Ухвала від 12.12.2014 по справі 524/5684/14-а

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА

12 грудня 2014 року м. Київ К/800/63766/14

Суддя Вищого адміністративного суду України Головчук С.В., вирішуючи питання про прийняття касаційної скарги Управління Пенсійного фонду України в м. Кременчуці Полтавської області на постанову Автозаводського районного суду в м. Кременчука Полтавської області від 16 вересня 2014 року та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 18 листопада 2014 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Кременчуці Полтавської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Автозаводського районного суду в м. Кременчука Полтавської області від 16 вересня 2014 року позов задоволено. Визнано неправомірною відмову та зобов'язано відповідача відповідно до вимог статей 50,54,67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» здійснити позивачу перерахунок та виплату щомісячної основної державної пенсії як інваліду ІІ групи в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю в розмірі 75 відсотків мінімальної пенсії за віком, виходячи і з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої статтею 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за період з 01 січня по 02 серпня 2014 року з урахуванням фактично виплачених сум.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 18 листопада 2014 року змінено резолютивну частину постанови суду першої інстанції, абзац другий якої викладено в наступній редакції : «Зобов'язати відповідача відповідно до вимог статей 52,67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» здійснити позивачу перерахунок та виплату щомісячної компенсації за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи у розмірі 50 % мінімальної пенсії за віком, встановленої законом на час виплат, згідно зі статтею 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за період з 01 січня 2014 року з урахуванням фактично виплачених сум. В решті судове рішення залишити без змін.

У касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального і процесуального права.

Згідно із пунктом 5 частини 5 статті 214 КАС України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

Із змісту оскаржуваних судових рішень видно, що змінюючи рішення суду першої інстанції, апеляційний суд, виходив з того, що у спірний період у Законі України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» не було обмежень щодо застосування положень статті 52 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а тому позов підлягає задоволенню.

У касаційній скарзі відсутнє належне обґрунтування підстав для скасування чи зміни судового рішення.

Наведене є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження у справі.

Керуючись статтями 211, 214 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою Управління Пенсійного фонду України в м. Кременчуці Полтавської області на постанову Автозаводського районного суду в м. Кременчука Полтавської області від 16 вересня 2014 року та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 18 листопада 2014 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя С.В. Головчук

Попередній документ
41976279
Наступний документ
41976282
Інформація про рішення:
№ рішення: 41976280
№ справи: 524/5684/14-а
Дата рішення: 12.12.2014
Дата публікації: 23.12.2014
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Вищий адміністративний суд України
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та спорів у сфері публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо:; соціального захисту; соціального захисту та зайнятості інвалідів; соціальних послуг, у тому числі: