11 грудня 2014 року м. Київ К/800/20465/14
Вищий адміністративний суд України у складі:
головуючого суддіРозваляєвої Т. С. (суддя-доповідач),
суддівМаслія В. І.,
Черпіцької Л. Т.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Личаківському районі м. Львова на постанову Личаківського районного суду м. Львова від 24 грудня 2013 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 05 березня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України в Личаківському районі м. Львова, треті особи: Публічне акціонерне товариство "Свемон-Захід", Товариство з обмеженою відповідальністю "Модем" про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
ОСОБА_4 звернувся до суду з позовною заявою до Управління Пенсійного фонду України в Личаківському районі м. Львова, треті особи: Публічне акціонерне товариство "Свемон-Захід", Товариство з обмеженою відповідальністю "Модем" про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії.
Постановою Личаківського районного суду м.Львова від 24 грудня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 05 березня 2014 року, позов задоволено: визнано неправомірними дії відповідача; зобов'язано відповідача призначити позивачу пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до пункту б) статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" з 02 липня 2013 року.
Не погоджуючись з рішеннями судів, відповідач звернувся з касаційною скаргою, в якій просив рішення судів першої та апеляційної інстанцій скасувати, прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову повністю.
В запереченнях на касаційну скаргу позивач просив в її задоволенні відмовити, а судові рішення залишити без змін.
Заслухавши доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги, матеріали справи, колегія суддів вважає, що скарга задоволенню не підлягає.
Судами встановлено, що позивач звернувся до Управління Пенсійного фонду України в Личаківському районі м. Львова з заявою про призначення йому пенсії згідно із статтею 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
Управління Пенсійного фонду України в Личаківському районі м. Львова відмовило в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах з огляду на те, що поданими документами не підтверджується пільговий стаж позивача.
Суд першої інстанції дійшов висновку, з яким погодився суд апеляційної інстанції, щодо обґрунтованості заявленого позову.
Колегія суддів погоджується з висновками судів.
Згідно із пунктом "б" частини 1 статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах.
Відповідно до статті 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Згідно із пунктами 1, 2, 3, 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 637 від 12 серпня 1993 року, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка; за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами; у разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків; за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи; у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток N 5). У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка (далі - Порядок).
Крім того, Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року N 22-1, передбачено, що право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.
Судами встановлено, що пільговий стаж позивача підтверджується записами в трудовій книжці, а саме: позивач працював з 21 серпня 1981 року по 26 грудня 1984 року на посаді монтажника зв'язку - спаювальник Будівельно-монтажного управління № 8 тресту «Міжміськзв'язокбуд», з 05 березня 1985 року по 28 жовтня 1985 року на посаді монтажника зв'язку - спаювальник Спеціалізованого будівельно-монтажного управління зв'язку тресту «Укрзв'язокбуд», з 02 грудня 1985 року по 01 серпня 1991 року на посаді монтажника зв'язку - спаювальник Механізованої колони - 92, а з 01 жовтня 1991 року працює на цій же посаді в ТОВ "Модем".
З огляду на викладене, колегія суддів відхиляє доводи скаржника щодо необхідності підтвердження пільгового стажу уточнюючими довідками, оскільки основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка, а тому відсутня необхідність підтверджувати стаж за її наявності. У разі відсутності трудової книжки, законодавцем визначений відповідний порядок підтвердження наявного трудового стажу.
Що стосується проведення атестації на підприємстві, де працював позивач, колегія суддів зазначає наступне.
Атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з Порядком проведення атестації та розробленими на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 01 серпня 1992 року № 442 (далі - Порядок проведення атестації).
Основна мета атестації, як випливає із зазначених нормативних актів, полягає у регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.
Згідно із пунктом 4 Порядку проведення атестації періодичність проведення атестації робочих місць визначається безпосередньо колективним договором підприємства і проводиться не рідше одного разу на 5 років.
Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства чи організації.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що обов'язок проведення атестації робочих місць на підприємствах, в організаціях та установах виник з 21 серпня 1992 року, тобто з моменту набуття чинності постанови Кабінету Міністрів України від 01 серпня 1992 року № 442, і проводиться (як вперше проведеної, так і чергової) не рідше одного разу на 5 років.
Таким чином, вперше атестацію робочих місць необхідно провести на протязі 5 років, а саме: з 21 серпня 1992 року до 21 серпня 1997 року.
Як вбачається із матеріалів справи, позивач працював з 21 серпня 1981 року на посаді монтажника зв'язку - спаювальник. Право на отримання пільгової пенсії за віком виникло у позивача після досягнення ним 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах.
Як зазначив скаржник в касаційній скарзі, стаж, необхідний для призначення пільгової пенсії (12 років 6 місяців), позивач набув ще до 21 липня 1993 року.
На думку колегії суддів, у контексті пункту 4 Порядку проведення атестації (періодичність проведення атестації робочих місць), законодавець не вимагає проведення атестації робочих місць у перший же рік після виникнення такого обов'язку. А тому вимагати від позивача надати докази проведення атестації його робочого місця за перший рік після виникнення такого обов'язку, є безпідставним.
Слід зазначити, що відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства чи організації.
Отже колегія суддів погоджується з висновками судів щодо обґрунтованості заявленого позову.
Враховуючи викладене та керуючись статтями статями 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ухвалив :
Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Личаківському районі м. Львова відхилити, а постанову Личаківського районного суду м. Львова від 24 грудня 2013 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 05 березня 2014 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеними статтями 237, 238, 239-1 КАС України.
Судді: