Рішення від 02.12.2014 по справі 910/21151/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/21151/14 02.12.14

За позовом Компанії "АКМТ Експорт ГмбХ" (AKMT Export GmbH)

до 1)Національного агентства з питань підготовки та проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу та реалізації інфраструктурних проектів 2)Державного підприємства "Дирекція з капітального будівництва і реконструкції міжнародного аеропорту "Донецьк"

За участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів Державної казначейської служби України

про зобов'язання вчинити дії та стягнення 3 352 562,91 євро

Суддя Стасюк С.В.

Представники сторін:

від позивача Шевченко М.О. - адвокат (дов. б/н від 15.07.2014 року)

від відповідача - 1не з'явився

від відповідача - 2не з'явився

від третьої особине з'явився

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 02 грудня 2014 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Компанія "АКМТ Експорт ГмбХ" (AKMT Export GmbH) (надалі по тексту - позивач) звернулася до Господарського суду міста Києва з позовом до Національного агентства з питань підготовки та проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу та реалізації інфраструктурних проектів (надалі по тесту - відповідач-1) та Державного підприємства "Дирекція з капітального будівництва і реконструкції міжнародного аеропорту "Донецьк" (надалі по тесту - відповідач-2) про зобов'язання вчинити дії та стягнення 3 352 562,91 євро, а також просить суд покласти на відповідача судові витрати.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем-2 своїх зобов'язань за Контрактом № 01/08-11 від 01.08.2011 року в частині оплати автомобілів спеціальних та спеціалізованих.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.10.2014 року порушено провадження у справі № 910/21151/14, розгляд справи призначено на 23.10.2014 року.

09.10.2014 року представник позивача через відділ діловодства Господарського суду міста Києва надав документи на виконання вимог ухвали суду.

16.10.2014 року представник позивача через відділ діловодства Господарського суду міста Києва надав додаткові документи по справі.

Представники відповідачів в судове засідання 23.10.2014 року не з'явились, вимоги ухвали суду від 06.10.2014 року не виконали, про дату та час слухання справи повідомлялися належним чином рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.

У судовому засіданні 23.10.2014 року представник позивача подав клопотання про продовження строків розгляду спору та клопотання про витребування документів.

Розглянувши подані позивачем 23.10.2014 року клопотання про продовження строків розгляду спору та витребування документів, суд приходить до висновку про їх задоволення.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.10.2014 року розгляд справи було відкладено на 06.11.2014 року, у зв'язку з неявкою відповідачів та необхідністю подання додаткових доказів у справі.

Представники відповідачів в судове засідання 06.11.2014 року не з'явились, вимоги ухвали суду від 23.10.2014 року не виконали, про дату та час слухання справи повідомлялися належним чином рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.

Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку про залучення до участі у справі у якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів - Державної казначейської служби України, у відповідності до вимог статті 27 Господарського процесуального кодексу України, оскільки рішення у справі може вплинути на її права та обов'язки.

У зв'язку з неявкою відповідачів, залученням до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів - Державної казначейської служби України та необхідністю подання додаткових доказів у справі, у судовому засіданні винесено ухвалу про відкладення розгляду справи на 02.12.2014 року.

26.11.2014 року представник позивача через відділ діловодства Господарського суду міста Києва надав додаткові документи по справі.

У судовому засіданні 02.12.2014 представник позивача надав пояснення по суті спору, позовні вимоги підтримав в повному обсязі; представники відповідачів та третьої особи у судове засідання не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили, вимоги ухвал суду не виконали, відповідачі відзиву на позовну заяву суду не подали.

Ухвали господарського суду міста Києва було надіслано відповідачам та третій особі на адреси, зазначені у позовній заяві та у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, що підтверджується відмітками канцелярії на звороті таких ухвал.

У підпункті 3.9.2 пункту 3.9 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" зазначено, що, розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання. Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез'явлення в засідання представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи наведене та з метою запобігання безпідставному затягуванню розгляду справи, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи в судовому засіданні 02.12.2014 року без участі представників відповідачів та третьої особи за наявними в ній матеріалами (стаття 75 Господарського процесуального кодексу України).

Розглянувши подані позивачем матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, Господарський суд міста Києва -

ВСТАНОВИВ:

01.08.2011 року між Державним підприємством "Дирекція з капітального будівництва і реконструкції міжнародного аеропорту "Донецьк" (покупець) та Компанією "АКМТ Експорт ГмбХ" (AKMT Export GmbH) (продавець) укладено Контракт № 01/08-11 (далі-Контракт), за умовами якого:

- продавець зобов'язаний продати, а покупець купити на умовах СІР Донецьк відповідно до правил Інкотермс-2010, машини спеціального призначення інші - аеродромна (спеціалізована, обслуговуюча, тощо) техніка (надалі - техніка та обладнання) для аеропортів приймаючих міст відповідно до додатку 1 до даного Контракту, резюмованому нижче (стаття 1.1. Контракту);

- загальна ціна контракту складає 13 326 769,35 євро(стаття 3.1. Контракту);

- 50% ціни Контракту, що складає 6 663 384,68 євро підлягає попередній сплаті покупцем продавцю шляхом банківського переказу на банківський рахунок після надання відповідного інвойса протягом 20 (двадцяти) днів після отримання покупцем такого інвойса (стаття 4.2. Контракту);

- 40 % ціни Контракту, що становить 5 330 707,74 євро підлягає поетапній оплаті за поставлену техніку на підставі підписаних Актів приймання-передачі, після надання відповідного інвойса протягом 20 (двадцяти) днів після отримання покупцем такого інвойса; можуть виставлятися інвойси на часткову оплату цієї суми, які будуть оплачуватися пропорційно частковому завершенню (стаття 4.3. Контракту).

- 10 % ціни Контракту, що становить 1 332 676,93 євро після підписання Акту введення в експлуатацію, після надання відповідного інвойса протягом 20 (двадцяти) днів після отримання покупцем такого інвойса; можуть виставлятися інвойси на часткову оплату цієї суми, які будуть оплачуватися пропорційно часткового завершення (стаття 4.4. Контракту).

- постачання техніки та обладнання, робіт або послуг на суму сплаченого авансу згідно статті 4 Контракту здійснюється в термін, що не перевищує 180 днів з моменту надходження авансового платежу на рахунок продавця (стаття 6 Контракту);

- перехід права власності і ризиків, що відносяться до обладнання, робіт і послуг, відбувається в момент постачання обладнання на митний склад у м. Донецьк.

Постачання обладнання супроводжується наступними документами:

· інвойс в трьох оригіналах і двох копіях, де зазначено: номер Контракту, ціна поставленого обладнання, умови постачання, країна виробника обладнання;

· сертифікат походження в одному оригіналі і однієї копії, де зазначено: номер Контракту, номер інвойса, вага та номер ящиків (в третьому рядку сертифікату походження необхідно вказувати країну походження);

· сертифікат контролю якості, виданого виробником;

· пакувальний лист у трьох оригіналах, де вказано вага (брутто та нетто), тип і кількість товарів у кожному ящику;

· транспортні документи;

- Договір набуває чинності після його підписання сторонами і діє до 31.12.2012 року (стаття 20 Контракту).

12.08.2011 року між сторонами укладено Додаткову угоду № 1 до Контракту, відповідно до якої сторони доповнили Контракт статтею 23 - Юридичні адреси.

26.08.2011 року між сторонами укладено Додаткову угоду № 2 до Контракту, відповідно до якої змінено загальну ціну Контракту (12 327 736,23 євро) та умови платежів.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначає, що протягом 2011 та 2012 року, відповідно до умов Контракту позивачем було поставлено відповідачу-2 техніку та обладнання на загальну суму 10 877 394,23 євро, що підтверджується міжнародними товарно-транспортними накладними (СMR), належним чином засвідчені копії наявні в матеріалах справи.

Проте, відповідач-2 свої зобов'язання щодо оплати техніки та обладнання виконав частково на суму 7 754 831,32 євро, внаслідок чого у останнього виникла заборгованість в розмірі 3 352 562,91 євро.

Позивач стверджує, що невиконання відповідачем-2 своїх зобов'язань обумовлено тим, що він не отримав фінансування з боку відповідача-1, який є державним замовником за Контрактом.

Таким чином, позивач просить зобов'язати відповідача-1 перерахувати на рахунок відповідача-2 грошові кошти в розмірі 3 352 562,91 євро та стягнути зазначені грошові кошти з відповідача-2 на користь позивача.

Відповідачі не скористалися своїм процесуальним правом, передбаченим статтею 22 Господарського процесуального кодексу України, на подання відзиву на позов, жодних заперечень на спростування наведених позивачем обставин суду не надали.

Оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно з статтею 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Матеріалами справи підтверджується поставка позивачем техніки та обладнання за Контрактом, його прийняття відповідачем-2 та існування заборгованості відповідач-2 перед позивачем у розмірі 3 352 562,91 євро.

Статтею 692 Цивільного кодексу України визначено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Згідно з пунктом 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Отже, з урахуванням положень статті 530 Цивільного кодексу України та змісту статті 4 Контракту в редакції Додаткової угоди № 2 строк виконання відповідачем-2 грошового зобов'язання згідно Контракту на момент розгляду справи настав.

Посилання позивача на відсутність фінансування з боку відповідач-1 до уваги судом не приймається, оскільки згідно з частиною 1 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання, а укладений між сторонами Контракт не містить умови щодо зобов'язання відповідача-1 перерахування на рахунок відповідача-2 грошових коштів у разі відсутності таких для розрахунків у останнього.

Крім того, суд звертає увагу на те, що згідно з частиною 1 статті 96 Цивільного кодексу України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями, а статтями 525, 526 названого Кодексу і статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Таким чином позовні вимоги щодо зобов'язання відповідача-1 перерахувати на рахунок відповідача-2 грошові кошти в розмірі 3 352 562,91 євро задоволенню не підлягають.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача-2 грошового зобов'язання по сплаті на користь позивача 3 352 562,91 євро за поставлену на підставі Контракту техніку та обладнання.

Відповідачем-2 вказана заборгованість не спростована, доказів її погашення не надано.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідач-2 обставин, з якими чинне законодавство пов'язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов'язання не наведено.

За таких обставин, позовні вимоги Компанії "АКМТ Експорт ГмбХ" (AKMT Export GmbH) про стягнення з Державного підприємства "Дирекція з капітального будівництва і реконструкції міжнародного аеропорту "Донецьк" заборгованості у розмірі 3 352 562,91 євро є правомірними та обґрунтованими, а тому задовольняються судом в повному обсязі.

Відшкодування судових витрат відповідно до статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються судом на сторін пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись статтями 4, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Компанії "АКМТ Експорт ГмбХ" (AKMT Export GmbH) задовольнити частково.

2. Стягнути з Державного підприємства "Дирекція з капітального будівництва і реконструкції міжнародного аеропорту "Донецьк" (83087, м. Донецьк, вул. Солов'яненко, 115-А, ідентифікаційний код 37216774) на користь Компанії "АКМТ Експорт ГмбХ" (AKMT Export GmbH), зареєстрованої у торговому реєстрі Окружного суду м. Люнебург під номером HRB 202156 (Sunder Kichweg 66-29308 Winsen/Aller, Німеччина) 3 352 562 (три мільйони триста п'ятдесят дві тисячі п'ятсот шістдесят два) євро 91 євроцентів основного боргу та 73 080 (сімдесят три тисячі вісімдесят) грн. судового збору.

3. У позові до Національного агентства з питань підготовки та проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу та реалізації інфраструктурних проектів відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 08.12.2014 року

Суддя С.В. Стасюк

Попередній документ
41977585
Наступний документ
41977587
Інформація про рішення:
№ рішення: 41977586
№ справи: 910/21151/14
Дата рішення: 02.12.2014
Дата публікації: 23.12.2014
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд міста Києва
Категорія справи: Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори; Розрахунки за продукцію, товари, послуги; Інші розрахунки за продукцію