09 грудня 2014 року м. Київ В/800/4827/14
Суддя Вищого адміністративного суду України Маринчак Н.Є.,
перевіривши заяву Приватного підприємця ОСОБА_1
про допуск до перегляду Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 29 вересня 2014 року
у справі №824/1018/13-а
за позовом Приватного підприємця ОСОБА_1
до Державної податкової інспекції у м.Чернівці
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
Приватний підприємець ОСОБА_1 звернувся до Вищого адміністративного суду України з заявою про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 29 вересня 2014 року у справі №824/1018/13-а за позовом Приватного підприємця ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у м.Чернівці про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.
Відповідно до статті 2391 Кодексу адміністративного судочинства України (із змінами та доповненнями, внесеними Законом України від 7 липня 2010 року № 2453-VІ «Про судоустрій і статус суддів»), заява про перегляд судових рішень подається до Верховного Суду України через Вищий адміністративний суд України, який за змістом статей 2392 та 240 Кодексу адміністративного судочинства України перевіряє відповідність заяви вимогам цього Кодексу та вирішує питання про допуск справи до провадження.
Згідно п.1 ст.237 Кодексу адміністративного судочинства України заява про перегляд судових рішень в адміністративних справах може бути подана виключно з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.
Як вбачається з п.3 ч.2 ст.239 КАС України у заяві про перегляд судових рішень зазначаються конкретні різні за змістом судові рішення, в яких має місце неоднакове застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах.
Крім того, п.3 ч.1 статті 2391 КАС України передбачено, що до заяви мають бути додані копії різних за змістом судових рішень, в яких має місце неоднакове застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 31 жовтня 2014 року заява Приватного підприємця ОСОБА_1 була залишена без руху та було надано строк для усунення недоліків.
На виконання вищезазначеної ухвали скаржником була надіслана заява про усунення недоліків.
Разом з тим, в первісній заяві скаржником поставлено питання щодо оскарження ухвали Вищого адміністративного суду України від 29 вересня 2014 року по справі №824/1018/13-а.
В той же час, в уточненій заяві скаржник посилається на ухвалу Вищого адміністративного суду України від 10 жовтня 2013 року по справі №824/1018/13-а.
Отже, скаржнику необхідно уточнити, яка саме ухвала Вищого адміністративного суду України від 29 вересня 2014 року, чи від 10 жовтня 2013 року ним оскаржується.
За таких обставин, заяву слід залишити без руху, надавши скаржнику строк для усунення недоліків до 13 січня 2015 року.
В разі невиконання вимог даної ухвали, скарга буде повернута скаржнику у відповідності до вимог частини 4 статті 2392 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись статтями 236 - 240 Кодексу адміністративного судочинства України,-
1. Заяву Приватного підприємця ОСОБА_1 - залишити без руху.
2. Встановити Приватному підприємцю ОСОБА_1 строк до 13 січня 2015 року для усунення недоліків.
3. Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Вищого адміністративного
суду України Н.Є. Маринчак