Справа № 756/5623/14-ц
№ апеляційного провадження: 22-ц/796/14713/2014
Головуючий у суді першої інстанції: Шумейко О.І.
Доповідач у суді апеляційної інстанції: Шкоріна О.І.
03680, м. Київ, вул. Солом'янська, 2-а
10 грудня 2014 року Колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва
в складі: головуючого-судді Шкоріної О.І.,
суддів: Антоненко Н.О., Стрижеуса А.М.,
при секретарі: Пікало К.В.
за участю: позивача - ОСОБА_3
представників відповідача - Мацанек К.В., Лифар Д.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві справу за апеляційною скаргою Комунального підприємства «Житній ринок» на рішення Оболонського районного суду м. Києва від 29 жовтня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Комунального підприємства «Житний ринок» про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду,-
У квітні 2014 року позивач ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до відповідача КП «Житній ринок» про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення про поновлення на роботі. Свої вимоги обґрунтовував тим, що рішенням Оболонського районного суду м.Києва від 14 лютого 2012 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду м .Києва від 25 квітня 2012 року, його поновлено на роботі в Комунальному підприємстві «Житній ринок» на посаді юрисконсульта. Рішення не виконано у зв'язку з чим він просить стягнути середній заробіток за час затримки виконання рішення суду в сумі 67162 грн.88 коп.
У вересня 2014 року позивач збільшив позовні вимоги і просив стягнути з відповідача 81134 грн.60 коп. за період з 15 лютого 2012 року по 30 вересня 2014 року.
Рішенням Оболонського районного суду м.Києва від 29 жовтня 2014 року частково задоволені позовні вимоги ОСОБА_3 та стягнуто з КП «Житній ринок» середній заробіток за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі за період з 15 лютого 2012 року по 25 липня 2014 року у сумі 74884 грн.16 коп.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з ухваленим рішенням, відповідач КП «Житній ринок» подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати і ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, порушення та неправильне застосування норм матеріального і процесуального права. Зокрема, зазначив, що висновок суду про те, що рішення про поновлення позивача на роботі не виконано у період з 15 лютого 2012 року по 25 липня 2014 року не відповідає фактичним обставинам справи, оскільки відповідачем винесено наказ № 25 від 23 лютого 2012 року про поновлення ОСОБА_3 на роботі, а також сплачені грошові кошти. Крім того, факт звернення відповідача до суду із заявою про роз'яснення рішення суду, підтримання апеляційної скарги на це рішення не можуть свідчити про те, що рішення на той період виконане не було, а свідчать лише про незгоду із ухваленим рішенням та намагання відповідача відстояти свої права, що чинним законодавством не заборонено.
В судовому засіданні представники відповідача апеляційну скаргу підтримали і просили її задовольнити.
ОСОБА_3 проти доводів апеляційної скарги заперечував і просив рішення як законне і обґрунтоване залишити без змін.
Заслухавши доповідь судді Шкоріної О.І., вислухавши пояснення осіб, які з»явилися в судове засідання, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив із того, що рішення суду про поновлення позивача на роботі не виконано у період з 15 лютого 2012 року по 25 липня 2014 року. Наданий відповідачем наказ від 23 лютого 2012 року, виданий генеральним директором КП «Житній ринок», яким скасовано наказ про звільнення позивача та його поновлення на посаді юрисконсульта з 22 червня 2011 року не свідчить про виконання відповідачем рішення суду, оскільки відсутні докази ознайомлення позивача з таким наказом.
Висновок суду про часткове задоволення позовних вимог відповідає встановленим судом обставинам та нормам матеріального права, що регулюють спірні правовідносини.
Судом встановлено, що рішенням Оболонського районного суду м.Києва від 14 лютого 2012 року ОСОБА_3 поновлено на роботі в КП «Житній ринок» на посаді юрисконсульта з 22 червня 2011 року, зобов'язано відповідача виплатити на користь позивача середньомісячну заробітну плату за час вимушеного прогулу, починаючи з 22 червня 2011 року по 14 лютого 2012 року у сумі 17893 грн.76 коп. В частині поновлення позивача на роботі судом допущено негайне виконання рішення суду.
Ухвалою Апеляційного суду м.Києва від 25 квітня 2012 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Постановою державного виконавця відділу державної виконавчої служби Подільського районного управління юстиції у м.Києві СавченкоЮ.Й. від 6 квітня 2012 року відкрито виконавче провадження (ВП № 32017825) з виконання виконавчого листа № 2-337/12, виданого 14 березня 2012 року Оболонським районним судом м.Києва, про поновлення ОСОБА_3 на роботі.
За інформацією про виконавче провадження (ВП № 32017825), що міститься в Єдиному державному реєстрі виконавчих проваджень, станом на 16 липня 2014 року старшим державним виконавцем ВДВС Подільського районного управління юстиції у м.Києві 13 квітня 2012 року складено акт про те, що боржником рішення суду не виконано, постановами державного виконавця від 13 квітня 2012 року та від 20 квітня 2012 року накладені штрафи на боржника за невиконання рішення суду відповідно в сумі 340 грн. та 680 грн.
Постановою головного державного виконавця відділу державної виконавчої служби Подільського районного управління юстиції у м.Києві Кущ В.В. від 25 липня 2014 року закінчено виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа, виданого Оболонським районним судом м.Києва від 14 березня 2012 року про поновлення ОСОБА_3 на роботі в КП «Житній ринок» на посаді юрисконсульта з 22 червня 2011 року, у зв'язку з повним фактичним виконання рішення суду.
Відповідно до ст.236 КЗпП України у разі затримки власником або уповноваженим ним органом виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, цей орган виносить ухвалу про виплату останньому середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки.
Суд першої інстанції, задовольняючи позов частково, правильно виходив із того, що КП «Житній ринок» затримав виконання рішення суду про поновлення на роботі позивача, за що державним виконавцем на боржника двічі накладено штраф, відтак відповідно до ст.236 КЗпП України на користь останнього підлягає стягненню середній заробіток за час затримки виконання рішення за період з 15 лютого 2012 року по 25 липня 2014 року у сумі 74884 грн.16 коп.
Доводи апеляційної скарги в тій частині, що відповідач не припустився затримки виконання рішення суду від 14 лютого 2012 року , оскільки видав наказ № 25 від 23 лютого 2012 року про поновлення ОСОБА_3 на роботі, колегія суддів відхиляє з огляду на таке.
З матеріалів справи вбачається, що відкрите 6 квітня 2012 року виконавче провадження з виконання документу про поновлення ОСОБА_3 на роботі тривало до 25 липня 2014 року, коли була винесена постанова про закінчення виконавчого провадження у зв'язку з фактичним його виконанням. У зв'язку з невиконанням рішення суду про поновлення на роботі державним виконавцем двічі виносилися постанови про накладення на боржника штрафу від 13 квітня 2012 року та 20 квітня 2012 року.
Доказів на підтвердження неправомірності дій державного виконавця щодо притягнення боржника до відповідальності за невиконання рішення суду представниками відповідача у передбаченому ст.ст.10,60 ЦПК України порядку не надано.
Крім того, Закон України «Про виконавче провадження» покладає обов'язок на сторін виконавчого провадження повідомляти державного виконавця про повне чи часткове самостійне виконання рішення ( ст.12 Закону України «Про виконавче провадження»). Про видачу наказу про поновлення ОСОБА_3 на роботі боржник повідомив державного виконавця у липні 2014 року.
Отже, наявність відкритого виконавчого провадження, прийняття рішення про закінчення якого закон пов'язує з фактичним виконанням рішення суду (ст.49 ч.1 п.6 Закону України «Про виконавче провадження») , доводить лише факт триваючого порушення прав ОСОБА_3, не поновлення останнього на роботі у зв'язку з затримкою виконання рішення суду .
Саме по собі видання відповідачем наказу про поновлення ОСОБА_3 на роботі без доведення факту повідомлення останнього про видачу такого наказу, не є достатнім для висновку про виконання рішення суду.
Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, на їх правильність не впливають, а тому підлягають відхиленню, а рішення як таке, що ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права слід залишити без змін.
З огляду на викладене, передбачених ст.309 ЦПК України підстав для скасування оскаржуваного рішення суду першої інстанції по даній справі немає.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 303, 308, 313, 315 ЦПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу Комунального підприємства «Житній ринок» - відхилити.
Рішення Оболонського районного суду м. Києва від 29 жовтня 2014 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий:
Судді: