09 грудня 2014 року Справа № 2255/14/876
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі :
головуючої судді Хобор Р.Б.,
суддів: Попка Я.С., Сеника Р.П.,
з участю секретаря судового засідання Мартинишина Р.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Сихівського районного суду міста Львова від 30.01.2014р. у справі № 464/12901/13-а за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі м.Львова про зобов'язання вчинити певні дії,-
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив зобов'язати відповідача зарахувати до загального трудового стажу період з 22 червня 1975р. по 01 жовтня 1975р., та зробити перерахунок пенсії позивача; зобов'язати відповідача перенести день виплати пенсії на початок місяця.
В обгрунтування позовних вимог покликається на те, що відповідач безпідставно не зарахував йому стаж з 22.06.1975р. по 01.10.1975р., а саме час військового стажування та відпустки за рахунок виробництва, який підтверджений записами в його трудовій книжці.
Постановою Сихівського районного суду міста Львова від 30.01.2014р. в задоволенні позову ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України у Галицькому районі м.Львова про зобов'язання вчинити дії - відмовлено.
Постанова суду першої інстанції мотивована тим, що чинним законодавством не передбачено зарахування до стажу роботи періоду проходження військового стажування та періоду відпустки особи після закінчення навчальних закладів, такі не входять до переліку видів трудової діяльності, що зараховуються до стажу роботи, який дає право на трудову пенсію.
Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, його оскаржив позивач - ОСОБА_1 . В апеляційній скарзі просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити частково.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково з наступних міркувань.
Відповідач, відмовляючи у зарахуванні до загального стажу період з 22 червня 1975р. по 01 жовтня 1975р. вважав, що відповідно до п. «д» ст.56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до стажу роботи, що дає право на пенсію, зараховується час навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах з підготовки кадрів, підвищення кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі. Згідно з копією диплому від 21.06.1975р. № 2456, позивач закінчив повний курс Львівського ордена Леніна політехнічного інституту з присвоєнням кваліфікації інженера-астрономогеодезиста. Наказом від 02.07.1975р. № 830-4-02 позивач був відрахований з інституту у зв'язку із закінченням теоретичного курсу навчання, виконанням та захистом дипломних робіт, а рішенням Державної екзаменаційної комісії позивачу було присвоєно кваліфікацію інженера-астрономогеодезиста. Як вбачається із витягу зазначеного наказу в липні та в серпні 1975 року позивач проходив військове стажування, а з 01.09.1975р. по 30.09.1975р. було надано відпустку за рахунок виробництва. Однак, чинним законодавством не передбачено зарахування до стажу роботи періоду проходження військового стажування та періоду відпустки особи після закінчення навчальних закладів.
Колегія суддів вважає такі висновки управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі м.Львова помилковими з огляду на наступне.
Судом першої інстанції встановлено те, що ОСОБА_1 закінчив повний курс Львівського ордена Леніна політехнічного інституту за спеціальністю «Астрономо-геодезія» та здобув кваліфікацію інженера-астрономогеодезиста, що підтверджується дипломом від 21.06.1975р. № 2456. Згідно з виписки з наказу від 02.07.1975р. № 830-4-02 позивач був відрахований з інституту у зв'язку із закінченням теоретичного курсу навчання, виконанням та захистом дипломних робіт. На підставі рішення Державної екзаменаційної комісії позивачу було присвоєно кваліфікацію інженера-астрономогеодезиста. Як вбачається із витягу із зазначеного наказу в липні та в серпні 1975 року позивач проходив військове стажування, а з 01.09.1975р. по 30.09.1975р. йому було надано відпустку за рахунок виробництва.
Період навчання з 01.09.1969р. по 21.06.1975р. відповідачем зарахований до загального стажу на підставі диплому про вищу освіту від 21.06.1975р. Б-1 №651287.
Відповідно до Закону України від 25 березня 1992 року № 2232-Х1І "Про військовий обов'язок і військову службу" військова підготовка громадян України за програмою підготовки офіцерів запасу проводиться у вищих військових навчальних закладах та у військових навчальних підрозділах вищих навчальних закладів.
