02 грудня 2014 року Справа № 876/8897/13
Львівський апеляційний адміністративний суд у складі :
головуючого судді Святецького В.В.
суддів Гудима Л.Я., Довгополова О.М.,
з участю секретаря судового засідання Прокопенко О.В.,
представника відповідача ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу приватного підприємства ,,Денека" на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 21 травня 2013 року у справі за адміністративним позовом Державної фінансової інспекції у Рівненській області до приватного підприємства ,,Денека" про стягнення коштів,-
24 травня 2012 року Державна фінансова інспекція у Рівненській області звернулась до Тернопільського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог просило стягнути з приватного підприємства ,,Денека" кошти в користь місцевого бюджету Кузнецовської міської ради Рівненської області в сумі 100912,33 грн.
Постановою від 21 травня 2013 року Тернопільський окружний адміністративний суд позовні вимоги задовольнив в повному обсязі.
Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, приватне підприємство (ПП) ,,Денека" подало апеляційну скаргу, в якій зазначає, що суд першої інстанції не дав належної оцінки тим обставинам, що постановою Кузнецовського міського суду Рівненської області від 30 січня 2013 року його звільнено від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 367 КК України, а позовну заяву прокурора в інтересах Кузнецовського міського комунального підприємства Кузнецовського міського комунального підприємства про стягнення завданої шкоди залишено без розгляду. При цьому, у постанові суду вказано, що загальна сума збитків, завданих ним внаслідок неналежного виконання своїх посадових обов'язків складає 83772,20 грн. Він добровільно відшкодував 54204,10 грн., а тому сума невідшкодованих збитків складає 29568, 10 грн.
Крім того, позивач безпідставно включив до фінансових порушень складські та транспортні витрати на суму 7214,01 грн., які фактично підприємством понесені. Також позивач безпідставно виключив з обсягу виконаних робіт вартість полімерцементного складу та фарби фасадної на суму 29,7 тис. гривень та вартість полімерцементної шпаклівки в кількості 4648 кг., тканини скляної конструкційної в кількості 164,87 м.кв на загальну суму 66,4 тис. гривень, оскільки були використані інші матеріали.
Також відповідач вважає, що Тернопільський окружний адміністративний суд не міг розглядати вказану адміністративну справу, оскільки відповідно до ст. 28 КПК України (чинного на момент розгляду справи) особа, яка не пред'явила цивільного позову в кримінальній справі, а також особа, цивільний позов якої залишився без розгляду, має право пред'явити його в порядку цивільного судочинства.
З огляду на викладене відповідач просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Представник відповідача в судовому засіданні апеляційного суду підтримав вимоги апеляційної скарги та просить їх задовольнити в повному обсязі.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, що у відповідності до вимог ч. 4 ст. 196 КАС України не перешкоджає розгляду справи за його відсутності.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.
Суд першої інстанції встановив, що за наслідками проведеної позапланової ревізії фінансово-господарської діяльності Кузнецовського міського комунального підприємства (МКП) за період з 01.01.2008 року по 31.12.2010 року, оформленої актом від 18.11.2011 № 17-05-06/117, встановлено фінансові порушення під час проведення капітального ремонту між панельних швів та фасадів житлових будинків, який здійснювало ПП ,,Денека" протягом 2008-2010 років.
Так, під час ревізії встановлено, що у вересні 2008 ріку, липні 2009 року, жовтні 2009 року між Кузнецовським МКП (Замовник) та ПП ,,Денека" (Підрядник) укладено договори підряду: за № 153 від 09.09.2008 року на виконання робіт по об'єкту ,,Капітальний ремонт між панельних швів житлових будинків № 33/1, № 76, № 14/1 по мікрорайону Будівельників в м. Кузнецовськ" з визначенням вартості робіт на загальну суму 265938,89 грн.;
за № 30 від 24.07.2009 року на виконання робіт по об'єкту ,,Капітальний ремонт між панельних швів житлових будинків № 5/1, № 5/3, № 4/2 по мікрорайону Будівельників та № 42 по мікрорайону Вараш в м. Кузнецовськ" з визначенням вартості робіт на загальну суму 298790,00 грн. (без ПДВ);
за № 190 від 19.10.2009 року на виконання робіт по об'єкту ,,Капітальний ремонт фасаду (гідроізоляції) житлового будинку № 7 по мікрорайону Ювілейний в м. Кузнецовськ" з визначенням вартості робіт на загальну суму 200000,00 грн. (без ПДВ).
Відповідно до актів приймання виконаних підрядних робіт (форми КБ 2в) ПП ,,Денека" у жовтні та листопаді 2008 року виконало робіт на загальну суму 265938,89 грн., у серпні-жовтні 2009 року - на загальну суму 298790,00 грн., у грудні 2009 року - на суму 149070,00 грн. На підставі вказаних актів Кузнецовський МКП оплатив ПП ,,Денека" повну вартість виконаних робіт.
Під час ревізії 14.11.2011 року проведено вибірковий контрольний обмір для відбору зразків використаних матеріалів по капітальному ремонту міжпанельних швів житлових будинків та встановлено, що жоден зразок не містить шару полімерцементної шпаклівки, полімерцементної суміші, по кожному зразку визначено товщину захисного однорідного гідроізоляційного полімерного шару (мастики) товщиною від 0,7-3,2 мм, по всім зразкам відсутній шар фарби, в зразках №2, №13 міститься піна монтажна, що не передбачено чинним законодавством.
Таким чином, ревізори встановили, що в акт виконаних робіт зайво включені прямі витрати, що призвело до завищення вартості робіт за жовтень-листопад 2008 року на суму 29879,55 грн., серпень-жовтень 2009 року на загальну суму 66402,07 грн., за грудень 2009 року на суму 1759,10 грн.
