26 листопада 2014 року м. Київ К/9991/12276/11
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
Головуючого Бившевої Л.І.,
суддів: Кошіля В.В., Шипуліної Т.М.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі міста Харкова
та касаційну скаргу Державної податкової адміністрації у Харківській області
на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 01 грудня 2010 року
та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 14 лютого 2011 року
у справі № 2а-8237/10/2070
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Горожанин»
до 1. Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі міста Харкова
2. Державної податкової адміністрації у Харківській області
про визнання недійсним рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, -
Товариство з обмеженою відповідальністю «Горожанин» (далі - позивач) звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі міста Харкова (далі - відповідач-1) та Державної податкової адміністрації у Харківській області (далі - відповідача-2) про визнання недійсним рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0002122310 від 04 червня 2010 року (в редакції заяви про зменшення позовних вимог від 08 жовтня 2010 року).
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 01 грудня 2010 року позов задоволено повністю. Визнано недійсним та скасовано рішення ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0002122310 від 04 червня 2010 року.
Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 14 лютого 2011 року постанову Харківського окружного адміністративного суду від 01 грудня 2010 року залишено без змін.
В касаційній скарзі ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 01 грудня 2010 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 14 лютого 2011 року і ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
В касаційній скарзі ДПА у Харківській області, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 01 грудня 2010 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 14 лютого 2011 року і ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Заслухавши доповідь судді - доповідача, перевіривши доводи касаційних скарг щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі касаційних скарг, дійшла висновку, що касаційні скарги задоволенню не підлягають, з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.
01 січня 2010 року між фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 та ТОВ «Горожанин» був укладений договір про спільну діяльність, відповідно до умов якого фізична особа - підприємець ОСОБА_1 та ТОВ «Горожанин» зобов'язуються спільно діяти для досягнення спільних господарських цілей, як-то: організація роботи таверни-грилю «ІНФОРМАЦІЯ_1» по АДРЕСА_1 (пункт 1.1 статті 1 договору); ТОВ «Горожанин» займається придбанням та продажем ліцензійного товару на підприємстві «ІНФОРМАЦІЯ_1», а фізична особа - підприємець ОСОБА_1 займається придбанням, виробництвом та продажем страв кухні та неліцензійного товару в барі (пункт 1.3 статті 1 договору); ТОВ «Горожанин» займає одну половину площі підприємства, а саме 108,3 м2 (в тому числі бар - 10,4 м2), а фізична особа - підприємець ОСОБА_1 - другу половину площі підприємства, а саме 108,3 м2 (в тому числі бар - 11 м2). (пункт 1.4 статті 1 договору).
ДПА у Харківській області була проведена перевірка за дотриманням суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій, а саме: господарської одиниці - бару таверни-грилю «ІНФОРМАЦІЯ_1», що розташований за адресою: АДРЕСА_1, та належить суб'єкту господарської діяльності - ТОВ «Горожанин», за результатами якої складений акт від 17 травня 2010 року на бланку № 019442 (зареєстрований у ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова за №4045/20/40/23/35351494).
За висновками акта перевірки, позивачем були порушені вимоги пункту 12 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», які полягали: у торгівлі не облікованим товаром на суму 990,00 грн. (відсутність будь-яких документів (накладних), які підтверджують оприбуткування товарно-матеріальних цінностей за обліком); неведення обліку товарів за місцем їх реалізації.
04 червня 2010 року ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова на підставі вказаного акта перевірки прийняла рішення № 0002122310, яким згідно зі статтею 21 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» застосувала до ТОВ «Горожанин» штрафні (фінансові) санкції у сумі 1980,00 грн.
Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що податковим органом не було доведено належними і допустимими доказами обставин та фактів, на які він посилається в обґрунтування відповідності нормам чинного законодавства прийнятого ним оскаржуваного рішення, з урахуванням того, що товари на загальну суму 990,00 грн., перелік яких наведено у відомості, є товарами, які належать фізичній особі - підприємцю ОСОБА_1, яка здійснює підприємницьку діяльність у цьому ж барі на підставі договору про спільну діяльність від 01 січня 2010 року, укладеного з ТОВ «Горожанин».
Колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, з огляду на наступне.
Відповідно до пункту 12 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів (наданих послуг).
Статтею 6 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що облік товарних запасів фізичною особою - суб'єктом підприємницької діяльності ведеться у порядку, визначеному чинним законодавством, а юридичною особою (її філією, відділенням, іншим відокремленим підрозділом) - у порядку, визначеному відповідним національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку. Облік ведеться з урахуванням особливостей, встановлених для суб'єктів малого підприємництва. Обов'язок із ведення обліку товарних запасів не застосовується до осіб, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку придбаних або проданих товарів.
Відповідно до статті 21 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) до суб'єктів підприємницької діяльності, що не ведуть або ведуть з порушенням встановленого порядку облік товарів за місцем реалізації та зберігання, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Разом з цим, як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, товар на суму 990,00 грн., а саме - пиво в асортименті, вказаний податковим органом у відомості про результати перевірки щодо повноти оприбуткування та фактичних залишків запасів (який є додатком до акту перевірки - арк. справи 47), належав фізичній особі - підприємцю ОСОБА_1, що підтверджується відповідними первинними бухгалтерськими документами (арк. справи 48а-50, 62-87), яка відповідно до умов договору про спільну діяльність від 01 січня 2010 року займається придбанням, виробництвом та продажем страв кухні та неліцензійного товару в барі.
За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про відсутність у податкового органу правових підстав для притягнення позивача до відповідальності, встановленої статтею 21 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та, як наслідок, про неправомірність оспорюваного рішення про застосовання штрафних (фінансових) санкцій у сумі 1980,00 грн.
Доводи касаційної скарги викладеного не спростовують.
Відповідно до частини 1 статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Враховуючи вищевикладене, касаційна скарга ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова та касаційна скарга ДПА у Харківській області підлягають залишенню без задоволення, а постанова Харківського окружного адміністративного суду від 01 грудня 2010 року та ухвала Харківського апеляційного адміністративного суду від 14 лютого 2011 року підлягають залишенню без змін.
Керуючись ст. ст. 160, 167, 210, 220, 2201, 223, 224, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі міста Харкова та касаційну скаргу Державної податкової адміністрації у Харківській області залишити без задоволення, а постанову Харківського окружного адміністративного суду від 01 грудня 2010 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 14 лютого 2011 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий: _____________________ Л.І. Бившева
Судді: _____________________ В.В. Кошіль
_____________________ Т.М. Шипуліна