10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-604, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua
Головуючий у 1-й інстанції: Липа В.А.
Суддя-доповідач:Котік Т.С.
іменем України
"18" грудня 2014 р. Справа № 806/6665/13-а
Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді Котік Т.С.
суддів: Жизневської А.В.
Малахової Н.М.,
при секретарі Рожко М.М. ,
за участю представників сторін
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Лугинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирської області на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "27" лютого 2014 р. у справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Олевське шляхо-будівельне управліення №42" до Лугинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирської області про скасування податкових повідомлень - рішень ,
Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2014 року задоволено позов Публічного акціонерного товариства "Олевське шляхо-будівельне управління № 42".
Скасовано податкові повідомлення-рішення Лугинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області від 14.08.2013 року № 0000472200 та № 0000482200.
Відшкодовано на користь Публічного акціонерного товариства "Олевське шляхо-будівельне управління № 42" з Державного бюджету України понесені судові витрати в сумі 2294 гривні 00 копійок.
В апеляційній скарзі Лугинська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Житомирській області, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду та прийняти нову - про відмову в задоволенні позову. Зокрема, апелянт посилається на те, що висновки суду першої інстанції не узгоджуються з обставинами встановленими під час перевірки, оскільки позивачем не підтверджені господарські операції первинними документами.
Розглянувши справу, перевіривши законність та обгрунтованість судового рішення, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
З матеріалів справи вбачається, що Публічне акціонерне товариство "Олевське шляхо-будівельне управління № 42" зареєстровано Олевською районною державною адміністрацією Житомирської області 21.12.1994 року, як суб'єкт підприємницької діяльності - юридична особа, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи. Як платник податків, позивач перебуває на податковому обліку в Олевському відділенні Лугинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області та є платником податку на додану вартість.
За результатами позапланової виїзної документальної перевірки ПАТ "Олевське шляхо-будівельне управління № 42" з питань дотримання вимог податкового законодавства своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на прибуток та податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ "Трансбуд-2" та ПП "Дотракіс Юкрейн", за період з 01.07.2011 року по 30.09.2011 року, складено акт № 69/22-16/13555857 від 30.07.2013 року.
Згідно висновків податкового органу ПАТ "Олевське шляхо-будівельне управління № 42" допущено порушення вимог пункту 138.2 статті 138 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на прибуток підприємств на суму 315944,00 грн. та пунктів 198.3, 198.6 статті 198, пунктів 201.1, 201.4, 201.6, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, що призвело до заниження суми податку на додану вартість на суму 274734,00 грн.
За результатами перевірки та на підставі акту перевірки Лугинською ОДПІ Головного управління Міндоходів у Житомирській області було прийнято податкові-повідомлення рішення від 14 серпня 2013 року № 0000472200, яким товариству збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на прибуток у сумі 315944,00 грн. (основний платіж) та № 0000482200, яким товариству збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість в сумі 411601,00 грн. (за основним платежем - 274734,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 136867,00 грн.).
Суд першої інстанції, перевіряючи спірні податкові повідомлення-рішення на відповідність вимогам частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України дійшов висновків, що їх прийнято протиправно.
Колегія суддів апеляційного суду погоджується з вказаним висновком, виходячи з наступного.
Так, підставою для висновку податкового органу про порушення позивачем вимог пункту 138.2 статті 138, пунктів 198.3, 198.6 статті 198, пунктів 201.1, 201.4, 201.6, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України стало те, що позивачем до складу валових витрат та податкового кредиту включено витрати по придбаних товарах від ТОВ "Трансбуд-2" та від ПП "Дотракіс Юкрейн" (ПП "Укрнафта-трейд"), що має ознаки фіктивності та не знаходиться за своїм місцем реєстрації.
До таких висновків Лугинська ОДПІ Головного управління Міндоходів у Житомирській області дійшла на підставі акту перевірки ДПІ у Солом'янському районі м. Києва від 08.12.2011 року № 13857/23-07/32373468 "Про результати позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Трансбуд-2" з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ "Фірма Лілея" за період серпень-вересень 2011 року", відповідно до якого господарські операції вчиненні ТОВ "Трансбуд-2" зі своїми контрагентами не спрямовані на реальне настання правових наслідків та укладені договори є нікчемними; акту перевірки ДПІ у Києво-Святошинському районі Київської області від 28.11.2012 року № 457/22-2/37144129 "Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ПП "Укрнафта-Трейд" (ПП "Дотракіс Юкрейн") з питань дотримання вимог податкового законодавства за липень 2011 року по взаємовідносинах з ТОВ "Біотехнології 2000", ТОВ "ТК-Нафта", ПП "Еріс", ТОВ "Інтернафта"", відповідно до якого господарські операції вчиненні ПП "Укрнафта-Трейд" (ПП "Дотракіс Юкрейн") зі своїми контрагентами не спрямовані на реальне настання правових наслідків та укладені договори є нікчемними; акту від 15.06.2012 року № 244/22-05/37144129 "Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ПП "Укрнафта-Трейд" (ПП "Дотракіс Юкрейн") щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків покупцями за період з 01.01.2011 року по 31.12.2011 року", відповідно до якого підприємство не знаходиться за юридичною адресою.
Суд першої інстанції перевіряючи зазначені обставини, дійшов обгрунтованих висновків, що доводи Лугинської ОДПІ, є безпідставними та не узгоджуються з наданими первинними документами.
Так, судом першої інстанції встановлено, що 26 липня 2011 року між ПП "Укранафта-Трейд" (ПП "Дотракіс Юкрейн") (яке виступає як Продавець) та ПАТ "Шляхо-будівельне управління № 42" (на даний час "Олевське шляхо-будівельне управління №42",яке виступає як Покупець, укладено договір поставки № 102, відповідно до умов якого Продавець зобов'язується передати у власність Покупця нафтопродукти (надалі Товар), а Покупець прийняти і оплатити товар на умовах та в строки обумовлені даним договором та додатковими угодами до договору.
Пунктом 2 договору визначено, що передача Покупцю партії товару здійснюється зі складу Продавця на умовах - самовивозу, автомобільним транспортом (бензовозами) Покупця. За узгодженням сторін поставка Товару може здійснюватися транспортом Продавця з покладенням на Покупця витрат на транспортування.
Продавець зобов'язується надати на кожну конкретну партію Товару всі необхідні документи.
Пунктом 3 договору встановлено, що ціна, кількість та асортимент кожної конкретної партії Товару та порядок розрахунків заздалегідь узгоджується сторонами і відображається в рахунку-фактурі та у видатково-прибутковій накладній на поставку партії Товару.
Оплата здійснюється у розмірі повної вартості поставленої партії Товару шляхом безготівкового переказу на поточний рахунок Продавця, вказаного у реквізитах Продавця в даному договорі. Датою оплати вважається день надходження грошових коштів на поточний рахунок продавця.
З досліджених судом першої інстанції доказів вбачається, що на виконання умов договору ПАТ "Шляхо-будівельне управління № 42" було поставлено нафтопродукти та видано видаткову накладну № 1176 від 26.09.2011 року на загальну суму з ПДВ 347051,26 грн., податкову накладну від 26.09.2011 року № 150 на загальну суму з ПДВ 347051,26 грн., товарно-транспортну накладну на відпуск нафтопродуктів (нафти) № 1176 від 26.09.2011 року, видаткову накладну № 1102 від 09.09.2011 року на загальну суму з ПДВ 284602,50 грн., податкову накладну від 09.09.2011 року № 69 на загальну суму з ПДВ 284602,50 грн., товарно-транспортну накладну на відпуск нафтопродуктів (нафти) № 1102 від 09.09.2011 року, видаткову накладну № 966 від 12.08.2011 року на загальну суму з ПДВ 161313,76 грн., податкову накладну від 12.08.2011 року № 73 на загальну суму з ПДВ 161313,76 грн., товарно-транспортну накладну на відпуск нафтопродуктів (нафти) № 996 від 12.08.2010 року, видаткову накладну № 887 від 27.07.2011 року на загальну суму з ПДВ 311220,00 грн., податкову накладну від 27.07.2011 року № 144 на загальну суму з ПДВ 311220,00 грн., товарно-транспортну накладну на відпуск нафтопродуктів (нафти) № 887 від 27.07.2011 року, копії яких наявні в матеріалах справи.
Про оплату за поставлених товар, згідно вищезазначеного договору, свідчать платіжні доручення № 498 від 26.09.2011 року, № 470 від 07.09.201 року, № 460 від 06.09.2011 року, № 450 від 31.08.2011 року, № 429 від 29.08.2011 року, № 196 від 30.08.2011 року, № 418 від 22.08.2011 року, № 172 від 16.08.2011 року, № 96 від 01.08.2011 року, № 385 від 29.07.2011 року, № 71 від 28.07.2011 року, № 768 від 27.09.2011 року, № 758 від 22.09.2011 року, № 752 від 20.09.2011 року, № 738 від 16.09.2011 року, № 669 від 05.09.2011 року, № 692 від 08.09.2011 року, № 573 від 12.08.2011 року, № 529 від 08.08.2011 року, № 531 від 09.08.2011 року, № 556 від 11.08.2011 року, копії яких досліджено судом при розгляді справи.