Відповідно до статті 11 цього Закону, студентам, які пройшли повний курс військової підготовки за програмою офіцерів запасу, склали встановлені іспити і атестовані до офіцерського складу, після закінчення вищого навчального закладу присвоюється відповідне первинне військове звання офіцера запасу. В разі проходження навчальних зборів (стажування) на студентів (курсантів) поширюються права та обов'язки, встановлені законодавством України для військовозобов'язаних, призваних на збори.
Згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 1 лютого 2012 року № 48 "Про затвердження Порядку проведення військової підготовки студентів вищих навчальних закладів за програмою підготовки офіцерів запасу": військова підготовка здійснюється у формі навчальних занять, самостійної роботи студентів, практичної підготовки, навчального збору, контрольних заходів.
Навчальний збір організовується після закінчення навчання у військовому навчальному підрозділі або вищому військовому навчальному закладі у поточному році або за рахунок часу, відведеного на канікулярну відпустку студентів.
Порядок призову і направлення студентів та інших осіб на навчальний збір, проходження перед початком навчального збору медичного огляду визначається Міноборони разом з Генеральним штабом Збройних Сил.
Навчальний збір завершується складенням студентами та іншими особами екзамену.
Відповідно до Наказу Міністерства оборони України, Міністерства освіти і науки України від 11 листопада 2004 року №531/857 "Про затвердження Інструкції про організацію підготовки офіцерів запасу з числа студентів вищих навчальних закладів" до військової підготовки за програмою офіцерів запасу залучаються студенти (денної форми навчання) вищих навчальних закладів відповідно до статті 11 Закону України "Про загальний військовий обов'язок і військову службу". Військова підготовка студентів організовується і проводиться згідно з вимогами Положення про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах, затвердженого наказом Міністерства освіти України від 2 червня 1993 року № 161, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 23 листопада 1993 року за № 173 та цієї Інструкції.
Військова підготовка студентів включається до варіативних частин освітньо-професійних програм ВНЗ як самостійна навчальна дисципліна і складається з теоретичного і практичного курсів навчання, навчальних зборів (стажувань).
Навчальний збір (стажування) студентів, які проходять військову підготовку, проводиться, як правило, у військових частинах.
Проведення навчального збору (стажування) студентів є завершальним етапом військової підготовки студентів.
Студенти під час збору (стажування) іменуються курсантами. Студентам, які пройшли повний курс військової підготовки за програмою офіцерів запасу, склали військову присягу, склали встановлені екзамени й атестовані до офіцерського складу після закінчення вищого навчального закладу наказом Міністра оборони України присвоюється відповідне первинне військове звання офіцера запасу.
Згідно з ст. 11 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" військова підготовка громадян України за програмою підготовки офіцерів запасу проводиться у вищих військових навчальних закладах та у військових навчальних підрозділах вищих навчальних закладів.
Військову підготовку за програмою підготовки офіцерів запасу на добровільних засадах проходять студенти вищих навчальних закладів III або IV рівня акредитації з денною формою навчання, придатні до військової служби за станом здоров'я та морально-діловими якостями.
Військова підготовка за програмою підготовки офіцерів запасу включається до навчальних планів вищого навчального закладу як окрема навчальна дисципліна. Програми військової підготовки розробляються згідно з вимогами кваліфікаційних характеристик офіцерів запасу за відповідною військово-обліковою спеціальністю. Порядок розроблення та затвердження кваліфікаційних характеристик офіцерів запасу та програм військової підготовки офіцерів запасу визначається Міністерством оборони України.
Отже період військового стажування ОСОБА_1 , а саме червень-липень 1975 року слід зарахувати до загального трудового стажу позивача.
Статтею 56 Закону України № 1788-ХП від 5 листопада 1991 року "Про пенсійне забезпечення" встановлено, що до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.
До стажу роботи зараховується також: а) будь-яка інша робота, на якій працівник підлягав державному соціальному страхуванню, або за умови сплати страхових внесків, період одержання допомоги по безробіттю, а також робота в'язнів і робота за угодами цивільно-правового характеру за умови сплати страхових внесків; (пункт "а" частини третьої статті 56 із змінами, внесеними згідно із Законом України від 17.06.93 р. № 3284-ХІІ) б) творча діяльність осіб, передбачених пунктом "в" статті 3 цього Закону, в) військова служба та перебування в партизанських загонах і з'єднаннях, служба в органах державної безпеки та органах внутрішніх справ, незалежно від місця проходження служби; г) служба у воєнізованій охороні, в органах спеціального зв'язку і в гірничорятувальних частинах, незалежно від відомчої підпорядкованості та наявності спеціального або військового звання; д) навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі.
Згідно з Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків (пункт 2 в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 11.04.2002 року № 497).
За відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
За відсутності зазначених у цьому пункті документів для підтвердження трудового стажу приймаються членські квитки профспілок. При цьому підтверджуються періоди роботи лише за той час, за який є відмітки про сплату членських внесків.
Колегія суддів зазначає, що для підтвердження військової служби, служби цивільного захисту, служби в органах державної безпеки, розвідувальних органах, Держспецзв'язку приймаються: (абзац перший пункту 6 із змінами, внесеними згідно з постановами Кабінету Міністрів України від 25.05.2006 року № 726, від 26.06.2007 року № 859, від 29.05.2013 року № 380) військові квитки; довідки військових комісаріатів, військових частин і установ системи Міноборони, МВС, МНС, Мінінфраструктури, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, ДПС, Управління державної охорони, Держспецзв'язку, Держприкордонслужби, ДГІтС, ДСИС; (абзац третій пункту 6 із змінами, внесеними згідно з постановами Кабінету Міністрів України від 25.05.2006 року № 726, від 29.11.2006 року № 1658, від 26.06.2007 року № 859, у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 02.03.2010 року № 223, із змінами, внесеними згідно з постановами Кабінету Міністрів України від 20.10.2011 року № 1109, від 25.01.2012 року № 35, від 29.05.2013 року № 380) довідки архівних і військово-лікувальних установ.
Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що згідно з витягу з наказу № 830-4-02 від 02.07.1975 року, виданого Національним університетом Львівська політехніка 15.05.2013 року, студента денної форм навчання ОСОБА_1 відраховано з інституту в зв'язку із закінченням теоретичного курсу навчання, виконанням та захистом дипломних проектів, видано диплом, та було призвано на військове стажування на період липень-серпень 1975 року, та надано відпустку за рахунок виробництва з 01 по 30 вересня 1975 року.
В матеріалах справах міститься членський квиток профспілок ОСОБА_1 та карточка оплати членських внесків із відмітками про сплату членських внесків за період 1974-1975 рр. /а.с.22-23/, посвідчення спеціаліста Збройних Сил СССР Серія ІЛ-74 №056389 від 22.08.1975 року /а.с.24/., військовий квиток Серії НОМЕР_1 з відміткою про присвоєння звання лейтенанта /а.с.21/.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що відмову відповідача щодо зарахування позивачу до страхового стажу періоду проходження військового стажування та наданої відпустки слід визнати протиправною та зобов'язати зарахувати до його загального страхового стажу період з 22 червня 1975 року по 01 жовтня 1975 року згідно наданих позивачем документів.
Згідно із дорученням Президента України від 16.07.1997р. №1-14/488 право першочергової виплати пенсій має категорія пенсіонерів, які отримують підвищення до пенсії за нормами Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (інваліди війни, учасники бойових дій, особи, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, члени сімей загиблих (померлих) військовослужбовців).
Як вбачається із виплатних відомостей автоматизованої системи АСОПД/КОМТЕХ дату виплати заявнику встановлено 22 числа кожного місяця, що відповідає вимогам статті 47 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а тому підстав для задоволення позовних вимог в цій частині немає.
Відповідно до ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.
За таких обставин оскаржувана постанова суду першої інстанції прийнята з порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, що відповідно до п.4 ч.1 ст.202 КАС України є підставою для її скасування та прийняття нової постанови.
Керуючись ч.3 ст. 160, ст. 195, 196, п.3 ч.1 ст. 198, п.4 ч.1 ст. 202, ч.2 ст. 205, ст. 207, ст. 254 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Постанову Сихівського районного суду міста Львова від 30.01.2014р. по справі №464/12901/13-а - скасувати та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити частково.
Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі м.Львова зарахувати ОСОБА_1 до загального трудового стажу період з 22 червня 1975 року по 01 жовтня 1975 року.
В задоволенні інших позовних вимог відмовити.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання постановою законної сили.
Головуюча суддя Р.Б. Хобор
Судді Я.С. Попко
Р.П. Сеник