Справа: № 698/704/14 Головуючий у 1-й інстанції: Зінченко М.Г. Суддя-доповідач: Борисюк Л.П.
Іменем України
16 грудня 2014 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді суддів при секретаріБорисюк Л.П., Петрика І.Й., Собківа Я.М. Чайка О.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Катеринопільському районі Черкаської області на постанову Катеринопільського районного суду Черкаської області від 25 липня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_5 до Управління Пенсійного фонду України в Катеринопільському районі Черкаської області про визнання неправомірними дій, зобов'язання перерахування та виплати недоплачених сум пенсії, -
Постановою Катеринопільського районного суду Черкаської області від 25 липня 2014 року позов задоволено.
Визнано неправомірними дії УПФУ в Катеринопільському районі Черкаської області з приводу відмови в проведенні перерахунку раніше призначеної пенсії ОСОБА_5 у відповідності зі ст.ст. 37, 37-1 Закону України «Про державну службу».
Зобов'язано УПФУ в Катеринопільському районі Черкаської області на підставі Закону України «Про державну службу» провести ОСОБА_5 станом на день первинного звернення, а саме: з 28.11.2009 перерахунок та виплату призначеної їй пенсії у відповідності до ст.ст. 37, 37-1 Закону України «Про державну службу» та врахувати при проведенні такого перерахунку 9 297,77 грн. матеріальної допомоги отриманої за місцем роботи за період з 01.11.2007 по 31.10.2009 та індексацію в сумі 683,17 грн.
Відповідач, не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, звернувся з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що оскаржувана постанова не відповідає вимогам матеріального та процесуального права, а саме, судом першої інстанції неповно з'ясовано та не доведено обставини, що мають значення для справи, висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, в зв'язку з чим просить скасувати постанову суду та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.
Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.
Згідно ст. 41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання, а так само розгляд і вирішення справи неповноважним судом; участь в ухваленні постанови судді, якому було заявлено відвід на підставі обставин, які викликали сумнів у неупередженості судді, і заяву про його відвід визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованою; ухвалення чи підписання постанови не тим суддею, який розглянув справу.
Судом першої інстанції встановлено та з матеріалів справи вбачається, що 28.11.2009 в зв'язку з настанням пенсійного віку, пропрацювавши на державній службі 16 років 1 місяць 23 дні, позивачка звернулася із заявою до УПФУ в Катеринопільському районі Черкаської області про призначення пенсії відповідно до положень Закону України «Про державну службу» з урахуванням ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
В травні 2014 року, при ознайомленні зі своєю пенсійною справою, позивачці стало відомо, що при призначенні пенсії відповідачем не було враховано отриману за період з 01.11.2007 по 31.10.2009 матеріальну допомогу в сумі 9 297,77 грн. та індексацію в сумі 683,17 грн. з яких, відповідно до чинного законодавства проведені відрахування на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
У зв'язку з цим, позивачка звернулася до УПФУ в Катеринопільському районі Черкаської області із заявою про проведення донарахування пенсії з дня призначення. До заяви додала довідку про складові заробітної плати (надбавки та премії за останні 24 календарні місяці роботи, що подається для призначення пенсії, відповідно до Закону України «Про державну службу», затверджену Постановою правління Пенсійного фонду України від 14.02.2011 № 5-1.
12.06.2014 ОСОБА_5 отримала відповідь від УПФУ в Катеринопільському районі Черкаської області від 11.06.2014 № 2152/04 в якій зазначено, що оплата праці державних службовців регулюється ст. 33 Закону України «Про державну службу», а саме: заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок. Тому підстав для перерахунку пенсії немає.
Вважаючи вказану відмову відповідача у призначенні пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу» протиправною, позивачка звернулася до суду з вищевказаним позовом.
Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що УПФУ в Катеринопільському районі Черкаської області безпідставно відмовило позивачу в проведенні перерахунку та виплат пенсії у відповідності із ст.ст. 37, 37-1 Закону України «Про державну службу».
Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, колегія суддів виходить з наступного.
Згідно з вимогами п. 5 ч. 1 ст. 107 КАС України (в редакції на час звернення позивача до суду), суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи подано адміністративний позов у строк, установлений законом (якщо адміністративний позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Відповідно до ст. 99 КАС України (в редакції на час звернення позивача до суду), для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Статтею 100 КАС України встановлено, що адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.
Зі штампу вхідної кореспонденції суду першої інстанції вбачається, що позивачка звернулася з вищевказаним позовом до суду 07 липня 2014 року, з вимогами визнати протиправними дії відповідача щодо призначення їй пенсії у 2007-2009 роках та здійснити відповідний перерахунок.
Зважаючи на викладене, позивачем пропущено встановлений ч. 2 ст. 99 КАС України (як на час призначення пенсії (річний), так і на час звернення до суду (шестимісячний) строк на звернення до суду.
Колегія суддів звертає увагу, що необхідною умовою для поновлення строку на звернення до суду є поважність причин його пропуску.
Колегія суддів зазначає, що в Україні законодавчо закріплені й діють інститут надання правової допомоги (у тому числі безоплатної), та інститут процесуального представництва інтересів особи. Крім того, усі закони, підзаконні нормативно-правові акти, судові рішення, є доступними для ознайомлення усіма громадянами, і можливість людини дізнатися про те чи інше положення законодавства залежить виключно від бажання цієї людини. Пенсія є періодичним платежем, яку позивач отримувала щомісяця, у зв'язку з чим мала можливість дізнатися про порушення своїх прав при отриманні пенсії.
Відповідно до ст. 6 КАС України, право на судовий захист гарантується кожному. Особа, право, свобода чи інтерес якої порушуються, не визнаються чи оспорюються, має право на звернення до суду за їх захистом чи поновленням.
Як вбачається з матеріалів справи, пенсію за віком позивачу було призначено 28.11.2009.
З вказаної дати пенсія за віком виплачувалась позивачу.
За правилами частини п'ятої статті 37 Закону України «Про державну службу», визначення заробітної плати для обчислення пенсій державним службовцям здійснюється в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Такий порядок передбачений постановою Кабінету Міністрів України від 31 травня 2000 року № 865 «Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії» (Постанова № 865).
Отримуючи пенсію щомісячно, ОСОБА_5 мала можливість дізнатися про порушення своїх прав та звернутися до суду за їх захистом у строки, встановлені ст.ст. 99, 100 КАС України.
Враховуючи, що до суду з даним позовом позивачка звернулася лише 07 липня 2014 року, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для залишення позову без розгляду.
Суд першої інстанції наведеного не врахував та прийняв рішення з порушенням норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що позивач, як працюючий пенсіонер не позбавлена права звернутися до відповідача із заявою про перерахунок пенсії як працюючому державному службовцю.
Пунктом 4 Постанови № 865 передбачено, що у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям відповідно до рішень Кабінету Міністрів України (для службовців Національного банку України відповідно до рішень його Правління) після набрання чинності Законом України від 16 січня 2003 року 432-IV «Про внесення змін до Закону України «Про державну службу» заробітна плата для перерахунку пенсії пенсіонерам, яким пенсія призначена з дня набрання чинності Законом України «Про державну службу», визначається в такому порядку: пенсіонерам, які на момент перерахунку пенсії продовжують працювати на посаді, з якої призначено пенсію, - на підставі поданої довідки про одержувану заробітну плату на момент перерахунку; іншим пенсіонерам - на підставі документів, поданих на час перерахунку, виходячи із сум заробітної плати, яку одержує працюючий державний службовець на відповідній посаді, з якої призначено (перераховано) пенсію, на момент виникнення права на перерахунок. При цьому: посадовий оклад, надбавки за ранг та вислугу років враховуються в розмірах, установлених Кабінетом Міністрів України (для службовців Національного банку України у розмірах, установлених його Правлінням) на момент виникнення права на перерахунок за відповідною посадою та рангом на момент призначення (перерахунку) пенсії; надбавки за знання та використання в роботі іноземної мови, за почесне звання «заслужений», за роботу з таємними документами залежно від ступеня таємності інформації, доплата за науковий ступінь кандидата або доктора наук враховуються в розмірах, установлених Кабінетом Міністрів України на момент виникнення права на перерахунок, якщо вони були фактично встановлені особі; премія, крім премій, зазначених у другому реченні цього абзацу, та інші надбавки враховуються в середніх розмірах відносно визначених законодавством таких виплат за відповідною посадою (посадами) у тому державному органі, звідки особа вийшла на пенсію, на момент виникнення права на перерахунок. Премія до державних, професійних свят та ювілейних дат, виплачена у місяці підвищення заробітної плати, враховується в розмірі 1/12 середнього розміру цієї премії (премій), визначеного за відповідною посадою (посадами), з якої призначено (перераховано) пенсію.
За бажанням осіб, під час перерахунку пенсій виплати, отримані на час призначення (перерахунку) пенсії (крім посадових окладів, надбавок за ранг, вислугу років), визначаються у порядку, передбаченому абзацами першим - п'ятим пункту 1 та пунктом 2 цієї постанови.
Доводи апеляційної скарги частково спростовують висновки суду першої та дають підстави вважати, що судом при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального та права, які регулюють спірні правовідносини, та процесуального права.
За п. 4 ч. 1 ст. 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право, зокрема, скасувати постанову суду та залишити позовну заяву без розгляду.
Зважаючи на те, що рішення суду першої інстанції є незаконним так, як прийняте з порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, оскаржувану постанову належить скасувати та залишити адміністративний позов без розгляду.
Керуючись ст. ст. 160, 196, 198, 202, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Катеринопільському районі Черкаської області на постанову Катеринопільського районного суду Черкаської області від 25 липня 2014 року - задовольнити частково.
Постанову Катеринопільського районного суду Черкаської області від 25 липня 2014 року - скасувати.
Адміністративний позов ОСОБА_5 до Управління Пенсійного фонду України в Катеринопільському районі Черкаської області про визнання неправомірними дій, зобов'язання перерахування та виплати недоплачених сум пенсії залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя суддя суддя Л.П. Борисюк І.Й. Петрик Я.М. Собків
Повний текст ухвали складено та підписано - 19.12.2014
Головуючий суддя Борисюк Л.П.
Судді: Петрик І.Й.
Собків Я.М.