м. Вінниця
26 листопада 2014 р. Справа № 802/2943/14-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Яремчука К.О.,
за участі секретаря судового засідання Яковенка Д.О.,
представників позивача Білошкурського О.В., Шишкіної О.М.,
представника відповідача Романовича С.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Подільський Енергоконсалтинг"
до: Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Вінницькій області
про: визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,
До Вінницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом звернулось товариство з обмеженою відповідальністю "Подільський Енергоконсалтинг" (надалі - Товариство, ТОВ "Подільський Енергоконсалтинг") до Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що за результатами позапланової виїзної документальної перевірки з питань своєчасності, достовірності та повноти нарахування ТОВ «Подільський Енергоконсалтинг» податку на додану вартість по взаєморозрахункам з контрагентом ТОВ "Спецбілд" за січень - лютий 2014 року податковим органом виявлено ряд порушень вимог податкового законодавства.
На підставі виявлених порушень Вінницькою об'єднаною державною податковою інспекцією 23 липня 2014 року прийнято податкове повідомлення - рішення №0006512203, яким Товариству збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 277398,00 гривень, штрафні (фінансові) санкції в розмірі 69350,00 гривень.
Не погоджуючись із висновками, що викладені в акті перевірки, а відповідно і з винесеним податковим рішенням, позивач звернувся до суду із вимогами визнати протиправним та скасувати зазначене вище податкове повідомлення-рішення.
В судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали, посилаючись при цьому на обставини, що наведені у адміністративному позові.
Представник відповідача проти позову заперечував, аргументуючи свої заперечення обґрунтованістю висновків податкового ревізор - інспектора, яка проводила перевірку, що знайшли відображення у акті перевірки від 11 липня 2014 року.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши адміністративну справу, суд зважає на таке.
Протягом періоду з 02 липня по 04 липня 2014 року головним податковим ревізором - інспектором відділу окремих питань управління податкового аудиту Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Якименко О.В. проведено позапланову виїзну документальну перевірку з питань своєчасності, достовірності та повноти нарахування ТОВ «Подільський Енергоконсалтинг» податку на додану вартість по взаєморозрахункам з контрагентом ТОВ "Спецбілд" за січень - лютий 2014 року. За наслідками проведеної перевірки складено акт №1893/22-03/36830374 від 11 липня 2014 року (том 1 а.с.14-27).
В ході проведеної перевірки виявлено порушення Товариством пунктів 198.1, 198.2, 198.6 статті 198, пунктів 200.1, 200.2, 200.3 статті 200 Податкового кодексу України, в результаті чого платником занижено суму податку на додану вартість в загальній сумі 277398,4 гривень.
Суть виявлених порушень полягає у тому, що в ході перевірки встановлено порушення податкового законодавства при взаємовідносинах із контрагентом ТОВ "Спецбілд", а саме: наданими до перевірки документами не підтверджено факт виконання саме ТОВ «Спецбілд» умов договорів, укладених із ТОВ «Подільський Енергоконсалтинг», оскільки у ТОВ «Спецбілд» недостатньо трудових ресурсів, виробничих потужностей, технічного персоналу для виконання обумовлених договорами робіт, що свідчить про відсутність можливості для виконання тих робіт, що є предметом договрів на виконання робіт.
На підставі виявлених порушень Вінницькою об'єднаною державною податковою інспекцією 23 липня 2014 року прийнято податкове повідомлення - рішення №0006512203, яким Товариству збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 277398,00 гривень, штрафні (фінансові) санкції в розмірі 69350,00 гривень.
Надаючи правову оцінку податковому повідомленню-рішенню, що оскаржується, суд виходить з наступного.
Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.
Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (пункт 198.2 статті 198 Податкового кодексу України).
Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку (пункт 198.3 статті 198 Податкового кодексу України).
Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Податковий кодекс України передбачає тільки один випадок не включення до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг) - це не підтвердження податковими накладними або оформлення з порушенням вимог чи не підтвердження митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11статті 201 Кодексу) (пункт 198.6 статті 198 Податкового кодексу України).
Згідно з пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.
З аналізу наведених вище норм випливає, що визначальним фактором для формування податкового кредиту платником податку на додану вартість є відповідність податкової накладної порядку її заповнення та подальше використання придбаних товарів (основних фондів) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Однак, наявність лише податкової накладної не є підставою для формування податкового кредиту. Для включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту необхідна наявність і інших первинних документів, які б свідчили про реальність такої господарської операції.
Так, суд встановив, що в ході перевірки податковий орган дійшов висновку, що господарські операції між Товариством та його контрагентом ТОВ "Спецбілд" не мали на меті настання реальних наслідків.
Проте, суд не погоджується з такими висновками органу державної податкової служби з огляду на таке.
