16 грудня 2014 року м. Київ К/9991/45270/11
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
Головуючого судді - Черпіцької Л.Т.
Суддів -Розваляєвої Т.С.
Маслія В.І.
при секретарі -Гуловій О.І.
за участю представника:Харківської обласної митниці - Мартиневич А.Б.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за касаційною скаргоюХарківської обласної митниці
напостанову Харківського окружного адміністративного суду від 14.12.2010р. та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 05.04.2011р.
у справі№ 2а-13288/10/2070
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Маркон"
до1. Харківської обласної митниці, 2. Головного управління Державного казначейства України у Харківській області
провизнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії
Товариство з обмеженою відповідальністю «Маркон» звернулось до Харківської обласної митниці, Головного управління Державного казначейства України у Харківській області, з позовом, в якому просило:
- скасувати рішення про визначення митної вартості товарів №800000006/2010/001773/1 від 13.05.10, №807000006/2010/300096/1 від 11.08.10, №807000006/2010/300104/1 від 16.08.10., №807000006/2010/300106/1 від 16.08.10, №807000006/2010/300105/1 від 16.08.10., № 807000006/2010/000132/1 від 08.06.10.,
- скасувати картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлені чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 800000015/0/00396 від 13.05.10., № 807070005/0/00042 від 09.06.10., № 807070005/0/00276 від 11.08.10., № 807070005/0/00286 від 16.08.10., № 807070005/0/00290 від 16.08.10., № 807070005/0/00287 від 16.08.10.,
- стягнути з Державного бюджету України через Управління Державного казначейства Харківської області на користь ТОВ «Маркон» надмірно сплачені митні платежі: мито у розмірі 73869,26 грн. і податок на додану вартість у розмірі 199447,02 грн., всього - 273316,28 грн..
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на протиправність дій митниці щодо самостійного визначення митної вартості та необґрунтованим витребуванням у позивача додаткових документів щодо підтвердження митної вартості товару.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 14.12.2010р., залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 05.04.2011р., позовні вимоги задоволено. Скасовані рішення про визначення митної вартості товарів: №800000006/2010/001773/1 від 13.05.10 року, №807000006/2010/300096/1 від 11.08.10 року, №807000006/2010/300104/1 від 16.08.10 року, №807000006/2010/300106/1 від 16.08.10 року, №807000006/2010/300105/1 від 16.08.10 року, № 807000006/2010/000132/1 від 08.06.10 року. Скасовані картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлені чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України: № 800000015/0/00396 від 13.05.10 року, № 807070005/0/00042 від 09.06.10 року, № 807070005/0/00276 від 11.08.10 року, №807070005/0/00286 від 16.08.10 року, №807070005/0/00290 від 16.08.10 року, №807070005/0/00287 від 16.08.10 року. Стягнуто з Державного бюджету України через Головне управління Державного казначейства України у Харківській області на користь ТОВ "Маркон" надмірно сплачені ТОВ "Маркон" під час оформлення вантажних митних декларацій ВМД №800000000/2010/325936 від 13.05.10 року, №807070005/2010/320563 від 09.06.10 року, №807070005/2010/323687 від 12.08.10 року, №807070005/2010/323909 від 16.08.10 року, №807070005/2010/323924 від 17.08.10 року, № 807070005/2010/323910 від 16.08.10 року митні платежі: мито у розмірі 73869,26 грн. і податок на додану вартість у розмірі 199447,02 грн., всього - 273316,28 грн.
На постанову Харківського окружного адміністративного суду від 14.12.2010р. та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 05.04.2011р. надійшла касаційна скарга Харківської обласної митниці, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, ставиться питання про їх скасування та прийняття нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що спірні правовідносини виникли з приводу митної оцінки товару, зазначеного в вантажних митних деклараціях (надалі - ВМД) № 800000015/2010/325805 від 11.05.2010р., № 807070005/2010/320381 від 07.06.2010р., № 807070005/2010/322976 від 28.07.2010р., № 807070005/2010/323804 від 13.08.2010р., № 807070005/2010/323802 від 13.08.2010р., № 807070005/2010/323805 від 13.08.2010р., які були подані декларантами ТОВ «Маркон» для митного оформлення товару.
