м. Миколаїв
19 серпня 2014 року Справа № 814/1891/14
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Малих О.В., розглянувши в порядку письмового провадження справу за
адміністративним позовом: Фермерського господарства «ЯКОВИНА» (с. Новопетрівка, Снігурівський район, Миколаївська область, 57300)
до відповідача: Жовтневої об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Миколаївської області (Снігурівське відділення) (вул. Леніна, 3, м. Снігурівка, Снігурівський район, Миколаївська область, 57300)
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 30.05.2014р. № 0001362800, від 30.05.2014р. № 0001372800,
Позивач, Фермерського господарства «ЯКОВИНА», звернулось до суду з адміністративним позовом про скасування податкових повідомлень-рішень Снігурівського відділення Жовтневої об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Миколаївської області (далі - відповідач, Жовтнева ОДПІ) № 0001362800 та № 0001372800 від 30.05.2014 року.
В обґрунтування позову ФГ «ЯКОВИНА» зазначає, що оскаржені податкові повідомлення-рішення суперечать законодавству та є такими, що підлягає визнанню протиправними та скасуванню.
Відповідач проти адміністративного позову заперечує, у письмових запереченнях зазначає, що оскільки позивачем несвоєчасно сплачено узгоджену суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість (по податковим деклараціям за січень 2014 року кількість днів затримки становить 12 та 22 календарних днів, по податковій декларації за лютий 2014 року кількість днів затримки становить 37 календарних днів, по податковій декларації за березень 2014 року кількість днів затримки становить 2, 3 та 11 календарних днів), Жовтневою ОДПІ правомірно сформовано податкові повідомлення-рішення № 000136280 та № 0001372800 від 30.05.2014 року (арк. спр. 85 - 87).
Представник позивача надав клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження (арк. спр. 20). Суд вважає, що справа може бути розглянута по суті на підставі наявних у справі доказів, відповідно до ст. 128 КАС України.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні в них фактичні дані, суд встановив наступне.
29.05.2014 року спеціалістами Жовтневої ОДПІ було проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності ФГ «ЯКОВИНА» з податку на додану вартість. За результатами перевірки було складено Акт № 81/15-23621839 від 29.05.2014 року (далі - Акт перевірки, арк. спр. 9 - 11).
Висновками Акту перевірки встановлено несвоєчасне перерахування та подання копій платіжних доручень про фактично зараховані на спеціальний рахунок податку на додану вартість за січень, лютий, березень 2014 року. Порушено п.п. 203.2 ст. 203 Податкового кодексу України (далі - ПК України) в частині своєчасності перераху вання узгоджених податкових зобов'язань, термін сплати яких визначено п. 57.1 ст. 57 ПК України; граничний термін сплати податкових зобов'язань визна чених податковими деклараціями з податку на додану вартість (скороченими) за січень 2014 року фактично зобов'язання сплачено з затримкою до 12 та 22 календарних днів, штрафна санкція складає 10% від несплаченої в термін суми; за лютий 2014 року фактично зобов'язання сплачено з затримкою до 37 кале ндарних днів, штрафна санкція складає 20% від несплаченої в термін суми; за березень 2014 року фактично зобов'язання сплачено з затримкою до 2. З та 11 календарних днів, штрафна санкція складає 10% від несплаченої в термін суми. Відповідальність платника передбачена пунктом 126.1 статті 1.26 розділу II Податкового кодексу України.
В результаті перевірки донараховано 134 793,0 грн.
На підставі Акту перевірки відповідачем було сформовано та направлено позивачу податкові повідомлення-рішення форми «Ш» від 30.05.2014 року:
- № 0001362800 про нарахування штрафу у розмірі 133 904,00 грн. (арк. спр. 7);
- № 0001372800 про нарахування штрафу у розмірі 892,60 грн. (арк. спр 7).
Не погодившись з таким висновками акту перевірки, ФГ «ЯКОВИНА» звернувся до адміністративного суду із позовною заявою.
Приймаючи рішення по справі, суд виходить з наступного.
Відповідно до п. 58.1 ст. 58 Податкового кодексу України, п.п. «в» п. 2.1. п. 2 Порядку направлення ОДПС податкових повідомлень-рішень платника податків, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 28.11.2012 року № 1236, зареєстрованого в міністерстві юстиції України 20.12.2012 року № 2135/22447, орган державної податкової служби визначає суму нарахування (зменшення) грошового зобов'язання, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість та складає податкове повідомлення-рішення у передбачених визначеними правовими нормами випадках, в т.ч. якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є орган державної податкової служби. Відповідно до п. 2.2. Порядку затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.11.2012 року № 1236, зареєстрованого в міністерстві юстиції України 20.12.2012 року № 2135/22447 у випадках, зазначених у пункті 2.1 цього розділу, відповідний структурний підрозділ органу державної податкової служби складає податкове повідомлення-рішення за формою згідно з додатком 3 за порушення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання (форма «Ш»).
Відповідно до абз. 2 п. 58.1 ст. 58 ПК України податкове повідомлення-рішення містить підставу для такого нарахування (зменшення) податкового зобов'язання та/або зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податковим на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість; посилання на норму цього Кодексу та/або іншого закону, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок грошових зобов'язань платника податків; суму грошового зобов'язання, що повинен сплатити платник податку; суму зменшеного (збільшеного) бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення результатів господарської діяльності або від'ємного значення суми податку на додану вартість та інше.
Отже, обов'язковою умовою для складання та направлення податкового повідомлення- рішення є підстава для його прийняття, яка зазначається у ньому.
Як зазначено Жовтневою ОДПІ, підставою для прийняття податкових повідомлень- рішень від 30.05.2014 року № 0001362800 та № 0001372800 став Акт перевірки. Таким чином, Акт перевірки повинен бути складений, а податкові повідомлення-рішення на підставі його прийняті в порядку, визначеного ПК України та іншими актами, що упорядковують порядок їх складання та визначають відповідні повноваження контролюючого органу як суб'єкта владних повноважень.
Відповідно до п. 75.1 ст. 75 ПК України контролюючі органи мають раво проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та тактичні перевірки. Абз. 2 п. 75.1 ст. 75 ПК України зазначено, що камеральні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених ПК України.
Приписами п.п. 75.1.1. п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України зазначено, що камеральною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого ргану виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків. Пунктом 76.2 ст. 76 ПК України визначено порядок оформлення гезультатів камеральної перевірки, який здійснюється відповідно до вимог статті 86 ПК України.
Згідно з п. 86.2 ст. 86 ПК України за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.
Пунктом 86.7 ст. 86 ПК України закріплено право платника податків у разі незгоди з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті перевірки, подати його заперечення до контролюючого органу за основним місцем обліку такого платника податків протягом п'яти робочих днів, що настають за днем отримання. Такі заперечення є невід'ємною частиною акта перевірки. Рішення про визначення грошових зобов'язань приймається керівником контролюючого органу (або його заступником) з урахуванням результатів розгляду заперечень платника податків ( у разі їх наявності).
Пунктом 56.8 ст. 86 ПК України визначено, що податкове повідомлення-рішення приймається протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки, а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання письмової відповіді платнику податків.
З огляду на вищевказане суд робить висновок, що позивач вийшовши за межі своїх повноважень, визначених п. 76.2 ст. 76, п. 86.2, п. 86.7, п. 86.8 ст. 86 Податкового кодексу України, 29.05.2014 року склавши Акт перевірки та вже 30.05.2014 року прийнявши податкові повідомлення-рішення № 0001362800 та № 0001372800, тобто на наступний день, фактично позбавила можливості платника податків на право надання заперечень на Акт перевірки.
Крім цього у таблиці № 2 на 2 аркуші Акту перевірки, який оформлено 29.05.2014 року, міститься інформація про прийняті контролюючим органом податкові повідомлення-рішення № 0001362800 та № 0001372800 від 30.05.2014 року, тобто на 1 день пізніше (арк. спр. 10).
Відповідно до п. 49.18 ст. 49 Податкового кодексу України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює: п.п. 49.18.1 календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових платежів) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного »податкового ) місяця.
Приписами ст. 202, ст. 203 Податкового кодексу України для платника податку на додану вартість (далі - ПЛВ) звітним (податковим) податковим періодом встановлено один календарний місяць, а строк подачі податкової декларації з ПДВ - протягом 20 календарних днів , що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.
Протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, контролюючий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних (п. 200.10. ст. 200 ПК України).
Як випливає із змісту Акту перевірки, перевірку проведено щодо даних, задекларованих у податкових деклараціях ФГ «ЯКОВИНА» за звітні податкові періоди: січень, лютий та березень 2014 року (арк. спр. 24 - 74).
Відповідачем камеральну перевірку даних податкових декларацій ФГ «ЯКОВИНА» за січень - березень 2014 року проведено з порушенням норм п. 200.10 ст. 200 ПК України, оскільки граничний термін такої перевірки декларації з ПДВ за січень 2014 року сплив 20 березня 2014 року, декларації з ПДВ за лютий 2014 року сплив 20 квітня 2014 року, а декларації з ПДВ за березень 2014 року сплив 20 травня 2014 року відповідно.
Крім цього, суд зазначає, що у оскаржуваних податкових повідомленнях-рішеннях містяться технічні помилки, а саме: сума, зазначена цифрами не відповідає сумі, розписаною прописом. Так, у податковому повідомленні-рішенні розмір грошового зобов'язання цифрами зазначений як « 1339004 грн. коп.», а прописом - «сто шістдесят три тисячі дев'ятсот гривень 40 копійок грн.. коп..»;. у податковому повідомленні-рішенні № 0001372800 цифрами зазначено « 4463 грн. коп.», прописом - «вісімсот дев'яносто дві гривні 60 копійок грн. коп.».
Згідно із положеннями ст. 19 Конституції України, органи державної влади та їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачений Конституцією та законами України.
У відповідності до пп. 21.1.1 п. 21.1 ст.21 Податкового кодексу України, посадові особи органів державної податкової служби зобов'язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами.
Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Суд також бере до уваги що, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони у відповідності до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.
З огляду на зазначену норму під час розгляду спорів щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень суди, незалежно від підстав, наведених у позовній заяві, перевіряють їх відповідність усім зазначеним вимогам статті 2 КАС України.
Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідач законність та обґрунтованість прийнятих рішень суду не довів. Натомість позивачем надані усі необхідні докази в підтвердження його вимог.
Керуючись ст. ст. 2, 7, 17, 128, 158, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 30.05.2014 року 0001362800, прийняте Жовтневою ОДПІ ГУ Міндоходів у Миколаївській області (Снігурівське відділення), про зобов'язання ФГ «ЯКОВИНА» сплатити штраф у сумі 133 900,40 грн.
3. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 30.05.2014 року № 0001372800, прийняте Жовтневою ОДПІ ГУ Міндоходів у Миколаївській області (Снігурівське відділення), про зобов'язання ФГ «ЯОВИНА» сплатити штраф у сумі 892,60 грн.
Постанова набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня проголошення/отримання постанови, якщо протягом цього часу не буде подано апеляційної скарги.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постанови за наслідками апеляційного провадження.
Порядок та строки апеляційного оскарження визначені ст. 186 КАС України.
Апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Апеляційна скарга, подана після закінчення встановлених строків залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку.
Суддя О.В. Малих