Господарський суд
Житомирської області
10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,
E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua
Від "18" грудня 2014 р. Справа № 906/1460/14
Господарський суд Житомирської області у складі:
судді Вельмакіної Т.М. ,
за участю представників сторін:
- від позивача-1: не з'явився;
- від позивача-2: Гордійчук Я.В. - довіреність № 497 від 17.06.2014;
- від відповідача: ОСОБА_2;
- від третьої особи: не з'явився;
- прокурор Муляренко Т.О. - сл. посвідчення № 025924 від 29.04.2014,
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу
за позовом Прокурора м.Житомира в інтересах держави в особі Територіальної громади міста Житомира в особі Житомирської міської ради (м.Житомир) та в особі Комунального підприємства "Агентство з управління майном" Житомирської міської ради (м.Житомир)
до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (м.Житомир)
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Комунального підприємства "Виробниче житлове ремонтно-експлуатаційне підприємство № 13" Житомирської міської ради (м.Житомир)
про стягнення 36019,97 грн., розірвання договору оренди приміщення, звільнення та повернення приміщення
Прокурор в інтересах держави в особі Територіальної громади міста Житомира в особі Житомирської міської ради та в особі Комунального підприємства "Агентство з управління майном" Житомирської міської ради звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 36019,97 грн., розірвання договору оренди приміщення, звільнення та повернення приміщення.
Ухвалою господарського суду від 17.11.2014 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Комунальне підприємство "Виробниче житлове ремонтно-експлуатаційне підприємство № 13" Житомирської міської ради.
Позивач-1 повноважного представника в судове засідання не направив, хоча про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.
Прокурор та представник позивача-2 позовні вимоги підтримали з підстав, викладених у позовній заяві та письмових поясненнях (а.с. 25, 76-77). Надали усні пояснення по справі.
Відповідач заперечив щодо позовних вимог з підстав, викладених у письмових запереченнях (а.с.68).
Представником позивача-2 та відповідачем було подано письмові клопотання, які задоволено судом, про долучення документів до матеріалів справи.
Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача в судове засідання не з'явився, хоча про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.
Заслухавши пояснення учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи, господарський суд
Як вбачається з матеріалів справи, 27 грудня 2012 року між КП "Агентство з управління майном" Житомирської міської ради (позивач, орендодавець) та ФОП ОСОБА_2 (відповідач, орендар) укладено договір оренди нерухомого майна №1627 (а.с.10-11), за умовами якого орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове платне користування підвальні приміщення для розміщення торгівельного об'єкту з продажу продовольчих товарів, що не здійснює продаж товарів підакцизної групи за адресою: АДРЕСА_2, вартість яких визначена шляхом проведення незалежної оцінки і становить 140676грн. без ПДВ станом на 31.12.2012, що знаходяться на балансі "ВЖРЕП №10" Житомирської міської ради, загальною площею 157,1 кв.м. з орендною платою у розмірі 13грн. 43 коп. за 1 кв.м. без ПДВ за базовий місяць розрахунку (п.1.1 договору).
Відповідно до п.2.1 договору вступ орендаря у користування приміщенням настає одночасно з підписанням сторонами даного договору та акту прийому-передачі об'єкта оренди.
Пунктом 3.3 договору сторони погодили, що орендна плата за перший місяць оренди становить 2109грн. 85коп. без ПДВ у місяць і вноситься орендарем згідно наданого рахунку, не пізніше 10 числа наступного за звітним місяця з урахуванням щомісячного індексу інфляції та податку на додану вартість.
Даний договір діє з 27.12.2012 року по 01.12.2015 року (п.8.1 договору).
На випадок закінчення дії даного договору, або дострокового розірвання договору оренди на вимогу орендодавця, орендна плата сплачується по день фактичного повернення приміщення згідно з актом приймання передачі. Закінчення строку дії договору оренди не звільняє орендаря від обов'язку сплатити заборгованість по орендній платі, якщо така виникла, у повному обсязі, враховуючи штрафні санкції (п. 3.7 договору).
На виконання умов договору оренди №1627 позивач передав, а відповідач прийняв у строкове платне користування приміщення для розміщення торговельного об'єкту з продажу продовольчих товарів, що не здійснює продаж товарів підакцизної групи за адресою: АДРЕСА_2, загальною площею 157,1 кв.м., про що свідчить акт прийому-передачі приміщення від 27.12.2012 (а.с.12).
Посилаючись на п.п. 3.1, 3.2, 3.3 Договору, ст. 526, 762 ЦК України та ст. 18 ЗУ "Про оренду державного та комунального майна", прокурор вказує, що відповідач неналежним чином виконував умови Договору, в результаті чого за період з вересня 2013 по вересень 2014р. (включно) заборгував 32886,04грн. орендної плати.
У зв'язку з непроведенням розрахунків по орендній платі, прокурором на підставі п. 3.6. Договору оренди нараховано пеню у розмірі 3133,93грн.
Також, посилаючись на ст.ст. 283, 284 ГК України, ст. 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", прокурор просить суд розірвати договір оренди нерухомого майна №1627 від 27.12.2012, укладений між КП "Агентство з управління майном" Житомирської міської ради і ФОП ОСОБА_2, та згідно ч. 1 ст. 785 ЦК України, п. 6.12 Договору зобов'язати відповідача повернути орендоване приміщення.
Відповідач щодо викладених у позовній заяві обставин та наявності боргу в заявленій позивачем сумі заперечує, зокрема, зазначає, що в договорі №1627 помилково встановлена вартість 1 кв.м. оренди у розмірі 13,43грн. кв.м. без ПДВ. Відповідач декілька разів звертався до КП "Агентство з управління майном" Житомирської міської ради із заявами про корегування договору №1627, проте заяви були відхилені у зв'язку з існуючою заборгованістю (а.с.68).
Згідно наданого ФОП ОСОБА_2 контррозрахунку заборгованості станом на 28.11.2014, обгрунтовано заявлену суму боргу з орендної плати відповідач визначив у розмірі 12946,07грн. (а.с.67).
Серед іншого, відповідач вказує, що станом на 28.11.2014 приміщення звільнено та повернуто балансоутримувачу, що не заперечили прокурор та представник позивача2.
Оцінивши в сукупності матеріали справи, врахувавши пояснення учасників судового процесу, господарський суд дійшов висновку про часткове задоволення позову, враховуючи наступне.
Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього кодексу.
У відповідності до ст.11 ЦК України, однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори.
Як вбачається з матеріалів справи, спірні відносини ґрунтуються на укладеному сторонами договорі оренди нерухомого майна №1627 від 27.12.2012 (а.с. 10-11).
Відповідно до ст.759 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Частиною 1 ст.2 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" визначено, що орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.
Матеріалами справи підтверджено, що за Актом прийому-передачі приміщення від 27.12.2012 (а.с.12) орендодавець КП "Агентство з управління майном" Житомирської міської ради та балансоутримувач КВЖРЕП №13 передали, згідно вищевказаного Договору, приміщення в оренду ФОП ОСОБА_2
Відповідно до ч.1 ст.762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
Частиною 3 ст.19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" передбачено, що строки внесення орендної плати визначаються у договорі.
Так, за п. 3.1 Договору, орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності.
Згідно п. 3.2. Договору, орендна плата визначається на підставі Положення про оренду, методику розрахунку та порядку використання плати за оренду майна комунальної власності м. Житомира, затвердженого рішенням міської ради, (далі Положення), або за результатами конкурсу на право укладання договору оренди комунальної власності територіальної громади м. Житомира.
Враховуючи вищевказані умови Договору, за розрахунком позивача, відповідач за період з січня 2013 по вересень 2014 року зобов'язаний був сплатити 54840,76грн. орендної плати.
Однак, розрахунки відповідачем були проведені лише частково на суму 21954,72грн. (а.с. 28-36).
Внаслідок зазначеного, заборгованість відповідача по орендній платі на дату звернення до суду склала 32886,04грн. (54840,76грн. - 21954,72грн.), що вбачається з довідки позивача (а.с. 13).
У відповідності до ч.1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно ст.ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання не допускається.
При цьому, суд не приймає до уваги посилання відповідача, викладені у запереченні, стосовно помилкового визначення в договорі оренди нерухомого майна №1627 орендної плати у розмірі 13,43грн. за 1 кв.м. без ПДВ, оскільки в матеріалах справи міститься рішення Житомирської міської ради №552 від 19.12.2012р. "Про оренду комунального майна та внесення змін в рішення міськвиконкому", додатком №1 до якого визначено, що ФОП ОСОБА_2 надано дозвіл на укладання договору оренди підвальних приміщень площею 157,1 кв.м. в будинку АДРЕСА_2 для розміщення торговельного об'єкту з продажу продовольчих товарів, що не здійснює продаж товарів підакцизної групи з орендною платою 13 грн.43 коп. (а.с.59-60).
Сторони підтвердили, що станом на дату винесення рішення у справі рішення Житомирської міської ради №522 від 19.12.2012р. "Про оренду комунального майна та внесення змін в рішення міськвиконкому", зокрема, в частині встановлення для відповідача орендної плати у розмірі 13 грн.43 коп. за 1 кв. м., є чинним.
З огляду на викладене, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 32886,04грн. основного боргу підлягають задоволенню у повному обсязі.
Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Як передбачено ст.549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст. 549 ЦК України).
Пунктом 3.6. Договору сторони визначили, що орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі стягується з орендаря з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки, визначеної НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення включаючи день оплати. Нарахування та стягнення пені здійснюється за весь період прострочення орендарем виконання зобов'язання щодо перерахування орендної плати в терміни, встановлені в п. 3.3. цього Договору.
Як вбачається з доданого до позовної заяви розрахунку, позивачем нараховано до стягнення 3133,93грн. пені за період з 11.11.2013 по 21.10.2014
Господарський суд, перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, вважає, що правомірним за вказаний період є її нарахування в розмірі 3117,90грн. У задоволенні 16,03грн. пені слід відмовити.
Що стосується вимоги прокурора про розірвання Договору оренди нерухомого майна №1627 від 27.12.2012, слід зазначити наступне.
У відповідності до ч.1 ст. 651 ЦК України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
За ч.2 ст. 651 ЦК України, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Частиною 3 ст. 651 ЦК України передбачено, що у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Так, за умовами п. 3.8. Договору, несплата орендної плати у повному обсязі протягом трьох місяців із дня закінчення строку платежу є підставою для дострокового розірвання договору оренди на вимогу орендодавця.
Також п. 8.8. Договору сторони визначили, що дія даного договору припиняється зокрема, внаслідок: - одержання орендарем повідомлення орендодавця про відмову від договору, якщо орендар не вносив орендну плату у повному обсязі за користування нерухомим майном протягом трьох місяців підряд.
Наведене узгоджується з приписами ст. 782 ЦК України та ч.4 ст. 284 ГК України.
Судом встановлено, що 17.10.2014 орендодавець направив орендарю повідомлення про відмову від договору оренди нерухомого майна №1627 (а.с.38), згідно якого, у відповідності до пункту 3.8. Договору, Комунальне підприємство "Агентство з управління майном" Житомирської міської ради повідомляє про відмову від договору оренди нежитлового приміщення, у зв'язку із несплатою орендної плати у повному обсязі протягом трьох місяців із дня закінчення строку платежу. Враховуючи зазначене, позивач-2 у листі також вимагав, відповідно до п. 6.12. Договору оренди нерухомого майна №1627 від 27.12.2012, в 5-денний термін після отримання даного повідомлення звільнити вказане нежитлове приміщення та повернути його балансоутримувачу - КВРЖРЕП №10 та орендодавцю - КП "Агентство з управління майном" Житомирської міської ради згідно акта прийому-передачі.