Вказаний товар (тканини 210D PU; 500*300PVC (polyester); 600*300PVC (polyester), 600D PU; 300*300PVC (polyester); 210D PU PRINTING; 210T PVC; 420D (280D*140D) nylon/Flat PVC 0.32mm*58"; 420D (200D*400D) nylon stone-washed 2-tone PVC 0.50mm*54"; 420 nylon/Shining white PVC 0.27mm*58"; Polyester 100% 600D*600D 72T heavy water repellency with printing + PVC 0.55mm*58") надійшов на адресу позивача згідно контрактів №1 від 18.07.2005р., укладеного між ТОВ "Маркон" та Taiwan Dyeing&Fabric Co., Ltd (Тайвань) та № 2 від 20.05.2010р., укладеного між ТОВ "Маркон" та Hangzhou Xiaoshan Qiaonan Weaving Co, Ltd (Ханчжоу ксиашан кьянан вивиан ко., лтд (Китай).
Ціна, вид та якісні характеристики товару відображені в специфікаціях від 04.03.2010р., № 042010 від 14.04.2010р., б/н від 26.05.2010р., № 0110 від 28.06.2010р., № 0108 від 28.06.2010р., № 0106 від 28.06.2010р., які є невід'ємними частинами вказаних контрактів, а також у торгівельних рахунках-фактурах (Invoice) б/н від 04.03.2010р., б/н від 14.04.2010р., №-102 від 26.05.2010р., б/н 28.06.2010р., б/н від 28.06.2010 р., б/н від 28.06.2010 р., сертифікатах якості б/н від 04.03.2010р., 14.04.2010р., 26.05.2010р., 28.06.2010р., сертифікатах походження № СCPIT 095345113 від 12.07.2010р., № 095345114 від 12.07.2010р., № 095345115 від 12.07.2010р., виданих Китайською міжнародною торговою палатою, сертифікатах походження №ІА05060 від 07.07.2010р., № IA03350 від 23.04.2010р., №НA00717 від 25.03.2010р., виданих Торгівельною палатою Тайвань Тайпей (Taiwan Taipei Importers & Exporters Chamber of Сommerce), митних експортних деклараціях постачальника серія 01002 № АА /99/1467/4005 від 19.04.2010р., серія 01002 № АА//99/2158/4007 від 29.05.2010р., № 222920100792033007 від 30.06.2010р., № 222920100792032153 від 30.06.2010р., № 222920100792032131 від 30.06.2010р., страхових полісах №20503280350230053 від 28.06.2010р., № 20503280350230053 від 28.06.2010р., №20503280350230053 від 28.06.2010р., виданих страховою компанією Китайської Народної Республіки, страхових полісах № 17313Р544 від 29.05.2010р., № 31221Р161 від 08.03.2010р., № 13Б11Р238 від 19.04.2010р., виданих MINGTAI FARE& MARINE INSURANCE CO., LTD.
Під час митного оформлення вказаних вантажів позивачем (імпортером) відповідачу-1 та відповідачу-2 були надані вантажні митні декларації за формою МД-2 (ВМД): 11.05.2010р. - № 800000015/2010/325805, в якій вказана митна вартість вантажу у відповідності до умов міжнародного контракту та договору про партнерство у розмірі 20495,65 доларів США, курс валюти 7,9259; 07.06.2010р. - № 807070005/2010/320381 (митна вартість вантажу - 21571,41 доларів США, курс валюти 7,9213); 28.07.2010р. - № 807070005/2010/322976 (митна вартість вантажу - 21709,31 доларів США, курс валюти 7,8942), 13.08.2010р. - № 807070005/2010/323804 (митна вартість вантажу - 18525,68 доларів США, курс валюти 7,89); 13.08.2010р. - № 807070005/2010/323805 (митна вартість вантажу - 21015,76 доларів США, курс валюти 7.89); 13.08.2010р. - № 807070005/2010/322802 (митна вартість вантажу - 21012,68 доларів США, курс валюти 7,89).