Також, 01 липня 2011 року між ТОВ "Трансбуд-2" (яке виступає як Постачальник) та ПАТ "Олевське шляхо-будівельне управління № 42" (яке виступає як Покупець) було укладено договір поставки № 56, відповідно до умов якого Постачальник приймає на себе обов"язки поставити дорожньо-будівельні матеріали, а Покупець прийняти та сплатити за отриманий товар.
Відвантаження товару проводиться окремими партіями по реквізитам Покупця і за окремими угодами, що є невід"ємною частиною даного договору.
Поставка кожної партії товару попередньо узгоджується по кількості, ціна на час заключення угоди, термінах відвантаження та сплати.
Окрім того, сторонами було підписано наступні додаткові угоди до договору від 01 липня 2011 року № 56: № 1 від 20.07.2011 року, якою визначено обсяги, ціну транспортування та терміни розрахунку за бітум 60/90, № 3 від 09.08.2011 року, якою визначено обсяги, ціну транспортування та терміни розрахунку за щебінь 5х20, № 4 від 01.09.2011 року, якою визначено обсяги, ціну транспортування та терміни розрахунку за висівки, № 5 від 01.10.2011 року, якою визначено обсяги, ціну транспортування та терміни розрахунку за щебінь фракція 20х40, № 6 від 07.11.2011 року, якою визначено обсяги, ціну транспортування та терміни розрахунку за болти, цемент, арматуру, камінь, сталь листова оцинкована, сталь листова, плити, труба поліетиленова, розчинник, металопрокат різний, металопрокат калібрований, щебінь фр.40х70, труба з/б д.500мл, проволока катанка д.6 мл, послуги по перевезенню цементу, щебеню, каменю.
На виконання умов договору та додаткових угод ПАТ "Шляхо-будівельне управління № 42" було поставлено товар та виписано наступні документи: видаткову накладну № 453 від 13.09.2011 року на загальну суму з ПДВ 82479,36 грн., податкову накладну від 08.09.2011 року № 39 на загальну суму 82479,36 грн., акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 13.09.2011 року, видаткову накладну № 422 від 09.08.2011 року на загальну суму з ПДВ 173039,80 грн., податкову накладну від 09.08.2011 року № 18 на загальну суму з ПДВ 173039,80 грн., акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 09.08.2011 року, товарно-транспортну накладну від 09.08.2011 року, видаткову накладну № 423 від 15.08.2011 року на загальну суму з ПДВ 98694,36 грн., податкову накладну від 15.08.2011 року № 39 на загальну суму з ПДВ 98694,36 грн., акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 15.08.2011 року, товарно-транспортні накладні №№ 53, 54 від 09.08.2011 року, видаткову накладну № 333 від 28.07.2011 року на загальну суму з ПДВ 189999,90 грн., податкову накладну від 28.07.2011 року № 60 на загальну суму з ПДВ 189999,90 грн., товарно-транспортну накладну від 28.07.2011 року, копії яких наявні в матеріалах справи.
Факт оплати поставленого товару згідно вищезазначених договору та додаткових угод підтверджується платіжними дорученнями № 516 від 03.08.2011 року, № 85 від 29.07.2011 року, № 698 від 08.09.2011 року, № 579 від 12.08.2011 року, копії яких також наявні в матеріалах справи.
З огляду на викладене, є вірними висновки суду першої інстанції, що правовідносини позивача з ТОВ "Трансбуд-2" та ПП "Укрнафта-Трейд" та реальність вчинення господарської операції підтверджено належно оформленими первинними документами, які складено відповідно до вимог Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та Положенню про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за № 168/704.
Досліджені судом першої інстанції первинні документи містять відомості про обставини, які є предметом доказування у цій справі, та пов'язані з рухом активів, виконанням зобов'язань, останні відповідають змісту, відображеному в укладеному платником податку договорі.
Зазначені обставини не спростовані податковим органом як під час розгляду справи в суді першої інстанції так і при апеляційному розгляді справи. Так само, не надано доказів того, що наявні у справі первинні документи не відповідають ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".
Посилання податкового органу на неточності які містять окремі первинні видаткові накладні та товаро-транспортні накладні, не позбавляє їх правового значення та не є підставою для висновку про необґрунтованість включення до податкового кредиту сум ПДВ та формування валових витрат за такими документами.
Так само, не позбавляє позивача права на включення до податкового кредиту сум ПДВ та формування валових витрат відсутність сертифікатів та паспортів якості, оскільки такі документи впливають тільки на якість придбаного товару, однак не є первинними документами в розумінні вимог Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та їх відсутність не позбавляє позивача права на включення до податкового кредиту сум ПДВ та формування валових витрат по вказаним господарських операціях.
Згідно із п. 198.2 статті 198 Податкового кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Відповідно до п. 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу (п. 198.6 ст. 198 ПК України).
Згідно із п. 201.1 ст. 201 Податкового кодекс України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: порядковий номер податкової накладної; дата виписування податкової накладної; повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; ціна постачання без урахування податку; ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; вид цивільно-правового договору; код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).
Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.
У відповідності із п. 201.6 ст. 201 Податкового кодексу України, податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.
Пунктом 201.7 статті 201 Податкового кодексу України встановлено, що податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).
Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу (п. 201.8 ст. 201 ПК України).
Згідно із п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Пунктом 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України встановлено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.
Згідно із пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.
Враховуючи вищезазначені правові норми та обставини, встановлені під час розгляду справи, суд першої інстанції дійшов обгрунтованих висновків про те, що позивачем було виконано всі зобов'язання, які покладено Цивільним кодексом України за договорами укладеними з його контрагентом - ТОВ "Трансбуд-2" та ПП "Дотракіс Юкрейн" (ПП "Укрнафта-Трейд"), а саме: прийнято товар, сплачено продавцям грошові кошти за отриманий товар, про що свідчать перелічені вище первинні документи. Даний факт не спростовано представник податкового органу під час судового розгляду як в суді першої інстанції так і в суді апеляційної інстанції.
Судом першої інстанції правомірно не прийнято до уваги посилання Лугинської ОДПІ на акт перевірки ДПІ у Солом'янському районі м. Києва від 08.12.2011 року № 13857/23-07/32373468 "Про результати позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Трансбуд-2" з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ "Фірма Лілея" за період серпень-вересень 2011 року" та акт перевірки ДПІ у Києво-Святошинському районі Київської області від 28.11.2012 року № 457/22-2/37144129 "Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ПП "Укрнафта-Трейд" (ПП "Дотракіс Юкрейн") з питань дотримання вимог податкового законодавства за липень 2011 року по взаємовідносинах з ТОВ "Біотехнології 2000", ТОВ "ТК-Нафта", ПП "Еріс", ТОВ "Інтернафта"", в яких зазначено, що фінансово-господарська діяльність ТОВ "Трансбуд-2" та ПП "Укрнафта-Трейд" (ПП "Дотракіс Юкрейн") здійснюється поза межами правового поля, що у свою чергу свідчить про не набуття належним чином цивільної дієздатності останніх, фінансово-господарські взаємовідносини між ТОВ "Трансбуд-2", ПП "Укрнафта-Трейд" (ПП "Дотракіс Юкрейн") та їх контрагентами є фіктивними правочинами, та такими, що вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлюються правочинами; за результатами проведених заходів не встановлено реальність здійснення фінансово-господарської діяльності ТОВ "Трансбуд-2", ПП "Укрнафта-Трейд" (ПП "Дотракіс Юкрейн") з своїми контрагентами.
Так, при розгляді справи в суді першої інстанції будь-яких обґрунтованих та логічних пояснень з приводу взаємозв'язку господарських операцій, що викликають сумніви податкового органу щодо їх реальності із господарськими операціями, які було досліджено у ході перевірки контрагентів позивача щодо тотожності предмету господарських відносин у вказаних підприємств та їх зв'язку із виконанням зобов'язань перед позивачем податковим органом не наведено. Не зазначено таких даних і при розгляді справи судом апеляційної інстанції.
Окрім того, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що оцінюватися при дослідженні факту здійснення господарської операції позивача з його контрагентами, повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовано дані податкового обліку, оскільки будь-яка неправомірна діяльність контрагентів (наприклад, їх "фіктивність", відносини з іншими контрагентами) не впливають на результати діяльності позивача і не можуть бути підставою для притягнення до відповідальності платника податку, оскільки згідно статті 61 Конституції України, юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.
Не є обов'язковою передумовою для визначення контролюючими органами грошових зобов'язань визнання недійсними (у тому числі нікчемними) правочинів, які укладалися за ланцюгом між попередніми посередниками, через ланцюг яких декларувався рух товарів чи послуг, нібито придбаних останнім у такому ланцюгу платником податку. При цьому відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.
Проте, відповідачем право позивача на формування податкового кредиту та валових витрат поставлено в залежність від добросовісності його контрагентів, що суперечить приписам податкового законодавства. Так, якщо такі контрагенти не виконали своїх зобов'язань по належному формуванню первинних документів для підтвердження показників податкового обліку, то це може тягнути відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. На переконання суду, своїми рішеннями відповідачем встановлено для позивача додаткові обмеження, що не відповідає повноваженням податкового органу, передбаченим Податковим кодексом України та суперечить вимогам статті 19 Конституції України.
Неприпустимість притягнення до відповідальності одного суб'єкта господарювання за неправомірні дії іншого підтверджується практикою Європейського Суду з прав людини. Європейський Суд з прав людини чітко визначає правило індивідуальної відповідальності платника податків. Тобто, добросовісний платник податків не має зазнавати негативних наслідків через порушення законодавства його контрагентом. Більш того, у разі наявності у державних органів інформації про зловживання в системі оподаткування конкретною компанією, вони повинні застосовувати відповідні заходи саме до цього суб'єкта, а не розповсюджувати негативні наслідки на інших осіб при відсутності зловживання з їх боку (Рішення Європейського суду з прав людини від 09.01.2007 у справі "Інтерсплав проти України").
Так само, обгрунтовано не прийнято до уваги і посилання відповідача на акт від 15.06.2012 року № 244/22-05/37144129 "Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ПП "Укрнафта-Трейд" (ПП "Дотракіс Юкрейн") щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків покупцями за період з 01.01.2011 року по 31.12.2011 року", відповідно до якого підприємство не знаходиться за юридичною адресою, оскільки відповідно до п.73.5 статті 73 Податкового кодексу України зустрічна звірка є заходом інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності органів державної податкової служби, в той час, як функція податкового органу щодо контролю за дотриманням податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, реалізується останніми шляхом проведення перевірок у випадках та в порядку, встановленому Податковим кодексом України.
Отже, за своєю правовою природою акт про неможливість проведення зустрічної звірки не є актом перевірки контролюючого органу та не може містити в собі аналізу господарських операцій платника податків та висновків про нікчемність укладених ним договорів.
Разом з тим, судом першої інстанції встановлено, що на час здійснення господарських операцій, за якими податковий орган не визнає обґрунтованим віднесення позивачем до податкового кредиту сум податку на додану вартість, ТОВ "Трансбуд-2", ПП "Дотракіс Юкрейн" (ПП "Укрнафта-Трейд") були включені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, а також мали свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість, а тому покупець не може нести відповідальність ні за несплату податків продавцями, ні за можливу недостовірність відомостей про них, наведених у зазначеному реєстрі, за умови необізнаності щодо неї.
При цьому слід враховувати вимоги статті 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців", згідно з якою відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, були внесені до нього, вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до цього реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні, за винятком випадків, коли вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.
Також, судом встановлено, що зміст спірних договорів не суперечить актам цивільного законодавства, фактів, які свідчили б про те, що зміст договорів не відповідає дійсним намірам сторін і, що ці наміри спрямовані на ухилення від сплати податків за фінансово-господарськими результатами виконання зазначених договорів не встановлено під час розгляду справи не надано таких доказів і податковим органом на вимогу суду першої інстанції у відповідності до вимог ст. 71 КАС України.
Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, матеріалів справи та з урахуванням того, що у справі було встановлено реальне здійснення господарських операцій та їх зв'язок з господарською діяльністю позивача, наявність належним чином оформлених первинних документів, податкових накладних, виданих зареєстрованим платником податку на додану вартість, суд першої інстанції дійшов вірних висновків про протиправність донарахування позивачеві сум податку на прибуток, податку на додану вартість, а також застосування штрафних (фінансових) санкцій спірними податковими повідомленнями-рішеннями.
Враховуючи вищезазначене, суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції щодо обґрунтованості позовних вимог, не містять фактів невірного застосування судом норм матеріального та процесуального права, а тому колегія суддів не вбачає підстав, визначених ст. 202 КАС України, для скасування судового рішення.
Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу Лугинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирської області залишити без задоволення, а постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "27" лютого 2014 р. без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя Т.С. Котік
судді: А.В. Жизневська
Н.М. Малахова
Повний текст cудового рішення виготовлено "19" грудня 2014 р.
Роздруковано та надіслано:р.л.п.
1- в справу:
2 - позивачу Публічне акціонерне товариство "Олевське шляхо-будівельне управліення №42" вул.Чапаєва,118,м.Олевськ,Житомирська область,11002
3- відповідачу Лугинська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Житомирської області вул. Горького,8/42,смт.Лугини,Лугинський район, Житомирська область,11301
- ,