02 грудня 2014 р.м.ОдесаСправа № 667/4759/14-а
Категорія: 10.2.4 Головуючий в 1 інстанції: Радченко Г.А.
Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:
Головуючого: Градовського Ю.М.
суддів: Кравченко К.В.
Лук'янчук О.В.
розглянувши в порядку письмового провадження в м.Одесі апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Комсомольському районі м.Херсона на постанову Комсомольського районного суду м.Херсона від 1 липня 2014р. по справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Комсомольському районі м.Херсона про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії,-
У червні 2014р. ОСОБА_2 звернулась в суд із позовом до УПФУ в Комсомольському районі м.Херсона (далі-УПФУ) про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що працювала на посаді електрогазозварювальника у ВАТ «Херсонські комбайни» з 01.06.2005р. по 01.06.2009р. та вважався застрахованою особою у системі пенсійного забезпечення. ВАТ «Херсонські комбайни» було ліквідовано, але розрахунки з робітниками здійснювалися з вирахуванням усіх податків та зборів, у тому числі утриманих страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування на підтвердження страхового стажу.
Між тим, УПФУ при нарахуванні пенсії за період роботи з 01.07.2006р. по 30.06.2007р. не зараховувало стаж у зв'язку з тим, що підприємством (страхувальником) не було сплачено за позивача за вищевказані періоди страхові внески.
Позивач зазначає, що, внаслідок не виконання ВАТ «Херсонські комбайни» обов'язків по сплаті внесків до Пенсійного фонду України він позбавлений соціальної захищеності та пенсійного стажу. Посилаючись на вищезазначені обставини, позивач просить позов задовольнити.
Постановою Комсомольського районного суду м.Херсона від 1 липня 2014р. позов задоволено частково, зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в м. Херсоні зарахувати ОСОБА_2 страховий стаж за період роботи на ВАТ «Херсонські комбайни» з 01.08.2006р. по 01.06.2009р. та здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_2 з дати призначення пенсії.
В решті позову - відмовити за необґрунтованістю.
В апеляційній скарзі апелянт просить постанову суду скасувати, ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволені позову, посилаючись на порушення норм права.
Судова колегія вважає, що у відповідності до п.1 ч.1 ст.197 КАС України, апеляційні скарги можливо розглянути в порядку письмового провадження, оскільки в матеріалах справи достатньо доказів для вирішення справи по суті.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку про залишення скарги без задоволення, постанови суду без змін, з наступних підстав.
За правилами ст.200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що обов'язок по сплаті страхових внесків та відповідальність за несвоєчасну або не в повному обсязі сплату страхових внесків законом покладено на страхувальника, в даному випадку ВАТ «Херсонські комбайни».
Що стосується строку, з якого необхідно УПФУ враховувати трудовий стаж, то суд виходив з того, що оскільки ВАТ «Херсонські комбайни» страхові внески від фонду оплати праці сплачувало по липень 2006р., трудовий стаж, починаючи з серпня по червень 2009р. ОСОБА_2 зарахований не був, тому саме за цей період позовні вимоги підлягають задоволенню.
Вирішуючи спір судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно та об'єктивно дослідив обставини по справі, надані докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що ОСОБА_2 з 01.07.2006р. по 30.06.2007р. працював у ВАТ «Херсонські комбайни» на посаді електрогазозварювальника, що підтверджується копією трудової книжки (а.с.8,9).
При зверненні до УПФУ із заявою щодо зарахуванні стажу роботи на ВАТ «Херсонські комбайни», відповідач листом від 05.06.2014р. повідомив, що страхові внески від фонду оплати праці були сплачені ВАТ «Херсонські комбайни» до УПФУ лише по липень 2006р. (включно), тому страховий стаж позивачу зараховано по липень 2006р., а страховий стаж за період роботи з 01.08.2006р. по 30.06.2009р. зарахований не був (а.с.4).
Вирішуючи питання щодо заявлених позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що порядок обчислення та сплати страхових внесків врегульований ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», яким передбачено, що обчислення страхових внесків застрахованих осіб, здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.
Якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.
Страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.
Відповідно до ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» відповідальність за несплату страхових внесків несе підприємство-страхувальник, так як саме воно нараховує страхові внески із заробітної плати застрахованої особи.
Аналізуючи наведені норми законодавства, судова колегія вважає, що суд першої інстанції цілком правомірно вирішив, що в зв'язку з несплатою страхових внесків ТОВ «Херсонські комбайни» позивач позбавлений соціальної захищеності та пенсійного стажу за час роботи на вказаному підприємстві.
При визначені періоду, за який має бути зарахований страховий стаж позивачу, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що оскільки страхові внески були сплачені підприємством по липень 2006р. включно і страховий стаж позивачу зараховано саме по липень 2006р. включно, в такому разі, позовні вимоги про зарахування страхового стажу з 01.07.2006р. не підлягають задоволенню, тому стаж позивачу має бути зарахований з 01.08.2006р. по день звільнення з підприємства, тобто по 01.06.2009р.
Враховуючи, що діючим законодавством чітко встановлений порядок обчислення та сплати страхових внесків, відповідальність за несплату яких покладено на підприємство, а ні на робітника цього підприємства, суд першої інстанції правомірно вирішив, що позовні вимоги підлягають задоволенню за період з 01.08.2006р. по 01.06.2009р.
Оскільки УПФУ не змогло довести правомірності свого рішення, судова колегія вважає, що відповідач своїми діями порушив законні права та інтереси позивача, гарантовані йому законами України та Конституцією.
В доводах апеляційної скарги апелянт посилається на неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. На думку судової колегії, викладені у скарзі доводи не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи по суті.
За таких обставин, судова колегія вважає, що постанова суду ухвалена з додержанням норм процесуального та матеріального права, а тому не вбачає підстав для її скасування.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.198, 200, 206 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Комсомольському районі м.Херсона - залишити без задоволення.
Постанову Комсомольського районного суду м.Херсона від 1 липня 2014р. - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які брали участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Головуючий: Ю.М. Градовський
Судді: К.В. Кравченко
О.В. Лук'янчук