ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 910/22862/14 12.12.14
За позовом Відкритого акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго"
в особі Запорізьких міських електричних мереж
до Державного підприємства "Українська авіаційна транспортна компанія"
про стягнення 219 340,72 грн.
Суддя Картавцева Ю.В.
Представники сторін:
від позивача Ходько В.М. - представник (дов. № 329 від 16.12.2014 р.)
від відповідача не з'явився
Відкрите акціонерне товариство "Запоріжжяобленерго" в особі Запорізьких міських електричних мереж звернулось до Господарського суду м. Києва з позовом до Державного підприємства "Українська авіаційна транспортна компанія" про стягнення заборгованості у розмірі 219 340,72 грн. (162 875, 40 грн. - основний борг, 1 821, 70 грн. - заборгованість за послуги компенсації перетоків реактивної електричної енергії, 45 256, 34 грн. - заборгованість за перевищення договірних величин споживання, 8 187, 03 грн. - пеня, 1 170, 25 грн. - 3% річних).
Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем зобов'язання з оплати послуг з постачання електричної енергії за договором № 11983 про постачання електричної енергії від 01.12.2010 р., внаслідок чого утворилась заборгованість у розмірі 162 875, 40 грн.
Також позивач просить суд стягнути з відповідача 1 821,70 грн. - заборгованість за послуги компенсації перетоків реактивної електричної енергії, 45 256,34 грн. - заборгованість за перевищення договірних величин споживання, 8 187,03 грн. - пеня, 1 170, 25 грн. - 3% річних.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 23.10.2014 р. порушено провадження у справі №910/22862/14, розгляд справи призначено на 17.11.2014 р.
У судове засідання 17.11.2014 р. представник відповідача не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвали суду не виконав, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.
За таких обставин, у зв'язку з нез'явленням у судове засідання представника відповідача, невиконанням вимог ухвали суду про порушення провадження у справі, суд, відповідно до ст. 77 ГПК України, відклав розгляд справи на 12.12.2014р., про що виніс відповідну ухвалу від 17.11.2014р.
Представник відповідача у судове засідання 12.12.2014 р. повторно не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвали суду не виконав, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.
Відповідно до ч. 1 ст. 64 ГПК України ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про порушення провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.
Поштові відправлення з ухвалами Господарського суду міста Києва № 910/22862/14 про порушення провадження у справі від 23.10.2014 р. та від 17.11.2014р. були направлені відповідачу за адресою, вказаній у позовній заяві (04050, м. Київ, вул. Мельникова, буд. 24, корпус 3), що відповідає адресі місцезнаходження відповідача згідно з інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.
За наведених обставин та з урахуванням приписів ст. 64 ГПК України, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі від 23.10.2014 р., так само, як і ухвала від 17.11.2014р. вручені відповідачу належним чином.
При цьому, в матеріалах справи також міститься конверт повернення поштового відправлення з ухвалою Господарського суду міста Києва про порушення провадження у справі № 910/22862/14 від 23.10.2014 р. з причиною повернення: «за закінченням встановленого строку зберігання».
Згідно правової позиції Вищого господарського суду України, що викладена у частині 3, п. 3.9.1, Постанови Пленуму ВГСУ № 18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", зазначено таке. За змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду.
Письмових заяв, повідомлень суду щодо поважності причин відсутності відповідача в судових засіданнях 17.11.2014 р., та 12.12.2014 р. до суду не надходило.
Приписами ст. 77 Господарського процесуального кодексу України визначений перелік обставин, за яких суд відкладає розгляд справи. Зокрема, відповідно до п. 1 ч. 1 названої статті, у разі нез'явлення в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу та, відповідно до п. 2 ч. 1 названої статті, у разі неподання витребуваних доказів. Однак стаття 77 ГПК України встановлює не обов'язок суду відкласти розгляд справи, а визначає лише право суду при наявності зазначених випадків.
За таких обставин, суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи по суті в судовому засіданні 12.12.2014 р. та за відсутності представника відповідача, запобігаючи одночасно безпідставному затягуванню розгляду спору.
Згідно ст. 75 ГПК України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами, оскільки відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи відповідачем не надано.