Для визначення митної вартості товару, згідно поданих декларацій митної вартості № 800000015/2010/325805 від 11.05.2010р., № 807070005/2010/322976 від 28.07.2010р., № 807070005/2010/320381 від 07.06.2010р., № 807070005/2010/323804 від 13.08.2010р., № 807070005/2010/323802 від 13.08.2010р., № 807070005/2010/323805 від 13.08.2010р. декларант використав перший (основний) метод визначення митної вартості товарів - за ціною угоди.
До митних декларацій ТОВ «Маркон» було надано рахунки фактури (інвойс), специфікації, контракт, додаткові угоди, сертифікати якості на товар.
Відповідачем, відповідно до п. 11 Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження, затвердженого Постановою КМУ від 20.12.2006 року № 1766 (далі -Порядок № 1766) було запропоновано позивачу надати весь перелік документів, передбачений п. 11 Порядку, для підтвердження митної вартості, про що свідчить запис в графі "для відміток митного органу" в зазначених деклараціях митної вартості.
З зазначеним переліком документів декларант ознайомлений, та зазначено наступне:
- по ВМД № 800000015/2010/325805 від 11.05.2010р. надано інвойс, платіжне доручення № 5 від 02.04.2010р., ВМД країни походження, сертифікат походження, калькуляцію, лист про якісні характеристики товару, попереднє рішення про визначення митної вартості.
- по ВМД № 807070005/2010/323802 від 13.08.2010р. надано ВМД країни походження, страховий поліс.
- по ВМД № 807070005/2010/320381 від 07.06.2010р. надано калькуляцію, експертний висновок на попередній товар.
- по ВМД № 807070005/2010/322976 від 28.07.2010р., № 807070005/2010/323805 від 13.08.2010р. та № 807070005/2010/323804 від 13.08.2010р. позивач зазначив, що не має можливості надати додаткові документи
У зв'язку з ненаданням додаткових документів Харківською обласною митницею прийняті рішення про визначення митної вартості товарів № 800000006/2010/001773/1 від 13.05.2010р., № 807000006/2010/000132/1 від 08.06.2010р., № 807000006/2010/300096/1 від 11.08.2010р.; № 807000006/2010/300104/1 від 16.08.2010р.; № 807000006/2010/300106/1 від 16.08.2010р.; № 807000006/2010/300105/1 від 16.08.2010р., якими була відкоригована митна вартість товару у бік збільшення із застосуванням методу № 6 та видані картки відмови.
При цьому в частині 33 цих рішень зазначено, що при визначенні митної вартості товару застосовано БД ЕК ВМД ЄАІС ДМСУ, попередні митні оформлення і документи, представлені до митного оформлення.
З метою уникнення зростання витрат завдяки простою транспорту з товаром під митним контролем, позивач змушений був задекларувати митну вартість за резервним методом, внаслідок чого були складені та подані до митниці нові ВМД.
Отже, предметом даного спору є правомірність визначення митної вартості товару.
Відповідно до ст. 1 Митного кодексу України від 17.11.2002р. (далі - МК України) митна декларація - письмова заява встановленої форми, яка подається митному органу і містить відомості щодо товарів і транспортних засобів, які переміщуються через митний кордон України, необхідні для їх митного оформлення або переоформлення.
Згідно зі ст. 86 МК України митна декларація приймається та реєструється митним органом у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України або уповноваженим ним органом. Подання митної декларації повинно супроводжуватися наданням митному органу комерційних супровідних та інших необхідних документів, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України або уповноваженим ним органом. Митна декларація приймається митним органом, якщо встановлено, що в ній містяться всі необхідні відомості і до неї додано всі необхідні документи.
Відповідно до ст. 259 Митного кодексу України митна вартість товарів - це заявлена декларантом або визначена митним органом вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, яка обчислюється на момент перетинання товарами митного кордону відповідно до положень цього Кодексу.
