04 грудня 2014 року Справа № 9104/181379/12
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі :
головуючого судді Большакової О.О.,
суддів Глушка І.В., Макарика В.Я.,
з участю секретаря судового засідання Омеляновської Л.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу Чопської митниці на постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 14 листопада 2012 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Платі Юкрейн Лімітед» в особі представника Колотухи Івана Олексійовича до Чопської митниці про скасування податкових повідомлень-рішень,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Платі Юкрейн Лімітед» (далі - ТОВ «Платі Юкрейн Лімітед») звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовом до Чопської митниці Державної митної служби України про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень Чопської митниці від 07 липня 2012 року № 171 та № 172.
Постановою Закарпатського окружного адміністративного суд від 14 листопада 2012 року адміністративний позов задоволено, визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Чопської митниці від 07 липня 2012 року № 171 та № 172.
Не погодившись із таким судовим рішенням, його оскаржила Чопська митниця, подавши апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне дослідження доказів, порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просила скасувати постанову та прийняти нову про відмову в задоволенні позову. Аргументуючи свою незгоду із оскаржуваним судовим рішенням, апелянт вказав, що суд першої інстанції безпідставно не взяв до уваги, що податкові повідомлення-рішення відповідають вимогам чинного законодавства, оскільки за наслідками проведеної перевірки було встановлено неправильну класифікацію ввезеного в Україну товару, а саме обладнання, запасних частин за УКТЗЕД у 2009-2011 роках, що спричинило несплату митних платежів в сумі 193606 гривень 29 копійок. Тому митний орган у межах своїх повноважень та на підставі чинного законодавства прийняв податкові повідомлення-рішення про донарахування податку на додану вартість та ввізного мита.
Судом апеляційної інстанції було здійснено заміну відповідача на Чопську митницю Міндоходів.
Представник апелянта Пензов С.В. у судовому засіданні підтримав апеляційну скаргу та пояснив, що суд першої інстанції неправильно застосував чинне законодавство, вважаючи, що якщо митні органи, приймаючи вантажні митні декларації, віднесли товар до певного коду товарної номенклатури та пропустили товар на митну територію України і тому в подальшому не мали правових підстав для прийняття податкових повідомлень-рішень про донарахування податкових зобов'язань у зв'язку з виправленням помилки стосовно класифікації товару. Під час митного оформлення позивач самостійно задекларував товари за невірним кодом УКТЗЕД. При цьому, митний орган рішень про визначення коду не приймав. Тому, з'ясувавши при перевірці неправильність визначення коду, мав право змінити класифікацію та донарахувати податкові зобов'язання.
Представник позивача Колотуха І.О. заперечив щодо задоволення апеляційної скарги та вказав на безпідставність її доводів, зазначивши, що суд першої інстанції прийняв законне та обґрунтоване рішення.
Заперечень на апеляційну скаргу не було подано.
Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до переконання, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з таких підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що в період з 01 лютого 2012 року по 21 травня 2012 року Чопською митницею проведено документальну перевірку стану дотримання Товариством з обмеженою відповідальністю «Платі Юкрейн Лімітед» законодавства України з питань митної справи за період з 01 березня 2009 року по 01 лютого 2012 року (а.с. 106-127).
За результатами проведеної перевірки 24 травня 2012 року складений акт № 0015/2/305000000/0030005041 (а.с. 11-30, 57-76).
Згідно цього акту встановлено, що ТОВ «Платі Юкрейн Лімітед» здійснювало митне оформлення товару «машина для зняття ізоляції та набивання контактних елементів» за вантажно-митними деклараціями: № 302000036/2009/701983 від 12 березня 2009 року; № 302000037/2009/704609 від 06 червня 2009 року; № 302000037/2009/705460 від 03 липня 2009 року та № 302000010/2010/705143 від 27 травня 2010 року. Також ТОВ «Платі Юкрейн Лімітед» здійснювалося митне оформлення товару «машина для нарізання проводів, зняття з них ізоляції та набивання контактних елементів» за вантажно-митними деклараціями: № 302000036/2009/704230 від 26 травня 2009 року; № 302000037/2009/706341 від 31 липня 2009 року та № 302000009/2010/702638 від 22 березня 2010 року. При цьому ТОВ «Платі Юкрейн Лімітед» товар, що задекларований у вище вказаних ВМД задекларований за кодом УКТЗЕД 8479899890. У зв'язку з невірною класифікацією застосовувалася ставка ввізного мита 0% замість 5%. Також ТОВ «Платі Юкрейн Лімітед» здійснювало митне оформлення товару «Машина для обробки металів з числовим програмуванням, автоматична машина для нарізання провідника заданої довжини з функцією зняття ізоляції з кінців та набивання контактних елементів» за вантажно-митними деклараціями № 305000017/2011/5803 від 15 травня 2011 року та № 305000017/2011/8224 від 09 липня 2011 року. При цьому цей товар задекларований за кодом УКТЗЕД 8462995000. У зв'язку з невірною класифікацією застосовувалася ставка ввізного мита 4% замість 5%. Крім того, ТОВ «Платі Юкрейн Лімітед» здійснювало митне оформлення товару «частини до машин для нарізання проводів, зняття ізоляції та набивання контактних елементів» за вантажно-митними деклараціями в період 12 березня 2009 року по 17 лютого 2011 року. При цьому товар задекларований за кодом УКТЗЕД 8479909700, а з 26 січня 2011 року - за кодом 8479908000. У зв'язку з невірною класифікацією застосовувалася ставка ввізного мита 0% замість 2%. Недотримання положень Основних правил інтерпретації УКТЗЕД, відповідних приміток до розділів та груп, текстового опису товарних позицій та тих характеристик товару, які є визначальними для їх класифікації, що призвело до порушення Закону України від 05 квітня 2001 року № 2371-ІІІ «Про митний тариф України», статті 7 Закону України «Про єдиний митний тариф» від 05 лютого 1992 року № 2097-ХІІ , статті 4 пункту 4.3 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР, статті 185 пункту 185.1 та статті 188 пункту 188.1 Податкового кодексу України, що діяли на день подання до митного оформлення товарів, та, як наслідок до несплати митних платежів в повному обсязі та заниження податкових зобов'язань на загальну суму 193606,29 грн., у тому числі по ввізному миту - 161338,56 грн., по податку на додану вартість - 32267,73 грн.. Внаслідок неправильної класифікації товарів сума податкового зобов'язання, яка підлягає сплаті до державного бюджету становить 193606,29 грн., у тому числі по ввізному миту - 161338,56 грн., по податку на додану вартість - 32267,73 грн..
07 липня 2012 року Чопською митницею згідно з підпунктом 54.3.2 статті 54, підпунктом 123.1 статті 123 Податкового кодексу України, статті 69 Митного кодексу України були прийняті податкові повідомлення-рішення за №№ 171 та 172 (а.с. 7, 8, 95, 96).
Відповідно до вказаних податкових повідомлень-рішень установлено порушення Товариством з обмеженою відповідальністю «Платі Юкрейн Лімітед» вимог Закону України «Про митний тариф України», Закону України «Про Єдиний митний тариф» статті 313 Митного кодексу України, статті 4 пункту 4.3 Закону України «Про податок на додану вартість», статті 190 пункту 190.1 Податкового кодексу України, у зв'язку з чим визначено суму податкового зобов'язання за: платежем: «Мито на товари, що ввозяться на територію України суб'єктами підприємницької діяльності» у розмірі 193920,47 грн., в тому числі 156172,54 грн. за основним платежем та 37747,93 грн. за штрафними санкціями; платежем: «Податок на додану вартість з товарів, увезених на територію України суб'єктами підприємницької діяльності» у розмірі 38789,72 грн., в тому числі 31234,53 грн. за основним платежем та 7555,19 грн. за штрафними санкціями.
Колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновками суду першої інстанції про незаконність цих рішень з таких підстав.
Пропуск товарів і транспортних засобів через митний кордон України - це дозвіл митного органу на переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон України з урахуванням заявленої мети такого переміщення після проведення митних процедур (пункт 35 статті 1 МК).
