Справа № 129/1522/14-а
Головуючий у 1-й інстанції: Ковчежнюк В.М.
Суддя-доповідач: Драчук Т. О.
17 грудня 2014 року
м. Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Драчук Т. О.
суддів: Залімського І. Г. Полотнянка Ю.П.
за участю секретаря судового засідання: Муса Т.Н.
за участю представників сторін:
позивача - ОСОБА_2
представника позивача - ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Гайсинського районного суду Вінницької області від 13 жовтня 2014 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Відділу державної реєстрації актів цивільного стану Гайсинського районного управління юстиції Вінницької області, третя особа - ОСОБА_4 про визнання протиправними рішень ,
04.06.2014 року позивач - ОСОБА_2 звернулась до Гайсинського районного суду Вінницької області з адміністративним позовом до Відділу державної реєстрації актів цивільного стану Гайсинського районного управління юстиції Вінницької області, третя особа - ОСОБА_4 про визнання протиправними рішень.
Постановою Гайсинського районного суду Вінницької області від 13.10.2014 року відмовлено в задоволенні позову.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Гайсинського районного суду Вінницької області від 13.10.2014 року та прийняти нове рішення, яким задоволити позовні вимоги.
04.12.2014 року на адресу Вінницького апеляційного адміністративного суду від відповідача надійшла заява з клопотанням розглянути справу без участі його представника.
В судовому засіданні позивач та його представник підтримали доводи апеляційної скарги, решта сторін в судове засідання не з'явились, хоча вони були належним чином повідомлені про дату час і місце судового засідання.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги наявними в матеріалах справи письмовими доказами, колегія суддів вважає, що в задоволенні апеляційної скарги необхідно відмовити з наступних підстав.
Як досліджено з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_5, що являлась двоюрідною бабусею позивачки, про що було зроблено актовий запис № 227 від 02.10.2012 року та видано свідоцтво про смерть серія НОМЕР_1.
В грудні 2013 року до відділу державної реєстрації актів цивільного стану Гайсинського районного управління юстиції Вінницької області звернувся ОСОБА_4 із заявою про внесення змін до актового запису про смерть його бабусі ОСОБА_5 До заяви ним було додано витяг про народження його батька ОСОБА_6, в якому батьками дитини (відповідно до свідоцтва про шлюб) записані ОСОБА_7 та ОСОБА_5, свідоцтво про народження серії НОМЕР_2 на ОСОБА_4, де батьками вказані ОСОБА_6 та ОСОБА_9 та свідоцтво про смерть серії НОМЕР_3 на ОСОБА_6.
Окрім цього, під час перевірки органами реєстрації встановлено, що в архіві відділу державної реєстрації актів цивільного стану Іллінецького районного управління юстиції наявний актовий запис № 20 від 10.11.1956 року про шлюб на ОСОБА_7, 1936 р.н., та ОСОБА_5, 1939 р.н., де прізвище нареченої після укладення шлюбу значиться "ОСОБА_5".
На підставі зібраних документів та за наслідками перевірки відповідачем 31.12.2013 року було складено обгрунтований висновок про внесення змін до актового запису про смерть № 227 від 02.10.2012 року, а саме про зміну прізвища померлої з "ОСОБА_5" на "ОСОБА_5". Того ж дня зміни до актового запису про смерть були внесені.
На думку позивача вище вказані зміни є протиправними та порушують його законні права та охоронювані інтереси, що стало причиною звернення до суду.
За результатом розгляду справи, суд першої інстанції, керуючись положеннями Закону України "Про державну реєстрацію актів цивільного стану" прийшов до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів враховує наступне.
Відносини, пов'язані з проведенням державної реєстрації актів цивільного стану, внесенням до актових записів цивільного стану змін, їх поновленням і анулюванням, визначає засади діяльності органів державної реєстрації актів цивільного стану врегульовані Законом України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» від 01.07.10р. № 2398-VI (надалі Закон № 2398-VI).
Частиною 1 ст. 6 Закону № 2398-VI передбачено, що Відділи державної реєстрації актів цивільного стану проводять державну реєстрацію народження фізичної особи та її походження, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені, смерті, вносять зміни до актових записів цивільного стану, поновлюють та анулюють їх; формують Державний реєстр актів цивільного стану громадян, ведуть його, зберігають архівний фонд; здійснюють відповідно до законодавства інші повноваження.
Приписами ст. 9 вказаного Закону передбачено, що державна реєстрація актів цивільного стану проводиться шляхом складення актових записів цивільного стану.
Актовий запис цивільного стану - це документ органу державної реєстрації актів цивільного стану, який містить персональні відомості про особу та підтверджує факт проведення державної реєстрації акта цивільного стану.
Актовий запис цивільного стану є безспірним доказом фактів, реєстрація яких посвідчується, до спростування його в судовому порядку.