Відповідно до частини першої статті 265 МК митний орган, що здійснює контроль за правильністю митної оцінки товарів з урахуванням положень цього Кодексу, має право приймати рішення про правильність заявленої декларантом митної вартості товарів.
Згідно зі статтею 266 МК визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, може здійснюватися за такими методами: 1) за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) за ціною договору щодо ідентичних товарів; 3) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; 4) на основі віднімання вартості; 5) на основі додавання вартості (обчислена вартість); 6) резервного.
Основним є метод визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).
Якщо митну вартість не може бути визначено за першим методом, проводиться процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості. У ході таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною в кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
У разі неможливості визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, за основу може братися ціна, за якою оцінювані ідентичні або подібні (аналогічні) товари було продано в Україні не пов'язаному з продавцем покупцю.
При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митну вартість товарів не може бути визначено шляхом застосування попереднього методу.
Аналіз наведених норм, а також положень Порядку здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 9 квітня 2008 року № 339, та Порядку декларування митної вартості товарів дає підстави вважати, що митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості.
Разом з тим дискреційні функції митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До них, зокрема, належить процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов'язок послідовного вибору методів (від першого до шостого) визначення митної вартості.
Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, позивач при митному оформленні товару застосував саме перший метод визначення митної вартості товарів, що ввезені на митну територію України. Для підтвердження заявлених відомостей про митну вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, декларантом були подані всі документи, передбачені пунктами 7, 8 постанови Кабінету Міністрів України від 20 грудня 2006 р. № 1766 "Про затвердження Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження", що не заперечується відповідачем.
Крім того, додатково позивачем для підтвердження митної вартості товару надано копії сертифікатів походження товару, сертифікатів якості, страхових полісів, специфікацій до договорів, міжнародних товарно-транспортних накладних CMR № 250, 224, 234, 256, 257, відповідно до якої відправниками товару є фірми Taiwan Dyeing&Fabric Co., Ltd та Hangzhou Xiaoshan Qiaonan Weaving Co, Ltd, а одержувачем - ТОВ "Маркон", а також прайс-листів вказаних виробників.
Пунктом 11 Порядку № 1766 встановлено, що для підтвердження митної вартості товарів на вимогу митного органу декларант зобов'язаний подати додаткові документи. Твердження митниці щодо наявності сумніву у визначенні позивачем митної вартості товарів за першим методом ґрунтувалися на тому, що за ціновою інформацією витягу з ЄАІС ДМСУ митна вартість задекларованого товару є значно нижчою за вартість ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких уже здійснено, а також нижча за рівня митної вартості на аналогічні товари згідно інформації експерта.
Між тим, митницею, в порушення приписів ч.1 ст.72 КАС України, не надано витягу з ЄАІС ДМСУ або іншого документу, який би містив інформацію про рівень цін на товари, ідентичні або подібні до товарів, ввезених позивачем.
Наказом Державної митної служби України від 31.01.2007 року № 74 затверджено Методичні рекомендації із застосування окремих положень Митного кодексу України, що стосуються питань визначення митної вартості товарів, які імпортуються на митну територію України, відповідно до п. 3.1 яких під час здійснення митного контролю й митного оформлення окремих видів товарів, які визначені Держмитслужбою для поглибленого контролю за правильністю визначення їх митної вартості із застосуванням положень статті 265 Митного кодексу України, посадова особа митного органу, що здійснює такий контроль, використовує інформацію бази даних Єдиної автоматизованої інформаційної системи Державної митної служби України, а також електронного та/або паперового бюлетеня "Огляд цін українського та світового товарних ринків", біржову інформацію про ціни на товари та/або сировину, інші інформаційні джерела, де наведено цінові характеристики таких товарів та/або сировини.
Згідно з п. 3.2 Методичних рекомендацій при митному оформленні окремих видів товарів посадова особа митного органу, яка здійснює контроль за правильністю визначення митної вартості, обчислює прямі витрати на виробництво товару, зокрема сировину й матеріали та/або комплектуючі, що входять до складу цього товару, відповідно до інформації, надісланої Держмитслужбою.
