Постанова від 08.12.2014 по справі 804/19619/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 грудня 2014 р. Справа № 804/19619/14

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Турової О.М.

розглянувши в порядку письмового провадження у м. Дніпропетровську адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі міста Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області до Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та скасування рішень суб'єкта владних повноважень, -

ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція в Амур-Нижньодніпровському районі міста Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Дніпропетровській області, в якому просила визнати протиправними дії головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Дніпропетровській області Березкіної Т.А. щодо винесення постанови про стягнення з позивача, як боржника у виконавчому провадженні №44960370, виконавчого збору від 06.11.2014р. та постанови про стягнення з позивача, як боржника у виконавчому провадженні №44960370, витрат на проведення виконавчих дій від 06.11.2014р., а також скасувати вищеозначені постанови.

В обґрунтування пред'явленого позову зазначалося, що, виходячи з приписів ч.1, ч.7 ст.28 та ч.3 ст.49 Закону України «Про виконавче провадження», постановам державного виконавця про стягнення з боржника виконавчого збору та про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій повинна передувати постанова державного виконавця про закінчення виконавчого провадження, однак, у виконавчому провадженні №44960370, в якому позивач є боржником, постанова про закінчення виконавчого провадження станом на 24.11.2014р. останнім отримана не була, а тому постанови про стягнення з боржника виконавчого збору та про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій є передчасно винесеними та підлягають скасуванню.

Позивач про час, дату та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, проте його представник у судове засідання не з'явився, але надав суду клопотання про розгляд справи за його відсутності в порядку письмового провадження.

Відповідач пред'явлений адміністративний позов не визнав, подав на нього письмові заперечення, в яких просив повністю відмовити в його задоволенні, посилаючись на те, що виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа №804/14332/13-а, виданого 19.09.2014р. Дніпропетровським окружним адміністративним судом, було відкрито 07.10.2014р. і в постанові про його відкриття позивачу, як боржнику у цьому виконавчому провадженні, було надано час на добровільне виконання рішення суду - до 7 днів з дня винесення вказаної постанови. Копія постанови про відкриття виконавчого провадження була отримана позивачем згідно відмітки канцелярії ДПІ в Амур-Нижньодніпровському районі міста Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області 10.10.2014р. Однак, в межах строку, наданого позивачу на добровільне виконання означеного виконавчого документа, ДПІ в Амур-Нижньодніпровському районі міста Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області не надала документальне підтвердження його повного виконання. У зв'язку із означеним та з урахуванням вимог ст.89 Закону України «Про виконавче провадження», 29.10.2014р. головним державним виконавцем була винесена постанова про накладення штрафу на боржника та надано новий строк для виконання відповідного рішення суду. 05.11.2014р. від позивача надійшов лист про фактичне виконання виконавчого листа №804/14332/13-а, виданого 19.09.2014р. Дніпропетровським окружним адміністративним судом. 06.11.2014р. з боржника було стягнуто виконавчий збір відповідно до приписів ст.28 Закону України «Про виконавче провадження» у зв'язку із тим, що боржник у встановлений державним виконавцем строк, добровільно не виконав виконавчий лист, а також винесена постанова про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій згідно ст.41 Закону України «Про виконавче провадження» у зв'язку із тим, що в ході проведення виконавчих дій державним виконавцем було здійснено витрати, пов'язані з їх організацією та проведенням, а саме: виконавче провадження було внесено до Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень. За таких обставин, оскаржувані постанови та дії державного виконавця щодо їх винесення є правомірними. Також відповідач зазначав, що доводи позивача відносно того, що постановам державного виконавця про стягнення з боржника виконавчого збору та про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій повинна передувати постанова державного виконавця про закінчення виконавчого провадження, є помилковими та не відповідають чинному законодавству.

Відповідач також був належним чином повідомлений про час, дату та місце розгляду справи, проте його представник у судове засідання не з'явився, надав суду клопотання про розгляд справи за його відсутності в порядку письмового провадження.

Зважаючи на приписи ч.4 ст.122, ч.6 ст.128, ст.181 КАС України, суд розглянув дану справу в порядку письмового провадження за наявними у справі доказами, оскільки не вбачає потреби заслуховувати свідків та експертів.

Дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази, проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, які регулюють спірні правовідносини, суд приходить до висновку, що адміністративний позов задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом встановлено, що постановою головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Дніпропетровській області Березкіної Т.А. від 07.10.2014р. було відкрито виконавче провадження ВП №44960370 з виконання виконавчого листа №804/14332/13-а, виданого 19.09.2014р. Дніпропетровським окружним адміністративним судом про зобов'язання боржника - Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області відновити в електронних базах даних податкових органів, в тому числі в АІС «Деталізована інформація по платнику податку на додану вартість щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» показників податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ в розрізі контрагентів, які ПП «СФГ Нікопольське» задекларувало у податковій звітності за червень-липень 2013 року. При цьому, вказаною постановою боржнику було надано строк - 7-денний термін з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження для добровільного виконання виконавчого документу (а.с.17).

