ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 910/22706/14 17.12.14
За позовомПриватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування "
до Приватного акціонерного товариства "Українська охоронно - страхова компанія"
провідшкодування шкоди в порядку регресу 2 825,37 грн.
суддя Пукшин Л.Г.
Представники:
від позивача Майструк Є.С. - представник за довіреністю № 3363/18 від 23.12.13;
від відповідачаМельніченко О.Д. - представник за довіреністю № 82 від 20.11.14
В судовому засіданні 17.12.14, в порядку ст. 85 ГПК України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення
На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування" до Приватного акціонерного товариства "Українська охоронно - страхова компанія" про відшкодування шкоди в порядку регресу 2 825,37 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що ПАТ "СК "АХА Страхування" на підставі договору добровільного страхування наземного транспорту № 3580197/05АВ від 02.11.2011р., внаслідок настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди виплачено страхове відшкодування власнику пошкодженого автомобіля марки "Chevrolet" державний номер АА 4814 ТС, а тому, позивачем відповідно до положень статті 27 Закону України "Про страхування" та статей 993, 1191 Цивільного кодексу України отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Оскільки, цивільна відповідальність власника транспортного засобу - автомобіля "Hyundai", державний номер АЕ 0134 ВН, водій якого визнаний винним у скоєнні ДТП, була застрахована ПАТ "Українська охоронно - страхова компанія", позивачем було направлено останньому регресну вимогу. Враховуючи, що відповідачем не відшкодовано заявлену суму збитків, позивач просить стягнути з відповідача 2825,37 грн. в якості виплати страхового відшкодування.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 21.10.2014 порушено провадження у справі № 910/22706/14 за вказаною позовною заявою та призначено розгляд справи в судовому засіданні 12.11.2014.
30.10.2014 через загальний відділ діловодства господарського суду надійшли документи позивача на виконання вимог ухвали про порушення провадження у справі, що долучені до матеріалів справи.
11.11.2014 до канцелярії суду надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог та в обґрунтування своєї позиції зазначає, що наданий позивачем, разом із претензією № 1633 від 06.12.2013, пакет документів не відповідав вимогам законодавства, оскільки не містив належним чином завірених копії, доказів оцінки відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля та листа-погодження щодо виплати страхового відшкодування.
У судове засідання, призначене на 12.11.2014, з'явився представник відповідача, який просив відмовити в задоволені позовних вимог з підстав викладених у відзиві на позовну заяву.
Представник позивача в судове засідання 12.11.2014 не з'явився, про причини неявки представника не повідомив, хоча про дату, час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином.
Ухвалами суду від 12.11.14 та 03.12.14 розгляд справи відкладався на 03.12.14 та 17.12.14 відповідно у зв'язку з неявкою представника позивача та неподанням ним витребуваних судом доказів.
В судове засідання 17.12.14 представники сторін з'явились, надали пояснення по справі, представник позивача надав витребувані судом докази, позовні вимоги підтримав. Представник відповідача проти задоволення позовних вимог не заперечував.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:
02 листопада 2011 року за договором добровільного страхування наземного транспорту № 3580197/05АВ ПрАТ «СК «АХА Страхування» було застраховано автомобіль марки «Chevrolet» державний номер АА 4814 ТC, страхувальником за договором є Ільницький Віталій Юрійович, вигодонабувач - ПАТ «УкрСиббанк». Пунктом 10 договору визначено строк його дії з 03.11.11 по 02.11.12.
З Довідки дорожньо-транспортну пригоду № 9040599 вбачається, що 19.07.2012 р. на вул. Магнітогорській в м. Києві мала місце дорожньо-транспортна пригода - зіткнення за участю автомобіля «Chevrolet» державний номер АА 4814 ТC, що належить Ільницькому віталію Юрійовичу, під керуванням власника, автомобіля «Opel» державний номер 62228КН, що належить Мельниковій Г.І. під керуванням Зозулі О.В. та автомобіля «Hyundai», державний номер АЕ 0134 ВН, що належить Шпільовій Світлані Сергіївні, під керуванням Шакланової Любові Іванівни.
ДТП сталася в результаті порушення водієм Шаклановою Л.І. вимог п.п. 10.1, 13.1 Правил дорожнього руху України, яку визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП України постановою Дніпровського районного суду м. Києва від 28.08.2012р. справа № 3/2604/5506/12.
23.07.12 страхувальник звернувся до позивача із заявою про виплату страхового відшкодування на рахунок СТО.
Фактичні витрати на відновлювальний ремонт транспортного засобу марки «Chevrolet» державний номер АА 4814 ТC, в результаті його пошкодження при ДТП, відповідно до рахунку-фактури № 1029355 від 24.07.12 склали 4166,05 грн.
За страховим випадком - ДТП що сталась 19.07.2012р. за участю застрахованого автомобіля «Chevrolet» державний номер АА 4814 ТC, згідно страхового акту № 2012/U/MOD02929/vesko19468 від 13.08.12 позивачем було визначено суму страхового відшкодування в розмірі 3825,37 грн., що була перерахована на рахунок СТО платіжним дорученнями № 38891 від 15.08.12.
Статтею 27 Закону України «Про страхування» та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Таким чином, до позивача перейшло право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Частиною другою статті 1187 ЦК України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Вина водія, який керував автомобілем «Hyundai», державний номер АЕ 0134 ВН, підтверджується постановою Дніпровського районного суду м. Києва від 28.08.2012р. справа № 3/2604/5506/12.
Пунктом 36.4 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів» передбачено, що виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування) або погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна, сплатили страхове відшкодування за договором майнового страхування (крім регламентної виплати, передбаченої підпунктом "а" пункту 41.1 статті 41 цього Закону), лікування потерпілих та інші послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.
З матеріалів справи вбачається, що між відповідачем, як страховиком, та Шаклановою Любов'ю Іванівною як страхувальником, було укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, що діяв станом на 19.07.12 (Поліс АВ/4926956), відповідно до якого забезпечений транспортний засіб - автомобіль «Hyundai», державний номер АЕ 0134 ВН, ліміт відповідальності за заподіяну шкоду майну становить 50 000,00 грн., розмір франшизи 1000,00 грн.
Таким чином відповідач є відповідальною особою за завдані збитки власнику автомобіля «Chevrolet» державний номер АА 4814 ТC, відповідно до положень Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів» в межах, передбачених договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності, а до позивача як страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором добровільного страхування наземного транспорту № 3580197/05АВ від 02.11.11, перейшло право вимоги, яке потерпіла особа мала до відповідача як особи, відповідальної за завдані збитки.
Аналогічні висновки по застосуванню положень закону містяться у постанові Верховного Суду України судової палати у господарських справах від 25 листопада 2008 року (справа 11/406-07), а також і у постанові Верховного Суду України № 3-118гс11 від 07.11.2011р. (справа № 48/562), які згідно ч. 2 ст. 82 ГПК України є обов'язкові до врахування судом при прийнятті рішення у справі.
За чинним законодавством України окрім особи, винної у завданні шкоди, потерпілий у ДТП має також право одержати майнове відшкодування або за рахунок страхової організації, якою застраховане його майно, за правилами і в порядку, встановленому Цивільним кодексом України та Законом України «Про страхування», або за рахунок страховика, яким застраховано відповідальність особи, що володіє транспортним засобом, водія якого визнано винним у ДТП, за правилами та у порядку, встановленому ЦК України та Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».
Право потерпілого обрати той чи інший спосіб захисту чинним законодавством не обмежене. В даному випадку потерпілий звернувся за відшкодуванням майнової шкоди до позивача, який застрахував його майно - автомобіль «Chevrolet» державний номер АА 4814 ТC.
В розумінні положень Закону «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» позивач набув (в порядку регресу) право на виплату страхового відшкодування від страховика винної особи.
Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Відповідно до пункту 12.1 статті 12 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" встановлено, що страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи.
Згідно з п. 9.1. ст. 9 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», обов'язковий ліміт відповідальності страховика (страхова сума) - це грошова сума, в межах якої страховик зобов'язаний провести виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування.
В матеріалах справи наявна копія заяви позивача на адресу відповідача про стягнення заборгованості за вих. № ЛВ1633 від 06.12.2013р.
Заперечення відповідача викладені у відзиві на позов щодо відсутності погодження вигодонабувача на виплату страхового відшкодування на рахунок СТО, спростовуються матеріалами справи, а саме Порядком взаємодії між відповідачем та вигодонабувачем - АТ «УкрСиббанк» при здійсненні страхових виплат при настання страхового випадку.
Крім того, відповідач вказував на необхідність надання доказів проведення оцінки вартості відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу, з приводу чого суд зазначає, що приймаючи до уваги лист Верховного Суду України "Судова практика розгляду цивільних справ, що виникають з договорів страхування" від 19.07.2011 року, яким роз'яснено, що визначаючи розмір заподіяної шкоди при страхуванні наземного транспорту, суди, у разі виникнення спору щодо визначення розміру шкоди, повинні виходити з фактичної (реальної) суми, встановленої висновком автотоварознавчої експертизи, або відповідними документами станції технічного обслуговування, на якій проводився ремонт автомобіля, суд визнає правомірною встановлену позивачем вартість відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу, виходячи з рахунку-фактури № 1029355 від 24.07.12. Аналогічної позиції дотримується і Вищий господарський суд України у постанові від 15.01.2013 р. по справі №5011-72/9778-2012.
За договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності (поліс АС/1071578) передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну становить 50000 грн., франшиза - 1000,00 грн, таким чином з відповідача підлягає стягненню сума страхового відшкодування виплаченого позивачем за вирахуванням франшизи (3825,37 грн - 1000,00 грн. = 2 825,37 грн.). За таких обставин, розмір страхового відшкодування, який зобов'язаний сплатити відповідач в порядку регресу, становить 2825,37 грн, що відповідає розміру позовних вимог.
Враховуючи не здійснення виплати відповідачем на користь позивача, позовні вимоги підлягають задоволенню.
Судові витрати позивача по сплаті судового збору в розмірі 1827,00 грн. відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Українська охоронно-страхова компанія» (03056 м. Київ, вул. Борщагівська, буд. 145, ідентифікаційний код 23734213) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування» (04070 м. Київ, вул. Іллінська, буд. 8, ідентифікаційний код 20474912) 2 825 (дві тисячі вісімсот двадцять п'ять) грн. 37 коп. страхового відшкодування в порядку регресу, 1827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. судового збору.
3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено 19.12.2014 р.
Суддя Л.Г. Пукшин