Після виходу суду з нарадчої кімнати, в судовому засіданні 12.12.2014 р. було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд, -
01.12.2010р. між Відкритим акціонерним товариством "Запоріжжяобленерго" (далі - позивач, постачальник) та державним підприємством "Українська авіаційна транспортна компанія" (далі - відповідач, споживач) укладено договір про постачання електричної енергії від 01.12.2010 № 11983 (далі - Договір), за умовами якого Постачальник продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача з приєднаною потужністю, зазначеною у додатку № 1 "Обсяги постачання електричної енергії споживачу", а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору.
Відповідно до п. 2.1 Договору, при виконанні умов цього Договору, а також при вирішення всіх питань, що не обумовлені цим Договором, Сторони зобов'язуються керуватися чинним законодавством України та Правилами користування електричною енергією (ПКЕЕ).
Як встановлено у п. 2.3.4 Договору, Споживач зобов'язаний оплачувати постачальнику електричної енергії вартість електричної енергії згідно умовами додатка №4 «Порядок розрахунків за активну електричну енергію» та додатка №5 «Графік зняття показів розрахункових засобів обліку електричної енергії».
Згідно п. 2.3.5 Договору Споживач також зобов'язаний здійснювати оплату за послуги з компенсації перетікання реактивної електричної енергії між електромережею Постачальника та електроустановками Споживача згідно з додатком №6 "Порядок розрахунків за надання послуг з компенсації перетікання реактивної електроенергії".
Пунктом 4.2.2. Договору, передбачено відповідальність Споживача за перевищення договірних величин споживання електричної енергії у вигляді сплати двократної вартості різниці фактично спожитої та договірної величин.
В пункті 7.5. Договору зазначено, що порядок зняття показів розрахункових приладів обліку та відомості про точки розрахункового обліку Споживача та субспоживачів наведені в додатку № 5 "Графік зняття показів розрахункових засобів обліку електричної енергії" і в додатку № 6.1. "Перелік точок розрахункового обліку реактивної електричної енергії".
Відповідно до пункту 7.9. Договору на підставі показів засобів обліку електричної енергії та умов Договору оформлюється та надається "Акт про спожиту протягом розрахункового періоду активну електричну енергію" (Додаток № 5.1.), "Акт про обсяги перетікання реактивної енергії із мереж Споживача в мережі Постачальника електричної енергії протягом розрахункового періоду" (Додаток № 6.4).
Відповідно до пункту 8.1.2 Договору Споживач передає електричну енергію субспоживачам, перелік яких визначений у п. 8 Додатка № 5 у межах дозволеної до використання потужності та в обсягах, доведених до відома Споживача (див. п. 8.4.3 Договору) субспоживачами, та з урахуванням умов розділу 6 цього Договору.
Додатком № 4 до Договору передбачено наступне:
Розрахунковим вважається період з 00 годин першого числа до 24 годин останнього числа поточного місяця. Розрахунки за електричну енергію проводяться Споживачем виключно грошовими коштами на рахунок Постачальника електричної енергії, вказаний в п. 10 Договору. За дату оплати приймається дата, на яку були зараховані кошти на рахунок Постачальника електричної енергії (п.1).
Споживач не пізніше 14-00 годин другого робочого дня місяця, наступного за розрахунковим, направляє свого представника до Постачальника електричної енергії для подання у двох примірниках, підписаних уповноваженою особою Споживача та скріплених його печаткою:
"Акта про спожиту протягом розрахункового періоду активну електричну енергію" за формою Додатка №5.1;
"Акта звірки обсягу споживання електроенергії, відпущеної Постачальником електричної енергії за тарифами, диференційованими за періодами часу" за формою додатка № 5.5 (у випадку розрахунку за спожиту електричну енергію за тарифами, диференційованими за періодами часу);
Постачальник електричної енергії підписує подані акти та один примірник повертає Споживачу (п.5).
Якщо до мереж Споживача приєднанні електроустановки Субспоживачів, у "Акті про спожиту протягом розрахункового періоду активну електричну енергію" (п. 3 Додатку № 5.5) надаються дані про обсяги переданої активної електричної енергії окремому кожному Субспоживачу (п.6).
За підсумками розрахункового періоду Постачальник електричної енергії виписує Споживачу рахунок або платіжну вимогу-доручення для остаточного розрахунку. Сума платежу при остаточному розрахунку визначається, виходячи з тарифів на активну електроенергію та фактичного обсягу спожитої електричної енергії, згідно даних наданого Споживачем "Акта про спожиту протягом розрахункового періоду активну електричну енергію" з урахуванням сум платежів, що надійшли від Споживача (п.7).
Рахунки або платіжні вимоги-доручення пред'являються Постачальником у банк Споживача через уповноважений банк Постачальника у якому відкритий поточний рахунок із спеціальним режимом використання (п.10).
Споживач зобов'язаний після розрахункового періоду і проведення Постачальником розрахунку обсягу використаної електроенергії у разі не одержання рахунка або вимоги-доручення до 10 числа, направити свого уповноваженого представника отримати платіжні документи на сплату спожитої електроенергії, і не пізніше 15 числа місяця, наступного за розрахунковим здійснити оплату.
Додатком № 5 передбачено наступне:
Для визначення обсягів споживання активної електричної енергії за розрахунковий період о 24-00 год., в останній день місяця Споживач самостійно або в присутності представника Постачальника (Субспоживача) відповідно до точок розрахункового обліку, що наведені в п. 6, 7, 8 цього додатка здійснює зняття показів розрахункових засобів обліку, що відповідають споживанню активної електричної енергії. Зафіксовані покази оформлюються "Актом про спожиту протягом розрахункового періоду активну електричну енергію" (Додаток № 5.1) у 2-х примірниках.
В пунктах 4, 5 додатку № 6 зазначено наступне:
За підсумками розрахункового періоду Постачальник електричної енергії виписує Споживачу рахунок або платіжну вимогу-доручення на оплату послуг з компенсації перетікання реактивної електричної енергії. Сума платежу визначається з обсягів фактично спожитої та генерованої Споживачем реактивної електричної енергії, згідно даних наданих Споживачем відповідних актів та умов цього додатку з урахуванням сум платежів, що надійшли від Споживача.
Споживач зобов'язаний у термін, що не перевищує 5 операційних днів з дня отримання рахунка або платіжної вимоги-доручення, здійснити оплату рахунка або платіжної вимоги-доручення, що направляється йому Постачальником електричної енергії.
Проте, в порушуючи умови договору, Відповідач не виконав належним чином свої договірні зобов'язання, щодо оплати вартості спожитої активної електричної енергії та послуги по компенсації перетоків реактивної електричної енергії. Зокрема станом на день звернення до суду за споживачем рахується заборгованість у розмірі 164 697,10 грн., яка виникла в наступних періодах:
У вересні 2013 Споживачем було спожито послуги по компенсації перетоків реактивної електричної енергії у обсязі 9 600 кВар/год., що за діючими на той час тарифами становило 251,78 грн. (з ПДВ). Споживач за цей період кошти не сплачував і залишок боргу склав 251,78 грн.
У січні 2014 Споживачем було спожито активну електричну енергію у обсязі 12 464 кВт/год., що за діючими на той час тарифами становило 15 441,40 грн. (з ПДВ). Споживачем за цей період було сплачено 6 000,00 грн. і залишок боргу склав 9 441,40 грн. Крім того Споживачем було спожито послуги по компенсації перетоків реактивної електричної енергії у обсязі 5 400 кВар/год., що за діючими на той час тарифами становило140,20грн. (з ПДВ). Споживач за цей період кошти не сплачував і залишок боргу склав 140,20 грн.
У лютому 2014 Споживачем було спожито активну електричну енергію у обсязі 15 215 кВт/год., що за діючими на той час тарифами становило 18 849,56 грн. (з ПДВ). Споживач за цей період кошти не сплачував і залишок боргу склав 18 849,56 грн. Крім того Споживачем було спожито послуги по компенсації перетоків реактивної електричної енергії у обсязі 6 840 кВар/год., що за діючими на той час тарифами становило 184,02 грн. Споживач за цей період кошти не сплачував і залишок боргу склав 184,02 грн.
