15 грудня 2014 року Справа № 126984/12/9104
Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Обрізко І.М.,
суддів Левицької Н.Г., Сапіги В.П.
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 27 вересня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Калуської міської ради про зобов'язання нарахувати та виплатити недоплачену щорічну разову грошову допомогу учаснику війни,-
19.08. 2011 року позивач звернувся з адміністративним позовом до управління праці та соціального захисту населення Калуської міської ради в якому просив зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити недоплачену щорічну разову грошову допомогу до 5 травня за 2011 рік у відповідності до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» в сумі 2172 грн
Вимоги мотивовані тим, що позивачу як учаснику війни відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» щорічно до 5 травня повинна виплачуватися одноразова грошова допомога у встановленому законом розмірі. Відповідачем всупереч вимог вказаного Закону та ст. 22 Конституції України за 2011 рік така грошова допомога виплачувалась не у повному обсязі.
Постановою Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 27 вересня 2011 року в задоволенні позову відмовлено.
Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, з якої із-за порушення норм матеріального та процесуального права, невідповідності висновків суду обставинам справи, просить його скасувати та постановити рішення, яким повністю задоволити позовні вимоги.
Судова колегія заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вбачає її частково аргументованою.
Відповідно до ст. 202 КАС України суд апеляційної інстанції скасовує судове рішення та ухвалює нове, коли має місце неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність таких обставин, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи чи питання.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 є ветераном війни - учасником війни, що підтверджено копією посвідчення наявного в матеріалах справи та що позивачу було виплачено щорічну разову допомогу до 5-го травня в розмірі встановленому Постановою Кабінету Міністрів України від 04 квітня 2011 року №341.
Відповідно до ч. 2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Щодо позовних вимог про стягнення недоплаченої суми разової щорічної грошової допомоги як учаснику війни за 2011 рік, то такі є обґрунтованими враховуючи наступне.
Відповідно до ст. 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», щорічно до 5 травня учасникам війни виплачується разова грошова допомога у розмірі трьох мінімальних пенсій за віком.
Відповідно до вимог ст. 17 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», фінансування витрат, пов'язаних з введенням в дію цього Закону, здійснюється за рахунок коштів державного та місцевого бюджетів.
Законом України від 19.06.2003 року № 968-IV Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» доповнено ст. 17-1 відповідно до ч. 4 якої, особи, які не отримали разової грошової допомоги до 5 травня, мають право звернутися за нею та отримати її до 30 вересня відповідного року, в якому здійснюється виплата допомоги.
Відповідно до ч. 2 ст. 95 Конституції України, виключно Законом про Державний бюджет України визначаються видатки на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків. За цим конституційним приписом у разі якщо застосування пільг, компенсацій та гарантій для певних категорій громадян, у тому числі виплата грошової допомоги для учасників бойових дій, потребує фінансування за рахунок коштів Державного бюджету України, його обсяги не можуть визначатися будь-яким іншим законом, крім закону про Державний бюджет України.
Відповідно до ст. 22 Конституції України права і свободи людини і громадянина, закріплені Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Законом України «Про Державний бюджет на 2004 рік», Законом України «Про Державний бюджет на 2007 рік» та Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» обмежувалась дія статей 12, 13, 14 та 15 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Рішеннями Конституційного Суду України від 1.12.2004 N 20-рп/2004, від 9.07.2007 року № 6-рп/2007 і від 22.05.2008 року № 10-рп/2008 визнавались неконституційними положення Законів України «Про Державний бюджет України на 2004, 2007 і 2008 роки», якими зупинялись на ці роки дія статей 12, 13, 14 та 15 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Слід зазначити, що оскільки норми Законів, якими обмежувалась дія ст. 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» визнані неконституційними і втратили свою чинність, то у 2011 році ст. 14 цього Закону діяла у редакції відповідно до якої, щорічно до 5 травня учасникам війни виплачується разова грошова допомога у розмірі трьох мінімальних пенсій за віком.
Крім того, при нарахуванні та виплаті щорічної одноразової грошової допомоги слід виходити із розміру мінімальної пенсії за віком встановленої ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», відповідно до якої. мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. Положення ч.3 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», на думку колегії суддів не є перешкодою для застосування даної величини (мінімального розміру пенсії за віком) до обрахування інших пенсій чи доплат пов'язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого крім передбаченого ч.1 цієї статті мінімального розміру пенсії за віком.
Не підлягає до задоволення вимога позивача про стягнення з відповідача 2172 грн. невиплаченої разової щорічної допомоги до 5 травня, оскільки суд не наділений повноваженнями здійснювати розрахунок суми одноразової допомоги учаснику війни, так як це відноситься до компетенції відповідача.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до переконання про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповноту з'ясування ним обставин, які мають значення для справи та невідповідність його висновків дійсним обставинам справи, що призвело до неправильного вирішення спору по суті. Відтак, оскаржувана постанова підлягає скасуванню з прийняттям нової, якою позовні вимоги слід задовольнити частково.
Керуючись ст.ст. 183-2, 195, 197, 198, 202, 205 ч. 2, 207, 254 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Постанову Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 27 вересня 2011 року у справі №2а-6923/11 скасувати та прийняти нову постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати дії управління праці та соціального захисту населення Калуської міської ради щодо ненарахування і невиплати на користь ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги до 5 травня відповідно до ч.5 ст.14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» в розмірі трьох мінімальних пенсій за віком за 2011 рік неправомірними.
Зобов'язати управління праці та соціального захисту населення Калуської міської ради нарахувати і виплатити на користь ОСОБА_1 щорічну разову грошову допомогу до 5 травня відповідно до ч.5 ст.14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» в розмірі трьох мінімальних пенсій за віком за 2011 рік з урахуванням виплачених сум.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя І.М. Обрізко
Судді Н.Г. Левицька
В.П. Сапіга