Справа: № 823/2918/14 Головуючий у 1-й інстанції: Гарань С.М. Суддя-доповідач: Межевич М.В.
Іменем України
16 грудня 2014 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Межевича М.В., суддів Земляної Г.В. та Сорочка Є.О., за участю секретаря судового засідання Міщенко Ю.М., представника позивача ОСОБА_2, розглянувши у відкритому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_3 на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 16.10.2014 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області про визнання протиправними та скасування наказів про притягнення до дисциплінарної відповідальності та звільнення працівника, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -
Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 16.10.2014 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Позивач в апеляційній скарзі просить суд скасувати вказану постанову, оскільки суд неповно з'ясував обставини справи, порушив норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, у серпні 2014 року на адресу позивача надійшло поштою повідомлення про те, що 31.07.2014 року його було звільнено із служби в органах внутрішніх справ, а тому необхідно з'явитися до сектору кадрового забезпечення УДАІ УМВС за адресою м.Черкаси, вул. Л.Українки, 21, каб. 207 для ознайомлення з наказом УМВС України в Черкаській області від 03.05.2014 року № 695 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників взводу ДПС ДАІ при УМВС».
26 серпня 2014 року позивачу надано витяг з наказу від 31.07.2014 року № 234 о/с по особовому складу , трудову книжку та воєнний квиток.
Вважаючи своє звільнення неправомірним, позивач подав позов до суду.
Суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідач у даній справі довів суду факт порушення службової дисципліни позивача, а також обґрунтованість свого рішення про звільнення позивача з органів внутрішніх справ.
Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступні обставини.
Спірні правовідносини у даній справі регулюється Законом України «Про міліцію» від 20.12.1990р. №565-ХІІ (надалі - Закон №565), Дисциплінарним статутом органів внутрішніх справ, затвердженим Законом України від 22.02.2006р. №3460-IV (надалі - Закон №3460), Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженим постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29.07.1991р. №114 (надалі - Положення).
Згідно з матеріалами справи, позивач перебував на службі в органах внутрішніх справ з 2007 року, а з 04.10.2011 р. на посаді інспектора ДПС взводу ДПС ДАІ при УМВС України в Черкаській області.
Згідно наказу МВС України від 30.04.2014р. № 344 «Про відрядження окремих працівників ДАІ до ГУМВС в Луганській області», начальникам УМВС України у Вінницькій, Кіровоградській, Миколаївській, Черкаській та Чернігівській областях у період з 01.05.2014 р. до особового розпорядження необхідно відрядити по 10 досвідчених, патріотично налаштованих працівників ДПС ДАІ на службових транспортних засобах до УДАІ ГУМВС України в Луганській області, з метою стабілізації ситуації в регіоні та для захисту правопорядку.
На виконання зазначеного наказу МВС України, наказом УМВС України в Черкаській області від 30.04.2014р. № 679 в розпорядження УДАІ ГУМВС України в Луганській області з 01.05.2014р. були відряджені 10 працівників ДПС ДАІ Черкащини, в тому числі - старшина міліції ОСОБА_3 Наказ від 30.04.2014р. № 679 був доведений до відома позивача 30.04.2014р.
01.05.2014р. о 08год. 30хв. позивач разом із старшим прапорщиком міліції ОСОБА_4 та інспектором старшим прапорщиком міліції ОСОБА_5 отримавши табельну вогнепальну зброю та на службовому автомобілі «Фольксваген пасат» прибули до УДАІ УМВС України в Черкаській області для проведення інструктажу.
Після інструктажу, відкомандировані працівники УДАІ УМВС України в Черкаській області розписалися у відомостях про проходження інструктажу та трьома екіпажами (на трьох службових автомобілях) направилися для несення служби до Луганської області.
Судом першої інстанції під час розгляду справи встановлено, що від ОСОБА_3 зауважень щодо стану здоров'я, небажання чи відмови нести службу в іншому регіоні не надходило.
Судом встановлено, що відповідно до висновку службового розслідування за фактом порушення службової дисципліни окремими працівниками міліції взводу ДПС ДАІ при УМВС України в Черкаській області, близько 19 год. 00 хв. 01.05.2014р. біля м. Полтави ОСОБА_3 та старшим прапорщиком міліції ОСОБА_4 був зупинений рух трьох екіпажів, в зв'язку з тим, що вищевказані особи відмовилися від несення служби в Луганській області та, відповідно, поїздки до місця призначення, про що засобами телефонного зв'язку було повідомлено старшого групи командира роти ДПС ДАІ при УМВС України в Черкаській області старшого лейтенанта міліції ОСОБА_6
Надалі командир взводу ДПС ДАІ при УМВС України в Черкаській області - ОСОБА_7 прибув до м. Полтави та доставив 02.05.2014р. ОСОБА_3 та ОСОБА_4 до м. Умань, де останнім було запропоновано дати пояснення з приводу відмови від несення служби. ОСОБА_3 давати пояснення відмовився, що підтверджується відповідним актом.
УМВС України в Черкаській області видано наказ за № 685 від 02.05.2014р. «Про призначення та проведення службового розслідування» для повного, всебічного та об'єктивного дослідження усіх обставин вказаної події.
За результатами перевірки, наказом УМВС України в Черкаській області від 03.05.2014р. № 695 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників взводу ДПС ДАІ при УМВС України в Черкаській області», за грубе порушення службової дисципліни, а саме: за відмову від подальшого несення служби, тобто самовільне залишення служби з метою ухилення від служби, невиконання наказу МВС України, перешкоджання руху всієї колони управління до ГУМВС України в Луганській області, підбурювання решти відкомандированих працівників міліції до невиконання наказу управління про їх відрядження, скоєння дій всупереч вимог Присяги працівника ОВС України, Закону України «Про міліцію», «Про Дисциплінарний статут ОВС України», Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом ОВС України, наказів МВС України від 30.04.2014р. № 344 та УМВС від 30.04.2014р. № 679, тобто за скоєння дисциплінарного проступку несумісного з подальшим перебуванням в ОВС України, зобов'язано звільнити з органів внутрішніх справ інспекторів ДПС взводу ДПС ДАІ при УМВС України в Черкаській області старшого прапорщика міліції ОСОБА_4 та старшину міліції ОСОБА_3
Судом також встановлено, що ознайомити позивача з прийнятим наказом УМВС України в Черкаській області не змогло з тих підстав, що перший на телефонний зв'язок не виходив, до підрозділу взводу ДПС ДАІ при УМВС України в Черкаській області не з'являвся, жодних підтверджуючих документів про перебування його на лікарняному не надав.
31.07.2014р. наказом УМВС України в Черкаській області по особовому складу № 234 о/с, старшину міліції ОСОБА_3 було звільнено з органів внутрішніх справ в запас збройних сил України, з постановкою на військовий облік за п.63 «є» Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом ОВС України - за порушення дисципліни.
Згідно з листом від 31.07.2014р. № 13/12-1171 позивача було повідомлено про його звільнення та зазначено, що останньому слід терміново прибути до сектору кадрового забезпечення УДАІ УМВС України в Черкаській області для ознайомлення з наказом від 03.05.2014р. № 695 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників взводу ДПС ДАІ при УМВС України в Черкаській області», отримання його копій та особистих документів.
Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону №565, порядок та умови проходження служби в міліції регламентуються Положенням про проходження служби особовим складом органів внутрішніх справ (далі - Положення).
Згідно з п. 10 Положення, особи рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ користуються всіма соціально-економічними, політичними та особистими правами і свободами, виконують усі обов'язки громадян, передбачені Конституцією та іншими законодавчими актами, а їх права, обов'язки і відповідальність, що випливають з умов служби, визначаються законодавством, Присягою, статутами органів внутрішніх справ і цим Положенням.
Відповідно до п. 21 Положення особи рядового і начальницького складу зобов'язані проходити службу там, де це викликано інтересами служби і обумовлено наказами прямих начальників.
Згідно з п. 23 Положення, особи рядового і начальницького складу несуть дисциплінарну, адміністративну, матеріальну та кримінальну відповідальність згідно з законодавством.
Відповідно до статті 1 Закону №3460 службова дисципліна - дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.
Згідно з частиною першою ст. 7 Закону №3460 службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов'язує кожну особу рядового і начальницького складу: дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги працівника органів внутрішніх справ України, статутів і наказів начальників; захищати і охороняти від протиправних посягань життя, здоров'я, права та свободи громадян, власність, довкілля, інтереси суспільства і держави; поважати людську гідність, виявляти турботу про громадян і бути готовим у будь-який час надати їм допомогу; дотримуватися норм професійної та службової етики; берегти державну таємницю; у службовій діяльності бути чесною, об'єктивною і незалежною від будь-якого впливу громадян, їх об'єднань та інших юридичних осіб; стійко переносити всі труднощі та обмеження, пов'язані зі службою; постійно підвищувати свій професійний та культурний рівень; сприяти начальникам у зміцненні службової дисципліни, забезпеченні законності та статутного порядку; виявляти повагу до колег по службі та інших громадян, бути ввічливим, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку, носіння встановленої форми одягу, вітання та етикету; з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку, припиняти протиправні дії осіб, які їх учиняють; берегти та підтримувати в належному стані передані їй в користування вогнепальну зброю, спеціальні засоби, майно і техніку.
Відповідно до ст. 2 Закону №3460 дисциплінарним проступком визнається - невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни.
Згідно з ч. 1 ст. 5 цього ж Закону за вчинення дисциплінарних проступків особи рядового і начальницького складу несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.
Згідно зі статтею 14 Закону №3460 з метою з'ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування. Службове розслідування має бути завершене протягом одного місяця з дня його призначення начальником. У разі необхідності цей термін може бути продовжено начальником, який призначив службове розслідування, або старшим прямим начальником, але не більш як на один місяць. Забороняється проводити службове розслідування особам, які є підлеглими порушника, а також особам - співучасникам проступку або зацікавленим у наслідках розслідування. Розслідування проводиться за участю безпосереднього начальника порушника. Порядок проведення службового розслідування встановлюється Міністром внутрішніх справ України. Перед накладенням дисциплінарного стягнення начальник або особа, яка проводить службове розслідування, повинні зажадати від порушника надання письмового пояснення. Небажання порушника надавати пояснення не перешкоджає накладенню дисциплінарного стягнення. Про накладення дисциплінарного стягнення видається наказ, зміст якого оголошується особовому складу органу внутрішніх справ. Зміст наказу доводиться до відома особи рядового або начальницького складу, яку притягнуто до дисциплінарної відповідальності, під підпис. За кожне порушення службової дисципліни накладається лише одне дисциплінарне стягнення.
При визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов'язків, рівень кваліфікації тощо.
Згідно з пунктом 6.3 Інструкції про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України, особа, стосовно якої проводиться службове розслідування, має право, зокрема, брати участь у службовому розслідуванні, у тому числі давати усні чи письмові пояснення, робити заяви, в установленому порядку подавати документи, які мають значення для проведення службового розслідування, за письмовим рапортом ознайомлюватися з висновком службового розслідування, а також з матеріалами, зібраними в процесі його проведення, у частині, яка її стосується, крім випадків, визначених законодавством України. Забороняється затверджувати висновок службового розслідування без отримання від особи РНС письмового пояснення або за відсутності акта про її відмову в наданні письмового пояснення. Небажання особи РНС, відносно якої проводиться службове розслідування, надавати пояснення не перешкоджає затвердженню висновку службового розслідування та накладенню дисциплінарного стягнення.
Апелянт в апеляційній скарзі вказує, що відповідач при проведенні службового розслідування не дотримувався вимог закону, зокрема Інструкції про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ. Апелянт посилається на те, що, оскільки службове розслідування розпочате та закінчене 02.05.2014 року, то позивач був позбавлений брати участь у розслідуванні та давати пояснення.
Проте, суд апеляційної інстанції не погоджується з такими заявами апелянта, з огляду на наступне.
Згідно з матеріалами справи, зокрема Акту про відмову надавати пояснення (а.с.51), ОСОБА_3 відмовився давати пояснення з приводу невиконання наказу. При цьому, слід зауважити, що даний акт складений за участю чотирьох осіб. Тобто, жодних сумнівів у достовірності цього Акту немає.
Як вбачається з матеріалів справи, після проведеного службового розслідування, наказом УМВС України в Черкаській області від 03.05.2014 року № 695 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників взводу ДПС ДАІ при УМВС» позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення з органів внутрішніх справ за п. 63 «Є» Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України - за порушення службової дисципліни, що проявилося у відмові від подальшого несення служби та слідуванні до ГУМВС України в Луганській області з метою стабілізації ситуації в регіоні та для захисту правопорядку.
Судом встановлена правомірність дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з роботи, зважаючи на наступні обставини.
Зокрема з висновку службового розслідування за фактам порушення службової дисципліни окремими працівниками міліції взводу ДПС ДАІ при УМВС України в Черкаській області, судом встановлено, що перед від'їздом до Луганської області (після проходження інструктажу) від жодного із відкомандированих працівників ДПС, зокрема і від ОСОБА_3 зауважень щодо стану здоров'я, небажання чи відмови нести службу у іншому регіоні не надходило.
Крім цього, під час розгляду справи судом були допитані свідки - командир роти ДПС ДАІ при УМВС старший лейтенант міліції ОСОБА_6 та інспектор ДПС взводу ДПС ДАІ при УМВС старший прапорщик міліції ОСОБА_5
В своїх поясненнях ОСОБА_6 зазначив, що під час відкомандирування інспекторів ДПС ДАІ при УМВС України в Черкаській області до Луганської області він був призначений старшим групи. Під'їжджаючи до м. Полтава, йому на мобільний телефон подзвонив ОСОБА_4 (який їхав в машині позаду із ОСОБА_3) і повідомив, що нікуди не поїде, а якщо не зупинять колону, то він вискочить з машини.
ОСОБА_5 в своїх поясненнях зазначив, що він разом з ОСОБА_4 та ОСОБА_3 на службовому автомобілі «Фольксваген пасат» р.н. 0066 направлялися для несення служби до Луганської області. ОСОБА_3, зі слів ОСОБА_5 під час слідування до Луганської області вів розмови з ОСОБА_4 про те, що їхати в м. Луганськ небезпечно та не потрібно.
Водночас судом встановлено, що скарг ОСОБА_3 на здоров'я перед від'їздом, а також небажання направлятися в зону АТО не було, а свідки зазначили, що позивач на здоров'я не скаржився, небажання на відкомандирування не висловлював, а тому суд дійшов висновку, що ОСОБА_3 відправився до Луганської області без жодного примусу з боку керівництва.
А отже, підсумовуючи наведене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що законних та поважних підстав для зняття ОСОБА_3 з маршруту слідування до Луганської області (стан здоров'я) не було, а також враховуючи відсутність скарг позивача (перед від'їздом) на небажання чи відмову нести службу у іншому регіоні. А тому суд дійшов висновку, що звільнення ОСОБА_3.з органів внутрішніх справ було проведено з дотриманням вимог Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ, оскільки такий крайній захід дисциплінарного впливу застосовано відповідачем з урахування всіх обставин дисциплінарного проступку, вчинення якого доведено матеріалами службового розслідування та підтверджено в судовому засіданні показами свідків.
Що стосується посилання апелянта, що суд не взяв до уваги той факт, що ОСОБА_3 отримав травму голови, яка проявилася 01.05.2014 року з погіршення стану здоров'я і в результаті цього позивач був госпіталізований до медичного закладу, суд апеляційної інстанції зауважує наступне.
Як свідчать листи Департаменту охорони здоров'я Черкаської обласної державної адміністрації, ОСОБА_3 знаходився на стаціонарному лікуванні в ЛОР-відділенні КЗ «Черкаська обласна лікарня Черкаської обласної ради» з 22.05.2014 року по 11.06.2014 року, та в урологічному відділенні з 12.06.2014 року по 24.06.2014 року.
Тобто, з наведеного випливає, що заяви апелянта про травми голови та хребта та, відповідно, перебування позивача на лікуванні в ЛОР-відділенні та урологічному відділенні, не узгоджуються, а тому суд відхиляє заявлені доводи апелянта.
Таким чином, суд апеляційної інстанції вважає, що матеріалами справи підтверджується законність прийнятого УМВС України в Черкаській області наказу від 31.07.2014р. № 234 о/с по особовому складу про звільнення позивача з посади інспектора ДПС за п. 63 «Є» Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України (порушення дисципліни). А тому вимоги ОСОБА_3 щодо поновлення його на посаді інспектора ДПС взводу ДПС ДАІ при УМВС України в Черкаській області та стягнення з відповідача на користь позивача середнього заробітку за час вимушеного прогулу, є безпідставними.
Окрім того, що стосується посилання апелянта на ту обставину, що службове розслідування проведено протягом одного дня - 02.05.2014 року, чим, як вважає позивач, порушено права особи стосовно якої проводиться службове розслідування, а також на те, що Акт про відмову надавати пояснення з приводу обставин, що були предметом службового розслідування, не зареєстрований відповідно до Інструкції, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.
Слід зауважити, що згідно з матеріалами справи (а.с. 51), ОСОБА_3 відмовився давати пояснення з приводу вчиненого порушення, а тому прав позивача під час проведення службового розслідування жодним чином не порушено.
Натомість як видно з матеріалів справи, 02.05.2014 року необхідні пояснення інших осіб з приводу обставин відмови від несення служби ОСОБА_3 відібрані 02.05.2014 року. Водночас відповідний висновок складений 03.05.2014 року.
Суд апеляційної інстанції звертає увагу апелянта на те, що законом встановлено проведення службового розслідування протягом одного місяця, проте не заборонено провести службове розслідування за один день, а тому факт порушення Управлінням Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області процедури проведення службового розслідування, відсутній.
При цьому, суд апеляційної інстанції також погоджується з висновками суду першої інстанції щодо зміни дати звільнення ОСОБА_3 з 31.07.2014 року на 05.08.2014 року, з огляду на перебування позивача на лікарняному та підтвердження цього факту листками непрацездатності.
Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в справі, підтвердженими доказами, дослідженими в судовому засіданні, суд апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає.
Керуючись ст.ст. 160,195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення, а постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 16.10.2014 року - без змін.
Ухвала може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя М.В. Межевич
Суддя Г.В. Земляна
Суддя Є.О. Сорочко
Повний текст ухвали виготовлений 18.12.2014 року.
.
Головуючий суддя Межевич М.В.
Судді: Земляна Г.В.
Сорочко Є.О.