Як свідчать матеріали справи, між ТОВ "Подільський Енергоконсалтинг" та ТОВ "Спецбіл" укладалися наступні договори: договір на виконання робіт №1135/ДС від 10 січня 2014 року, договір на виконання робіт №1136/ДС від 10 січня 2014 року, договір підряду на виконання робіт № 205/20 від 09 січня 2014 року, договір підряду на виконання робіт №168/17 від 09 січня 2014 року, договір на виконання робіт №1613/СПБ від 09 січня 2014 року, договір підряду на виконання робіт №434/СП від 27 грудня 2013 року, договір підряду на виконання робіт №163/ЗА2 від 27 грудня 2013 року, договір підряду на виконання робіт №3431/СП від 27 грудня 2013 року, договір підряду №1221/Р від 27 січня 2014 року, договір підряду виконаних робіт №205/21 від 03 лютого 2014 року, договір підряду на виконання робіт №168/18 від 03 лютого 2014 року, договір підряду №1222/х від 27 січня 2014 року, договір №0171/Рул від 17 січня 2014 року.
Згідно із умовами зазначених договорів ТОВ «Подільський Енергоконсалтинг» (Замовник) доручає ТОВ «Спецбілд» (Виконавець) виконати окремі види робіт, які своїми силами Товариство не в змозі виконати.
В підтвердження виконання умов вказаних вище договорів Товариством надано суду акти приймання - передавання виконаних робіт, податкові накладні, банківські виписки, довідки про вартість виконаних робіт.
Окрему увагу суд звертає на локальні кошториси, у яких відображено, які саме роботи планувалися до виконання, а також вартість таких робіт.
Більше того, судом встановлено, що Товариство використовувало у своїй господарській діяльності отримані від ТОВ "Спецбілд" послуги, а також надавало послуги (роботи) іншим суб'єктам господарювання, а саме: ПАТ "Маріупольська кондитерська фабрика Рошен", ПАТ "Вінницька кондитерська фабрика", ТОВ "Мартіфер Солар УА", ТОВ "Ренджи Тростянець", ПАТ "Хмельницькобленерго".
На переконання суду, дослідженими в ході судового розгляду документами підтверджується реальність договірних відносин між ТОВ «Подільський Енергоконсалтинг» та ТОВ «Спецбілд».
При цьому критично слід оцінити посилання податкового органу на неможливість надання послуг (виконання робіт) ТОВ "Спецбіл" в силу недостатності у нього трудових ресурсів, виробничих потужностей, управлінського та технічного персоналу, складських приміщень та транспортних засобів, оскільки вказані обставини не підтверджують відсутність наміру у сторін на досягнення правових наслідків, обумовлених укладеними договорами, а є лише припущеннями неможливості настання таких наслідків.
Натомість, в ході судового розгляду наданими документами підтверджено те, що ТОВ «Подільський Енергоконсалтинг» замовляло у ТОВ «Спецбілд» послуги по виконанню окремих видів робіт, які в подальшому використовувало у своїй господарській діяльності шляхом виконання договірних зобов'язань іншим контрагентам - ПАТ "Маріупольська кондитерська фабрика Рошен", ПАТ "Вінницька кондитерська фабрика", ТОВ "Мартіфер Солар УА", ТОВ "Ренджи Тростянець", ПАТ "Хмельницькобленерго".
З приводу посилань податкового органу на те, що ТОВ «Спецбілд» занизило суму нарахованого доходу за І квартал 2014 року, то слід звернути увагу на тому, що ТОВ «Подільський Енергоконсалтинг» не повинно нести відповідальність за недотримання норм податкового законодавства його контрагентом (за умови, що таке порушення дійсно мало місце).
Посилання у акті перевірки на акт про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Спецбілд» від 01 квітня 2014 року, що надійшов від державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси, а також на кримінальні провадження №32014160000000076 та №32014160000000077 судом також не беруться до уваги, оскільки, по-перше, податкове законодавство не ставить в залежність можливість віднесення сум до податкового кредиту від акта про неможливість проведення зустрічної звірки контрагента платника податків, а по-друге, внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань про кримінальне правопорушення не свідчить про те, що таке правопорушення дійсно мало місце чи вчинене воно тією або іншою особою; натомість, судом встановлено, що кримінальні провадження №32014160000000076 та №32014160000000077 об'єднані з кримінальним провадженням №42014160000000111, а досудове розслідування по останньому на момент розгляду цієї адміністративної справи ще не завершене.
З огляду на встановлене суд дійшов висновку, що обставини, наведені у адміністративному позові, знайшли підтвердження в ході судового розгляду, а тому позов слід задовольнити.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд, керуючись частиною 1 статті 94 КАС України, вважає, що з Державного бюджету України на користь позивача слід стягнути 487,20 гривень.
Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0006512203, прийняте Вінницькою об'єднаною державною податковою інспекцією 23 липня 2014 року.
Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Подільський Енергоконсалтинг" кошти в сумі 487,20 гривень.
Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.
Відповідно до ст. 186 КАС України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Яремчук Костянтин Олександрович