Якщо заявлена декларантом митна вартість товару в результаті розрахунків нижча, ніж величина витрат, обчислена посадовою особою митного органу згідно з пунктом 3.2 цих Рекомендацій, то посадова особа митного органу повідомляє про це декларанта та запитує додаткові документи в підтвердження заявленої декларантом митної вартості, що визначені в п. 11 постанови Кабінету Міністрів України від 20.12.2006 № 1766.
Отже, дані цінової бази ЄАІС ДМСТУ не можуть бути об'єктивним та достовірним доказом заниження позивачем рівня цін на імпортовані товари та викликати обґрунтований сумнів стосовно правильності визначення ним митної вартості товару.
Таким чином, суди дійшли вірного висновку, що Харківською обласною митницею не було проведено аналізу цінової інформації при визначенні вартості товарів, ввезених на митну територію України. Наявними в матеріалах справи доказами підтверджено ціну товару, який був імпортований позивачем на митну територію України на підставі зовнішньоекономічного договору, а саме копіями розрахунків-фактур, інвойсів, вантажних митних декларацій країни відправлення.
При наявності у митного органу сумнівів щодо визначення митної вартості товару, остання повинна була довести належним чином те, що позивачем навмисно занижена вартість товару. За відсутності таких доказів рішення митного органу про визначення митної вартості товару, прийняте за 6 методом, є таким, що не відповідає вимогам чинного законодавства, а тому визнаються судом протиправними.
Доводи апелянта стосовно не подання позивачем додатково витребуваних документів, що стало підставою для самостійного визначення митної вартості митним органом шляхом застосування шостого методу, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки відсутність вказаних документів, при наявності всіх обов'язкових документів за п.7 Порядку та не доведеність неправильного визначення позивачем митної вартості товару, не може бути підставою незастосування першого методу визначення митної вартості товару.
Колегія суддів вважає необґрунтованим посилання митного органу на те, що при визначенні митної вартості товарів, ввезених ТОВ «Маркон» протягом квітня-липня 2010 року, було враховано вартість подібних товарів, ввезених позивачем на митну територію України раніше.
Так, як встановлено судами попередніх інстанцій, у базі даних ЄАІС ДМСУ містяться відомості щодо рівня митної вартості товарів, ввезених ТОВ «Маркон», який було самостійно визначено Харківською митницею та Харківською обласною митницею у відповідних рішеннях. В свою чергу, що рішення Харківської митниці № 80000017/2009/003528 від 19.11.2009 року та № 80000006/2010/000046/1 від 14.01.2010 року про визначення митної вартості товарів, ввезених ТОВ «Маркон», були скасовані в судовому порядку.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку щодо безпідставного застосування митним органом 6 методу визначення митної вартості товару, оскільки відповідачем жодним чином не доведено обґрунтованість сумнівів щодо заниження позивачем вартості ввезеного товару
Між тим, колегія суддів не погоджується з судами попередніх інстанцій в частині задоволення позовних вимог про стягнення з Державного бюджету України через Головне управління Державного казначейства України у Харківській області на користь ТОВ "Маркон" надмірно сплачені ТОВ "Маркон" під час оформлення вантажних митних декларацій митні платежі: мито у розмірі 73869,26 грн. і податок на додану вартість у розмірі 199447,02 грн., всього - 273316,28 грн., враховуючи наступне.
Відповідно до частини шостої статті 264 МК у разі якщо після сплати декларантом податків і зборів (обов'язкових платежів) згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, буде прийнято рішення про застосування митної вартості, заявленої декларантом, сума надміру сплачених податків і зборів (обов'язкових платежів) повертається декларанту у місячний термін з дня прийняття рішення, у порядку, передбаченому законодавством.
Так, саме Порядок повернення визначає процедуру повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, у тому числі у випадках, зазначених у статті 264 МК.