У березні 2014 Споживачем було спожито активну електричну енергію у обсязі 15 204 кВт/год., що за діючими на той час тарифами становило 18 835,81 грн. (з ПДВ). Споживач за цей період кошти не сплачував і залишок боргу склав 18 835,93 грн. Крім того Споживачем було спожито послуги по компенсації перетоків реактивної електричної енергії у обсязі 6 000 кВар/год., що за діючими на той час тарифами становило 159,23 грн. (з ПДВ). Споживач за цей період кошти не сплачував і залишок боргу склав 159,23 грн.
У квітні 2014 Споживачем було спожито активну електричну енергію у обсязі 8 054 кВт/год., що за діючими на той час тарифами становило 9 977,94 грн, (з ПДВ). Споживач за цей період кошти не сплачував і залишок боргу склав 9 977,94 грн. Крім того Споживачем було спожито послуги по компенсації перетоків реактивної електричної енергії у обсязі 6 360 кВар/год., що за діючими на той час тарифами становило 168,58 гун. (з ПДВ). Споживач за цей період кошти не сплачував і залишок боргу склав 168,58 грн.
У травні 2014 Споживачем було спожито активну електричну енергію у обсязі 12 264 кВт/год., що за діючими на той час тарифами становило 15 923.58 гун. (з ПДВ). Споживач за цей період кошти не сплачував і залишок боргу склав 15 923,58 грн. Крім того Споживачем було спожито послуги по компенсації перетоків реактивної електричної енергії у обсязі 8 280 кВар/год., що за діючими на той час тарифами становило 230,39 гун. (з ПДВ). Споживач за цей період кошти не сплачував і залишок боргу склав 230,39 грн.
У червні 2014 Споживачем було спожито активну електричну енергію у обсязі 20 565 кВт/год., що за діючими на той час тарифами становило 27 982,38 грн. (з ПДВ). Споживач за цей період кошти не сплачував і залишок боргу склав 27 982,38 грн. Крім того Споживачем було спожито послуги по компенсації перетоків реактивної електричної енергії у обсязі 6 360 кВар/год., що за діючими на той час тарифами становило 187,97 гун. (з ПДВ). Споживач за цей період кошти не сплачував і залишок боргу склав 187,97 грн.
У липні 2014 Споживачем було спожито активну електричну енергію у обсязі 22 137 кВт/год., що за діючими на той час тарифами становило 31 508,04 грн. (з ПДВ). Споживач за цей період кошти не сплачував і залишок боргу склав 31 508,04 грн. Крім того Споживачем було спожито послуги по компенсації перетоків реактивної електричної енергії у обсязі 8 040 кВар/год., що за діючими на той час тарифами становило 245,41 гун. (з ПДВ). Споживач за цей період кошти не сплачував і залишок боргу склав 245,41 грн.
У серпні 2014 Споживачем було спожито активну електричну енергію у обсязі 21 328 кВт/год., що за діючими на той час тарифами становило 30356,57 грн. (з ПДВ). Споживач за цей період кошти не сплачував і залишок боргу склав 30356,57 грн. Крім того Споживачем було спожито послуги по компенсації перетоків реактивної електричної енергії у обсязі 8 280 кВар/год., що за діючими на той час тарифами становило 254,12 грн. (з ПДВ). Споживач за цей період кошти не сплачував і залишок боргу склав 254,12 грн.
В зв'язку з зниженням споживачем протягом липня та серпня 2013 середньої фактичної величини обсягу споживання електричної енергії до 17 640 та 15 840 кВт/год. відповідно, що є нижче мінімально допустимого рівня завантаження схеми обліку розрахованого згідно п. 6.21 ПКЕЕ - 30 154 кВт/год. і невиконанням вимог акту № 11536 від 30.09.2013 щодо приведення розрахункового обліку у відповідність до вимог нормативно-технічних документів обсяг спожитої у травні - серпні 2013 електричної енергії позивачем був розрахований, виходячи з мінімально допустимого рівня завантаження схеми обліку та визначеного в договорі часу роботи струмоприймачів.
Як стверджує позивач, та вбачається з витягів з журналу видачі рахунків за активну, реактивну енергію (копії знаходяться в матеріалах справи), щомісячно споживачу під розписку в журналі або через пошту вручалися рахунки на сплату вартості спожитої електричної енергії.