Так, ч.2 ст.25 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом.

Згідно ч.1 ст.27 Закону України «Про виконавче провадження» у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.

При цьому, ч.3 ст.27 вказаного Закону передбачено, що у разі отримання документального підтвердження про повне виконання рішення боржником до початку його примусового виконання державний виконавець закінчує виконавче провадження в порядку, встановленому цим Законом. Виконавчий збір та витрати, пов'язані з організацією та проведенням виконавчих дій, у такому разі з боржника не стягуються.

Судом також встановлено, що копія постанови про відкриття виконавчого провадження ВП №44960370 від 07.10.2014р. була отримана ДПІ в Амур-Нижньодніпровському районі міста Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області 10.10.2014р., що підтверджується відомостями штампу реєстрації вхідної кореспонденції канцелярії цього податкового органу на супровідному листі про надіслання вказаної постанови (а.с.16).

У зв'язку із тим, що позивачем у строки, встановлені ч.2 ст.25 Закону України «Про виконавче провадження», не було надано жодного документального підтвердження про повне добровільне виконання судового рішення державним виконавцем було розпочато його примусове виконання, про що останній повідомив ДПІ в Амур-Нижньодніпровському районі міста Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області листом від 29.10.2014р.

Про повне виконання судового рішення позивач повідомив відповідача лише 05.11.2014р.

Так, 05.11.2014р. від ДПІ в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області на адресу відповідача надійшов лист від 05.11.2014р. за вих.№24338/04-61-10-30, з якого вбачається, що виконавчий лист №804/14332/13-а, виданий 19.09.2014р. Дніпропетровським окружним адміністративним судом, позивачем фактично виконаний 29.10.2014р. (а.с.18).

06.11.2014р. головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Дніпропетровській області Березкіною Т.А. було винесено постанову про стягнення з ДПІ в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, як з боржника у виконавчому провадженні №44960370, виконавчого збору у розмірі 1360,00грн. на підставі ст.28 Закону України «Про виконавче провадження» та у зв'язку із тим, що боржником не було самостійно виконано виконавчий лист у строк, наданий державним виконавцем у постанові про відкриття виконавчого провадження (а.с.4).

Так, відповідно до приписів ч.1 ст.28 Закону України «Про виконавче провадження» у разі невиконання боржником рішення немайнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника - юридичної особи стягується виконавчий збір в розмірі вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Постанова про стягнення виконавчого збору може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.

Зважаючи на те, що строк на самостійне виконання позивачем рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду у справі №804/14332/13-а, встановлений постановою про відкриття виконавчого провадження від 07.10.2014р., сплив 15.10.2014р., а фактичне виконання цього судового рішення було здійснено ДПІ в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області лише 29.10.2014р., головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Дніпропетровській області Березкіною Т.А. правомірно було винесено постанову про стягнення з позивача, як з боржника у виконавчому провадженні, виконавчого збору в порядку приписів ч.1 ст.28 Закону України «Про виконавче провадження».

Отже, означена постанова є правомірною та скасуванню не підлягає.

Також суд приходить до висновку про правомірність дій головного державного виконавця Березкіної Т.А. щодо винесення постанови про стягнення з позивача витрат на проведення виконавчих дій, з огляду на наступне.

Згідно ч.1, ч.4, ч.5 ст.41 Закону України «Про виконавче провадження» витрати органів державної виконавчої служби, пов'язані з організацією та проведенням виконавчих дій щодо забезпечення примусового виконання рішень, є витратами виконавчого провадження. До витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, належать кошти, за рахунок яких здійснено оплату: 1)перевезення, зберігання і реалізації майна боржника; 2)послуг експертів, суб'єктів оціночної діяльності - суб'єктів господарювання та інших осіб, залучених у встановленому законом порядку до провадження виконавчих дій; 3)поштового переказу стягувачу стягнених аліментних сум; 4)проведення розшуку боржника, його майна або розшуку дитини; 5)розміщення оголошення в засобах масової інформації; 6)виготовлення та пересилання документів виконавчого провадження, ведення Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень; 7)інших витрат, необхідних для забезпечення належної організації виконання рішень органами державної виконавчої служби. Про стягнення з боржника витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, державний виконавець виносить постанову, яка затверджується начальником відповідного відділу державної виконавчої служби. Зазначена постанова надсилається сторонам не пізніше наступного робочого дня після її винесення і може бути оскаржена ними до суду у десятиденний строк.

Відповідно до ч.1 ст.4 Закону України «Про виконавче провадження» з метою забезпечення електронного документообігу в органах державної виконавчої служби, ведення обліку виконавчих проваджень, контролю за дотриманням державними виконавцями вимог законодавства під час здійснення виконавчих дій, надання оперативного доступу сторонам виконавчого провадження до його матеріалів Міністерство юстиції України забезпечує функціонування Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень. Порядок ведення такого реєстру, умови доступу до нього та отримання інформації встановлюються Міністерством юстиції України.

Пунктами 3.1-3.3 Положення про Єдиний державний реєстр виконавчих проваджень, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 20.05.2003р. №43/5 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21.05.2003р. за №388/7709, встановлено, що до Єдиного реєстру обов'язково вносяться відомості про проведення всіх виконавчих дій. Унесення відомостей до Єдиного реєстру здійснюється державним виконавцем або уповноваженою посадовою особою органу ДВС. Відомості про проведення виконавчих дій вносяться до Єдиного реєстру одночасно з виготовленням документа, на підставі якого вчиняється виконавча дія.

З аналізу наведених законодавчих норм вбачається, що внесення документів виконавчого провадження, які відображають відомості про проведення всіх виконавчих дій, до Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень є обов'язковим, у зв'язку із чим головним державним виконавцем Березкіною Т.А. здійснювалося внесення цих документів і у виконавчому провадженні ВП №44960370 з виконання виконавчого листа №804/14332/13-а, виданого 19.09.2014р. Дніпропетровським окружним адміністративним судом.

Оскільки згідно п.6 ч.4 ст.41 Закону України «Про виконавче провадження» до витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, зокрема, належать кошти, за рахунок яких здійснюється ведення Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень, головним державним виконавцем Березкіною Т.А. від 06.11.2014р. правомірно було винесено постанову про стягнення з позивача, як з боржника у виконавчому провадженні ВП №44960370, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій у розмірі 12,72грн., а саме: за внесення означеного виконавчого провадження до Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень (а.с.5).

При цьому суд відхиляє доводи позивача про передчасність оскаржуваних постанов про стягнення з боржника виконавчого збору та витрат на проведення виконавчих дій без винесення постанови про закінчення виконавчого провадження, оскільки такі доводи є безпідставними та не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства.

Так, за змістом ч.1 ст.28 Закону України «Про виконавче провадження» підставою для винесення постанови про стягнення виконавчого збору з боржника є невиконання ним самостійно у встановлений частиною другою статті 25 цього Закону строк рішення суду, отже, така постанова може бути винесена державним виконавцем вже на наступний день після спливу вказаного терміну.

При цьому ч.7 ст.28 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено окремі випадки, коли у разі завершення виконавчого провадження з виконання рішення немайнового характеру та в разі закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених статтею 49 цього Закону, виконавчий збір залишається нестягнутим, тоді Закон зобов'язує державного виконавця не пізніше наступного робочого дня після завершення (закінчення) такого виконавчого провадження відкрити виконавче провадження за постановою про стягнення виконавчого збору.

Аналогічне закріплено в п.4.16.6 Інструкції про проведення виконавчих дій, згідно якого за постановами про стягнення виконавчого збору виконавчі провадження не заводяться, виконавчий збір не береться, постанова приєднується до виконавчого провадження, щодо якого винесено цю постанову. Виділення постанови про стягнення виконавчого збору в окреме виконавче провадження допускається в разі винесення постанови про закінчення виконавчого провадження, щодо якого було винесено постанову про стягнення виконавчого збору.

Однак, це зовсім не свідчить про те, що винесенню постанови про стягнення виконавчого збору має передувати постанова про закінчення виконавчого провадження.

Також Законом України «Про виконавче провадження» не встановлена обов'язковість винесення постанови про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій після винесення постанови про закінчення виконавчого провадження.

За таких обставин, суд приходить до висновку про правомірність оскаржуваних постанов головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Дніпропетровській області Березкіної Т.А. про стягнення з боржника виконавчого збору від 06.11.2014 року та про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій від 06.11.2014 року у виконавчому провадженні №44960370.

Таким чином, доводи позовної заяви не знайшли свого підтвердження та спростовуються вищенаведеним, а, отже, позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Крім того, як зазначив відповідач у письмових запереченнях, 03.12.2014р. позивачем було сплачено на депозитний рахунок Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Дніпропетровській області суму виконавчого збору та витрат на проведення виконавчих дій згідно постанови про стягнення з боржника виконавчого збору від 06.11.2014р. та постанови про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій від 06.11.2014.

Керуючись ст. ст. 122, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області до Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та скасування рішень суб'єкта владних повноважень - відмовити у повному обсязі.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст. 186 цього Кодексу до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя О.М. Турова

Попередній документ
41977694
Наступний документ
41977697
Інформація про рішення:
№ рішення: 41977695
№ справи: 804/19619/14
Дата рішення: 08.12.2014
Дата публікації: 24.12.2014
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу забезпечення юстиції, зокрема спори у сфері: