставі акту перевірки та довідки, Котовською ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000292302 про донарахування податку на додану вартість ТОВ «Котовське зерно» в сумі 244638 гривень та застосовано штрафні санкції в сумі 61159,50 гривень, а всього 305797,50 гривень.
Не погодившись із зазначеним податковим повідомленням-рішенням, ТОВ «Котовське зерно» звернулось із скаргою до ДПА в Одеській області, за результатами розгляду якої останньою прийнято рішення № 37192/10/25-0007 від 28.10.2011 року, згідно з яким оскаржуване податкове повідомлення-рішення скасовано в частині нарахованого ПДВ в сумі 69583 гривень та застосованих штрафних санкцій в сумі 17396 гривень.
Згідно пп.60.1.3 п.60.1, п.60.4, п.60.6 ст.60 ПК України, п.3 Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого Наказом ДПА України № 985 від 22.12.2010 року, Котовською ОДПІ 02.11.2011 року прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000322302 про донарахування ПДВ на загальну суму 218818,50 гривень, у тому числі основного платежу - 175055 гривень, штрафних (фінансових) санкцій - 43763,5 гривень.
Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «Котовське зерно» на протязі 2010 року надавались послуги із приймання, сушіння, зберігання, відвантаження та нарахування доплат за послуги по відвантаженню у вихідні дні зерна стороннім організаціям, вартість яких підприємство відносило до скорочених Декларацій з податку на додану вартість.
В ході проведення перевірки співробітниками податкової служби було встановлено, що ТОВ «Котовське зерно» неправомірно віднесено до податкових зобов'язань скорочених податкових Декларацій з податку на додану вартість за період з 01.01.2010 року по 31.03.2011 року податок на додану вартість за надані послуги по прийманню, сушінню, зберіганню, відвантаженню та донарахуванню доплат за відвантаження у вихідний день зерна стороннім організаціям на загальну суму 4660800 гривень, в тому числі ПДВ 932160 гривень.
Відповідно до 81.2 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року №168/97-ВР, який діяв на момент виникнення спірних правовідносин, згідно із спеціальним режимом оподаткування сума податку на додану вартість, нарахована сільськогосподарським підприємством на вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів (послуг), не підлягає сплаті до бюджету та повністю залишається у розпорядженні такого сільськогосподарського підприємства для відшкодування суми податку, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, а за наявності залишку такої суми податку - для інших виробничих цілей.
Згідно ст.81.6 цього закону сільськогосподарським вважається підприємство, основною діяльністю якого є поставка вироблених (наданих) ним сільськогосподарських товарів (послуг) на власних або орендованих виробничих потужностях, а також на давальницьких умовах, в якій питома вага вартості сільськогосподарських товарів (послуг) становить не менше 75 відсотків вартості всіх товарів (послуг), поставлених протягом попередніх дванадцяти послідовних звітних податкових періодів сукупно.
Статтею 81.15.7 Закону України «Про податок на додану вартість» встановлено, що виходячи з норм цього пункту, Кабінет Міністрів України визначає та оприлюднює повний перелік видів діяльності, на які поширюються норми цієї статті, згідно з Національним класифікатором України "Класифікація видів економічної дільності", затвердженим відповідно до Закону України "Про стандартизацію".
Відповідно до Постанови Кабінету міністрів України від 21 січня 2009 р. N 23 Про затвердження переліку видів діяльності, на які поширюються норми статті 81 Закону України "Про податок на додану вартість" КВЕД 01.41.0 Надання послуг у рослинництві; облаштування ландшафту складається з:
-надання послуг у рослинництві за винагороду або на договірній основі; передпосівна підготовка полів і насіння сільськогосподарських культур; посів і садіння сільськогосподарських культур; обприскування сільськогосподарських культур, у тому числі з повітря; обрізання плодових дерев та винограду; пересаджування рису, розсаджування буряку;
-надання послуг із збирання врожаю та підготування продукції до первинної реалізації: очищення, різання, сортування, сушіння, дезінфекція, покривання воском, полірування, пакування, лущення, замочування, охолодження чи пакування навалом включно з фасуванням у безкисневому середовищі; захист рослин від хвороб і шкідників; агрохімічне обслуговування;
-надання послуг сільськогосподарською технікою разом з обслуговуючим персоналом;
-експлуатація зрошувальних і осушувальних систем;
-насадження та облаштування ландшафту для захисту від шуму, вітру, ерозії, видимосгі та засліплення;
-облаштування і догляд ландшафту з метою захисту навколишнього середовища (відновлення природного стану, рекультивація, меліорація земель, створення зон затримки вологи. відстійників дощової води тощо).
Як вбачається з матеріалів справи КВЕД 01.41.0 включений до свідоцтва платника ПДВ ТОВ «Котовське зерно».
Дослідивши матеріали справи та враховуючи стадії технологічного процесу обробки зерна судова колегія вважає, що надання послуг сільськогосподарською технікою разом з обслуговуючим персоналом, як зазначено в КВЕД 01.41.0, є також надання послуг елеваторним обладнанням. Такий висновок обґрунтовується наступним.
Так, відповідно до ст. 1 Закону України «Про захист прав покупців сільськогосподарських машин» від 05.06.2003 року №900-ІУ - сільськогосподарська машина - всі види техніки і обладнання для агропромислового комплексу.
В свою чергу, відповідно до ст. 1 Закону України «Про стимулювання розвитку вітчизняного машинобудування для агропромислового комплексу» від 7 лютого 2002 року - техніка і обладнання для агропромислового комплексу, це машини, механізми. обладнання, устаткування, технологічні комплекси та лінії з них, що використовуються в сільськогосподарському виробництві, харчовій та переробній промисловості для проведення робіт з вирощування, збирання, зберігання та переробки сільськогосподарської продукції.
До зазначених вище техніки і обладнання належать: трактори та інші самохідні засоби сільськогосподарського призначення, спеціальні автомобілі сільськогосподарського призначення, самохідні та причіпні комбайни, жниварки і косарки для збирання зернових, кормових та технічних культур, посівна і ґрунтообробна техніка та комбіновані агрегати з неї, машини і обладнання для проведення робіт у тваринництві, птахівництві та кормовиробництві, зрошувальна та поливна техніка для сільськогосподарського виробництва, а також машини, обладнання та лінії з них для харчової і переробної промисловості, що використовуються для зберігання та обробки сільськогосподарської продукції, включаючи її фасування, розлив, пакетування та пакування.
Також, ст. 1 Закону України «Про систему інженерно-технічного забезпечення промислового комплексу України» від 5 жовтня 2006 року N 229-У встановлює , що технічні засоби для агропромислового комплексу, це машини, механізми, обладнання,устаткування, технологічні комплекси і лінії з них, які використовуються в сільському господарстві, харчовій та переробній промисловості для вирощування, збирання, зберігання та перероблення сільськогосподарської продукції, а також для надання послуг з технічного сервісу.
При цьому, судова колегія вважає за необхідне зазначити, що виходячи з технології сільськогосподарського виробництва зберігання сільськогосподарської продукції не можливо без проведення певних дій по пакуванню, підготовці до продажу, сушінню, очищенню, розмелюванню, дезінфекції та силосуванню сільськогосподарської продукції, так і пакування, підготовка до продажу, сушіння, очищення, розмелювання, дезінфекція та силосування сільськогосподарської продукції не можливе без зберігання такої продукції.
Відповідно, до Закону України п. 10 ст. 1 Закону України «Про зерно та ринок в Україні» від 04.07.2002 року №37-ІУ зберігання зерна це комплекс заходів, які включають приймання, доробку, зберігання та відвантаження зерна.
Таким чином Законом під зберіганням зерна визначено комплекс заходів, тобто законодавець розуміє, що зберігання зерна є безперервним процесом по його доробці - сушінню, очищенню та ін.
Ч. 4 ст. 29 Закону України «Про зерно та ринок зерна в Україні» від 04.07.2002 року встановлено, що зерновий склад зобов'язаний вживати усіх заходів, передбачених цим Законом, нормативно-правовими актами, договором складського зберігання зерна, для забезпечення схоронності зерна, переданого йому на зберігання.
Наказом Міністерства аграрної політики України від 15 червня 2004 року N 228 «Про затвердження Технічного регламенту зернового складу» затверджено технічний регламент зернового складу.
У цьому нормативно-правовому документі надається роз'яснення про те, що є доробкою зерна, а сааме:
П.6.10. Технічного регламенту зернового складу - Доробка зерна.
6.10.1. Доробка зернових культур проводиться зерновим складом згідно з складського зберігання зерна для: забезпечення показників якості зерна, зазначених у договорі; зниження втрат у початковий період зберігання зерна; підвищення стійкості зернових мас при тривалому зберіганні; кращого використання потужностей зернового складу.
6.10.2. Доробка зерна в повному обсязі за умовами договору складського зберігання зерна може включати: первинне очищення зернової культури; сушіння зерна; вторинне очищення зерна; активне вентилювання зерна; охолодження зерна; захист від шкідників зерна; вилучення механічно пошкодженого або дрібного зерна; розділення культур; інші послуги з доробки зерна..
Згідно п.6.11.1 Технічного регламенту зернового складу - Зберігання зерна встановлено, що для зберігання зернових культур використовують зерносховища підлогового та силосного типів, що повинні забезпечити: надійне зберігання зерна від впливу метеоролого-кліматичних факторів запобігання змішуванню зерна; відповідність зерносховищ виробничим санітарним нормам; захист від шкідників зерна; можливість освіжати або охолоджувати зерно; формування крупних товарних партій зерна; дистанційний контроль температури зерна в зерносховищах силосного типу.
З моменту закладки та протягом зберігання зерна зерновий склад повинен проводити систематичний контроль якості і стану зернової маси, для чого необхідно визначати: температуру зерна; вологість зерна; зараженість шкідниками зерна; запах та колір зерна.
При виявленні відхилень у показниках якості зерна, що зберігається, виконуються конкретні дії щодо його поліпшення.
Відповідно до п.6.11.5., п.6.11.6 Технічного регламенту зернового складу визначено , що зберігання зернових культур в охолодженому стані також значно збільшує строки збереження партій зерна. Технологію активного і пасивного охолодження зерна застосовують, використовуючи холодне повітря в осінньо-зимовий період та засоби кріогенної техніки. Пасивне охолодження зернових мас проводять провітрюванням та з використанням вентиляційних каналів у зерносховищі, при активному охолодженні зернових культур зерно переміщують за маршрутами конвеєрно-норійного циклу зернового складу, пропускають зернові маси крізь сепаратори, зерносушарки, пристрої з установленими вентиляторами; використовують установки активного вентилювання зерна.
П. 6.11.8 Технічного регламенту зернового складу, сушіння зернових культур знаходиться в розділі 6.11 - Зберігання зерна, ці технологічні процеси пов'язані між собою та неділимі.
На підтвердження правомірності податкового обліку та господарських операцій з контрагентами ТОВ «Котовське зерно» надало: договори про надання послуг по обробці зерна, зберіганню та відвантаженню;податкові накладні; реєстр виданих податкових накладних; акти виконаних робіт по договорам, з контрагентами Аграрному фонду, ЗАТ «АТ «Каргілл», МППФ «Ерідон», ПП «Вал-Агро», ТОВ «Гринвуд», ВАТ «Білгород-дністровський комбінат хлібопродуктів», ПП «Опал», ТОВ «Джиністра», ТОВ «Виойл-Агро», ТОВ «Котовське ЗПП», ТОВ «Амако Україна», ТОВ «ФА Інтертрейдінг Україна», ТОВ «Нобл Ресорсіс Україна»
Виписані податкові накладні по цим контрагентам були відображені у реєстрах виданих податкових накладних відповідних періодів та у скорочених податкових Деклараціях з податку на додану вартість , що не заперечується ДПІ.
Відповідач вважає,що відповідно до п.8-1.15.6 п.8-1.15 ст.8-1 Закону №168/97-ВР, обробка чи переробка продукції, одержаної в результаті діяльності платника податку у сфері сільського та лісового господарства і рибальства, вважається діяльністю у сфері сільського та лісового господарства і рибальства за умови, якщо така продукція вирощується, виловлюється або збирається (заготовлюється) безпосередньо платником податку (крім їх придбання у інших осіб) як правова норма регулює діяльності в сфері сільського та лісового господарства і рибальства, а саме обробку чи переробку продукції яка вирощується, виловлюється або збирається (заготовлюється) безпосередньо платником податку або ж придбається у інших осіб платником податку. У випадках передбачених пп.8-1.15.6 п.8-1.15 ст.8-1 Закону №168/97-ВР платник податку має право власності як на сировину, що обробляє чи переробляє, так і на кінцевий продукт обробки чи переробки.
У спірних правовідносинах, які є предметом спору по справі позивач, здійснюючи діяльність передбачену КВЕД 01.41.0, крім вирощування власної сільськогосподарської продукції, надає послуги із збирання врожаю та підготування продукції до первинної реалізації, очищення, різання, сортування, сушіння, дезінфекція, покривання воском, полірування, пакування, лущення, замочування, охолодження чи пакування навалом включно з фасуванням у безкисневому середовищі; захист рослин від хвороб і шкідників; агрохімічне обслуговування та послуги своєю сільськогосподарською технікою разом з обслуговуючим персоналом, і як сільськогосподарський виробник підпадає під дію постанови Кабінету міністрів України від 21 січня 2009 р. N 23 Про затвердження переліку видів діяльності, на які поширюються норми статті 81 Закону України "Про податок на додану вартість", яка визначає КВЕД 01.41.0. у переліку видів діяльності, на яку поширюється право застосування спеціального режиму оподаткування.
Правова норма, яка встановлює поняття сільськогосподарського підприємства, а сааме ст. ст.81.6 Закону України «Про податок на додану вартість» визначає його за наявності двох факторів - існування основного виду діяльності, такого як поставка вироблених (наданих) ним сільськогосподарських товарів (послуг) на власних або орендованих виробничих потужностях та наявність питомої ваги вартості сільськогосподарських товарів (послуг) не менше 75 відсотків вартості всіх товарів (послуг), поставлених протягом попередніх дванадцяти послідовних звітних податкових періодів сукупно.
Позивачем ці вимоги закону дотримані у своїй господарській діяльності, що підтверджується наявним у матеріалах справи висновком економічного дослідження від 27.12.2012 року, зробленого ТОВ «Інститутом судових експертиз» (т.2 арк.спр.137-152).
Судова колегія вважає за необхідне зазначити, що податковий орган, який здійснював перевірку та суд першої інстанції, дійшли до висновку про те, що послуги, які надавалися позивачем, не пов'язані із сільськогосподарським виробництвом та переробкою власної господарської продукції та доходи, отриманні від надання таких послуг повинні декларуватися в загальному порядку, фактично виключили можливість застосування ТОВ «Котовське зерно» спеціального режиму ПДВ встановленого ст. 8-1 Закону України «Про податок на додану вартість» для будь яких послуг у сфері сільського і лісового господарства та рибальства, хоча право на надання таких послуг надано підприємству саме за КВЕД 01.41.0. як сільськогосподарському підприємству.
Виходячи з наведеного, судова колегія вважає, що ТОВ «Котовське зерно» правомірно застосувало спеціальний режим оподаткування діяльності у сфері сільського господарства, визначеного ст.8-1 Закону України «Про податок на додану вартість» до господарських операцій по доробці зернових культур, наданих контрагентам за період, який перевірявся та правомірно включила податкові зобов'язання по зазначеним господарським операціям до скорочених податкових декларацій.
Таким чином, враховуючи, що судом першої інстанції при вирішенні справи порушені норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а також те, що висновки суду не відповідають обставинам справи, колегія суддів, керуючись п.п.3,4 ч.1 ст. 202 КАС України вважає необхідним скасовуючи постанову суду першої інстанції, прийняти нову постанову, якою позовні вимоги ТОВ «Котовське зерно» задовольнити у повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, апеляційний суд,-
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Котовське зерно" задовольнити, постанову Одеського окружного адміністративного суду від 29.04.2014 року - скасувати.
Прийняти по справі нову постанову, якою позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Котовське зерно" задовольнити.
Податкові повідомлення-рішення Котовської об'єднаної державної податкової інспекції в Одеської області № 0000292302 від 17.08.2011р. та №0000322302 від 02.11.2011 р. скасувати.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Котовське зерно" (код ЄДРПОУ 30909978) з державного бюджету України понесені судові витрати за подачу позовної заяви та апеляційної скарги у сумі 5479 грн.00 коп.(п'ять тисяч чотириста сімдесят дев'ять гривень).
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів після складання повного тексту постанови.
Повний текст постанови складено та підписано 19.12.2014 р.
Головуючий: суддя Л.Є.Зуєва
суддя О.А.Шевчук
суддя А.Г.Федусик