18 грудня 2014 року Справа № 876/15472/13
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі :
головуючого судді Большакової О.О.,
суддів Глушка І.В., Макарика В.Я.,
з участю секретаря судового засідання Омеляновської Л.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2013 року в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Миколаївської районної державної адміністрації про скасування розпорядження і поновлення на роботі,
ОСОБА_1 звернулася до Львівського апеляційного адміністративного суду з адміністративним позовом до Миколаївської районної державної адміністрації про скасування розпорядження заступника голови Миколаївської районної державної адміністрації Львівської області Боровця П.П. від 16.09.2013 року № 203К «Про звільнення ОСОБА_1» та зобов'язання голову Миколаївської районної державної адміністрації Львівської області поновити ОСОБА_1 на посаді директора територіального центру соціального обслуговування Миколаївської районної державної адміністрації Львівської області.
УхвалоюЛьвівського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2013 року провадження у справі було закрито з підстав п. 1 ч. 1 ст. 157 КАС України, оскільки її не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства. Роз'яснено позивачу, що розгляд даного спору віднесено до юрисдикції місцевого загального суду в порядку цивільного судочинства.
Не погодившись з таким судовим рішенням, його оскаржила ОСОБА_1, подавши апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просила скасувати оскаржувану ухвалу та направити для продовження її розгляду. Мотивуючи свою незгоду із судовим рішенням, апелянт зазначила, що справа підсудна саме адміністративному суду, оскільки предметом позову є спір щодо законності її звільнення з посади директора Територіального центру соціального обслуговування Миколаївської районної державної адміністрації., тобто з посади керівника структурного підрозділу державного органу.
Заперечень на апеляційну скаргу подано не було.
Сторони ув судове засідання не з'явилися.
Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до переконання, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з таких підстав.
Відповідно до ч. 2 ст. 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема:
1) спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності;
2) спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби;
3) спори між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень;
4) спори, що виникають з приводу укладання, виконання, припинення, скасування чи визнання нечинними адміністративних договорів;
5) спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України;
6) спори щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму.
Відповідно до п. 15 ст. 3 КАС України публічна служба - діяльність на державних політичних посадах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, дипломатична служба, інша державна служба, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.
Досліджуючи обставини справи щодо визначення службового статусу позивача, суд першої інстанції прийшов до правильно висновку про те, що позивач не є суб'єктом публічної служби, оскільки не перебував на державній службі, службі в органах влади та місцевого самоврядування, а також не проходив публічної служби на інших сферах діяльності, зазначених в наведеній вище статті закону.
Згідно матеріалів справи, ОСОБА_1 працювала на посаді директора Миколаївського районного територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг).
Відповідно до затвердженого Положення про Миколаївський районний територіальний центр соціального обслуговування (надання соціальних послуг), він є бюджетною установою, утворений для здійснення соціального обслуговування громадян, тобто він не є структурним підрозділом Миколаївської районної державної адміністрації.
Таким чином, установа, в якій працювала позивач, не є державним органом чи органом місцевого самоврядування, служба в яких визнається законом як публічна служба.
Згідно з п. 10 Положення, записів в трудовій книжці позивача видно, що позивач не перебувала на державній службі, не приймала Присяги державного службовця, їй не присвоювався ранг як державному службовцю, на неї не поширювалися положення Закону «Про державну службу».
Та обставина, що позивач не є суб'єктом державної служби, не оспорюється в апеляційній скарзі.
Отже, спірні відносини позивача не є публічно-правовими відносинами щодо прийняття, проходження та звільнення позивача з публічної служби, а є спірними правовідносинами, які виникають з приводу припинення з позивачем трудового договору з ініціативи власника чи уповноваженого ним органу і характеризуються як індивідуальний трудовий спір, який підлягає розгляду в суді в порядку цивільного судочинства.
Суд першої інстанції, з'ясувавши після відкриття провадження в справі відсутність підстав для її розгляду за нормами адміністративного судочинства, обґрунтовано закрив провадження на підставі п. 1 ч. 1 ст. 157 КАС України, в звязку з чим підстав для скасування оскаржуваної ухвали колегія суддів не знаходить.
Доводи апеляційної скарги в частині відсутності підстав для закриття справи, з огляду на викладене, підставою для її задоволення бути не можуть. Та обставина, що відповідачем в справі є Рахівська районна державна адміністрація як суб'єкт владних повноважень не тягне за собою вирішення справи за нормами КАС України, оскільки предметом судового розгляду не є оскарження її рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності, які випливають з публічно-правових відносин.
Керуючись ч. 3 ст. 160, ст.ст. 195, 196, 199, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд,
апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2013 року про закриття провадження у справі № 813/7514/13-а, - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання у повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя О.О. Большакова
Судді І.В. Глушко
В.Я. Макарик
Повиний текст виготовлено та підписано 19 грудня 2014 року.