Відповідно до абзаців першого, другого пункту 1, пунктів 2, 3, 4 розділу ІІІ
Порядку повернення для повернення з Державного бюджету України митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, платником податків до загального відділу митного органу, яким здійснювалось оформлення митної декларації, подається заява довільної форми, яка підписується керівником і головним бухгалтером суб'єкта господарської діяльності або фізичною особою. Заява може бути подана не пізніше 1095-го дня, наступного за днем зарахування коштів до Державного бюджету України.
Заява, зареєстрована в загальному відділі, після розгляду керівником (заступником керівника) митного органу разом з пакетом документів передається до відділу митних платежів митного органу (далі Відділ) для перевірки обґрунтованості повернення заявлених сум. Відділ перевіряє факт перерахування митних та інших платежів з відповідного рахунку до Державного бюджету України та наявність переплати.
Для підготовки висновку про повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи (далі Висновок про повернення), форма якого наведена в додатку 1 до Порядку взаємодії, керівництвом Відділу за потреби ініціюється проведення перевірки в митному органі щодо правильності митного оформлення із залученням відповідних підрозділів митного органу. Порядок і форма складання документа, у якому відображатимуться результати перевірки, визначаються наказом Державної митної служби України.
Разом з тим взаємовідносини митних органів та органів Державного казначейства України в процесі повернення помилкових та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи, регламентувалися Порядком взаємодії.
Відповідно до пункту 2 вказаного Порядку повернення помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів здійснюється на підставі висновку митного органу, що здійснював оформлення митної декларації. Зазначений висновок оформляється відповідно до заяви платника, яка подається до митного органу, що здійснював оформлення митної декларації.
Згідно з пунктом 7 Порядку взаємодії на підставі отриманого Висновку про повернення відповідний орган Державного казначейства України готує платіжні документи на перерахування коштів з рахунку з обліку доходів державного бюджету на рахунок, зазначений у Висновку про повернення, та протягом п'яти робочих днів від дати отримання Висновку про повернення здійснює повернення коштів з бюджету.
З урахуванням зазначеного колегія суддів вважає, що законодавством відповідно до частини шостої статті 264 МК визначено механізм повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу чи помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, а тому на підставі аналізу наведених вище норм права дійшла такого правового висновку.
У разі якщо після сплати декларантом податків і зборів (обов'язкових платежів) згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, буде прийнято рішення про застосування митної вартості, заявленої декларантом, сума надміру сплачених податків і зборів (обов'язкових платежів) повертається декларанту у порядку, передбаченому Порядком повернення та Порядком взаємодії, на підставі його заяви та у місячний термін з дня прийняття висновку митного органу, що здійснював оформлення митної декларації, про повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи.
Аналогічна правова позиція щодо застосування зазначених норм матеріального права була висловлена колегією суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у постановах від 15 квітня 2014року (справа № 21-29а14) та у постановах від 12 листопада 2014 року.
Таким чином, оскільки обставини справи встановлені з достатньою повнотою, але судові рішення в цій частині ухвалені з порушенням норм матеріального та процесуального права, вони підлягають частковому скасуванню з ухваленням нового рішення.
Керуючись статтями 220, 221, 223, 224, 225, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України
Касаційну скаргу Харківської обласної митниці задовольнити частково.
Скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 14.12.2010р. та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 05.04.2011р. в частині стягнення з Державного бюджету України через Головне управління Державного казначейства України у Харківській області на користь ТОВ "Маркон" надмірно сплачені ТОВ "Маркон" під час оформлення вантажних митних декларацій ВМД №800000000/2010/325936 від 13.05.10 року, №807070005/2010/320563 від 09.06.10 року, №807070005/2010/323687 від 12.08.10 року, №807070005/2010/323909 від 16.08.10 року, №807070005/2010/323924 від 17.08.10 року, № 807070005/2010/323910 від 16.08.10 року митні платежі: мито у розмірі 73869,26 грн. і податок на додану вартість у розмірі 199447,02 грн., всього - 273316,28 грн.
Прийняти в цій частині нове рішення, яким в задоволені позовних вимог в цій частині відмовити.
В решті постанову Харківського окружного адміністративного суду від 14.12.2010р. та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 05.04.2011р. - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута в порядку ст.ст. 235-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судді: