15 грудня 2014 року Справа № 85803/12/9104
Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Обрізко І.М.,
суддів Левицької Н.Г., Сапіги В.П.
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Львові апеляційну скаргу управління праці та соціального захисту населення Галицької районної державної адміністрації на постанову Галицького районного суду Івано-Франківської області від 13 вересня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Галицької районної державної адміністрації про зобов'язання нарахувати та виплатити недоплачену щорічну разову грошову допомогу учаснику війни,-
31.08. 2011 року позивач звернувся з адміністративним позовом до управління праці та соціального захисту населення Галицької районної державної адміністрації в якому просив поновити строк звернення до суду, зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити недоплачену щорічну разову грошову допомогу до 5 травня за 2007-2011 роки в розмірі 8114 грн. у відповідності до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Постановою Галицького районного суду Івано-Франківської області від 13 вересня 2011 року позов задоволено. Поновлено позивачу строк звернення до суду. Визнано протиправною відмову відповідача та зобов'язано нарахувати та виплатити позивачу щорічну разову грошову допомогу до 5 травня за 2007-2011 роки відповідно до ст.14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» з врахуванням виплачених сум. В решті позовних вимог відмовлено.
Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, сторона відповідача подала апеляційну скаргу, з якої із-за порушення норм матеріального та процесуального права, невідповідності висновків суду обставинам справи, просить його скасувати та постановити рішення, яким відмовити в задоволенні позову.
Відповідно до п.1ч.1 ст197 КАС України суд апеляційної інстанції прийшов до висновку про можливість розгляду справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, оскільки відсутні клопотання від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю.
Судова колегія заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає за необхідне її задоволити частково.
Відповідно до ст. 202 КАС України суд апеляційної інстанції скасовує судове рішення та ухвалює нове, коли має місце неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність таких обставин, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи чи питання.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 є учасником війни, що підтверджено копією посвідчення, наявного в матеріалах справи.
У відповідності до ст.ст.99, 100 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Відтак, судом першої інстанції не враховано, що позивач пропустив строк звернення до адміністративного суду, оскільки звернувся з позовом лише 31.08.2011 року.
Колегія суддів приходить до висновку про необхідність застосування строку звернення до суду, визначеного ст.99 КАС України та залишення без розгляду позовних вимог позивача в частині нарахування та виплати недоплаченої щорічної разової грошової допомоги учаснику війни за період 2007-2010 років.
Згідно ч.5 ст.14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» щорічно до 5 травня учасникам війни, виплачується разова грошова допомога у розмірі трьох мінімальних пенсій за віком.
Позивачу було виплачено щорічну разову допомогу до 5-го травня в розмірі встановленому Постановою Кабінету Міністрів України від 04 квітня 2011 року №341.
Оскільки у 2011 році дія ст.14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» не зупинялась, то колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо правомірності заявлених позовних вимог щодо проведення перерахунку і виплати щорічної разової грошової допомоги до 5 травня.
Мінімальна пенсія за віком, відповідно до статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Таким чином, виплата разової щорічної грошової допомоги учаснику війни до 5 травня за 2011 рік повинна проводитись згідно Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» з урахуванням статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Колегія суддів, вважає за потрібне також зазначити, що відповідно до ч.1 ст.28 наведеного Закону мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Положення ч.3 ст.28 вищевказаного Закону «Мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом» не є перешкодою для застосування мінімального розміру пенсії за віком до обрахування доплат пов'язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого крім передбаченого ч.1 цієї статті мінімального розміру пенсії за віком.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до переконання про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповноту з'ясування ним обставин, які мають значення для справи та невідповідність його висновків дійсним обставинам справи, що призвело до неправильного вирішення спору по суті. Відтак, оскаржувана постанова підлягає скасуванню з прийняттям нової, якою позовні вимоги слід задовольнити частково.
Зважаючи на викладене та керуючись ст. 195, 197, п.3 ч.1 ст. 198, п.1,3,4 ч.1 ст. 202, ч.2 ст. 205, ст. 207, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Апеляційну скаргу управління праці та соціального захисту населення Галицької районної державної адміністрації задовольнити частково.
Постанову Галицького районного суду Івано-Франківської області від 13 вересня 2011 року у справі №2а-3136/2011 скасувати та прийняти нову постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Позовні вимоги ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Галицької районної державної адміністрації про нарахування та виплату щорічної разової грошової допомоги до 5 травня згідно ст.14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» за період 2007-2010 років залишити без розгляду.
Визнати дії управління праці та соціального захисту населення Галицької районної державної адміністрації щодо ненарахування і невиплати на користь ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги до 5 травня згідно ст.14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» в розмірі трьох мінімальних пенсій за віком встановленої абз.1 ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за 2011 рік неправомірними.
Зобов'язати управління праці та соціального захисту населення Галицької районної державної адміністрації нарахувати і виплатити на користь ОСОБА_1 щорічну разову грошову допомогу до 5 травня згідно 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» в розмірі трьох мінімальних пенсій за віком встановленої абз.1 ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за 2011 рік з урахуванням виплачених сум.
Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя І.М. Обрізко
Судді Н.Г. Левицька
В.П. Сапіга