18 грудня 2014 року Чернігів Справа № 825/3356/14
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Лобана Д.В.,
при секретарі Тищенко М.В.,
за участю представників сторін
від позивача Дубіна В.І.,
від відповідача Труби А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Семенівського районного дочірнього спеціалізованого агролісогосподарського підприємства «Семенівкарайагролісгосп» до Новгород-Сіверської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Чернігівській області про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування наказу, -
Семенівське районне дочірнє спеціалізоване агролісогосподарське підприємство «Семенівкарайагролісгосп» звернулось до суду з адміністративним позовом, в якому, з урахуванням збільшення позовних вимог, просить про визнання протиправними дій Новгород-Сіверської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Чернігівській області з призначення з 16.10.2014 по 22.10.2014 виїзної позапланової документальної перевірки Семенівського районного дочірнього спеціалізованого агролісогосподарського підприємства «Семенівкарайагролісгосп», визнання протиправним та скасування наказу Новгород-Сіверської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Чернігівській області від 16.10.2014 № 311 «Про проведення позапланової виїзної перевірки державного підприємства «Семенівкарайагролісгосп», код 31333576», визнання протиправними дій Новгород-Сіверської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Чернігівській області по проведенню перевірки на підставі наказу від 16.10.2014 № 311 «Про проведення позапланової виїзної перевірки державного підприємства «Семенівкарайагролісгосп», код 31333576».
Позовні вимоги обгрунтовані тим, що податковим органом в порушення норм податкового законодавства було винесено два накази на підставі одного й того ж запиту від 11.08.2014 № 510/7/25-18-22-119, а саме наказ від 12.09.2014 № 277 та оскаржуваний наказ від 16.10.2014 № 311. До того ж, за наслідками перевірки по другому наказу складено акт перевірки, хоча до неї позивач не допустив, що підтверджується журналом перевірок та актом відповідача про недопуск до проведення перевірки.
Проігнорувавши факт відмови посадових осіб підприємства у проведенні перевірки, запитом від 17.10.2014 № 571/8/17-014 за підписами начальника відділу податкового аудиту Новгород-Сіверської ОДПІ ГУ Міндоходів у Чернігівській області Воропая Я. П. та завідувача сектору доходів і зборів Семенівського відділення Новгород-Сіверської ОДПІ ГУ Міндоходів у Чернігівській області зобов'язано позивача надати до 20.10.2014 до перевірки, яка, згідно з преамбулою запиту, проводиться, додаткові оригінали (копії) документів.
Позивач наголошує, що у зв'язку з великим обсягом визначених запитом документів (фактично за 2012-2014 роки), виконати такий запит у встановлений відповідачем термін виявилось неможливо, але відповідач на підставі цього дійшов до висновків про наявність у позивача відповідних порушень, викладених у акті перевірки.
Враховуючи вищенаведене позивач просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
У судовому засіданні представник позивача позов підтримав, просив його задовольнити у повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві.
Представник відповідача у судовому засіданні позов не визнав, просив відмовити у його задоволенні, посилаючись на письмові заперечення (а. с. 40-41), та додатково пояснив, що згідно з пп. 78.1.1 п. 78.1 cт. 78 Податкового кодексу України, контролюючий орган має право здійснювати скільки завгодно перевірок платника податків на основі одного й того ж письмового запиту, у разі не надання (не повного надання) на нього відповіді.
У зв'язку з чим, 16 жовтня 2014 року Новгород-Сіверською ОДПІ ГУ Міндоходів у Чернігівській області видано повторно наказ № 311 щодо проведення документальної позапланової виїзної перевірки ДП „Семенівкарайагролісгосп" з тих самих питань, з яких і наказ № 277 від 12.09.2014, оскільки по цьому наказу не встигли провести перевірку.
Стосовно вимоги позивача визнання протиправних дій по проведенню перевірки на підставі наказу від 16.10.2014 № 311, то податковий орган не погоджується з правомірністю таких вимог оскільки, саме по собі проведення перевірки не створює для суб'єкта господарювання жодних правових наслідків у вигляді виникнення, зміни або припинення його прав у сфері публічних правовідносин.
Також, Новгород-Сіверська ОДПІ звертає увагу суду, що відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п'ятому п. 81.1 ст.81 Кодексу, не дозволяється.
Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, доводи позовної заяви та заперечень на неї, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Семенівське районне дочірнє спеціалізоване агролісогосподарське підприємство «Семенівкарайагролісгосп» (код ЄДРПОУ 31333576) зареєстровано Семенівською районною державною адміністрацією Чернігівської області в якості юридичної особи, про що 12.01.2001 внесено відповідний запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб-підприємців, що підтверджується копією свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 № 650623 (а. с. 7), взяте на податковий облік 26.01.2001 за № 209, що підтверджується актом перевірки від 29.10.2014 № 723/22/31333576 (зворот а. с. 76).
Судом встановлено, що відповідачем підприємству було направлено запит (а. с. 46) від 11.08.2014 № 510/7/25-18-22-119 (вручено платнику 11.08.2014) з проханням пояснити зазначені вище обставини.
Відповідь платника за № 587 від 18.08.2014 була отримана ОДПІ (відділення), вхідний № 1285 від 18.08.2014.
Оскільки, на думку відповідача відповідь була надана не в повному обсязі, податковим органом було прийнято рішення оформлене наказом від 12.09.2014 № 277 Новгород-Сіверської ОДПІ ГУ Міндоходів у Чернігівській області «Про проведення позапланової виїзної перевірки ДП «Семенівкарайагролісгосп».
Правомірність запиту від 11.08.2014 № 510/7/25-18-22-119 та виданого на підставі нього попереднього наказу від 12.09.2014 № 277 встановлено судовим рішенням по справі № 825/3003/2014 (а. с. 73-74).
На підставі цього наказу перевірку не було проведено.
Відповідно до пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності таких обставин: за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються можливі порушення цим платником податків податкового, валютного та іншого законодавства протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.
Однак, на підставі вищезазанченого запиту від 11.08.2014 податковим органом через тривалий час знову було прийнято другий наказ від 16.10.2014 № 311 «Про проведення позапланової виїзної перевірки державного підприємства «Семенівкарайагролісгосп», код 31333576». При цьому, паралельно податкова інспекція оскаржувала у судовому порядку правомірність винесених на підставі цього ж запиту іншого наказу і довела її.
Вважаючи протиправність повторного наказу та дій податкового органу, позивачем було не допущенно до перевірки перевіряючих Новгород-Сіверської ОДПІ, про що відповідачем було складено акт від 16.10.2014 № 617/22/31333576 (а. с. 45) про недопуск до проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ДП «Семенівкарайагролісгосп», від 16.10.2014 № 616/22/31333576 (а. с. 47) про відмову від підпису у направленні № 124 від 16.10.2014 та № 125 від 16.10.2014 на проведення документальної позапланової виїзної перевірки ДП «Семенівкарайагролісгосп», від 16.10.2014 № 618/22/31333576 (а. с. 48) про відмову від надання документів (первинних бухгалтерських документів та реєстрів бухгалтерського обліку) на проведення документальної позапланової виїзної перевірки ДП «Семенівкарайагролісгосп», від 20.10.2014 № 8/22 (а. с. 49) про відсутність посадових осіб, від 21.10.2014 № 9/22 (а. с. 50) про відсутність посадових осіб.
В свою чергу, податковий орган все одно начебто провів перевірку та протиправно склав акт від 29.10.2014 № 723/22/31333576 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки Семенівського районного дочірнього спеціалізованого агролісогосподарського підприємства «Семенівкарайагролісгосп» з питань правомірності формування витрат по податку на прибуток за період з 01.01.2012 по 31.12.2013, податкового кредиту по податку на додану вартість за період з 01.01.2012 по 31.08.2013, податку на доходи фізичних осіб за період з 01.01.2012 по 31.12.2013 та єдиного соціального внеску за період з 01.01.2012 по 31.12.2013» (а. с. 76-94), у висновках якого зазначив про заниження підприємством податку на прибуток, що підлягає сплаті до бюджету, внаслідок порушень описаних в п.п. 3.1.2 п. 3.1 розділу 3 акту перевірки, заниження податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету.
При вирішенні даного спору суд враховує, що відповідно до пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
Відповідно до п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
При цьому, відповідно до п. 82.2 ст. 82 Податкового кодексу, тривалість перевірок, визначених у статті 78 цього Кодексу (крім перевірок, що проводяться за наявності обставин, визначених у підпункті 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу, тривалість яких встановлена у статті 200 цього Кодексу), не повинна перевищувати 15 робочих днів для великих платників податків, щодо суб'єктів малого підприємництва - 5 робочих днів, для фізичних осіб - підприємців, які не мають найманих працівників, за наявності умов, визначених в абзацах третьому - восьмому цього пункту, - 3 робочі дні, інших платників податків - 10 робочих днів.
Продовження строків проведення перевірок, визначених у статті 78 цього Кодексу, можливе за рішенням керівника контролюючого органу не більш як на 10 робочих днів для великих платників податків, щодо суб'єктів малого підприємництва - не більш як на 2 робочих дні, інших платників податків - не більш як на 5 робочих днів.
Відповідно до п. 78.4 ст. 78 ПК України про проведення документальної позапланової перевірки керівник контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.
Доводи ж відповідача щодо можливості винесення декількох наказів на підставі одного запиту не приймаються судом до уваги, оскільки представником податкового органу не наведено жодних правових норм, які б передбачали дані дії.
Крім того, зі змісту п. 78.4 ст. 78 ПК України вбачається, що керівник контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом, даний пункт не передбачає множинного винесення наказів, а має чітке формулювання.
Згідно п. 78.5 чт. 78 ПК України право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки (п. 78.4 ст. 78 Податкового кодексу).
Відповідно до пп. 78.1.4 п. 78.4 ст. 78 цього ж Кодексу документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин: виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту.
При цьому, відповідно до п. 73.3 ст. 73 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.
Такий запит підписується керівником (заступником керівника) контролюючого органу і повинен містити перелік інформації, яка запитується, та документів, що її підтверджують, а також підстави для надіслання запиту.
Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб'єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав:1) за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи; 2) для визначення рівня звичайних цін на товари (роботи, послуги) під час проведення перевірок та в інших випадках, передбачених статтею 39 цього Кодексу; 3) виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків; 4) щодо платника податків подано скаргу про ненадання таким платником податків податкової накладної покупцю або про порушення правил заповнення податкової накладної; 5) у разі проведення зустрічної звірки; 6) в інших випадках, визначених цим Кодексом.
Запит вважається врученим, якщо його надіслано поштою листом з повідомленням про вручення за податковою адресою або надано під розписку платнику податків або іншому суб'єкту інформаційних відносин або його посадовій особі.
Платники податків та інші суб'єкти інформаційних відносин зобов'язані подавати інформацію, визначену у запиті контролюючого органу, та її документальне підтвердження протягом одного місяця з дня, що настає за днем надходження запиту (якщо інше не передбачено цим Кодексом). У разі коли запит складено з порушенням вимог, викладених в абзацах першому та другому цього пункту, платник податків звільняється від обов'язку надавати відповідь на такий запит.
Відповідно до п. 16.1.9 ст. 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний не перешкоджати законній діяльності посадової особи контролюючого органу під час виконання нею службових обов'язків та виконувати законні вимоги такої посадової особи.
За змістом пункту 81.1 статті 81 Податкового кодексу України (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) посадові особи органу державної податкової служби вправі приступити до проведення документальної виїзної перевірки за наявності підстав для її проведення, визначених цим Кодексом, і фактичної перевірки, яка проводиться з підстав, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування органу державної податкової служби, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (об'єкта), перевірка якого проводиться (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи платника податку, який перевіряється), мета, вид (планова або позапланова), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника органу державної податкової служби або його заступника, що скріплений печаткою органу державної податкової служби.
Непред'явлення платнику податків (його посадовим (службовим) особам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) направлення на проведення перевірки або пред'явлення направлення, оформленого з порушенням вимог, установлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб органу державної податкової служби до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.
Так, згідно позиції Верховного Суду України, висловленій в постанові від 24 грудня 2010 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Foods and Goods L.T.D." до Державної податкової інспекції у Калінінському районі м. Донецька, третя особа - Державна податкова адміністрація в Донецькій області, про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, платник податків, який вважає порушеним порядок та підстави призначення податкової перевірки щодо нього, має захищати свої права шляхом не допуску посадових осіб контролюючого органу до такої перевірки. Якщо ж допуск до проведення перевірки відбувся, в подальшому предметом розгляду в суді має бути лише суть виявлених порушень податкового та іншого законодавства, дотримання якого контролюється контролюючими органами.
