26 листопада 2014 року м. Київ К/9991/15665/11
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
Головуючого Бившевої Л.І.,
суддів: Кошіля В.В., Шипуліної Т.М.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Хмельницькому
на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 22 грудня 2010 року
та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 24 лютого 2011 року
у справі № 2-а-8561/10/2270/18
за позовом Дочірнього підприємства «Комерційний центр» колективного підприємства «Хмельницька меблева фабрика»
до Державної податкової інспекції у місті Хмельницькому
про визнання протиправним та скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, -
Дочірнє підприємство «Комерційний центр» колективного підприємства «Хмельницька меблева фабрика» (далі - позивач) звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у місті Хмельницькому (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0005992303/0/7169 від 19 жовтня 2010 року.
Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 22 грудня 2010 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення ДПІ у м. Хмельницькому про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0005992303/0/7169 від 19 жовтня 2010 року.
Ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 24 лютого 2011 року постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 22 грудня 2010 року залишено без змін.
В касаційній скарзі ДПІ у м. Хмельницькому, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, просить скасувати постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 22 грудня 2010 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 24 лютого 2011 року у і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Заслухавши доповідь судді - доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі касаційної скарги, дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.
ДПІ у м. Хмельницькому була проведена перевірка за дотриманням суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій, а саме: господарської одиниці - магазину, що розташований за адресою: м. Хмельницький, Староконстянтинівське шосе, 26, та належить суб'єкту господарської діяльності - ДП «Комерційний центр» КП «Хмельницька меблева фабрика», за результатами якої складений акт від 08 жовтня 2009 року на бланку № 007960 (зареєстрований за №0537/22/25/23/23844864/9673).
За висновками акта перевірки, позивачем були порушені вимоги пункту 2.2, 2.6 статті 2 Положення про ведення касових операцій в національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року № 637, які полягали у тому, що позивачем не був здійснений запис в Розділі 2 «Облік руху готівки та сум розрахунків» книги обліку розрахункових операцій про загальну суму надходжень готівкових коштів за 30 грудня 2009 року в сумі 2800,00 грн.
19 жовтня 2010 року на підставі вказаного акта перевірки ДПІ у м. Хмельницькому прийняла рішення № 0005992303/7169, яким на підставі пункту 1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм регулювання обігу готівки» застосувала до ДП «Комерційний центр» КП «Хмельницька меблева фабрика» штрафні (фінансові) санкції у сумі 14000,00 грн.
Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що податковим органом не було доведено належними і допустимими доказами обставин та фактів, на які він посилається в обґрунтування відповідності нормам чинного законодавства прийнятого ним оскаржуваного рішення.
Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, з огляду на наступне.
Відповідно до пункту 1.2 статті 1 Положення про ведення касових операцій в національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року № 637 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) оприбуткування готівки - це проведення підприємствами і підприємцями обліку готівки в касі на повну суму її фактичних надходжень у касовій книзі, книзі обліку доходів і витрат, книзі обліку розрахункових операцій.
Згідно пункту 2.2 статті 2 цього Положення підприємства (підприємці) здійснюють розрахунки готівкою між собою і з фізичними особами (громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, які не здійснюють підприємницької діяльності) через касу як за рахунок готівкової виручки, так і за рахунок коштів, одержаних із банків. Зазначені розрахунки проводяться також шляхом переказу готівки для сплати відповідних платежів. Підприємства (підприємці) здійснюють облік операцій з готівкою у відповідних книгах обліку.
За приписами пункту 2.6 зазначеного Положення уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися. Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів. У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК).
Підприємствам, яким Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» надано право проводити розрахунки готівкою із споживачами без використання РРО та РК і специфіка функціонування яких унеможливлює оформлення ними кожної операції касовим ордером (продаж проїзних і перевізних документів; білетів державних лотерей; квитків на відвідування культурно-спортивних і видовищних закладів тощо), дозволяється оприбутковувати готівку наприкінці робочого дня за сукупністю операцій у цілому за робочий день з оформленням касовими документами і відображенням у відповідній книзі обліку. Суми готівки, що оприбутковуються, мають відповідати сумам, визначеним у відповідних касових (розрахункових) документах.
Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, фіскальні чеки, які підтверджують рух готівки через реєстратор розрахункових операцій за 30 грудня 2009 року в загальній сумі 2800,00 грн. позивачем були внесені до книги обліку розрахункових операцій шляхом їх підклеювання, а запис про них занесений до 2 Розділу книги обліку розрахункових операцій на іншій сторінці цього розділу, не в черговому порядку (арк. справи 10-13, 34-38).
З огляду на встановлене, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли обґрунтованого висновку, з яким погоджується суд касаційної інстанції, про неправомірність оспорюваного рішення та наявність підстав для його скасування.
Доводи касаційної скарги викладеного не спростовують.
Відповідно до частини 1 статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Враховуючи вищевикладене, касаційна скарга ДПІ у м. Хмельницькому підлягає залишенню без задоволення, а постанова Хмельницького окружного адміністративного суду від 22 грудня 2010 року та ухвала Вінницького апеляційного адміністративного суду від 24 лютого 2011 року підлягають залишенню без змін.
Керуючись ст. ст. 160, 167, 210, 220, 2201, 223, 224, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Хмельницькому залишити без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 22 грудня 2010 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 24 лютого 2011 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий: _____________________ Л.І. Бившева
Судді: _____________________ В.В. Кошіль
_____________________ Т.М. Шипуліна