17 грудня 2014 р.м.ОдесаСправа № 815/5382/14
Категорія: 12.2 Головуючий в 1 інстанції: Потоцька Н. В.
Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Зуєвої Л.Є.,
суддів Шевчук О.А. та Федусика А.Г.
при секретарі Кучмій І.В.
за участю:
апелянта - ОСОБА_1,
представника апелянта - ОСОБА_2,
представника позивача - ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі апеляційну скаргу Головного державного інспектора Південної державної інспекції з ядерної та радіаційної безпеки ОСОБА_1 на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 20.10.2014 року по справі за позовом ОСОБА_4 до Головного державного інспектора Південної державної інспекції з ядерної та радіаційної безпеки ОСОБА_1 про визнання дій протиправними, -
ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до Головного державного інспектора Південної державної інспекції з ядерної та радіаційної безпеки ОСОБА_1 про визнання дій протиправними.
В обґрунтування позовних вимог зазначалося, що 10.06.2014 року з сайту Одеської обласної організації ВГО «Комітет виборців України» позивач дізнався, що працівник Південної державної інспекції з ядерної та радіаційної безпеки України Марусевич В.Г. суміщала посаду державного службовця із посадою заступника голови дільничної виборчої комісії №511310 територіального виборчого округу №137. На думку позивача, факт сумісництва праці державного інспектора Південної державної інспекції з ядерної та радіаційної безпеки з боку ОСОБА_1 з посадою заступника голови дільничної виборчої комісії № 511310 ТВО №137 є протиправним, що і стало підставою для звернення до суду.
Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 20.10.2014 року позов задоволено. Визнано протиправними дії державного інспектора Південної державної інспекції з ядерної та радіаційної безпеки ОСОБА_1 в частині сумісництва посади державного службовця з посадою заступника голови дільничної виборчої комісії №511310 територіального виборчого округу №137.
Не погоджуючись з постановленим по справі судовим рішенням, Головний державний інспектор Південної державної інспекції з ядерної та радіаційної безпеки ОСОБА_1 в апеляційній скарзі зазначає про невідповідність висновків суду обставинам справи. При цьому апелянт вважає, що судом допущено порушення матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті. У зв'язку з чим в апеляційній скарзі ставиться питання про скасування постанови суду першої інстанції і винесення нової постанови із закриттям провадження у справі.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для її задоволення.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 є державним службовцем, обіймає посаду головного державного інспектора відділу безпеки РАВ, перевезень та гарантій Південної державної інспекції з ядерної та радіаційної безпеки Державної інспекції ядерного регулювання України з 01 квітня 2008 року, згідно наказу начальника Південної державної інспекції з ядерної та радіаційної безпеки від 01.04.2008 № 5-К «Про прийняття ОСОБА_1».
У період підготовки та проведення позачергових виборів Президента України, проміжних виборів народного депутата України, місцевих виборів 25 травня 2014 року ОСОБА_1 входила до складу дільничної виборчої комісії № 511310 територіального виборчого округу № 137 на посаді заступника голови комісії, що підтверджується додатком № 67 до Постанови від 06.05.2014 року окружної виборчої комісії територіального виборчого округу №137 з позачергових виборів Президента України, згідно якого було утворено дільничну виборчу комісію звичайної виборчої дільниці № 511310 ТВО № 137 у складі 15 осіб.
У ДВК № 511310 посаду заступника голови дільничної виборчої комісії від кандидата на пост Президента України ОСОБА_6 обіймала ОСОБА_1.
На думку позивача, факт сумісництва праці державного інспектора Південної державної інспекції з ядерної та радіаційної безпеки з боку ОСОБА_1 з посадою заступника голови дільничної виборчої комісії № 511310 ТВО №137 є протиправним, в зв'язку з чим позивач вирішив звернутись до суду із адміністративним позовом
Однак надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд першої інстанції дійшов помилкового висновку щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог, зокрема, застосування норм процесуального права, виходячи з наступного.
Згідно ст. 6 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Відповідно до ст. 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.
Юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема: 1) спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності; 2) спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби; 3) спори між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень; 4) спори, що виникають з приводу укладання, виконання, припинення, скасування чи визнання нечинними адміністративних договорів; 5) спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України; 6) спори щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму; 7) спори фізичних чи юридичних осіб із розпорядником публічної інформації щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності у частині доступу до публічної інформації.
При цьому частиною 3 ст.17 КАС України визначено,що юрисдикція адміністративних судів не поширюється на публічно-правові справи:
1) що віднесені до юрисдикції Конституційного Суду України;
2) що належить вирішувати в порядку кримінального судочинства;
3) про накладення адміністративних стягнень;
4) щодо відносин, які відповідно до закону, статуту (положення) об'єднання громадян віднесені до його внутрішньої діяльності або виключної компетенції.
В обґрунтування свого позову ОСОБА_4 вказує на порушення з боку відповідача вимог ч.10 ст. 25 Закону України «Про вибори президента» та п.1 ч.1 ст. 7 Закону України «Про заходи запобігання та протидію корупції» в частині порушень заборони займатися іншою оплачуваною діяльністю, тобто фактично звинувачує мене у здійсненні корупційного правопорушення
Однак, як у позовній заяві, так і в матеріалах справи відсутні докази та обґрунтування того, що ОСОБА_1, як головний державний інспектор Південної державної інспекції з ядерної та радіаційної безпеки своїми діями порушила охороні законом права , свободи або інтереси ОСОБА_4
Відповідно до ч.2 ст. 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
КАС України регламентує порядок розгляду не всіх публічно-правових спорів, а лише тих, які виникають при здійсненні суб'єктом владних повноважень управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень і розгляд яких безпосередньо не віднесено до підсудності інших судів.
Згідно ч. 1 ст. 21 Закону України «Про заходи запобігання та протидію корупції» за вчинення корупційних правопорушень особи, зазначені в частині першій статті 4 цього Закону, притягаються до кримінальної, адміністративної, цивільно-правової та дисциплінарної відповідальності в установленому законом порядку. Адміністративна відповідальність у цьому випадку розуміється як відповідальність, передбачена Кодексом про адміністративні правопорушення, а безпосередньо ст. 172 4 КУпАП України яка регулює порушення обмежень щодо сумісництва та суміщення з іншими видами діяльності.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 157 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
При цьому, в порядку частини другої даної статті якщо провадження у справі закривається з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз'яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд таких справ.
З огляду на викладене, судова колегія вважає за необхідне роз'яснити позивачеві, що даний спір у разі встановлення корупційного діяння підлягає розгляду у місцевому районному суді за правилами Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Керуючись ст. ст. 157,195,196,199,202,205,206,254 КАС України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу Головного державного інспектора Південної державної інспекції з ядерної та радіаційної безпеки ОСОБА_1 - задовольнити.
Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 20.10.2014 року - скасувати.
Провадження у справі за позовом ОСОБА_4 до Головного державного інспектора Південної державної інспекції з ядерної та радіаційної безпеки ОСОБА_1 про визнання дій протиправними - закрити.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів після складання повного тексту ухвали.
Повний текст ухвали складено та підписано 19.12.2014 року.
Головуючий: суддя Л.Є.Зуєва
суддя О.А.Шевчук
суддя А.Г.Федусик