Крім того, встановлено невідповідність між фактично виконаними обсягами робіт та обсягами зазначеними в актах виконаних робіт на суму 1557,94 грн., в акти форми КБ-2в за 2008-2009 роки включені витрати не у відповідності до кошторисів на суму 10356,51 грн., завищені суми адміністративних витрат без врахування зменшувального коефіцієнта в сумі 1225,71 грн.
Всього встановлено порушень (зайво виплачених підряднику коштів) на загальну суму 138476,981 грн.
За наслідками проведеної ревізії Державна фінансова інспекція у Рівненській області надіслала Кузнецовському МКП вимогу від 26.12.2011 року за № 17-05-17/8789 про усунення виявлених ревізією фінансових порушень, якою зобов'язала в строк до 26.01.2012 року забезпечити повернення зайво сплачених коштів на загальну суму 138476,981 грн.. Однак, станом на 18.05.2012 року Кузнецовський МКП не забезпечив виконання вимог держфінінспекції.
Тому Державна фінансова інспекція у Рівненській області звернулась до суду з даним позовом про стягнення з ПП ,,Денека" 100912,33 грн. зайво отриманих коштів з місцевого бюджету.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що вимоги позивача є обґрунтованими, відповідають дійсним обставинам та матеріалам справи, ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, а тому підлягають задоволенню.
Такі висновки суду першої інстанції, на думку апеляційного суду, відповідають фактичним матеріалам справи, нормам матеріального права та є вірними.
Так, правові та організаційні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні визначає Закон України від 26 січня 1993 року № 2939-XII ,,Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" з наступними змінами та доповненнями (далі - Закон № 2939-XII).
Відповідно до ст. 2 Закону № 2939-XII (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов'язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб'єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням законодавства на всіх стадіях бюджетного процесу щодо державного і місцевих бюджетів, дотриманням законодавства про державні закупівлі, діяльністю суб'єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за рішенням суду, винесеним на підставі подання прокурора або слідчого для забезпечення розслідування кримінальної справи.
За змістом пунктів 1, 7, 10 статті 10 Закону № 2939-XII органу державного фінансового контролю надається право перевіряти в ході державного фінансового контролю грошові та бухгалтерські документи, звіти, кошториси й інші документи, що підтверджують надходження і витрачання коштів та матеріальних цінностей, документи щодо проведення процедур державних закупівель, проводити перевірки фактичної наявності цінностей (коштів, цінних паперів, сировини, матеріалів, готової продукції, устаткування тощо); пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства; звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.
Частиною 2 статті 15 Закону №2939-XII передбачено, що законні вимоги службових осіб органу державного фінансового контролю є обов'язковими для виконання службовими особами об'єктів, що контролюються.
Згідно з п.5 ч. 2 ст. 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України.
Відповідно до приписів п. 5 ч. 4 ст. 50 КАС України громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, їх об'єднання, юридичні особи, які не є суб'єктами владних повноважень, можуть бути відповідачами лише за адміністративним позовом суб'єкта владних повноважень в інших випадках, встановлених законом.
Таким чином, право органу державного фінансового контролю на звернення до суду з позовом передбачене п. 10 ст. 10 Закону №2939-XII, а тому відповідно до приписів п.5 ч. 2 ст. 17 та п. 5 ч. 4 ст. 50 КАС України саме до юрисдикції адміністративних судів належить вирішення даного спору.
Суд першої інстанції належним чином дослідив наявні у справі докази та дійшов вірного та обґрунтованого висновку щодо задоволення позову. оскільки м матеріалами справи достеменно підтверджено факт заподіяння шкоди на суму 100912,33 грн. внаслідок фінансових порушень, допущених відповідачем.
В силу ч.4 ст. 72 КАС України вирок суду у кримінальному провадженні або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.
Таким чином, постанова Кузнецовського міського суду Рівненської області від 30 січня 2013 року про звільнення ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 367 КК України не є обов'язковою для адміністративного суду.
Крім того, відповідачем в даній справі є приватне підприємство ,,Денека", а не фізична особа ОСОБА_1.
Посилання відповідача на добровільне часткове погашення заборгованості апеляційний суд не приймає до уваги, оскільки вони не підтверджені жодними доказами.
Наведені обставини спростовують доводи апеляційної скарги про невідповідність рішення суду першої інстанції нормам матеріального та процесуального права, а тому колегія суддів не вбачає підстав для задоволення скарги.
Статтею 159 КАС України визначено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
В силу ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті рішення з одних лише формальних міркувань.
Враховуючи вищенаведене, апеляційний суд визнає, що суд першої інстанції, вирішуючи даний публічно-правовий спір, правильно встановив обставини справи та ухвалив законне рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, постанова суду першої інстанції ґрунтується на повно, об'єктивно і всебічно з'ясованих обставинах, доводи апеляційної скарги їх не спростовують, а тому підстав для скасування постанови суду першої інстанції немає.
Керуючись ч.3 ст. 160, ст. 195, ст. 196, п. 1 ч. 1 ст.198, ст. ст. 200, 205, 206, 254 КАС України, суд,-
апеляційну скаргу приватного підприємства ,,Денека" залишити без задоволення, а постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 21 травня 2013 року у справі № 2-а/1970/2257/12 - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня складення ухвали в повному обсязі.
Ухвала в повному обсязі складена 08 грудня 2014 року.
Головуючий суддя В.В. Святецький
Судді Л.Я. Гудим
О.М. Довгополов