Матеріалами справи підтверджено, що вказаний лист відповідач отримав 22.10.2014 (а.с.38 на звороті).
У відповідності до ст. ч. 2 ст. 782 ЦК України, у разі відмови наймодавця від договору найму, договір є розірваним з моменту одержання наймачем повідомлення наймодавця про відмову від договору.
Тобто, Договір оренди нерухомого майна №1627 від 27.12.2012 є розірваним з 22.10.2014.
Таким чином, на час подачі прокурором позовної заяви, а саме 30.10.2014, договір оренди припинено в односторонньому порядку, тому позовна вимога в частині розірвання договору оренди нерухомого майна №1627 від 27.12.2012 задоволенню не підлягає.
Статтею 785 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі припинення договору оренди Орендар зобов'язаний негайно повернути Орендодавцю річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.
За умовами п. 6.12 Договору, у разі припинення даного договору або розірвання договору орендар зобов'язаний повернути орендодавцю та балансоутримувачу в 5-денний термін об'єкт оренди в належному стані, не гіршому, ніж під час передачі його в оренду, що засвідчується актом прийому-передачі.
В процесі розгляду справи сторони подали до суду акт приймання-передачі приміщення від 28.11.2014, за яким орендар передав, а орендодавець та балансоутримувач прийняли відповідно до договору №1627 від 27.12.2012 нежилі приміщення за адресою: АДРЕСА_2, площею 157,1 кв.м.
Отже, під час розгляду справи, нежитлове приміщення повернуто орендодавцю та балансоутримувачу за актом прийому-передачі, тому провадження у справі в цій частині слід припинити на підставі п. 1-1. ст. 80 ГПК України, за відсутністю предмета спору.
Враховуючи вищевикладене, позов обґрунтований, підтверджується належними доказами, підлягає задоволенню в частині вимог про стягнення 32886,04грн. заборгованості по орендній платі та 3117,90грн. пені. В стягненні 16,13 грн. пені та в частині вимоги про розірвання договору оренди №1627 від 27.12.2012 суд відмовляє. Стосовно вимоги про повернення майна за актом прийому-передачі, провадження у справі суд припиняє на підставі п. 1-1. ст. 80 ГПК України.
Судові витрати по сплаті судового збору покладаються:
- на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог про стягнення 32886,04грн. заборгованості по орендній платі та 3117,90грн. пені - в сумі 1826,19грн. та за вимогу немайнового характеру про повернення майна - 1218,00грн. ;
- на позивача2 пропорційно розміру незадоволених вимог про стягнення пені в сумі 16,03грн. - 0,81грн. та за вимогу немайнового характеру про розірвання договору - 1218,00грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 32-34, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд,
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1)
на користь Комунального підприємства "Агентство з управління майном" Житомирської міської ради (10014, Житомирська обл., м.Житомир, вул.Щорса, буд. 4, код 34788934)
- 32886,04 грн. основного боргу;
- 3117,90 грн. пені.
3. В частині стягнення 16,03 грн. пені відмовити.
4. В позові відмовити в частині розірвання договору оренди №1627 від 27.12.2012.
5. Провадження у справі припинити на підставі п. 1-1. ст. 80 ГПК України в частині вимоги про повернення майна.
6. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) 3044,19 грн. судового збору.
7. Стягнути з Комунального підприємства "Агентство з управління майном" Житомирської міської ради (10014, Житомирська обл., м.Житомир, вул.Щорса, буд. 4, код 34788934) в доход Державного бюджету України 1218,81грн. судового збору.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено: 19.12.14
Суддя Вельмакіна Т.М.
Друк:
1 - до справи;
2 - позивачу1 (рек. з пов.).