Тобто, згідно з правовою позицією Верховного Суду України, саме на етапі допуску до перевірки платник податків може поставити питання про необґрунтованість її призначення та проведення, реалізувавши своє право на захист від безпідставного та необгрунтованого здійснення податкового контролю щодо себе.
Згідно з п. 81.2 ст. 81 Податкового кодексу України у разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) у допуску посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення перевірки складається акт, який засвідчує факт відмови.
Отже, з урахуванням вищезазначених норми податковий орган не мав права приступати до проведення перевірки.
В свою чергу, відповідно до пп. 94.2.3 п. 94.2 ст. 94 ПК України адміністративний арешт майна застосовується у випадку, якщо платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу.
Податковим органом в порушення вищезазначеної норми не було виконано вищезазначених норм, проте було розпочато перевірку та зіставлено акт перевірки, хоча до перевірки податковий орган допущений не був, що підтверджується матеріалами справи.
Як вбачається зі змісту абз. 1 підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 розділу II ПК України заходи, що були проведені податковим органом не можуть вважатись документальною перевіркою, оскільки позивачем не було надано жодного первинного чи іншого документу, передбаченого даним пунктом, а отже були відсутні підстави для її проведення.
Зазначене, також, підтверджується п. 1.10 Методичних рекомендацій, згідно з яким перевірка розпочинається тільки після факту надання документів працівнику контролюючого органу, а в разі ненадання останній повинен скласти відповідний акт, в якому викладаються причини неможливості розпочати перевірку з дати, зазначеної у направленні та наказі, та вчиняється відповідний запис про здійснення зазначеної перевірки після усунення причин, які призвели до неможливості проведення.
У відповідності до абз. 5 підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.
Враховуючи те, що працівники Новгород-Сіверської ОДПІ не були допущені на підприємство, останні не мали підстав проводити дану перевірку.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимов в частині визнання протиправними дій Новгород-Сіверської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Чернігівській області з призначення з 16.10.2014 по 22.10.2014 виїзної позапланової документальної перевірки Семенівського районного дочірнього спеціалізованого агролісогосподарського підприємства «Семенівкарайагролісгосп» суд виходив з наступного.
У судовому засіданні було встановлено, що у даній вимозі позивач мав на увазі визнання протиправним та скасування наказу Новгород-Сіверської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Чернігівській області від 16.10.2014 № 311 «Про проведення позапланової виїзної перевірки державного підприємства «Семенівкарайагролісгосп», код 31333576», що дублює вимоги позивача.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Отже, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів правомірність своїх дій щодо проведення документальної позапланової виїзної перевірки.
На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.
Відповідно до ч. 3 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
Керуючись ст.ст. 122, 158 - 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов Семенівського районного дочірнього спеціалізованого агролісогосподарського підприємства «Семенівкарайагролісгосп», - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати наказ Новгород-Сіверської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Чернігівській області від 16.10.2014 № 311 «Про проведення позапланової виїзної перевірки державного підприємства «Семенівкарайагролісгосп», код 31333576».
Визнати протиправними дії Новгород-Сіверської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Чернігівській області по проведенню перевірки на підставі наказу від 16.10.2014 № 311 «Про проведення позапланової виїзної перевірки державного підприємства «Семенівкарайагролісгосп», код 31333576».
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Семенівського районного дочірнього спеціалізованого агролісогосподарського підприємства «Семенівкарайагролісгосп» судові витрати у сумі 48 (сорок вісім) грн 72 коп.
Відповідно до ст. ст. 186, 254 КАС України апеляційна скарга подається через Чернігівський окружний адміністративний суд, а її копія надсилається апелянтом до суду апеляційної інстанції, протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано, або її подано з пропуском строку, у поновленні якого було відмовлено, а у разі вчасного подання апеляційної скарги, з набранням законної сили рішенням апеляційної інстанції, якщо оскаржувану постанову не скасовано.
Суддя Д.В. Лобан