Справа: № 810/2774/14 Головуючий у 1-й інстанції: Виноградова О.І. Суддя-доповідач: Аліменко В.О.
Іменем України
11 грудня 2014 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді Аліменка В.О.
суддів Безименної Н.В., Карпушової О.В.,
при секретарі Таран А.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Київської митниці Міндоходів на Постанову Київського окружного адміністративного суду від 04 серпня 2014 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фортуна Бліц» до Київської митниці Міндоходів про визнання протиправними та скасування рішення, картки відмови у прийнятті митної декларації, -
У травні 2014 року позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фортуна Бліц» звернулось до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Київської митниці Міндоходів, в якому просили суд визнати протиправними та скасувати рішення від 17 квітня 2014 року № 125130012/2014/110083/2, картки відмови у прийнятті митної декларації № 125130012/2014/00084.
Постановою Київського окружного адміністративного суду від 04 серпня 2014 року адміністративний позов - задоволено.
Не погоджуючись з прийнятою Постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати Постанову Київського окружного адміністративного суду від 04 серпня 2014року та ухвалити нове рішення, яким у задоволення адміністративного позову - відмовити.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги наявними у справі доказами, колегія суддів приходить до наступного.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 14 серпня 2013 року позивач зареєстрований як юридична особа, що підтверджується копією витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців.
1 жовтня 2013 року між позивачем (покупець) та Компанією «Solifinance OU», Естонія (продавець), укладено контракт № 03-10/2013-ЕЕ, за умовами якого продавець зобов'язався продати, а покупець - купити продукцію в асортименті, кількості та за цінами, визначеними специфікаціями або додатками до контракту, які є невід'ємною частиною контракту.
Згідно з п.2. Контракту ціни на товар встановлюються в доларах США (USD) або Евро (EUR) та включають в себе вартість тари, пакування та маркування. Загальна вартість контракту складає 500 000,00 USD.
На виконання умов названого контракту позивач ввозив на територію України товари (олію, оцет).
8 квітня 2014 pоку, під час чергового ввезення позивачем на митну територію України товарів - олії оливкової, торгівельна марка Боргес Extra Virgen (першого холодного віджиму) 0,25 л., 0,5 л., 0,75 л.; олії оливкової торгівельна марка Боргес Pure Olive Oil 0,5 л., 0,75 л.; олії з виноградної кісточки торгівельна марка Боргес 0,5 л.; бальзамічного оцту з провінції Модена торгівельна марка Боргес 0,25 л.; яблучного оцту торгівельна марка Боргес 0,25 л.
З метою митного оформлення цих товарів позивачем до відповідача було подано вантажно-митну декларацію № 125130012/2014/405712 та зазначені в графі 44 цієї декларацій інші документи.
Згідно з переліченими документами митна вартість товарів була визначена з урахуванням ціни, зазначеної у Контракті та інвойсі, тобто, за основним (першим) методом, та складала:
олії оливкової, торгівельна марка Боргес Extra Virgen (першого холодного віджиму) 0,25 л., 0,5 л., 0,75 л. - 0,9067 Евро за кілограм;
олії оливкової торгівельна марка Боргес Pure Olive Oil 0,5 л.; 0,75 л. - 0, 9888 Евро за кілограм;
олії з виноградної кісточки торгівельна марка Боргес 0,5 л. - 2,8362 Евро за
кілограм;
бальзамічного оцту з провінції Модена торгівельна марка Боргес 0,25 л. -1,7286 Евро за кілограм;
яблучного оцту торгівельна марка Боргес 0,25 л. - 1, 4086 Евро за кілограм.
У зазначену дату посадовою особою відповідача було опрацьовано подані позивачем документи та наявну цінову інформацію ЄАІС на подібні товари, що ввозились на митну територію України у період заявления позивачем товарів до митного оформлення, за результатами чого було прийнято рішення про витребування у позивача додаткових документів.
Листом від 8 квітня 2014 р. відповідачем було витребувано у позивача зазначені в цьому листі додаткові документи.
У відповідь позивачем було направлено на адресу відповідача лист від 9 квітня 2014 р. та додаткові документи.
17 квітня 2014 р. відповідачем було прийнято спірне рішення № 125130012/2014/110083/2 про визначення вартості товарів за шостим (резервним) методом та оформлено картку відмови в прийнятті митної декларації № 125130012/2014/00084.
Даним рішенням відповідачем було скориговано вартість товарів заявлених відповідачем до митного оформлення, а саме: олії оливкової, торгівельна марка Боргес Extra Virgen (першого холодного віджиму) 0,25 л., 0,5 л., 0,75 л. - 2, 2561 Евро за кілограм; олії оливкової торгівельна марка Боргес Pure Olive Oil 0,5 л., 0,75 л. - 2,1918 Евро за кілограм; олії з виноградної кісточки торгівельна марка Боргес 0,5 л. - 3,12 Евро за кілограм; бальзамічного оцту з провінції Модена торгівельна марка Боргес 0,25 л. -2, 5794 Евро за кілограм; яблучного оцту торгівельна марка Боргес 0,25 л. - 1,6971 Евро за кілограм.
Вирішуючи даний спір, колегія суддів звертає увагу на таке.
Основним нормативно-правовим актом, яким врегульовані спірні правовідносини є Митний кодекс України від 13.03.2012 року №4495-VI (далі - Митний кодекс України, МК України).
Відповідно до статті 49 цього Кодексу, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відомості про митну вартість товарів використовуються для: нарахування митних платежів; застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; ведення митної статистики; розрахунку податкового зобов'язання, визначеного за результатами документальної перевірки (стаття 50 МК України).
Згідно із статтею 52 вказаного Кодексу, заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
Частиною 1 ст. 54 МК України передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Відповідно до пункту 1 частини 4 статті 54 Митного кодексу України, митний орган під час здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів зобов'язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Статтею 53 Митного кодексу України передбачено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Частиною 2 цієї статті перелічені документи, які підтверджують митну вартість товарів:
1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;
2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;
3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);
4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;
5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;
6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;
7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;
8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Відповідно до частини 3 статті 53 Митного кодексу України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи.
Відповідно до пункту 2 частини 6 статті 54 вказаного Кодексу, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів (ч. 1 ст. 55 МК України).
За правилами статті 264 Митного кодексу України, якщо митна декларація не містить усіх відомостей або подана без документів, передбачених статтею 335 цього Кодексу, чи з порушенням інших вимог Митного кодексу України, митний орган відмовляє у прийнятті такої митної декларації (ч. 11 ст. 264).
У статті 57 вказаного Кодексу закріплені правила застосування методів визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту. Згідно з ч. 1 цієї статті, митна вартість визначається за такими методами:
1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);
2) другорядні: за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); резервний.
Приписами 2 - 5 частин статті 57 МК України встановлено, що основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
Як вбачається з рішення про коригування митної вартості товарів, між відповідачем та декларантом було проведено процедуру консультації.
У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.
Підстава для незастосування основного методу визначення митної вартості товару передбачена ч.2 ст. 58 МК України. Так, відповідно до вказаної правової норми метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
Колегія суддів зазначає, що позивачем у відповідності до вимог митного законодавства, для підтвердження заявленої митної вартості товару було подано до митного органу всі необхідні для цього документи.
Разом з тим, надання додаткових документів є необхідним у разі потреби в підтвердженні задекларованої декларантом митної вартості товару за першим методом, викликаної обґрунтованими сумнівами митного органу в достовірності відомостей, які містяться в поданих до митного оформлення товару документах.
Крім того, ч. 2 ст. 334 МКУ встановлено, що документи та відомості, необхідні для здійснення митного контролю, надаються в усній, письмовій та/або електронній формі.
Разом з цим, пунктами 3.16, 3.17 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, до якої Україна приєдналась згідно із Законом України №3018-VI «Про внесення змін до Закону України «Про приєднання України до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур», встановлено стандартне правило, що на підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства.
Таким чином, колегія суддів зазначає, що позивачем для підтвердження митного оформлення товару було подано усі обов'язкові та частково додаткові документи, які підтверджують вартість товару та усі складові митної вартості.
Щодо посилання представника відповідача на те, що в інвойсі №333/14 від 03.04.2014 року виробником всіх 8 (восьми) перелічених товарів є Aceites Borges Роп. S.A.U., а в поданій до митного оформлення митній декларації TOB «Фортуна Бліц», виробником того ж самого товару (бальзамічний оцет з провінції Модена, 0,25 л. та яблучний оцет ТМ Боргес, 0,25л) виробником є Vinagrerias del Penedes S.A. колегія суддів зазначає таке.
Заслухавши пояснення представника позивача та дослідивши вказані документи, колегія суддів дійшла висновку, що розбіжність між поданими документами TOB «Фортуна Бліц» є наслідками самостійного помилкового перекладу митним органом англійського тексту.
Як зазначив відповідач у судовому засіданні та вбачається з заперечень, інвойс (рахунок - фактура) №333/14 від 03.04.2014 року, наданий до митного органу містить розбіжності графу producer, яку він переклав як - виробник, однак слово producer, має і інші значення: постачальник, автор, творець, засновник, пред'явник. В кожному рядку інвойсу містилась інформація, щодо торгової марки Боргес, та в інвойсі зазначається автор/виробник торгової марки Боргес, яким є Aceites Borges Роп. S.A.U.
Крім того, вказані обставини жодним чином на числові значення не впливають.
Разом з цим, представник позивача зазначив, а представник відповідача не заперечував, що вказані товари Товариство з обмеженою відповідальністю «Фортуна Бліц» розмитнювало не вперше, жодних недоліків у попередніх процедурах розмитнення митним органом виявлено не було.
Проаналізувавши надані документи, пояснення сторін, які підтверджуються письмовими доказами, які долучені до матеріалів справи, повно і всебічно дослідивши обставини справи, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що зазначені документи повною мірою ідентифікують оцінювані товари та містять об'єктивні і достовірні дані, що піддаються обчисленню та підтверджують їх ціну, що підлягає сплаті на користь продавця, тобто підтверджують митну вартість зазначених товарів за ціною договору.
За наведених вище обставин, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що митний орган безпідставно застосував «резервний метод» визначення митної вартості товару, оскільки митним органом не доведено наявність підстав для застосування резервного методу, а тому колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, а рішення відповідача про коригування митної вартості № 125130012/2014/110083/2 та картка відмови в прийнятті митної декларації № 125130012/2014/00084 протиправними та такими, що підлягають скасуванню.
Підсумовуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що доводи викладені в апеляційній скарзі не знайшли свого підтвердження, оскаржувана постанова прийнята судом відповідно до норм матеріального та процесуального права, а тому підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.
Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 160, 195, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Київської митниці Міндоходів на Постанову Київського окружного адміністративного суду від 04 серпня 2014 року - залишити без задоволення.
Постанову Київського окружного адміністративного суду від 04 серпня 2014 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення Ухвали в повному обсязі.
Головуючий суддя В.О. Аліменко
Судді Н.В. Безименна
О.В. Карпушова
Повний текст Ухвали виготовлений 16 грудня 2014 року)
.
Головуючий суддя Аліменко В.О.
Судді: Безименна Н.В.
Карпушова О.В.