Порядок внесення змін до актового запису передбачений ст. 22 Закону № 2398-VI.
Так, внесення змін до актового запису цивільного стану проводиться відповідним органом державної реєстрації актів цивільного стану за наявності достатніх підстав.
За наслідками перевірки зібраних документів орган державної реєстрації актів цивільного стану складає обґрунтований висновок про внесення змін до актового запису цивільного стану або про відмову в цьому.
Внесення змін до актового запису цивільного стану проводиться за заявою, зокрема: спадкоємців померлого.
Відповідно до п. 2.6. Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 12.01.11р. № 96/5, зареєстрованого в Мін'юсті 14.01.11р. за № 55/18793, разом із заявою про внесення змін до актового запису цивільного стану заявником подаються: свідоцтва про державну реєстрацію актів цивільного стану, у яких зазначені неправильні, неповні відомості або відомості, які підлягають зміні; інші документи, необхідні для розгляду заяви та вирішення питання по суті.
Як вбачається з матеріалів справи, підставою для прийняття висновку про внесення змін слугувала заява внука ОСОБА_4 у якій він просив внести зміни до актового запису про смерть №227 від 02.10.2012 року, шляхом зазначення замість прізвища померлої «ОСОБА_5» - «ОСОБА_5». В підтвердження невірного зазначення прізвища померлої, ОСОБА_4 було поданого витяг про народження його батька ОСОБА_6, в якому батьками дитини (відповідно до свідоцтва про шлюб) записані ОСОБА_7 та ОСОБА_5, свідоцтво про народження серії НОМЕР_2 на ОСОБА_4, де батьками вказані ОСОБА_6 та ОСОБА_9 та свідоцтво про смерть серії НОМЕР_3 на ОСОБА_6.
За результатами розгляду заяви ОСОБА_4 та на підставі поданих документів відповідачем було складено висновок від 31.12.2013 року про внесення змін до актового запису про смерть №227 від 02.10.2012 року, яким внесено зміни у прізвище померлої, а саме: з «ОСОБА_5» на «ОСОБА_5».
Відповідно до п. 2.13.3 Правил, підставою для внесення змін в актові записи цивільного стану, зокрема, є: висновок відділу державної реєстрації актів цивільного стану районного, районного в місті, міського (міст обласного значення), міськрайонного управління юстиції або дипломатичного представництва чи консульської установи України.
Пунктом 2.15.9 Правил передбачено, що висновок відділу державної реєстрації актів цивільного стану, зокрема, складається якщо під час державної реєстрації акту цивільного стану були допущені помилки (перекручення, пропуск відомостей, окремих слів або граматичні помилки чи вказані неправильні відомості).
З аналізу вказаної правової норми вбачається, що відповідач наділений повноваженнями щодо встановлення певних юридичних фактів шляхом складання за їх результатами висновку.
Отже, з врахуванням викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що відповідач при внесенні змін до актового запису про смерть №227 від 02.10.2012 року діяв у межах та у спосіб повноважень визначених законом, а відтак відсутні правові підстави для задоволення адміністративного позову. Судом першої інстанції при вирішенні спору також не встановлено порушень з боку відповідача при вчиненні дій, наслідком яких було внесення змін до актового запису.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч. 3ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку про те, що відповідач діяв на підставі та в межах закону.
При цьому, колегія суддів не бере до уваги доводи апелянта відносно того, що шлюб між ОСОБА_5 та ОСОБА_7 було розірвано, оскільки надані в судовому засіданні документи, а саме копія газети "Трибуна праці" та квитанція про сплату поданого в газеті оголошення, не свідчать про те, що судовий розгляд справи про розлучення закінчився саме прийняттям рішення про розлучення.
Окрім цього, жодних документів, які б засвідчували факт розлучення суду не було надано, зокрема, немає актового запису про розірвання шлюбу (відповідного свідоцтва) чи рішення суду, де було б зазначено, що прізвище дружини змінено на "ОСОБА_5".
З урахуванням вищевикладених норм чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини сторін, та встановлених обставин даної справи, колегія суддів дійшла висновку про безпідставність заявлених позивачем вимог, які обгрунтовано залишені судом першої інстанції без задоволення.
Апелянтом не надано достатніх доказів в підтвердження доводів апеляційної скарги, у зв'язку з чим остання задоволенню не підлягає.
Відповідно до ч.1 ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
З огляду на викладене колегія суддів вважає, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення правильно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку, та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстави для задоволення вимог апеляційної скарги відсутні.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд
апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Гайсинського районного суду Вінницької області від 13 жовтня 2014 року - без змін.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. ст. 212, 254 КАС України.
Головуючий Драчук Т. О.
Судді Залімський І. Г.
Полотнянко Ю.П.