09.12.2014 р. Справа № 5015/6523/11
За позовом: Приватного підприємства виробничо-комерційної фірми «Папірус-М», м. Львів
до відповідача1: Товариства з обмеженою відповідальністю «Зіронька», м. Львів
до відповідача2: Львівської міської ради, м. Львів
про: визнання права власності на нежитлове приміщення площею 104,6 кв. м. з індексами 1, 2, 3, 4, 5, 6, що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Старознесенська, 194
Суддя Кидисюк Р.А.
Секретар Никитюк І.С.
Представники сторін: не з'явились
Заяв про відвід судді не подавалось. У судовому засіданні 09.12.2014 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Суть спору: Господарським судом Львівської області розглядається справа за позовом Приватного підприємства виробничо-комерційної фірми «Папірус-М» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Зіронька» та до Львівської міської ради про визнання права власності на нежитлове приміщення площею 104,6 кв. м. з індексами 1, 2, 3, 4, 5, 6, що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Старознесенська, 194.
Суть спору викладена в попередніх ухвалах суду. Ухвалою суду від 15.10.2012 року розгляд справи призначено на 30.10.2012 року. Ухвалами суду від 30.10.2012 року та від 13.11.2012 року розгляд справи відкладався на 13.11.2012 року та 23.11.2012 року відповідно. Ухвалою суду від 23.11.2012 року провадження у справі № 5015/6523/11 зупинено до вирішення господарським судом Львівської області пов'язаної з нею справи № 5015/4734/12. Даною ухвалою зобов'язано сторони повідомити суд про результати розгляду справи № 5015/4734/12.
Оскільки сторонами не повідомлено про прийняття рішення у справі № 5015/4734/12 та набрання ним законної сили, а обставина, на підставі якої зупинялося провадження у справі, відпала, ухвалою суду від 27.11.2014 року провадження у справі поновлено, розгляд справи призначено на 09.12.2014 року.
12.08.2013 року представником Львівської міської ради подано заяву вх.№32426/14 про забезпечення позову, відповідно до якої просить суд заборонити відповідачеві, позивачеві, іншим особам вчиняти будь-які дії, що стосуються нежитлових приміщень по вул. Старознесенській, 194, зокрема, відчужувати, дарувати, реєструвати право власності, виділення часток тощо. Подана заява обґрунтовується тим, що існує реальна загроза, що позивач, відповідач1 відчужать спірні приміщення, що значно утруднить виконання рішення у справі. Зазначені сторони намагаються всіляко затягнути розгляд справи, подаючи позов про визнання незаконним і скасування розпорядження про оформлення права власності, а розуміючи, що підстав для задоволення такого позову немає, намагаються затягнути і цей процес. На думку відповідача2, такі дії свідчать про те, що ПП ВК Фірма «Папірус-М» та ТзОВ «Зіронька» перебувають в пошуку чергового незаконного способу відібрати майно територіальної громади м. Львова.
Відповідно до положень пункту 3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 16 від 26.12.2011 р. «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову» достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Відтак, позивачем не наведено наявність фактичних обставин для застосування забезпечення позову та не подано жодних доказів для підтвердження вказаних обставин. Припущення позивача не можуть слугувати підставою для вжиття заходів до забезпечення позову.
Сторони явки повноважних представників в судове засідання не забезпечили.
04.12.2014 року представником відповідача2 через канцелярію суду подано клопотання вх.№62754/14 про відкладення розгляду справи у зв'язку з неможливістю забезпечення явки повноважного представника. Суд відхиляє вказане клопотання як необґрунтоване, оскільки сторона не позбавлена права та можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою - п'ятою статті 28 ГПК, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32 - 34 ГПК), причому відсутність коштів для оплати послуг представника не може свідчити про поважність причини його відсутності в судовому засіданні.
Розглянувши матеріали справи, повно та об'єктивно дослідивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне.
Наказом представництва Фонду державного майна України в м. Львові (далі - представництво) №202 від 08.02.1996р. про викуп цілісного майнового комплексу структурного підрозділу ПТ «Зіронька» магазину № 692 зобов'язано юридичний відділ представництва укласти договір купівлі-продажу цілісного майнового комплексу зі структурним підрозділом ПТ «Зіронька» магазину №692 (покупець) без врахування вартості будівлі (споруди), що знаходиться за адресою м. Львів, вул. Старознесенська, 194 (балансовою вартістю 1257000000 крб.); вартість майна, що підлягає викупу визначено згідно акту оцінки в розмірі 558485000 крб.; будівлю залишено на балансі покупця до остаточної оплати вартості майна і після оформлення акту прийому-передачі на викуплене майно визначено, що на протязі 2 місяців підлягає вирішенню питання про списання (зняття) із балансу цієї будівлі.
В звіті про експертну оцінку, затвердженому наказом представництва №2504 від 29.12.1995р., визначено загальну вартість цілісного майнового комплексу підприємства торгівлі «Зіронька» в сумі 1815485 тис. крб., з яких вартість магазину становить 1257 млн. крб., вартість обладнання - 148423 тис. крб., вартість обігових коштів - 410062 тис. крб.
09.02.1996 року між представництвом (продавець) та товариством покупців членів трудового колективу магазину № 692 структурного підрозділу ДПТ "Зіронька" (покупець) було укладено договір купівлі-продажу цілісного майнового комплексу, відповідно до якого продавець зобов'язався передати у власність покупця об'єкт продажу, що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Старознесенська, 194 (без врахування вартості будівлі). Продавець придбав об'єкт продажу способом викупу відповідно до наказу продавця № 202 від 08.02.1996 року, який є додатком до цього договору. Ціна продажу об'єкта встановлена відповідно до акта оцінки, затвердженого наказом продавця № 2504 від 29.12.1995 року. Вказаний у цьому договорі об'єкт продано за 558485000 крб. без врахування вартості будівлі в сумі 1257000000 крб.
Відповідно до акту прийому-передачі №96ц від 23.04.1996р. продавець передав, а покупець прийняв цілісний майновий комплекс магазину №692 СП ДПТ «Зіронька» на вул. Старознесенській, 194 у м. Львові (без врахування вартості будівлі).
Зазначені обставини встановлено Львівським апеляційним господарським судом, про що зазначено у постанові від 03.07.2014р. по справі №914/4190/13, яка вступила в законну силу та залишена в силі постановою Вищого господарського суду України від 18.11.2014 року у справі №914/4190/13.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що ТОВ "Зіронька" не набуло права власності на будівлю по вул. Старознесенській, 194, оскільки, як випливає з аналізу договору купівлі-продажу цілісного майнового комплексу № 96ц від 09.02.1996 року, акту прийому-передачі майна від 23.04.1996р., наказу представництва Фонду державного майна України в м. Львові № 202 від 08.02.1996 року та звіту про експертну оцінку, затвердженого наказом представництва Фонду державного майна України в м. Львові № 2504 від 29.12.1995 року, за цим договором продавець зобов'язувався передати у власність покупця, а покупець прийняти і оплатити об'єкт продажу, що знаходиться за адресою м. Львів, вул. Старознесенська, 194 (без врахування вартості будівлі). Як вбачається з вказаних документів, об'єкт продажу складали обладнання та обігові кошти вартістю 558485000 крб. Натомість будівля вартістю 1257000000 крб. не входила до предмета договору і її вартість не підлягала сплаті.
Отже, нежитлова будівля по вул. Старознесенській, 194. площею 104,6 кв. м., не була об'єктом продажу, а товариство покупців членів трудового колективу магазину № 692 структурного підрозділу ДПТ "Зіронька" не стало власником спірної будівлі.
Згідно зі ст. 225 ЦК УРСР (чинного на момент підписання договору купівлі-продажу між ТОВ "Зіронька" та ПП ВКФ "Папірус-М") право продажу майна, крім випадків примусового продажу, належить власникові.
Оскільки ТОВ "Зіронька" не набуло право власності на нежитлову будівлю по вул. Старознесенській, 194, то воно і не могло її продати, а ПП ВКФ "Папірус-М", відповідно, її купити.
Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що на підставі розпорядження Личаківської районної адміністрації Львівської міської ради № 306 від 06.03.2006 року на нежитлову будівлю загальною площею 104,6 кв. м. по вул. Старознесенській, 194 у м. Львові було видано свідоцтво про право власності № ЛР0520 від 06.03.2006 року і зазначено власником цього майна територіальну громаду м. Львова. 23.06.2006 року обласним комунальним підприємством Львівської обласної ради "Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки" було зареєстровано право власності на вказане майно за територіальною громадою м. Львова (витяг про реєстрацію права власності від 23.03.2006 року №10188746).
Відповідно до п.2 ст. 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", підставою для набуття права комунальної власності є передача майна територіальним громадам безоплатно державою, іншими суб'єктами права власності, а також майнових прав, створення, придбання майна органами місцевого самоврядування в порядку, встановленому законом.
Відповідно до ухвали Львівської обласної ради народних депутатів від 12.05.1993 року № 288 "Про передачу майна комунальної власності" будівля магазину № 692 "Продукти" (Личаківського продторгу) по вул. Старознесенській, 194 була передана до комунальної власності м. Львова.
Рішенням господарського суду Львівської області від 29.10.2014 р. у справі №5015/4734/12 про визнання недійсним та скасування розпорядження Личаківської районної адміністрації №306 від 06.03.2006р. «Про оформлення права власності на нежитлову будівлю на вул. Старознесенській, 194 у м. Львові» у задоволенні позову відмовлено повністю. Станом на час винесення рішення у справі №5015/6523/11 вказане рішення не оскаржене та набрало законної сили.
Вказаним рішенням встановлено, що спірне розпорядження прийняте на підставі листа управління комунального майна Львівської міської ради від 27.02.2006р. №12-534 та поданих документів, на підстав рішення виконавчого комітету Львівської міської ради від 07.10.2005р. №1102 «Про передачу на баланс ЛКП «Агенція ресурсів Львівської міської ради» будівлі на вул. Старознесенській, 194», листа ОКП ЛОР «БТІ та ЕО» від 23.01.2006р. №1007/04/6 про відсутність реєстрації права власності на будівлю на вул. Старознесенській, 194 в м. Львові, керуючись ст..30 п.б п.п.10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та рішеннями виконавчого комітету Львівської міської ради від 05.02.1999р. №32, від 02.07.1999р. №351 і від 06.07.2001р. №307. Суд дійшов висновку, що розпорядження №306 від 06.03.2006р. видано Личаківською районною адміністрацією Львівської міської ради в межах встановлених чинним законодавством повноважень, з метою належного оформлення права комунальної власності на майно, набуте територіальною громадою м. Львова на підставі закону.
Відповідно до ч.3 ст. 35 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову Приватного підприємства виробничо-комерційної фірми «Папірус-М» про визнання права власності на нежитлове приміщення площею 104,6 кв. м. з індексами 1, 2, 3, 4, 5, 6, що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Старознесенська, 194 за безпідставністю, оскільки вказане нежитлове приміщення належить територіальній громаді м. Львова.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Згідно ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
З огляду на викладене, керуючись Конституцією України, Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України та ст.ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, 84, 85, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -
1. У задоволенні заяви вх.№32426/14 Львівської міської ради про забезпечення позову від 12.08.2013 року відмовити.
2. У задоволенні позовної вимоги Приватного підприємства виробничо-комерційної фірми «Папірус-М» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Зіронька» про визнання права власності на нежитлове приміщення площею 104,6 кв. м. з індексами 1, 2, 3, 4, 5, 6, що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Старознесенська, 194 відмовити повністю.
3. Судові витрати покласти на позивача у повному обсязі.
У відповідності до ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повний текст рішення виготовлено та підписано 15.12.2014 р.
Суддя Кидисюк Р.А