Справа № 2а/1770/4486/2012
15 грудня 2014 року 10год. 45хв. м. Рівне
Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Зозулі Д.П. за участю секретаря судового засідання Минько Н.З. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:
позивача: представник не з'явився,
відповідача: представник не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом
Кооперативного підприємства "Рівненське гуртово-роздрібне об'єднання" Рівненської обласної спілки споживчих товариств
до Державної податкової інспекції у місті Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0003802342 від 17.08.2012 року,
Кооперативне підприємство "Рівненське гуртово-роздрібне об'єднання" Рівненської обласної спілки споживчих товариств (далі - позивач) звернулося до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у місті Рівне Рівненської області Державної податкової служби (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0003802342 від 17.08. 2012 року.
Відповідно до ст. 55 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд допустив заміну первинного відповідача - Державну податкову інспекцію у місті Рівне Рівненської області Державної податкової служби, її правонаступником - Державну податкову інспекцію у місті Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області.
В адміністративному позові позивач зазначив, що актом перевірки від 27.07. 2012 року про результати невиїзної документальної (камеральної) перевірки своєчасності сплати узгодженого податкового зобов'язання, встановлено порушення терміну сплати узгодженої суми грошового зобов'язання з податку на прибуток протягом строків, визначених п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України від 02.12. 2010 року. Однак, кооперативне підприємство "Рівненське гуртово-роздрібне об'єднання" Рівненської обласної спілки споживчих товариств не погоджується з висновками податкового органу щодо узгодженості податкового зобов'язання з податку на прибуток. Крім того, зазначило, по відповідач помилково здійснив посилання на п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України, оскільки спірне грошове зобов'язання визначалося контролюючим органом, а не на підставі податкової декларації. З мотивів зазначених в позовній заяві просив суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0003802342 від 17.08. 2012 року, за безпідставністю та необґрунтованістю.
В матеріалах справи наявне заперечення відповідача на адміністративний позов від 21.12. 2012 року, в якому останній зазначив, що постановою суду від 05.05. 2011 року по справі № 2а-6056/10/1770, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 18.10. 2011 року, в задоволенні позову позивача відмовлено повністю. Таким чином, у відповідності до п. 56.18 ст. 56 Податкового кодексу України, грошове зобов'язання набуло статусу узгодженого. Таким чином, до платника податків правомірно застосована відповідальність передбачена п. 126.1 ст. 126 Податкового кодексу України, а саме за несплату узгодженої суми грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств протягом строків визначених Кодексом (а.с.28). З цих підстав, просив в задоволенні позову відмовити повністю, оскільки податкове повідомлення-рішення № 0003802342 від 17.08. 2012 року є обґрунтованим та таким, що ґрунтується на нормах чинного законодавства.
Представник позивача в судове засідання не прибув. До початку розгляду справи подав заяву, в якій просив розгляд справи здійснювати без його участі.
Представник відповідача в судове засідання не прибув. Про дату, час та місце судового розгляду справи був повідомлений належним чином. Клопотань про відкладення розгляду справи або про розгляд справи без його участі не подавав.
Судом не визнавалася обов'язковою участь сторін в судовому засіданні. За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу без участі представників сторін на підставі наявних у справі доказів.
Враховуючи неявку в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до положень ч. 6 ст. 12, ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши подані письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення повністю, з огляду на наступне.
З матеріалів справи вбачається, що в період з 27.07. 2012 року по 27.07. 2012 року податковим органом проводилася невиїзна документальна (камеральна) перевірка своєчасності сплати узгодженого податкового зобов'язання Кооперативного підприємства "Рівненське гуртово-роздрібне об'єднання" Рівненської обласної спілки споживчих товариств (КП "Рівненське гуртово-роздрібне об'єднання" РОССТ). За результатами якої складено акт перевірки від 27.07. 2012 року № 326/22-200/30318321 про результати невиїзної документальної (камеральної) перевірки своєчасності сплати узгодженого податкового зобов'язання, встановлено порушення терміну сплати узгодженої суми грошового зобов'язання до бюджету (камеральної перевірки податкової звітності з податку на прибуток) (а.с. 8-9).
В даному акті зазначено, що КП "Рівненське гуртово-роздрібне об'єднання" РОССТ порушив терміни сплати узгодженої суми грошового зобов'язання з податку на прибуток протягом строків, визначених п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України від 02.12. 2010 року.
На підставі акта перевірки від 27.07. 2012 року № 326/22-200/30318321 відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0003802342 від 17.08. 2012 року про зобов'язання позивача сплати штраф у розмірі 41763,99 грн., за затримку сплати суми грошового зобов'язання на суму 208819,95 грн. (а.с.10).
Крім того, судом встановлено, що з 12.05. 2010 року по 08.06. 2010 року Державною податковою інспекцією у м. Рівне було проведено планову виїзну перевірку КП "Рівненське гуртово-роздрібне об'єднання" РОССТ, з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10. 2008 року по 31.03. 2010 року.
За результатами перевірки складено акт № 844/23-100/30318321 від 15.06. 2010 року.
Перевіркою встановлено порушення п. 1.32 ст. 1, пп. 4.1.5 п. 4.1 ст. 4, пп. 5.2.1 п. 5.2, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» № 334/ВР-94 від 28.12.1994 року (в редакції від 22.05. 1997 року № 283/97-ВР), із змінами та доповненнями, в результаті чого встановлено завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток в сумі 174414 грн., та заниження податку на прибуток в сумі 212721,83 грн.
На підставі акту перевірки № 844/23-100/30318321 від 15.06. 2010 року Державною податковою інспекцією у м. Рівне 29.06. 2010 року прийнято податкове повідомлення-рішення № 0002062342/0, яким визначено суму податкового зобов'язання за платежем "податок на прибуток організацій споживчої кооперації, кооперативів та громадських організацій і об'єднань" усього 286714,38 грн., у тому числі за основним платежем 212 721,83 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 73 992,55 грн.
Надаючи правову оцінку спірному податковому повідомленню-рішенню № 0003802342 від 17.08. 2012 року суд виходив з наступного.
Так, згідно з пп. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.
Відповідно до п. 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України передбачено, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.
Разом з тим, згідно із п. 56.18 ст. 56 Податкового кодексу України, з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.
При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.
Пунктом 126.1 ст. 126 Податкового кодексу України передбачено, що у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:
при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;
при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.
Так, судом встановлено, що 29.06. 2010 року відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0002062342/0, яке позивачем було оскаржено до суду.
Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 05.05. 2011 року у справі № 2а-6056/10/1770, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 18.10. 2011 року, в задоволенні позову щодо скасування податкового повідомлення-рішення від 29.06. 2010 року № 0002072342/0 - відмовлено повністю.
Відтак, у відповідності до п. 56.18 ст. 56 Податкового кодексу України, грошове зобов'язання з податку на прибуток підприємств в сумі 208 819,95грн. набуло статусу узгодженого та підлягало сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за днем набрання рішенням суду законної сили.
Таким чином, податковим органом, відповідно до норм чинного законодавства, станом на момент прийняття спірного рішення, правомірно притягнуто до відповідальності позивача за затримку сплати узгодженої суми грошового зобов'язання.
Твердження позивача, що помилкове визначення грошового зобов'язання відповідача на підставі п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України є підставою для скасування спірного податкового повідомлення-рішення відхиляється судом, оскільки вказане посилання податкового органу розцінюється як описка, яка не впливає на суть спірних правовідносин та не підтверджує протиправності рішення по суті.
Разом з тим, судом встановлено, що не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій КП "Рівненське гуртово-роздрібне об'єднання" РОССТ подало касаційну скаргу до Вищого адміністративного суду України. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 05.08. 2014 року № К/9991/72029/11 касаційну скаргу задоволено частково. Скасовано постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 05.05. 2011 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 18.10. 2011 року. Справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції (а.с. 45-47).
Постановою Рівненського окружного адміністративного суду № 2а-6056/10/1770 від 01.10. 2014 року позов задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Рівне № 0002062342/0 від 29.06. 2010 року. Ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 01.12. 2014 року апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області залишено - без задоволення, а постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 01.10. 2014 року - без змін.
Згідно із п. 57.4 ст. 57 Податкового кодексу України, пеня та штрафні санкції, нараховані на суму грошового зобов'язання (її частку), скасовану за результатами адміністративного чи судового оскарження, також підлягають скасуванню, а якщо такі пеня та санкції були сплачені, вони підлягають зарахуванню в рахунок погашення податкового боргу, грошових зобов'язань або поверненню в порядку, встановленому статтею 43 цього Кодексу.
Таким чином, штрафні санкції у розмірі 41763,99 грн., нараховані на суму грошового зобов'язання 208819,95 грн., яка скасована за результатами судового оскарження, також підлягають скасуванню.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що податкове повідомлення-рішення № 0003802342 від 17.08. 2012 року про зобов'язання позивача сплати штраф у розмірі 20 відсотків 41763,99 грн., нарахованого на суму грошового зобов'язання у розмірі 208819,95 грн., яке скасоване за результатами судового оскарження, - підлягає скасуванню.
В силу вимог ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім того, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, а суд згідно ст. 86 зазначеного Кодексу оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Таким чином, у ході судового засідання позивач довів суду обґрунтованість позовних вимог. Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, на момент розгляду справи, не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності та обґрунтованості прийнятого податкового повідомлення-рішення № 0003802342 від 17.08. 2012 року.
Отже, при зазначених обставинах, вимоги позивача є правомірні та обґрунтовані, а заперечення відповідача суд відхиляє як безпідставні і такі, що суперечать чинному законодавству та фактичним обставинам справи.
Частиною 1 ст. 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Оскільки факт наявності у позивача порушеного права знайшов своє підтвердження в ході розгляду справи, то поданий позов належить задовольнити повністю.
Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України. Враховуючи викладене та те, що позов задоволено повністю на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, позивачу слід присудити з Державного бюджету України 417 грн. 64 коп. судового збору, сплаченого згідно платіжного доручення № 1486 від 20.11. 2012 року (а.с. 3).
Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити повністю.
Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у місті Рівне форми "Ш" № 0003802342 від 17.08. 2012 року.
Присудити на користь позивача Кооперативного підприємства "Рівненське гуртово-роздрібне об'єднання" Рівненської обласної спілки споживчих товариств із Державного бюджету України судовий збір у розмірі 417 (чотириста сімнадцять) грн. 64 коп.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Зозуля Д.П.