ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 910/12648/14 11.12.14
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАШ УКРАЇНА"
до 1) Фізичної особи-підприємця Аль-Бехесі Ваіл Ісмаіл
2) Фізичної особи-підприємця Комар Людмили Вікторівни
про відшкодування збитків 470 783,80 грн.
Суддя Стасюк С.В.
Представники сторін:
від позивача Горшенін Л.Л. (дов. б/н від 10.06.2014 року)
від відповідача -1 Сітко А.І. (дов. № 1366 від 18.08.2014 року)
від відповідача -2не з'явився
Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 11 грудня 2014 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі.
Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛАШ УКРАЇНА" (надалі по тексту - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Фізичної особи - підприємця Аль-Бехесі Ваіл Ісмаіл (надалі по тексту - відповідач-1) та Фізичної особи - підприємця Комар Людмили Вікторівни (надалі по тексту - відповідач-2) про відшкодування збитків в розмірі 470 783,80 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у зв'язку з залиттям приміщення внаслідок гасіння пожежі, яка сталася 24.06.2011 року за адресою: м. Київ, вул. Басейна, буд. 15, кв. № 2 позивачу завдано збитків на суму 470 783,80 грн. У зв'язку з тим, що власником приміщення у якому сталася пожежа є відповідача-1, а наймачем відповідач-2, позивач просить стягнути солідарно з відповідачів суму понесених ним збитків.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.06.2014 року порушено провадження у справі № 910/12648/14, розгляд справи призначено на 24.07.2014 року.
23.07.2014 року представник позивача через відділ діловодства Господарського суду міста Києва надав письмові пояснення по справі, документи на виконання вимог ухвали суду на клопотання про витребування доказів.
24.07.2014 року через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача -1 клопотання про відкладення розгляду справи.
24.07.2014 року через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача-2 надійшли заперечення по справі. У поданих запереченнях відповідачем-2 зазначено, що вона не є власником приміщення у якому сталася пожежа, а лише винаймала його у безпосереднього власника Аль-Бехесі Ваіла Ісмаіла для провадження підприємницької діяльності. Крім того, відповідач-2 вказує на відсутність його вини у заподіянні шкоди позивачу.
24.07.2014 року представник позивача через відділ діловодства Господарського суду міста Києва надав додаткові документи по справі
У судовому засіданні 24.07.2014 року представники сторін не заперечили проти поданого клопотання про відкладення розгляду справи.
Суд, розглянувши подане відповідачем-1 клопотання про відкладення розгляду справи дійшов висновку про його задоволення.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.07.2014 року розгляд справи було відкладено на 19.08.2014 року.
01.08.2014 року через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача-2 надійшли заперечення на позов, відповідно до яких відповідач-2 просив відмовити у задоволенні заявлених позовних вимог.
18.08.2014 року через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшло клопотання про фіксування судового процесу.
19.08.2014 року через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшло клопотання колегіальний розгляд справи.
Розпорядженням В.о. Голови Господарського суду міста Києва від 19.08.2014 року справу № 910/12648/14 передано для розгляду судді Гулевець О.В., у зв'язку з перебуванням судді Стасюка С.В. у відпустці.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.08.2014 року суддя Гулевець О.В. прийняла справу № 910/12648/14 до свого провадження, розгляд справи призначено на 07.10.2014 року.
Розпорядженням В.о. Голови Господарського суду міста Києва від 29.09.2014 року справу № 910/12648/14 передано для розгляду судді Стасюку С.В., у зв'язку з його виходом з відпустки.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.09.2014 року суддя Стасюк С.В. прийняв справу № 910/12648/14 до свого провадження, розгляд справи призначено відповідно до ухвали Господарського суду міста Києва від 19.08.2014 року.
07.10.2014 року через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшли додаткові пояснення та документи по справі.
07.10.2014 року через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача-2 надійшло письмове пояснення та клопотання про розгляд справи за відсутності представника. У поданих поясненнях відповідач-2 зазначає, що вона не була відповідальною особою за забезпечення пожежної безпеки, а тому підстави для притягнення її до відповідальності за наслідки пожежі відсутні.
У судовому засіданні 07.10.2014 року представник позивача підтримав подане ним клопотання про колегіальний розгляд справи та фіксування судового процесу.
Представник відповідача-1 у судовому засіданні щодо вирішення поданих клопотань про колегіальний розгляд справи та фіксування судового процесу поклався на розсуд суду.
Суд, розглянувши подане позивачем клопотання про фіксування судового процесу, дійшов висновку про його задоволення.
Суд, розглянувши подане позивачем клопотання про колегіальний розгляд справи дійшов висновку про відмову в його задоволенні, з огляду на наступне.
Відповідно до статті 46 Господарського процесуального кодексу України справи в місцевих господарських судах розглядаються суддею одноособово. Будь - яку справу, що відноситься до підсудності цього суду, залежно від категорії і складності справи, може бути розглянуто колегіально у складі трьох суддів.
Матеріали справи № 910/12648/14 не дають підстав для висновку про особливу складність даної справи та необхідність її розгляду колегіально у складі трьох суддів.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.10.2014 року розгляд справи було відкладено на 20.11.2014 року, у зв'язку з неявкою відповідача-2 та необхідністю подання додаткових доказів у справі.
20.11.2014 року через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшли додаткові пояснення. У поданих поясненнях позивачем зазначено, що збитки, які завдано позивачу гасінням пожежі, знаходяться у безпосередньому причинному зв'язку із самою пожежею та протиправною поведінкою відповідача-1, як власника, щодо не забезпечення пожежної безпеки у належній йому квартирі де сталася пожежа.
Представники відповідача в судове засідання 20.11.2014 року не з'явились, про дату та час слухання справи повідомлялись належним чином рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.
У судовому засіданні 20.11.2014 року представник позивача подав клопотання про продовження строків розгляду спору.
Розглянувши подане позивачем 20.11.2014 року клопотання про продовження строків розгляду спору, суд приходить до висновку про його задоволення.
Відповідно до статей 69, 77 Господарського процесуального кодексу України, у судовому засіданні 20.11.2014 року винесено ухвалу про продовження строку вирішення спору та відкладено розгляд справи на 11.12.2014 року.
Представник позивача 11.12.2014 року через відділ діловодства Господарського суду міста Києва надав додаткові документи по справі та клопотання про призначення по справі судової експертизи.
Представник відповідача-1 в судовому засіданні 11.12.2014 року подав клопотання про призначення по справі судової експертизи.
Розглянувши подані позивачем та відповідачем-1 клопотання про призначення судової експертизи, суд відмовляє в їх задоволенні у зв'язку з їх необґрунтованістю.
Представник позивача в судовому засіданні 11.12.2014 року надав усні пояснення по суті спору, відповідно до яких підтримав заявлені позовні вимоги.
Представник відповідача-1 в судовому засіданні 11.12.2014 року заперечував проти заявлених позовних вимог, надав усні пояснення по суті спору.
Представник відповідача-2 в судове засідання 11.12.2014 року не з'явився, проте 07.10.2014 року через відділ діловодства Господарського суду міста Києва подав клопотання про розгляд справи без участі представника відповідача-2 за наявними матеріалами.
Розглянувши подані сторонами матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд -
24.06.2011 року у приміщенні, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Басейна 15, кв. 2 сталася пожежа.
Відповідно до акту про пожежу від 24.06.2011 року ймовірною причиною пожежі є коротке замкнення електропроводів.
Згідно технічного висновку № 225 від 01.07.2011 року ДВЛ ГУ МНС України в м. Києві ймовірною причиною пожежі у квартирі № 2 по вул. Басейній. 15 в м. Києві є коротке замикання в електричній мережі.
Згідно договору купівлі-продажу квартири від 30.09.2011 року, зареєстрованого в реєстрі за № 2253 власником квартири № 2 в будинку № 15 по вулиці Басейній в місті Києві є громадянин Аль-Бехесі Ваіл Ісмаіл.
13.06.2011 року між Фізичною особою-підприємцем Аль-Бехесі Ваіл Ісмаіл (орендодавець) та Фізичною особою-підприємцем Комар Людмилою Вікторівною (орендар) укладено Договір оренди приміщення (далі-Договір оренди).
Відповідно до пункту 1.1. Договору оренди орендодавець передає, а орендар приймає в платне користування на певний строк приміщення.