У пункті 19 зазначеної статті МК міститься визначення терміна «митні процедури» - це операції, пов'язані зі здійсненням митного контролю за переміщенням товарів і транспортних засобів через митний кордон України, митного оформлення цих товарів і транспортних засобів, а також із справлянням передбачених законом податків і зборів.
За пунктом 10.3 статті 10 Закону України від 3 квітня 1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» (чинного на час виникнення спірних відносин) платники податку, які імпортують товари (супутні послуги) на митну територію України для їх використання або споживання на митній території України, відповідають за дотримання правил надання інформації для розрахунку бази оподаткування (суми податку, належного до сплати) митним органам.
Відповідно до підпункту 4.2.1 пункту 4.2 статті 4 Закону № 2181-ІІІ якщо згідно з нормами цього пункту сума податкового зобов'язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність та повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне і повне погашення нарахованого податкового зобов'язання та має право на оскарження цієї суми в порядку, встановленому зазначеним Законом.
Аналогічні норми містить й Податковий кодекс України. Зокрема відповідно до статті 54 пункту 54.3 підпункту 54.3.2 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, зокрема у випадку, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.
Відповідно до статті 54 пункту 54.5 Податкового кодексу України якщо згідно з нормами цієї статті сума грошового зобов'язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов'язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому цим Кодексом.
Відповідно до статті 313 Митного кодексу України класифікація товарів, тобто віднесення товарів до класифікаційних групувань, зазначених в УКТЗЕД, є виключною компетенцією митних органів.
Під час здійснення митного контролю з боку посадових осіб відповідача зауваження до ВМД, поданих позивачем були відсутні, що не заперечувалось в судовому засіданні представниками відповідача.
Відповідно до статті 69 Митного кодексу України незалежно від закінчення операцій митного контролю, оформлення та пропуску товарів і транспортних засобів митний контроль за ними може здійснюватися, якщо є достатні підстави вважати, що мають місце порушення законодавства України чи міжнародного договору України, укладеного в установленому законом порядку, контроль за виконанням яких покладено законом на митні органи. Такий контроль здійснюється на підставі письмового розпорядження керівника митного органу або особи, яка його заміщує.
Аналіз зазначених норм свідчить про можливість митного контролю після завершення митного оформлення за умови обґрунтованої підозри, що під час пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України платником податків було допущено порушення законодавства України. Таких обставин у даній справі не було встановлено.
Таким чином, якщо митні органи, приймаючи вантажні митні декларації, віднесли товар до певного коду товарної номенклатури та пропустили товар на митну територію України (після сплати імпортером передбачених законом податків і зборів), то в подальшому вони не мали правових підстав для прийняття податкових повідомлень про донарахування податкових зобов'язань у зв'язку з виявленням помилки стосовно класифікації товару, зокрема, з посиланням на результати документальної перевірки та на положення статті 54 пункту 54.3 підпункту 54.3.2 Податкового кодексу України.
Згідно правової позиції Верховного Суду України, що висловлена 4 листопада 2014 року у справі № 21-479а14, якщо митні органи, приймаючи ВМД, віднесли товар до певного коду товарної номенклатури та пропустили товар на митну територію України (після сплати імпортером передбачених законом податків і зборів), то в подальшому вони не мали правових підстав для прийняття податкових повідомлень про донарахування податкових зобов'язань у зв'язку з виявленням помилки стосовно класифікації товару, зокрема з посиланням на результати перевірки та на положення підпункту «в» підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 Закону № 2181-ІІІ.
Враховуючи викладене, суд першої інстанції правильно застосував норми чинного законодавства при вирішенні публічно-правового спору.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, що викладені у постанові суду.
Відповідно до частини 1 статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судова колегія дійшла до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування судового рішення не вбачається.
Керуючись ч. 3 ст. 160, ст. ст. 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд,
апеляційну скаргу Чопської митниці - залишити без задоволення, постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 14 листопада 2012 року по справі № 2а-2490/12/0770 - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання у повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя О.О. Большакова
Судді І.В. Глушко
В.Я. Макарик
Повиний текст виготовлено та підписано 09 грудня 2014 року.