Проте суми зазначені в цих рахунках були сплачені не повністю. У зв'язку з чим, залишок заборгованості за період з 01.01.2014 по 31.08.2014 за спожиту активну електричну енергію склав 162 875,40 грн. та за послуги по компенсації перетоків реактивної електричної енергії за період з 01.09.2013 по 30.09.2013, з 01.01.2014 по 31.08.2014- 1 821,70 грн.
Окрім цього, відповідно до пункту 5.1. Договору для визначення договірних величин споживання електричної енергії та потужності на наступний рік Споживач не пізніше 1 листопада поточного року надає Постачальнику електричної енергії відомості про розмір очікуваного споживання електричної енергії за формою додатка № 1 "Обсяги постачання електричної енергії споживачу", у двох екземплярах, оформлених зі своєї сторони.
Оскільки відповідачем, як стверджує позивач та не спростовано відповідачем, не надано в термін обумовлений договором відомості про розмір очікуваного у 2014 році споживання електричної енергії за формою додатка № 1 "Обсяги постачання електричної енергії споживачу" розмір очікуваного споживання електричної енергії на наступний рік був установлений постачальником електричної енергії за фактичними обсягами споживання у відповідних періодах минулого року.
Зокрема, договірна величина споживання електричної енергії на 2014 рік встановлена у січні 6,607 тис. кВт/год., лютому - 9,770 тис. кВт/год., березні - 10,589 тис. кВт/год., травні - 1,669 тис. кВт/год., червні - 3,399 тис. кВт/год., серпні - 2,230 тис. кВт/год.
Таким чином в порушення умов Договору та норм ПКЕЕ Споживачем було перевищено договірну величину споживання електричної енергії у вищевказаних періодах 2014 року.
Постачальником електричної енергії на вартість різниці між обсягом фактично спожитої величини і обсягом договірної величини електричної енергії були сформовані та вручені представнику споживача під особистий підпис в журналах видачі за вказані періоди рахунків та попереджень про відключення споживача за заборгованість рахунки на загальну суму 45 286,34 грн.
Проте, станом на день розгляду справи, суми вказані у рахунках Відповідачем не сплачено. Сума заборгованості відповідача перед позивачем за спожиту активну електричну енергію складає 162 875,40 грн., за послуги по компенсації перетоків реактивної електричної енергії - 1 821,70 грн., за перевищення договірної величини споживання електричної енергії у вказаних періодах 2014 року. - 45 286,34 грн.
Доказів іншого суду не надано, як і заперечень щодо розрахунків здійснених позивачем.
Крім того, відповідно до підпункту 4.2.1. Договору, за недотримання термінів сплати рахунків або платіжних вимог-доручень за активну електроенергію (п. 7 Додатка №4 Порядок розрахунків") Споживач сплачує Постачальнику електричної енергії пеню за весь період часу, протягом якого не виконане зобов'язання по сплаті, в розмірі 0,5 % від суми платежу за кожний день прострочення (але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період нарахування пені) по день фактичної оплати.
Таким чином в зв'язку з несвоєчасною сплатою вартості спожитої електричної енергії позивач просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 8 187,03 грн. та 3 % річних на суму 1 170,25 грн. за період з 01.02.2014 по 16.09.2014.
Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представника позивача, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на наступне.
Внаслідок укладення договору між сторонами згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, виникли цивільні права та обов'язки.
Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.
Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
Договір про постачання електричної енергії від 01.12.2010 № 11983 за своєю природою є договором енергопостачання.
Відповідно до частини 1 статті 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі -енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.
Згідно ст. 173 Господарського кодексу України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) ( ст. 530 ЦК України).
Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Відповідно до частини сьомої зазначеної статті не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).
Згідно частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Під час розгляду справи судом встановлено, що зобов'язання щодо оплати заборгованості у розмірі 209983,44 грн. відповідачем у встановлений Договором строк не виконано, оскільки доказів іншого суду надано не було.