Згідно пункту 1.2. Договору оренди характеристики прощення:
- місцезнаходження приміщення:м. Київ, вул. Басейна, буд. 15, кв. 2;
- загальна площа приміщення: 53,4 кв. м;
- поверх: другий поверх;
- кількість кімнат, перелік підсобних приміщень; 3 кімнати, туалет, кухня.
Технічний стан приміщення, обладнання, яким облаштовано приміщення на момент передачі в оренду, відображаються в акті прийому-передачі приміщення (пункт 1.3. Договору оренди).
Згідно акту прийому-передачі нерухомого майна до Договору оренди від 13.06.2011 року орендодавець передав, а орендар прийняв в тимчасове оплатне користування нерухоме майно . яке знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Басейна, 15, кв. 2, що складається з 3 (трьох) кімнат загальною площею 53,4 кв. м.
Позивач зазначає, що внаслідок гасіння пожежі, яка сталася 24.06.2011 року у приміщенні, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Басейна 15, кв. 2 йому завдано збитків.
Оскільки власником приміщення у якому сталася пожежа є відповідач-1, а орендарем відповідач-2, позивач просить суд стягнути солідарно з відповідачів суму завданих йому збитків.
Відповідач-1 з наданих пояснень в судових засіданнях заперечував проти заявлених позовних вимог.
Відповідач-2 проти позову заперечує з тих підстав, що вона не є власником приміщення у якому сталася пожежа, а лише орендарем. Крім того, відповідач-2 не була відповідальною особою за забезпечення пожежної безпеки, а тому підстави для притягнення її до відповідальності за наслідки пожежі відсутні.
Оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Згідно з частинами 1, 2 статті 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
На час стягнення збитків, на позивача покладається обов'язок довести суду згідно статті 33 Господарського процесуального кодексу України факт заподіяння йому збитків, розмір зазначених збитків та докази невиконання зобов'язань, причинно-наслідковий зв'язок між невиконанням зобов'язань та заподіяними збитками.
Отже, для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення, як-то: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; шкідливий результат такої поведінки (збитки); причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які виникли у потерпілої особи, - наслідком такої протиправної поведінки. Тобто, протиправна дія є причиною, а шкода - наслідком протиправної дії. Відсутність будь-якої з зазначених ознак виключає настання цивільно-правової відповідальності відповідача у вигляді покладення на нього обов'язку з відшкодування збитків.
Згідно загальної практики про визначення розміру збитків (шкоди) заподіяних порушенням господарських договорів, береться до уваги:
А) вид (склад) збитків;
Б) наслідки порушення договірних зобов'язань.
Стаття 33 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторін довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до вимог статті 34 Господарського процесуального кодексу України, яка визначає, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Втім ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили і оцінюються судом в розумінні вимог статті 43 Господарського процесуального кодексу України за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Як встановлено вище, в результаті гасіння пожежі, що сталася 24.06.2011 року у приміщенні, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Басейна 15, кв. 2 відбулося залиття приміщення, що розташоване по вул. Басейній, 15 у м. Києві, загальною площею 56,7 кв. м.,яке орендував позивач за підставі Договору № 1201-1 від 01.12.2009 року.
Відповідно до статті 780 Цивільного кодексу України шкода, завдана третім особам у зв'язку з користуванням річчю, переданою у найм, відшкодовується наймачем на загальних підставах.
Загальні підстави відповідальності означають також проведення дослідження умов відповідальності наймача за завдану шкоду, а саме: протиправної поведінки, шкоди, причинного зв'язку між протиправною поведінкою та шкодою та вини наймача. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.
Важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками потерпілої сторони. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які виникли у потерпілої особи, - наслідком такої протиправної поведінки.
У зв'язку з не наданням позивачем належних доказів наявності всіх елементів складу правопорушення з боку відповідача-2, та у зв'язку з тим що завдана позивачу шкода, внаслідок гасіння пожежі не пов'язана з цільовим використанням відповідачем-2 орендованого приміщення, суд не вбачає підстав задовольнити вимоги позивача про стягнення з відповідача-2 суми матеріальної шкоди.
Як вбачається з договору купівлі-продажу квартири від 30.09.2011 року, зареєстрованого в реєстрі за № 2253 власником квартири № 2 в будинку № 15 по вулиці Басейній в місті Києві в якій сталася пожежа є громадянин Аль-Бехесі Ваіл Ісмаіл.
Згідно частиною 4 статті 319 Цивільного кодексу України власність зобов'язує.
Статтею 322 Цивільного кодексу України встановлено, що власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно до норм чинного законодавства власник не може використовувати право власності на шкоду правам громадян (частина 5 статті319 Цивільного кодексу України).
Відповідно до частини 2 статті 780 Цивільного кодексу України шкода, завдана у зв'язку з користуванням річчю, відшкодовується наймодавцем, якщо буде встановлено, що це сталося внаслідок особливих властивостей або недоліків речі, про наявність яких наймач не був попереджений наймодавцем і про які він не знав і не міг знати.
Отже, закон допускає покладення на наймодавця відповідальності за шкоду, завдану у зв'язку з користуванням річчю, переданою у найм, за наявності таких умов:
а) завдання шкоди відбулося внаслідок особливих властивостей або недоліків речі (спеціальні правила експлуатації, особливості техніки безпеки, недоліки речі тощо);
б) про такі особливості та недоліки речі знав наймодавець, але він не попередив про це наймача (частина 2 статті 767 Цивільного кодексу України).
Про стан електричних мереж, дату проведення останнього ремонту цих мереж, термін їх експлуатації тощо повинен був знати орендодавець та вчасно повідомити про це орендаря.
Проте, щодо позовних вимог до Фізичної особи-підприємця Аль-Бехесі Ваіл Ісмаіл про відшкодування збитків слід зазначити наступне.
Згідно з частиною 1 статті 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Пунктом 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 24.10.2011 року №10 "Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам" передбачено, що з огляду на приписи частини третьої статті 22 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", згідно з якими місцеві господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають з господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені процесуальним законом до їх підсудності, та на вимоги статей 1, 4-1, 12 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи в порядку позовного провадження, коли склад учасників спору відповідає приписам статті 1 Господарського процесуального кодексу України, а правовідносини, з яких виник спір, мають господарський характер.
У відповідності до пункту 3.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 24.10.2011 року №10 "Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам" господарський спір підвідомчий господарському суду, зокрема, за таких умов:
- участь у спорі суб'єкта господарювання;
- наявність між сторонами, по-перше, господарських відносин, врегульованих Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, і, по-друге, спору про право, що виникає з відповідних відносин;
- наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом;
- відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.
Частиною 2 статті 55 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єктами господарювання є: господарські організації - юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку; громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці.
Тобто, можливість розгляду господарським судом спору, стороною якого є фізична особа, обумовлена тим, що такий спір стосується корпоративних чи приватизаційних відносин або така особа є суб'єктом господарювання.
З огляду на викладене вбачається, що позов про відшкодування збитків до Фізичної особи-підприємця Аль-Бехесі Ваіл Ісмаіл фактично пред'явлено в тому числі до фізичної особи (громадянина Аль-Бехесі Ваіл Ісмаіл, оскільки згідно договору купівлі-продажу квартири від 30.09.2011 року, зареєстрованого в реєстрі за № 2253 власником квартири № 2 в будинку № 15 по вулиці Басейній в місті Києві є Аль-Бехесі Ваіл Ісмаіл як громадянин, а не як фізична-особа підприємець), яка не може бути залучена до участі у справі в якості співвідповідача, а спір в цій частині виник не з корпоративних чи приватизаційних відносин, тому він не підлягає вирішенню в господарських судах України.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.
Таким чином, провадження у справі в частині стягнення з Фізичної особи-підприємця Аль-Бехесі Ваіл Ісмаіл збитків підлягає припиненню.
Витрати з судового збору покладаються на позивача, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України.
Виходячи з вищенаведеного та керуючись статтями 4, 49, 80 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Провадження у справі № 910/12648/14 в частині позовних вимог до Фізичної особи-підприємця Аль-Бехесі Ваіл Ісмаіл припинити на підставі пункту 1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України.
2. В іншій частині позову Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАШ УКРАЇНА" - відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено 16.12.2014 року
Суддя С.В. Стасюк