Сума заборгованості відповідача перед позивачем за спожиту активну електричну енергію складає 162 875,40 грн., за послуги по компенсації перетоків реактивної електричної енергії - 1 821,70 грн., за перевищення договірної величини споживання електричної енергії у вказаних періодах 2014 року. - 45 286,34 грн.
З урахуванням викладеного, суд дійшов до висновку, що відповідачем було порушено умови Договору, а також вимоги ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України.
Зважаючи на встановлені обставини справи та вимоги правових норм, викладених вище, а також на те, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за спожиту активну електричну енергію в сумі 162 875,40 грн., за послуги по компенсації перетоків реактивної електричної енергії - 1 821,70 грн. та за перевищення договірної величини споживання електричної енергії - 45 286,34 грн. нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню.
Крім основного боргу, позивач також просить суд стягнути з відповідача 1170,25 грн. в якості 3 % річних та 8187,03 грн. пені у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором про постачання електричної енергії від 01.12.2010 № 11983.
Щодо стягнення з відповідача 3% річних суд зазначає наступне.
Згідно зі ст. 614 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Таким чином, частина 1 статті 625 Цивільного кодексу України встановлює виняток із загального правила статті 614 Цивільного кодексу України, що закріплює принцип вини як підставу відповідальності боржника.
Згідно з розрахунком позивача розмір 3% річних - 1170,25 грн.
Перевіривши розрахунок позивача 3% річних з простроченої суми, суд вважає його обґрунтованим, а тому вимоги позивача про стягнення з відповідача 1170,25 грн. - 3% річних підлягають задоволенню.
Стосовно вимоги позивача про стягнення з відповідача пені, то суд вважає за необхідне зазначити наступне.
У п. 4.2.1. Договору зазначено, що за недотримання термінів сплати рахунків або платіжних вимог-доручень за активну електроенергію (п. 7 Додатка №4 Порядок розрахунків") Споживач сплачує Постачальнику електричної енергії пеню за весь період часу, протягом якого не виконане зобов'язання по сплаті, в розмірі 0,5 % від суми платежу за кожний день прострочення (але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період нарахування пені) по день фактичної оплати.
Відповідно до ст. 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.
Згідно ч.1 ст. 548 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Згідно ч.3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею визнається неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Статтею 230 Господарського кодексу України визначено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено договором або законом, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Стаття 611 чинного Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.
Згідно розрахунку позивача сума пені складає 8 187,03 грн. (розрахунок в матеріалах справи).
Контррозрахунку суми пені відповідачем суду не надано. Розрахунок пені відповідає матеріалам справи та умовам договору.
Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення пені у розмірі 8 187,03 грн. підлягають задоволенню.
Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
За таких обставин, позов ВАТ "Запоріжжяобленерго" про стягнення з Державного підприємства "Українська авіаційна транспортна компанія" заборгованості за договором про постачання електричної енергії від 01.12.2010 № 11983, а також суми 3 % річних та пені, судом задовольняється в повному обсязі.
В зв'язку з задоволенням позову, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 33, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд, -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Державного підприємства "Українська авіаційна транспортна компанія" (04050, м. Київ, вул. Мельникова, будинок 24, корпус 3; ідентифікаційний код 24964464) на користь Відкритого акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" (69035, м. Запоріжжя, вул. Сталеварів, 14; ідентифікаційний код 00130926):
- 162875 (сто шістдесят дві тисячі вісімсот сімдесят п'ять) грн. 40 коп. основного боргу за спожиту активну електричну енергію, на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання № 260313141419 в ЗОУ ВАТ "Державний ощадний банк України", МФО 313957;
- 1821 (одну тисячу вісімсот двадцять одну) грн. 70 коп. заборгованості за послуги по компенсації перетоків реактивної електричної енергії, 45286 (сорок п'ять тисяч двісті вісімдесят шість) грн. 34 коп. заборгованості за перевищення договірних величин споживання електричної енергії, 8187 (вісім тисяч сто вісімдесят сім) грн. 03 грн. пені, 1170 (одну тисячу сто сімдесят) грн. 25 коп. 3% річних та 4386 (чотири тисячі триста вісімдесят шість) грн. 81 коп. судового збору.
3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення
складено 17.12.2014 р.
Суддя Ю.В. Картавцева